Постанова № 73555353, 28.03.2018, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/576/18

Номер справи місцевого суду: 500/3455/17

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Заїкін А. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.03.2018 року м. Одеса

Справа № 500/3455/17

Апеляційний суд Одеської області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

- головуючого судді – Заїкіна А.П.,

- суддів: - ОСОБА_2, ОСОБА_3,

за участю секретаря – Томашевської К.В.,

учасники справи:

- позивач – ОСОБА_4;

- відповідач – громадська організація садовий кооператив «Мелиоратор».

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області, постановлену під головуванням судді Баннікової Н.В. 29 червня 2017 року в м. Ізмаїлі Одеської області, про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову,

встановила:

22.06.2017 р. ОСОБА_4 звернувся з позовом до СК «Мелиоратор» в якому просив визнати позачергові загальні збори громадської організації СК «Мелиоратор» від 17.12.2016 року такими, що не відбулися та визнати недійсним рішення загальних зборів громадської організації садовий кооператив «Мелиоратор» від 17.12.2016 року.

Після відкриття провадження по справі ОСОБА_4 звернувся до суду із заявою про забезпечення наведеного позову шляхом встановлення заборони державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, у тому числі державним реєстраторам державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, нотаріусам, іншим акредитованим суб’єктам, посадовим особам, які уповноважені здійснювати реєстраційні дії в єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб –підприємців та громадських формувань проводити державну реєстрацію будь-яких змін, щодо реорганізації, ліквідації громадської організації садового кооперативу «Мелиоратор» та вносити такі зміни до Єдиного державного реєстру реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань.

ОСОБА_4 заяву обґрунтовує тим, що внесення даних про реорганізацію ГО СК «Мелиоратор» до єдиного реєстру юридичних та фізичних осіб підприємств України в подальшому унеможливить відновлення його порушеного права та може зробити неможливим виконання рішення суду.

Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 29 червня 2017 року у задоволенні заяви ОСОБА_4 про забезпечення позову було відмовлено.

ОСОБА_4 в апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 29 червня 2017 року. Постановити ухвалу, якою вжити заходи забезпечення позову шляхом встановлення заборони державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, у тому числі державним реєстраторам державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, нотаріусам, іншим акредитованим суб’єктам, посадовим особам, які уповноважені здійснювати реєстраційні дії в єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань проводити державну реєстрацію будь-яких змін, щодо реорганізації, ліквідації громадської організації садового кооперативу «Мелиоратор» та вносити такі зміни до Єдиного державного реєстру реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань.

Сторони у судове засідання не з’явилися. Про дату, час і місце розгляду справи сповіщені належним чином. Причини неявки не повідомили. Представник ОСОБА_5 подав заяву про розгляд справи за відсутності апелянта.

Згідно із ч. 2 ст. 372 ЦПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Виходячи з вищевказаного, колегія суддів ухвалила розглядати справу за відсутності учасників справи.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при постановленні ухвали, колегія суддів зазначає наступне.

Відмовляючи в задоволені заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції, пославшись на п. 5 постанови № 9 Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», виходив з того, щозаборона проводити загальні збори господарського товариства порушує право на участь у них та управлінні товариством тих його учасників, котрі не оскаржили це рішення, і суперечить змісту заходів забезпечення позову та меті їх застосування, яка полягає в захисті інтересів учасника процесу, а не в позбавленні (порушенні) прав інших осіб і суд не повинен вживати таких заходів забезпечення позову, які пов’язані із втручанням у внутрішню діяльність господарських товариств.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність відмови ОСОБА_5 у задоволенні вищенаведеної заяви про забезпечення позову. Разом з тим, колегія суддів не погоджується з підставами щодо відмови у задоволенні вищенаведеної заяви про забезпечення позову з огляду на наступне.

ОСОБА_5 в апеляційній скарзі вказує на те, що СК «Мелиоратор» не відноситься до категорії господарських товариств. Апелянт наголошує на тому, що СК «Мелиоратор» - це громадська організація. Колегія суддів погоджується з наведеними доводами апелянта щодо безпідставності посилань суду першої інстанції на приписи вищевказаної постанови Пленуму Верховного Суду України, які відносяться до господарських товариств і не мають відношення до громадських організацій.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Крім того, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ст. 150 ч. 3 ЦПК України).

В заяві про забезпечення позову ОСОБА_5 просить заборонити державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, у тому числі державним реєстраторам державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, нотаріусам, іншим акредитованим суб’єктам, посадовим особам, які уповноважені здійснювати реєстраційні дії в єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб –підприємців та громадських формувань проводити державну реєстрацію будь яких змін, щодо реорганізації, ліквідації громадської організації садового кооперативу «Мелиоратор» та вносити такі зміни до єдиного державного реєстру реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань.

Апелянтом не доведено в чому саме полягає необхідність забезпечення позову шляхом заборони державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, у тому числі державним реєстраторам державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, нотаріусам, іншим акредитованим суб’єктам, посадовим особам, які уповноважені здійснювати реєстраційні дії в єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань проводити державну реєстрацію будь-яких змін, щодо реорганізації, ліквідації громадської організації садового кооперативу «Мелиоратор».

Мотивуючи свою заяву про забезпечення позову ОСОБА_4 вказує лише на те, що внесення даних про реорганізацію СК «Мелиоратор» до єдиного державного реєстру юридичних і фізичних осіб – підприємців України в подальшому унеможливить відновлення його порушеного права та може зробити неможливим виконання рішення суду.

Колегія суддів приходить до висновку, що заходи забезпечення позову шляхом заборони державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, у тому числі державним реєстраторам державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, нотаріусам, іншим акредитованим суб’єктам, посадовим особам, які уповноважені здійснювати реєстраційні дії в єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань проводити державну реєстрацію будь-яких змін, щодо реорганізації, ліквідації громадської організації садового кооперативу «Мелиоратор» не є співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Крім того, задоволення заяви про забезпечення позову шляхом заборони державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, втому числі державним реєстраторам державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, нотаріусам, іншим акредитованим суб’єктам, посадовим особам, які уповноважені здійснювати реєстраційні дії в єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань проводити державну реєстрацію будь яких змін, щодо реорганізації, ліквідації громадської організації садового кооперативу «Мелиоратор», у даній справі може призвести до порушення прав СК «Мелиоратор», оскільки позивач оскаржує тільки рішення загальних зборів СК «Мелиоратор» від 17 грудня 2016 року.

Таким чином, апеляційна скарга ОСОБА_4 підлягає частковому задоволенню, тільки в частині зміни підстав обґрунтування відмови в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374, п. п. 3, 4 ст. 376 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги змінює судове рішення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення при невідповідності висновків суду обставинам справи, з порушенням норм процесуального права або неправильного застосування норм матеріального права.

Оскільки невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права призвело до помилкового обґрунтування відмови у задоволенні заяви про забезпечення позову, колегія суддів вважає, що вказані висновки щодо відмови в задоволенні заяви про забезпечення позову необхідно змінити.

Відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову необхідно у зв’язку, з тим що заходи забезпечення позову не є співмірними із заявленими позивачем вимогами, задоволення наведеної заяви про забезпечення позову може призвести до порушення прав СК «Мелиоратор».

В решті ухвалу необхідно залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384, 390 ЦПК України колегія суддів,

постановила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4– задовольнити частково.

Ухвалу Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 29 червня 2017 року про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову– змінити в частині обґрунтування підстав відмови у задоволенні заяви по забезпечення позову.

В решті ухвалу – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повна постанова складена 28 березня 2018 року.

Головуючий суддя: А. П. Заїкін

Судді: А. А. Калараш

ОСОБА_3