Ухвала суду № 73555157, 20.04.2018, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/4804/18

Номер справи місцевого суду: 520/6577/17

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Дрішлюк А. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про відкриття апеляційного провадження

20.04.2018 року м. Одеса

Апеляційний суд Одеської області в особі судді судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області Дрішлюка А.І., дослідивши апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 16 березня 2018 року в цивільний справі за позовом ОСОБА_2 до Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

07.06.2017 року ОСОБА_2 звернулася до Київського районного суду м. Одеси з позовом до ДП «Адміністрація морських портів України», в якому, з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог від 09.10.2017 року (а.с.83-85), просить визнати незаконним та скасувати наказ в.о. голови Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» №474-к від 05.05.2017року «По особовому складу», яким її – ОСОБА_2 звільнено із займаної посади; поновити її на посаді начальника служби управління персоналом апарату управління ДП «Адміністрація морських портів України»; стягнуто з ДП «Адміністрація морських портів України» на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з дня звільнення – 11.05.2017року до дня поновлення на роботі у розмірі 1333179 гривень 75 копійок; стягнути з ДП «Адміністрація морських портів України» на її - ОСОБА_2 користь моральну шкоду у розмірі 115200 грн. 00 коп.;

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що з 23.09.2013 року вона працювала на посаді начальника служби управління персоналом апарату управління ДП «Адміністрація морських портів України». З 10.05.2017 року, як вказує позивачка, вона знаходиться у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами, що підтверджується листком тимчасової непрацездатності. У період перебування у відпустці, наказом в.о. голови ДП «Адміністрація морських портів» ОСОБА_3 від 05 травня 2017 року № 474-к «По особовому складу», її було звільнено з посади на підставі п. 6 ст. 36 КЗпП України, у зв'язку з незгодою від продовження роботи в нових умовах у зв’язку із зміною істотних умов праці – розмірів оплати праці. ОСОБА_2 вважає, що її звільнення відбулось з порушенням норм законодавства України про працю, оскільки в якості правової підстави для її звільнення роботодавець посилається на п. 6 ст. 36 Кодексу законів про працю України, а саме: у зв'язку з незгодою від продовження роботи в нових умовах у зв'язку із зміною істотних умов праці - розмірів оплати праці. Водночас, позивачка вважає, що її звільнення є незаконним, оскільки вона не відмовлялася від продовження роботи в апараті управління ДП «Адміністрація морських портів України», при цьому не висловлювала таку відмову ні усно, ні письмово, хоча і не могла погодитися з тим, що роботодавець знижує їй заробітну плату, вважаючи такі дії неправомірними та плануючи їх оскаржувати, зберігаючи трудові відносини з ДП «Адміністрація морських портів України». Таким чином, на думку позивачки, роботодавець не отримав її відмови від продовження роботи, як того вимагає п.6 ст. 36 КЗпП України, чим порушив приписи цієї статті, тобто умови звільнення, що дає підстави визнати таке звільнення незаконним та поновити її на роботі.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 16 березня 2018 року у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено у повному обсязі у зв’язку з дотриманням відповідачем при звільнені нормами трудового законодавства (а.с.142-150).

05 квітня 2018 року ОСОБА_2 через канцелярію суду першої інстанції подала апеляційну скаргу нарішення Київського районного суду м. Одеси від 16 березня 2018 року. Зокрема, апелянт вважає, що оскаржуване рішення ухвалене з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. При цьому, як вказує апелянт, суд першої інстанції неповно з’ясував всі фактичні обставини справи та не дослідив і не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам, не сприяв повному, об’єктивному та неупередженому її розгляду, а тому рішення суду не відповідає фактичним обставинам справи, є незаконним та необґрунтованим. Тому апелянт просить скасувати вказане рішення та постановити нове, яким задовольнити її позовні вимоги. Так, апелянт обґрунтовує тим, що суд першої інстанції помилково дійшов до висновку, що позивач відмовлялась від продовження роботи в ДП «АМПУ» із зміною істотних умов праці, а також суд першої інстанції проігнорував факт того, що позивач була не повідомлена належним чином про її звільнення. Також не було досліджено судом причини погіршення істотних умов праці позивача та їх законність. (а.с. 155-163).

Відповідно до ч. 1 ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п’ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Оскаржуване рішення суду було ухвалено 16 березня 2018 року, а повний текст рішення було складено 26 березня 2018 року, отримано копію представником ОСОБА_2 – ОСОБА_4 26 березня 2018 року, що підтверджується розпискою про отримання (а.с.154), апеляційна скарга подана до суду 05 квітня 2018 року. Отже, апеляційна скарга була подана з додержанням встановлених строків оскарження судового рішення.

Так, апеляційна скарга відповідає вимогам ст. 356 ЦПК України.

Відповідно до ст. 360 ЦПК України, учасники справи: відповідач та третя особа, мають право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі.

Відзив на апеляційну скаргу має містити:

-найменування суду апеляційної інстанції;

-ім’я (найменування), поштову адресу особи, яка подає відзив на апеляційну скаргу, а також номер засобу зв’язку, адресу електронної пошти, за наявності;

-обґрунтування заперечень щодо змісту і вимог апеляційної скарги;

-у разі необхідності - клопотання особи, яка подає відзив на апеляційну скаргу;

-перелік матеріалів, що додаються.

Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. До відзиву додаються докази надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.

Таким чином, перешкоди для відкриття апеляційного провадження передбачені ч.ч. 2-5 ст. 357, ч. 1-2 ст. 358 ЦПК України відсутні. Апеляційна скарга підлягає прийняттю до розгляду апеляційним судом Одеської області.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 185, 352-354, 357, 359, 361 ЦПК України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 16 березня 2018 року в цивільний справі за позовом ОСОБА_2 до Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди.

Копію апеляційної скарги з поданими матеріалами направити особам, які беруть участь у справі та запропонувати надати суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу протягом десяти календарних днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Суддя апеляційного суду

Одеської області ОСОБА_5