Ухвала суду № 73554383, 19.04.2018, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 521/3483/13-ц

Провадження №2-п/521/73/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«19» квітня 2018 року м. Одеса

Суддя Малиновського районного суду м. Одеси Целух А.П., розглянувши матеріали заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 05 жовтня 2017року, ухваленого у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та зустрічним позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про захист прав споживача, визнання відсутності у Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» права вимоги за договором споживчого кредиту, неукладеності договору споживчого кредиту та припинення іпотеки, -

ВСТАНОВИВ:

У березні 2018року відповідач ОСОБА_1 звернулась до Малиновського районного суду м. Одеси з заявою про перегляд заочного рішення від 05 жовтня 2017року, ухваленого у цивільній справі за позовом ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та зустрічним позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Дельта Банк» про захист прав споживача, визнання відсутності у ПАТ «Дельта Банк» права вимоги за договором споживчого кредиту, неукладеності договору споживчого кредиту та припинення іпотеки.

Ухвалою Малиновського районного суду міста Одеси від 07 березня 2018 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення від 05 жовтня 2017року, ухваленого у цивільній справі за позовом ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та зустрічним позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Дельта Банк» про захист прав споживача, визнання відсутності у ПАТ «Дельта Банк» права вимоги за договором споживчого кредиту, неукладеності договору споживчого кредиту та припинення іпотеки - залишено без руху, позивачу запропоновано усунути недоліки заяви, а саме, сплатити судовий збір за подання до суду заяви про перегляд заочного рішення.

19 квітня 2018року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про уточнення заяви про перегляд заочного рішення, однією з вимог якої було вказано клопотання про звільнення її від сплати судового збору за подання заяви про перегляд заочного рішення.

У наданий судом строк, позивачем вимоги визначені ухвалою суду не виконані, недоліки заяви не усунуті.

відповідачем не сплачено судовий збір за звернення до суду із заявою про перегляд заочного рішення у розмірі 352,40грн., заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору на підставі ЗУ «Про захист прав споживачів», що не відповідає вимогам чинного ЦПК України.

З змісту постанови ВСУ від 30 листопада 2016 року у справі № 6-1121цс16 вбачається, що за загальними правилами цивільного судочинства (статті 79, 119, 297, 328, 358 ЦПК України) судовий збір належить до судових витрат, які несуть суди усіх рівнів, коли розглядають позовну заяву, апеляційну, касаційну скаргу чи заяву про перегляд судових рішень Верховним Судом України.

При цьому судовий збір як складова судових витрат виконує компенсаційну, превентивну і соціальну функції.

Обов’язок осіб, які звертаються до суду, сплачувати судовий збір це процесуальний обов’язок, визначений нормами процесуального права.

Згідно зі статтею 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством; за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення тощо.

Законом України від 22 травня 2015 року № 484-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору», який набрав чинності з 1 вересня 2015 року були внесені відповідні зміни до Закону України «Про судовий збір», якими було суттєво змінено ставки судового збору (стаття 4 Закону України «Про судовий збір») та одночасно значно скорочено перелік субєктів, які звільняються від оплати судового збору (стаття 5 Закону України «Про судовий збір»).

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» у редакції, чинній до 1 вересня 2015 року, від сплати судового збору звільняються де які категорії позивачів.

З 1 вересня 2015 року ця категорія пільговиків звужена. Так, за пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» у редакції, яка діє з 1 вересня 2015 року, від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях не звільняються позивачі у справах про захист прав споживачів.

Відповідно до частини третьої статті 2 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Наведені норми процесуального права дозволяють сформулювати загальне правило: процесуальні дії мають вчинятися за нормами процесуального закону, чинними на момент вчинення цих дій.

Відповідно до частини четвертої статті 2 ЦПК України закон, який встановлює нові обов'язки, скасовує чи звужує права, належні учасникам цивільного процесу, чи обмежує їх використання, не має зворотної дії в часі.

Зазначене правило, закріплене і в статті 58 Конституції України, за якою закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії у часі, що однозначно розуміється як початок дії закону з моменту набрання ним чинності і припинення з утратою чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Конституційний Суд України Рішенням від 9 лютого 1999 року у справі № 1-7/99 конкретизував зазначений принцип, указавши, що положення частини першої статті 58 Конституції України щодо «незворотності» дії законів та інших нормативно-правових актів необхідно розуміти так, що воно стосується людини і громадянина (фізичної особи).

При цьому суд зазначив, що цей конституційний принцип не може поширюватись на закони та інші нормативно-правові акти, які пом'якшують або скасовують відповідальність юридичних осіб. Проте надання зворотної дії в часі таким нормативно-правовим актам може передбачатися шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті.

Для процесуального закону це означає, що діє в часі той процесуальний закон, на момент та час дії якого вчиняється процесуальна дія.

Відносно змін у статті 5 Закону України «Про судовий збір» щодо кола осіб, які звільняються від сплати судового збору, це означає, що звуження законом кола осіб, які звільняються від сплати судового збору, не може бути підставою для покладення на цих осіб обов'язку зі сплати судового збору після вчинення процесуальної дії, зокрема після відкриття провадження.

Водночас зазначена норма не передбачає продовження дії прав, які діяли раніше.

Під час вчинення процесуальних дій, які вимагають сплати судового збору (при забезпеченні доказів, при апеляційному чи касаційному оскарженні), пільги зі сплати судового збору мають визначатися на момент вчинення певної процесуальної дії.

З огляду на зазначене можна дійти висновку про те, що процесуальний закон визначає свою дію в часі саме за часом вчинення відповідних процесуальних дій.

За таких умов Закон України «Про судовий збір» має застосовуватися в редакції, яка дії на момент вчинення певної процесуальної дії.

Таким чином, оскільки на час звернення до суду відповідач, як споживач була виключена з категорії пільгових, то вона не має право на пільги щодо звільнення від оплати судового збору при зверненні до суду із заявою про перегляд заочного рішення.

Відповідно до ч.3,5,6,7ст. 185 ЦПК України,якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві. Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п’яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Ухвалу про повернення позовної заяви може бути оскаржено. Копія позовної заяви залишається в суді. Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Керуючись ч. 3 ст. 185 ЦПК України, суддя,-

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 05 жовтня 2017року, ухваленого у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та зустрічним позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про захист прав споживача, визнання відсутності у Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» права вимоги за договором споживчого кредиту, неукладеності договору споживчого кредиту та припинення іпотеки- вважати неподаною та повернути заявнику.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 15 - денний строк з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

СУДДЯ А.П. ЦЕЛУХ