Ухвала суду № 73553110, 16.04.2018, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 461/12253/15-ц Головуючий у 1 інстанції: Лялюк Є.Д

Провадження № 2-др/783/28/17 Доповідач в 2-й інстанції: ОСОБА_1 Н. О.

2-др/783/30/17

Категорія: 43

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого - судді: Шеремети Н.О.

суддів: Ванівського О.М., Цяцяка Р.П.

секретаря: Цапа П.М.

з участю ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові заяву ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, Галицької районної адміністрації Львівської міської ради, Виконавчого комітету Львівської міської ради, Відділу приватизації державного житлового фонду Галицького району Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради, Голови ліквідаційної комісії відділів приватизації державного житлового фонду начальника управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради ОСОБА_6, Державного нотаріуса Третьої макіївської державної нотаріальної контори Міністерства юстиції України ОСОБА_7, за участю третіх осіб: Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки», Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області, Львівської міської ради, Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради, про визнання протиправними та скасування розпоряджень, частково недійсним свідоцтва про право власності на квартиру, -

ВСТАНОВИЛА:

рішенням Апеляційного суду Львівської області від 27 листопада 2017 року апеляційні скарги Галицької районної адміністрації Львівської міської ради та ОСОБА_2 – задоволені, рішення Галицького районного суду м. Львова від 21 грудня 2016 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 відмовлено.

ОСОБА_2 звернулась із заявами від 15.12.2017 року та 18.12.2017 року про ухвалення додаткового рішення, оскільки судом апеляційної інстанції у рішенні від 27.11.2017 року не вирішено позовної вимоги про встановлення факту розміщення квартири АДРЕСА_1, включаючи приміщення комори площею 45 кв.м., в мезоніні; позовної вимоги про встановлення обставин, що приміщення площею 45 кв.м квартири АДРЕСА_1 не призначено і ніколи не було призначено для забезпечення експлуатації та обслуговування будинку.

Заявник просить ухвалити додаткове рішення, яким задовольнити вищезазначені позовні вимоги, які, як вважає, не були вирішені судом апеляційної інстанції при ухваленні рішення від 27.11.2017 року, які вважає обґрунтованими.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на підтримання заяв про ухвалення додаткового рішення, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про те, що в задоволенні заяв ОСОБА_2 від 15.12.2017 року та 18.12.2017 року про прийняття додаткового рішення, слід відмовити, з огляду на таке.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення.

Відповідно до п.20 роз»яснень постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року №14 «Про судове рішення у цивільній справі» додаткове рішення може бути ухвалено лише у випадках і за умов, передбачених ст. 220 ЦПК 2004 року (ст. 270 ЦПК ); воно не може змінити суті основного рішення або містити у собі висновки про права та обов»язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні.

Як вбачається з рішення Апеляційного суду Львівської області від 27 листопада 2017 року апеляційну скаргу апеляційні скарги Галицької районної адміністрації Львівської міської ради та ОСОБА_2 – задоволені, рішення Галицького районного суду м. Львова від 21 грудня 2016 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 відмовлено.

Зі змісту позовної заяви ОСОБА_5, уточнень до позову, вбачається, що такі позовні вимоги, з приводу яких ОСОБА_2, яка не є позивачем у справі, просить ухвалити додаткове рішення, позивачем ОСОБА_5 не заявлялися.

Крім цього, ухвалення судом апеляційної інстанції додаткових рішень, про ухвалення яких звернулася ОСОБА_2, призведе до зміни суті основного рішення, його резолютивної частини.

А відтак, колегія суддів доходить висновку про те, що в задоволенні заяв ОСОБА_2 від 15.12.2017 року та 18.12.2017 року про прийняття додаткового рішення, слід відмовити.

Керуючись ст. 270 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

відмовити ОСОБА_2 в задоволенні заяв від 15.12.2017 року та від 18.12.2017 року про прийняття додаткового рішення.

Ухвала суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної ухвали.

Повний текст ухвали складено 20.04.2018 року.

Головуючий: Шеремета Н.О.

Судді: Ванівський О.М.

ОСОБА_8