Постанова № 73555294, 23.04.2018, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/1389/18 , 22-ц /785/1388/18

Номер справи місцевого суду: 520/9306/17

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Калараш А. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.04.2018 року м. Одеса

Справа №520/9306/17

Провадження №22-ц/785/1388/18, №22-ц/785/1389/18

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - Калараш А.А.,

суддів - Заїкіна А.П., Сєвєрової Є.С.,

розглянувши у порядку передбаченому статтею 369 ЦПК України цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Київського відділу поліції у м. Одесі Головного управління національної поліції в Одеській області, Головного Управління національної поліції в Одеській області, Головного управління Державної казначейської служби в Одеській області про відшкодування моральної шкоди, завданої бездіяльністю органів досудового розслідування, за апеляційною скаргою Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області на рішення Київського районного суду м. Одеси, ухваленого під головуванням судді Васильків О.В. 02 листопада 2017 року в м. Одеса,-

встановила:

У серпні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом про відшкодування моральної шкоди, завданої бездіяльністю органів досудового слідства.

Позивач посилався на те, що СВ Київського ВП у м. Одесі ГУНП досудове слідство проводилося більше 20 місяців по кримінальному провадженню № 12015160480007326, слідчі дії не виконувалися, незважаючи на його неодноразові звернення до суду із скаргами, тому він змушений звернутися до суду із цивільним позовом.

Уточнивши позов позивач просив стягнути у безспірному порядку з Державного бюджету України шляхом списання коштів з відповідного казначейського рахунку Державного бюджету України через Державну казначейську службу України в Одеській області на свою користь моральну шкоду у розмірі 5 000 грн..

Рішення ухвалено у відсутність сторін.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 02 листопада 2017 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково.

Стягнуто з Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України через Державну казначейську службу України на користь ОСОБА_2, відшкодування моральної шкоди у розмірі 3 000,00 грн. /три тисячі гривень 00 копійок/ та судовий збір у розмірі 640,00 грн. /шістсот сорок гривень 00 копійок/.

В іншій частині вимог - відмовлено.

Судове рішення в апеляційному порядку оскаржили Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області та Головне управління національної поліції в Одеській області, які просять рішення суду скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову.

Апеляційна скарга Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області мотивована тим, що: судом не враховано того, що Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області ніяких прав та законних інтересів позивача не порушувало; не враховано, що стягнення 3000.00 грн. з єдиного казначейського рахунку Державного бюджету призведе до нецільового використання бюджетних коштів Державної казначейської служби України; судом не взято до уваги, що органи поліції не належать до суб’єктів відповідальності за нормами ст. 1174 ЦК України, а позивач не належить до кола осіб, які мають право на відшкодування шкоди, передбаченої Законом України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду»; не враховано судом того, що шкода у разі дійсного її завдання, повинна відшкодовуватися з рахунків таких органів, тобто за рахунок бюджетів, передбачених для даних органів, а останні зобов’язані вжити всіх заходів щодо забезпечення відповідних асигнувань.; судом першої інстанції не враховано причинно-наслідковий зв’язок між діями відповідача та погіршенням нормальних життєвих зв’язків, ускладненням родинних відносин, погіршенням стану здоров’я позивача та не надано обгрунтованого розрахунки суми; судом неправильно стягнуто судовий збір з єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України, а не з винних органів, якими було завдано шкоду.

Апеляційна скарга Головного управління національної поліції Одеської області мотивована тим, що: судом не враховано відсутність вини органів досудового слідства, відсутність протиправної поведінки цих органів по відношенню до позивача та відсутність наявності причинного зв’язку між шкодою і протиправною поведінкою заподіювача; суд не встанови наявність заподіяної позивачу моральної шкоди та відсутній розрахунок такого відшкодування.

Відзив на апеляційні скарги мотивований тим, що судом правильно враховано той факт, що шкода, завдана фізичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю посадової особи органу державної влади при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується на підставі ст. 1174 ЦК України, незалежно від її вини, а завдана шкода відшкодовується державою / за рахунок держави/ відповідним державним органом яким є відповідний орган Державного казначейства України, тобто ГУДКСУ в Одеській області.

Відповідно до статті 274 ЦПК України зазначена справа відноситься до малозначних.

Справу розглянуто без виклику учасників справи, в порядку передбаченому статтею 369 ЦПК України.

Заслухавши суддю доповідача, дослідивши докази у справі в межах доводів обох апеляційних скарг та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга Головного Управління національної поліції в Одеській області підлягає залишенню без задоволення, апеляційна скарга Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області підлягає частковому задоволенню, ,а рішення суду першої інстанції – зміні з наступних підстав.

Відповідно до ч.1,2 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги; суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Задовольняючи частково позов ОСОБА_2 та стягуючи з Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України через Державну казначейську службу України на користь ОСОБА_2, відшкодування моральної шкоди у розмірі 3 000,00 грн. , суд першої інстанції посилався на те, що шкода, завдана незаконною бездіяльністю слідчих органів в кримінальному провадженні №12015160480007326, відшкодовується на підставі ст. 1174 ЦК України, та що позивачем доведено наявність душевних страждань, яких він зазнав в результаті протиправної поведінки працівників правоохоронних органів щодо нього.

Колегія суддів, частково погоджується з висновками суду першої інстанції, з наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що слідчим відділом Київського РВ у м. Одесі ГУНП в Одеській області проводиться досудове розслідування по матеріалам кримінального провадження, відомості про яке внесено до ЄРДР за № 12015160480007326 за ознаками ст. 384 КК України за заявою ОСОБА_2 від 14.12.2015 року.

21.06.2017 року ОСОБА_2 звертався до СВ Київського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області із клопотанням по кримінальному провадженню № 12015160480007326, а саме просив повідомити ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 384 КК України, та просив надати йому копію витягу з ЄРДР /а.с. 13/.

В подальшому 24.07.2017 року ОСОБА_2 звернувся до Київського районного суду м. Одеси із скаргою на бездіяльність слідчого, що полягає у порушенні норм ст. 220 КПК України, а саме не повідомлення про прийняте рішення по клопотанню від 21.06.2017 року /а.с. 14/.

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 27.07.2017 року у справі № 520/2702/17 задоволено скаргу ОСОБА_2 та визнано незаконною бездіяльність відповідних осіб СВ Київського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області щодо не розгляду в передбачений законом строк клопотання ОСОБА_4 від 21.06.2017 року; зобов’язано розглянути клопотання та повідомити заявника про результати такого розгляду /а.с. 4/.

Також, ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 27.07.2017 року у справі № 520/2702/17 задоволено скаргу ОСОБА_2 та визнано незаконною бездіяльність відповідних осіб СВ Київського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області щодо не розгляду в передбачений законом строк клопотання ОСОБА_4 від 27.06.2017 року; зобов’язано розглянути клопотання та повідомити заявника про результати такого розгляду /а.с. 5/.

Судом першої інстанції ,вірно встановлено, що з 14.12.2015 року /дня звернення ОСОБА_2 до СВ Київського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області із заявою про внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань/ до теперішнього часу триває кримінальне провадження, по якому позивача визнано потерпілим. Та окрім того, по даному кримінальному провадженню неодноразово слідчими суддями визнавалася незаконною бездіяльність слідчих органів.

У серпні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом про стягнення моральної шкоди, завданої бездіяльністю органів досудового розслідування, та просив стягнути з Державного бюджету України на підставі ст. 1174 ЦК України завдану йому моральну шкоду у розмірі 5000 грн. / а.с. 2-3/.

Відповідно до ст. 1174 ЦК України, шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

Відповідно до правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 25.05.2016 року у справі № 6-440цс16, шкода завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою лише у випадках вчинення незаконних дій, вичерпний перелік яких охоплюється частиною першою статті 1176 ЦК України, а саме у випадку незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт.

За відсутності підстав для застосування частини першої статті 1176 ЦК України, в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила частини шостої цієї статті – така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами (статті 1173, 1174 цього Кодексу).

Оскільки встановлено, що ухвалами слідчих суддів Київського районного суду м. Одеси неодноразово визнавалася незаконною бездіяльність слідчих органів стосовно кримінального провадження № 12015160480007326, по якому позивача ОСОБА_2 було визнано потерпілим, то суд прийшов до правильного висновку, що відсутні спеціальні підстави для застосування статті 1176 ЦК України.

Положеннями п. 10-1 Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.1995 року роз’яснено, що при розгляді справ за позовами про відшкодування моральної шкоди на підставі ст. 56 Конституції судам слід мати на увазі, що при встановленні факту заподіяння такої шкоди незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, місцевого самоврядування або їх посадових чи службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень вона підлягає відшкодуванню за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування. При вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди, заподіяної громадянинові незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, його посадовими або службовими особами, судам слід виходити з того, що зазначений орган має бути відповідачем у такій справі, якщо це передбачено відповідним законом. Якщо ж відповідним законом чи іншим нормативним актом це не передбачено або в ньому зазначено, що шкода відшкодовується державою (за рахунок держави), то поряд із відповідним державним органом суд має притягнути як відповідача відповідний орган Державного казначейства України.

Відповідно до ч. 2 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає:

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Враховуючи встановлення наявності у позивача порушення нормальних життєвих зв’язків в результаті бездіяльності посадових осіб органів досудового слідства правоохоронних органів, що підриває довіру та сприяє формуванню у позивача негативного ставлення до даних органів, розмір стягнутої моральної шкоди 3000 грн. є розумним та справедливим.

Оскільки підставою для відшкодування шкоди за даним позовом є встановлена ухвалами суду протиправна бездіяльність відповідних посадових осіб СВ Київського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області в частині невиконання своїх службових обов’язків, то відсутні спеціальні підстави для застосування ст. 1176 ЦК України, оскільки така шкода відшкодовується на підставі ст. 1174 ЦК України.

Тому посилання апеляційних скарг про неправильне застосування ст. 1174 ЦК України є безпідставним та спростовується правовими позиціями Верховного Суду України, які є обов’язковими для всіх судів при розгляді справ.

Доводи апеляційної скарги ГУНП в Одеській області щодо відсутності протиправності дій органів досудового слідства не заслуговують на увагу , оскільки такі доводи спростовуються ухвалами слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 27.07.2017 року та від 27.07.2017 року у справі № 520/2702/17 , якими визнано незаконною бездіяльність відповідних осіб СВ Київського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області щодо не розгляду в передбачений законом строк клопотань ОСОБА_2 від 21.06.2017 року та від 27.06.2017 року (а.с.4,5).

ГУНП в Одеській області не надані, а матеріали справи не містять докази у спростування вищезазначеного.

Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги ГУ ДКС України в Одеській області про те, що ГУ ДКС України в Одеській області не може бути відповідачем по справі, оскільки управління було залучено до участі у справі у якості територіального органу Державної казначейської служби України.

Колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги ГУ ДКС України в Одеській області щодо невірного визначення судом першої інстанції порядку стягнення моральної шкоди.

Суд першої інстанції, частково задовольняючи позов та стягуючи з Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України через Державну казначейську службу України на користь ОСОБА_2, відшкодування моральної шкоди у розмірі 3 000,00 грн. не звернув уваги на те,що відповідно до ст.23-1 ст.1 Бюджетного кодексу України ,єдиний казначейський рахунок відкритий центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів у Національному банку України для обліку коштів та здійснення розрахунків у системі електронних платежів банку України ,на якому консолідуються кошти державного та місцевих бюджетів ,фондів загальнообов’язкового державного соціального і пенсійного страхування та кошти інших клієнтів ,які відповідно до законодавства знаходяться на казначейському обслуговуванні.

Як вказувалося вище, відповідно до ст. 1174 ЦК Українишкода, завдана фізичній особі незаконною бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою.

Пунктами 1, 35, 38 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 р. № 845, у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30 січня 2013 р. № 45 (далі - Порядок) передбачено, що він визначає механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів, прийнятих судами.

Казначейство здійснює безспірне списання коштів державного бюджету для відшкодування (компенсації):

1) шкоди, заподіяної громадянинові незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що провадить оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, органу прокуратури або суду;

2) шкоди, заподіяної фізичним та юридичним особам внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових чи службових осіб під час здійснення ними своїх повноважень;

3) шкоди, заподіяної органом державної влади у сфері нормотворчої діяльності;

4) різниці між сумою коштів, що надійшли до державного бюджету від реалізації конфіскованого або зверненого судом у дохід держави майна, іншого майна, у тому числі валютних цінностей, що переходять у власність держави, та сумою, встановленою у судовому рішенні;

5) шкоди, заподіяної фізичній особі внаслідок кримінального правопорушення.

Для забезпечення безспірного списання коштів державного бюджету згідно з пунктом 35 цього Порядку в Казначействі відкривається в установленому порядку відповідний рахунок.

Суд першої інстанції не звернув уваги на вищенаведене та помилково стягнув моральну шкоду з Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України через Державну казначейську службу України.

Таким чином, резолютивна частина рішення суду першої інстанції в частині порядку стягнення моральної шкоди підлягає зміні , визначивши :

«Стягнути з Держави Україна на користь ОСОБА_2 відшкодування моральної шкоди у розмірі – 3 000 (три тисячі) грн. 00 коп. за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання коштів з відкритого в Казначействі спеціального рахунку».

Суд першої інстанції, додатково стягнув з Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України через Державну казначейську службу України на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 640 грн., проте матеріали справи не містять докази сплати позивачем зазначених судових витрат.

Таким чином, посилання суду в резолютивній частині про стягнення на користь ОСОБА_2 з ГУ ДКС України в Одеській області судових витрат є помилковим та підлягає виключенню.

Відповідно до п.2 ч.3 ст.389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах.

За таких обставин, апеляційна скарга Головного Управління національної поліції в Одеській області підлягає залишенню без задоволення , відповідно до ст. 376 ЦПК України, апеляційна скарга Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області, підлягає частковому задоволенню, рішення суду першої інстанції підлягає зміні.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381-384, 389 ЦПК України, колегія суддів,-

постановила:

Апеляційну скаргу Головного Управління національної поліції в Одеській області залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області задовольнити частково.

Рішення Київського районного суду м. Одеси від 02 листопада 2017 року змінити , виклавши абзац другий резолютивної частини рішення в наступній редакції:

«Стягнути з Держави Україна на користь ОСОБА_2 відшкодування моральної шкоди у розмірі – 3 000 (три тисячі) грн. 00 коп. за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання коштів з відкритого в Казначействі спеціального рахунку ».

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає за винятками передбаченими п.2. «а» –2 «г» ч.3 ст. 389 ЦПК України .

Повний текст постанови складено 23.04.2018 року

Судді апеляційного суду

Одеської області: ОСОБА_5

ОСОБА_6

ОСОБА_7