Постанова № 73555507, 19.04.2018, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/2530/18

Номер справи місцевого суду: 520/8919/17

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Калараш А. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.04.2018 року м. Одеса

Справа №520/8919/17

Провадження №22-ц/785/2530/18

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - Калараш А.А.,

суддів - Заїкіна А.П.,Таварткіладзе О.М.

з участю секретаря судового засідання - Томашевської К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії – Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за поданням головного державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області про звернення стягнення на майно боржника, за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії – Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк» на ухвалу Київського районного суду м. Одеси, постановлену під головуванням судді Луняченка В.О. 10 листопада 2017 року в м. Одеса,-

встановила:

У серпні 2017 року головний державний виконавець Київського ВДВС м. Одеси ГТУЮ в Одеській області звернувся до суду з поданням про звернення стягнення на майно боржника ОСОБА_2, а саме на земельну ділянку 0,100 га ( сільськогосподарських угідь (в тому числі по угіддям: ріллі – 0,100 га багаторічних насаджень-0 га) , розташовану за адресою: Одеська область, Комінтернівський район, Фонтанська сільська рада, село Фонтанка, під №57, надану для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і садиб /присадибна ділянка/.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 10 листопада 2017 року відмовлено у задоволенні подання головного державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області про звернення стягнення на майно боржника.

В апеляційній скарзі ПАТ «Державний ощадний банк України», посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить суд скасувати ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 10 листопада 2017 рокуу справі №520/8919/17 та ухвалити нове рішення, яким подання головного державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області про звернення стягнення на майно боржника, право власності на яке зареєстроване в установленому законом порядку, задовольнити в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд не звернув уваги на те, що з поданням про звернення стягнення на майно боржника державний виконавець звернувся на підставі ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки у боржника відсутні достатні кошти та рухоме майно.

Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив.

Заслухавши суддю доповідача, дослідивши докази у справі в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга ПАТ «Державний ощадний банк України» підлягає частковому задоволенню, а ухвала суду першої інстанції скасуванню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч.1,2 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги; суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відмовляючи в задоволенні подання головного державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області про звернення стягнення на майно боржника ОСОБА_2 суд першої інстанції посилався на те, що державним виконавцем не було здійснено всіх можливих дій, спрямованих на виконання рішення суду,не надані відомості ,що розміщено на вказаній земельній ділянці , а тому таке подання є передчасним, оскільки звернення стягнення на майно боржника являється крайнім заходом.

Проте , повністю погодитися з висновками суду першої інстанції не можна.

Колегія суддів ,частково погоджується з доводами апеляційної скарги , з наступного.

Відповідно до ст. 377 ЦПК України,в редакції чинною до 15.12.2017 року, питання про звернення стягнення на належні боржнику від інших осіб грошові кошти, що знаходяться на рахунках цих осіб в установах банків та інших фінансових установах, а також про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, під час виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішуються судом за поданням державного виконавця, приватного виконавця; суд негайно розглядає подання державного виконавця, приватного виконавця без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця, приватного виконавця.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що на підставі виконавчого листа, виданого Комінтернівським районним судом Одеської області, постановою ВП № 53481538 від 24.02.2017 року головним державним виконавцем Київського відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_3 територіального управління юстиції в Одеській області відкрито виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Держаний ощадний банк» заборгованості у розмірі 544 552,10 грн. / а.с. 5-6/.

За договором купівлі-продажу від 19.12.2007 року ОСОБА_2 купив у ОСОБА_4 земельну ділянку площею 0,100 га (в тому числі сільськогосподарських угідь 0,100 га, ріллі – 0,100 га багаторічних насаджень-0 га, пасовищ 0 га), розташовану за адресою: Одеська область, Комінтернівський район, Фонтанська сільська рада, село Фонтанка, під №57, надану для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і садиб ( присадибна ділянка) /а.с.11-13/.

Вказана земельна ділянка є предметом іпотечного договору, укладеного 19.12.2007 року між ВАТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_2 для забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором № 2246-н від 19.12.2007 року / а.с.14-22, 36-39/.

Згідно відомостей ОСОБА_3 управління Держгеокадастру в Одеській області за 3 11-15-0.220-1086/110-17 від 23.05.2017 року за ОСОБА_2 відсутня реєстрація правоустановлюючих документів, що посвідчує його право власності або користування землею на території Лиманського району Одеської області та в м. Южне /а.с.7/.

З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що: у власності ОСОБА_2 знаходиться квартира АДРЕСА_1 загальною площею 59,3 кв.м., яка знаходиться в іпотеці за іпотечним договором від 05.04.2007 року; квартира АДРЕСА_2 загальною площею 93,1 кв.м.; земельна ділянка площею 0,100 га за адресою: Одеська область, Комінтернівський район, Фонтанська сільська рада, село Фонтанка, під №57 знаходиться в іпотеці за іпотечним договором від 19.12.2007 року / а.с.24-31/.

Право власності за ОСОБА_2 на земельну ділянку загальною площею 0,100га, що розташована за адресою: Одеська область, Комінтернівський район, Фонтанська сільська рада, село Фонтанка, під № 57, надану для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і садиб ( присадибна ділянка), не зареєстровано в установленому законом порядку.

Державним виконавцем , на виконання вимог статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» були вжиті заходи щодо примусового виконання рішення.

Згідно відповіді з Державної фіскальної служби інформації стосовно ОСОБА_2 на обліку як платник податків не перебуває, а інформація щодо сум доходу, нарахованого /сплаченого/ податковим агентом на користь платників податків та сум утриманого з них податку в ДРФО відсутня / а.с. 32-33/.

Згідно відомостей з Пенсійного фонду України інформації щодо ОСОБА_2 не знайдено / а.с. 34-35/.

Відповідно до частин першої та другої статті 50 Закону України "Про виконавче провадження" звернення стягнення на об’єкти нерухомого майна здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна. При цьому в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якому фактично проживає боржник. Разом із житловим будинком стягнення звертається також на прилеглу земельну ділянку, що належить боржнику.

За змістом частини четвертої статті 50 Закону України "Про виконавче провадження", після документального підтвердження належності боржнику на праві власності об’єкта нерухомого майна виконавець накладає на нього арешт та вносить відомості про такий арешт до відповідного реєстру у встановленому законодавством порядку. Про накладення арешту на об’єкт нерухомого майна, заставлене третім особам, виконавець невідкладно повідомляє таким особам. У разі якщо право власності на нерухоме майно боржника не зареєстровано в установленому законом порядку, виконавець звертається до суду із заявою про вирішення питання про звернення стягнення на таке майно.

Відмовляючи у задоволенні подання державного виконавця суд першої інстанції, посилався на те, що державним виконавцем на підтвердження своїх доводів не надано суду відомостей, що розміщено на вказаній земельній ділянці, чи є на зазначеній земельній ділянці об’єкти будівництва, будинку, надвірних споруд тощо, об’єкти незавершеного будівництва, оскільки цільове призначення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Проте, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що спірна земельна ділянка є предметом іпотеки.

Відповідно до п.5 статті 6 Закону України «Про іпотеку» , якщо в іпотеку передається земельна ділянка , на якій розташовані будівлі (споруди) ,які належать іпотекодавцю на праві приватної власності ,така земельна ділянка підлягає передачі в іпотеку разом з будівлями (спорудами),на якій вони розташовані.

Таким чином , судження суду першої інстанції щодо відсутності відомостей про те, що знаходиться на земельній ділянці ,яка є предметом іпотеки та на яку просив державний виконавець звернути стягнення не має правового значення при вирішенні спору.

Додатково суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні подання державного виконавця посилався на те, що державним виконавцем не вчинено всіх можливих та передбачених законом дій, спрямованих на виконання рішення суду.

Відповідно до ч.5 статті 263 ЦПК України обґрунтованим є рішення ,ухвалене на підставі повного і всебічного з’ясування обставин справи, на які сторони посилаються , як на підставу вимог і заперечень , підтверджених тими доказами ,які були досліджені в судовому засіданні.

Матеріали справи не містять докази дослідження судом першої інстанції виконавчої справи та суд першої інстанції не визначив ,які саме дії не були вчиненні державним виконавцем та в судовому рішенні не зазначено , що саме не було попередньо вчинено державним виконавцем до звернення до суду з поданням про звернення стягнення на іпотечне нерухоме майно.

Суд першої інстанції неповно з’ясував обставини справи , що мають значення для справи, що відповідно до п.1 ч.1 ст.374 ЦПК України є підставою скасування ухвали суду першої інстанції.

За таких обставин, відповідно до п.1 ч.1 ст.376 ЦПК України, апеляційна скарга ПАТ «Державний ощадний банк України» підлягає частковому задоволенню, а ухвала суду першої інстанції – скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381-384, 390 ЦПК України, колегія суддів,-

постановила:

Апеляційну скаргу ПАТ «Державний ощадний банк України» задовольнити частково.

Ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 10 листопада 2017 рокускасувати.

Справу направити до Київського районного суду м. Одеси для продовження розгляду .

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня її проголошення, а у разі оголошення вступної та резолютивної частини постанови, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 23.04.2018 року.

Судді апеляційного суду

Одеської області: ОСОБА_5

ОСОБА_6

ОСОБА_7