
Справа №461/7998/17>
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 квітня 2018 року. м. Львів.
Галицький районний суд м. Львова
у складі:
головуючого судді Юрківа О.Р.,
секретаря судового засідання Кузьми Д.М.,
за участі представника позивача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Львівської міської ради, Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради про визнання протиправною та скасування ухвали міської ради, розпорядження районної адміністрації та зобов’язання вчинити дії, -
ВСТАНОВИВ:
позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Львівської міської ради, Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради. Свої вимоги мотивував тим, що тимчасова споруда торговельного призначення, що розташована по вул. О. Кошиця. 7 у м. Львові належить позивачу на підставі договору-купівлі продажу. 02.03.2017 року на 6-тій сесії 7-го скликання Львівська міська рада прийняла ухвалу № 1568 «Про продовження терміну здійснення підприємницької діяльності у тимчасових спорудах на території м. Львова», якою продовжила термін підприємницької діяльності у тимчасових спорудах, що розміщені на території м. Львова, до 31.05.2018 року, в тому числі і тимчасову споруду, що розташована по вул. О. Кошиця. 7 у м. Львові. Незважаючи на прийняту ухвалу, 14.09.2017 року Львівська міська рада прийняла нову ухвалу № 2371 «Про внесення змін до ухвали міської ради від 02.03.2017 року №1568 «Про продовження терміну здійснення підприємницької діяльності у тимчасових спорудах на території м. Львова», якою ухвалила внести зміни у додаток 1 до ухвали міської ради від 02.03.2017 року № 1568 «Про продовження терміну здійснення підприємницької діяльності у тимчасових спорудах на території м. Львова», вилучивши пункти 281, 295 та 297 з переліку тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у Шевченківському районі м. Львова.
На виконання ухвали Львівської міської ради від 23.04.2015 №452, у зв'язку із вилученням із комплексної схеми розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності відповідно до ухвали Львівської міської ради від 14.09.2017 року № 2371 – 18.10.2017 року Шевченківською районною адміністрацією Львівської міської ради прийнято розпорядження №522 «Про демонтаж тимчасової споруди торговельного призначення для здійснення підприємницької діяльності за адресою м. Львів, вул. О. Кошиця, 7», яким ФОП ОСОБА_2 зобов'язано демонтувати тимчасову споруду торговельного призначення для здійснення підприємницької діяльності за адресою м. Львів, вул. О. Кошиця, 7.
Позивач вважає ухвалу ЛМР та розпорядження Шевченківської РА ЛМР протиправними та такими, що підлягають скасуванню. Після збільшення позовних вимог позивач просить суд:
1) визнати протиправною та скасувати ухвалу ЛМР № 2371 від 14.09.2017 року «Про внесення змін до ухвали міської ради від 02.03.2017 року №1568 «Про продовження терміну здійснення підприємницької діяльності у тимчасових спорудах на території м. Львова»»;
2) визнати протиправним та скасувати розпорядження Шевченківської районної адміністрації ЛМР № 522 від 18.10.2017 року «Про демонтаж тимчасової споруди торговельного призначення для здійснення підприємницької діяльності за адресою м. Львів, вул. О. Кошиця, 7»;
3) зобов’язати Львівську міську раду відновити у Комплексній схемі розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності тимчасову споруду торгівельного призначення, що розташована за адресою м. Львів, вул. О. Кошиця, 7.
Представник позивача в судовому засіданні адміністративний позов підтримав та просив задовольнити. Надав пояснення аналогічні викладеним у позові.
Представники відповідачів до суду не з’явилися, хоча були повідомлені належним чином про дату, час та місце розгляду справи. До суду надійшло клопотання голови Шевченківської районної адміністрації ЛМР про відкладення розгляду справи у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю та перебуванням у відпустці працівників юридичного відділу. Суд вважає вказану у клопотанні причину відсутності представника адміністрації причину неповажною, оскільки адміністрація є юридичною особою та має можливість забезпечити для участі в судовому засіданні будь-якого іншого працівника за довіреністю або адвоката. Відсутність на робочому місці двох працівників адміністрації не свідчить про відсутність можливості представлення інтересів цього відповідача в суді.
Заслухавши позицію представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення, з наступних підстав.
Ст. 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.3 ст. 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної ОСОБА_1 і ОСОБА_1 міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.
До компетенції виконавчих органів міських рад належать власні (самоврядні) повноваження, зокрема: організація благоустрою населених пунктів, залучення на договірних засадах з цією метою коштів, трудових і матеріально-технічних ресурсів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також населення; здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян (пп. 7 п."а" ст. 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).
Ст. 31 цього ж Закону передбачає, що виконавчим органам міських рад делеговано повноваження у галузі будівництва, зокрема, зі здійснення в установленому порядку державного контролю за дотриманням законодавства, затвердженої містобудівної документації при плануванні та забудові відповідних територій; зупинення у випадках, передбачених законом, будівництва, яке проводиться з порушенням містобудівної документації і проектів окремих об'єктів, а також може заподіяти шкоди навколишньому природному середовищу.
Шевченківська районна адміністрація наділена як самоврядними, так і делегованими повноваженнями від Львівської міської ради, які закріплені ухвалою Львівської міської ради від 14 липня 2016 року №777 «Про розмежування повноважень між виконавчими органами Львівської міської ради», зокрема, передбачено, що до повноважень районної адміністрації у галузі економічного, культурного та соціального розвитку віднесено розгляд та вжиття заходів у встановленому міською радою та виконавчим комітетом порядку щодо фактів порушення розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності, малих архітектурних форм та літніх майданчиків.
Положенням про Шевченківську районну адміністрацію Львівської міської ради передбачає, що голова районної адміністрації видає у межах компетенції районної адміністрації розпорядження, вносить у них зміни та доповнення, організовує їх виконання.
Згідно зі ст. 16 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» на об'єктах благоустрою забороняється, зокрема, самовільно встановлювати об'єкти зовнішньої реклами, торговельні лотки, павільйони, кіоски тощо.
Відповідно до ст. 21 цього Закону до елементів благоустрою належать малі архітектурні форми (п.9).
Згідно з ч. 2 ст. 21 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» мала архітектурна форма - це елемент декоративного чи іншого оснащення об’єкта благоустрою. До малих архітектурних форм, зокрема, належать павільйони. Розміщення малих архітектурних форм здійснюється відповідно до Закону України «Про благоустрій населених пунктів» за рішенням власника об’єкта благоустрою з дотриманням вимог законодавства, державних стандартів, норм і правил.
Правила благоустрою м. Львова, затверджені ухвалою Львівської міської ради від 21 квітня 2011 року № 376, передбачають, що малою архітектурною формою для здійснення підприємницької діяльності є невелика споруда для здійснення підприємницької діяльності торговельно-побутового призначення, що виконується з полегшених конструкцій і встановлюється тимчасово без влаштування заглиблених у грунт фундаментів з розмірами, визначеними діючими нормативними документами.
Відповідно до п.п. 7.1.2 Положення про порядок розміщення тимчасових споруд та Комплексної схеми розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м. Львові, затвердженого ухвалою Львівської міської ради від 20 березня 2014 року № 3190, демонтажу підлягають тимчасові споруди, зокрема, розміщені без належно оформленого дозволу (самовільно розміщені).
П.1.3. Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності передбачає, що тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності - одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту.
Згідно з п.5.1 Положення про порядок врегулювання питань самочинного будівництва у місті Львові міжвідомчі комісії при районних адміністраціях можуть приймати у кожному конкретному випадку самочинного будівництва, зокрема рішення (пункт 5.1.3) про знесення у терміни, визначені розпорядчими документами, самочинного будівництва особою, яка його здійснила (здійснює) самочинне будівництво, за її кошти, зокрема у разі (пункт 5.1.3.3) порушення прав інших осіб.
З системного аналізу вищенаведених правових норм, можна дійти висновку про те, що виконавчі органи місцевих рад наділені правом контролю за дотриманням законодавства, що регулює містобудівну діяльність, зокрема, і щодо самочинно збудованих об’єктів, та встановлення такого факту, приймати з цього приводу рішення, в яких відображати свої висновки щодо наявності таких порушень та встановлювати механізм усунення цих порушень.
Судом встановлено, що тимчасова споруда торговельного призначення, що розташована по вул. О. Кошиця. 7 у м. Львові належить ОСОБА_2 на підставі договору-купівлі продажу.
02.03.2017 року Львівська міська рада прийняла ухвалу №1568 «Про продовження терміну здійснення підприємницької діяльності у тимчасових спорудах на території м. Львова», якою ухвалила продовжити термін підприємницької діяльності у тимчасових спорудах, що розміщені на території м. Львова, до 31.05.2018 року згідно з додатком 1. У вказаному додатку 1 за № 281 вказано тимчасову споруду, що розташована по вул. О. Кошиця. 7 у м. Львові.
14.09.2017 року на Львівська міська рада прийняла нову ухвалу №2371, «Про внесення змін до ухвали міської ради від 02.03.2017 №1568 «Про продовження терміну здійснення підприємницької діяльності у тимчасових спорудах на території м. Львова»», якою ухвалила внести зміни у додаток 1 до ухвали міської ради від 02.03.2017 №1568 «Про продовження терміну здійснення підприємницької діяльності у тимчасових спорудах на території м. Львова», вилучивши пункти 281, 295 та 297 з переліку тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у Шевченківському районі м. Львова.
На виконання ухвали Львівської міської ради від 23.04.2015 року №452, у зв'язку із вилученням із Комплексної схеми розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності відповідно до ухвали Львівської міської ради від 14.09.2017 року №2371, 18.10.2017 року Шевченківською районною адміністрацією ЛМР прийнято розпорядження №522 «Про демонтаж тимчасової споруди торговельного призначення для здійснення підприємницької діяльності за адресою м. Львів, вул. О. Кошиця, 7», яким ФОП ОСОБА_2 зобов'язано демонтувати тимчасову споруду торговельного призначення для здійснення підприємницької діяльності за адресою м. Львів, вул. О. Кошиця, 7 у добровільному порядку в термін до 15.11.2017 року.
Пунктом 2.2 «Порядку розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м. Львові», затвердженого ухвалою Львівської міської ради №4526 від 23.04.2015 року передбачено, що термін розміщення тимчасових споруд не може перевищувати термін дії договору оренди земельної ділянки або договору оренди окремих конструктивних елементів благоустрою, встановлений ухвалою міської ради. Відповідно до п.3.14 Порядку термін дії паспорта прив'язки встановлюється відповідно до терміну, зазначеного в ухвалі міської ради, з врахуванням містобудівної документації, державних норм та правил і Комплексної схеми розміщення тимчасових споруд.
18 грудня 2008 року Львівська міська рада Ухвалою № 2311 затвердила Перспективну схему розміщення малих архітектурних форм як частини Програми комплексного благоустрою території міста. У цю Перспективну схему було включено і малу архітектурну форму по вул. Кошиця.
Ухвалою Львівської міської ради № 2957 від 21.10.2009 року фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 продовжили на п'ять років дозвіл на здійснення діяльності в МАФ по вул. Кошиця 7 на площі ділянки 112 кв. м. В 2014 році ФОП ОСОБА_3 виготовив новий ескіз фасадів тимчасової споруди (павільйону) на вул. Кошиця 7 в м. Львові, змінив вигляд МАФ і 01.09.2014 р. отримав Паспорт прив'язки 4-ох зблокованих тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на вул. О. Кошиця 7 в м. Львові.
Ухвалою № 4527 від 23.04.2015 р. Львівська міська рада на підставі поданих позивачем та ОСОБА_3 документів провела заміну власників тимчасових споруд відобразивши такі зміни в Додатку 1-ЗМ до вказаної ухвали (порядковий номер запису 5).
Ухвалою №1568 від 02.03.2017 року «Про продовження терміну здійснення підприємницької діяльності у тимчасових спорудах на території м. Львова» Львівська міська рада продовжила ОСОБА_2 дозвіл на здійснення підприємницької діяльності в МАФ за адресою: м. Львів, вул. О.Кошиця 7. Вказане підтверджується записом 281 в Додатку до ухвали.
В тексті оскаржуваної ухвали №2371 від 14.09.2017 р., наведену наступну підставу внесення змін до ухвали Львівської міської ради №1568 від 02.03.2017 р.: «у зв'язку з набуттям права власності на тимчасові споруди, розміщені на вул. Ю. Липи, 16 та на вул. Гетьмана Мазепи, 7-13, та у зв'язку з порушенням суб'єктом підприємницької діяльності вимог п.2.21. Порядку розміщення тимчасових споруд для продовження підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10.2011 року № 244 щодо відхилення від паспорта прив'язки тимчасової споруди на вул. О. Кошиця, 7».
Відповідно до п. 2.21. Порядку розміщення тимчасових споруд для продовження підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10.2011 №244, на котрий покликається Львівська міська рада як на підставу винесення ухвали, вказано: «2.21. Відхилення від паспорта прив'язки ТС не допускається.».
Таким чином, єдиною підставою позбавлення мене дозволу на здійснення підприємницької діяльності за вказаною адресою стало відхилення МАФ від паспорта прив'язки, тобто невідповідність, яка могла виникнути виключно внаслідок внесення якихось змін.
Доказів зміни вигляду та розміщення МАФ за вказаною адресою суду не надано.
Станом на березень 2017 року жодних претензій щодо належної мені МАФ з боку Львівської міської ради не було, отже Паспорт прив'язки не містив жодних відхилень.
За даних обставин, та враховуючи відсутність будь-яких змін, в тому числі з березня по вересень 2017 року, суд вважає, що у Львівської міської ради не було правових підстав вилучати належну ФОП ОСОБА_2 МАФ з Переліку тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у Шевченківському районі м. Львова, включену під номером 297 в Додатку 1 до Ухвали Львівської міської ради від 02.03.2017 р. №1568.
Виключивши належну ОСОБА_2 МАФ з Переліку тимчасових споруд для здійснення) підприємницької діяльності Львівська міська ради фактично в односторонньому порядку скасувала своє попереднє рішення про надання дозволу на здійснення діяльності та позбавила мене відповідних прав.
Конституційний суд України в Рішенні від 16 квітня 2009 року по справі №1-9/2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) вказав, що в Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (стаття 3). Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (стаття 74 Закону). Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є "гарантією стабільності суспільних відносин" між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення, що узгоджується з правовою позицією, викладеною в абзаці другому пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року № 1-зп у справі щодо несумісності депутатського мандата.
У спірних правовідносинах суд при вирішенні цього спору застосовує закріплений у судовій практиці Європейського суду з прав людини принцип "належного урядування", який передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.
Відповідно до ч.2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини, а ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Суд вважає, що відповідачем у спірних правовідносинах не дотримано цей принцип, оскільки таке стверджується дослідженими матеріалами справи.
З огляду на викладене, оскільки відхилення від паспорта прив'язки тимчасової споруди на вул. О. Кошиця, 7 не доведене в суді, суд вважає викладені підстави в оскаржуваній ухвалі Львівської міської ради від 14.09.2017 року № 2371 безпідставними, а ухвалу протиправною та такою, що підлягає скасуванню.
У звязку з викладеним скасуванню, як протиправне, також підлягає і розпорядження Шевченківської районної адміністрації ЛМР № 522 «Про демонтаж тимчасової споруди торговельного призначення для здійснення підприємницької діяльності за адресою м. Львів, вул. О. Кошиця, 7».
З метою повного та належного захисту права власності позивача, враховуючи необхідність скасування оскаржуваних ухвали та розпорядження, суд задовольняє вимогу позивача про зобов’язання міської ради відновити у Комплексній схемі розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності тимчасову споруду торгівельного призначення, що розташована за адресою м. Львів, вул. О. Кошиця, 7.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 8-10, 121, 241-246 КАС України, ст.ст. 24, 31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», суд –
ВИРІШИВ:
адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати ухвалу Львівської міської ради № 2371 від 14.09.2017 року «Про внесення змін до ухвали міської ради від 02.03.2017 року №1568 «Про продовження терміну здійснення підприємницької діяльності у тимчасових спорудах на території м. Львова»».
Визнати протиправним та скасувати розпорядження Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради № 522 від 18.10.2017 року «Про демонтаж тимчасової споруди торговельного призначення для здійснення підприємницької діяльності за адресою м. Львів, вул. О. Кошиця, 7».
Зобов’язати Львівську міську раду відновити у Комплексній схемі розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності тимчасову споруду торгівельного призначення, що розташована за адресою: м. Львів, вул. О. Кошиця, 7.
Стягнути на користь ОСОБА_2 за рахунок бюджетних асигнувань Львівської міської ради – 1600,00 грн. сплаченого судового збору.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом 30 днів з дня його проголошення або з дня отримання копії рішення.
Суддя О.Р. Юрків.
Судове рішення № 73552179, Галицький районний суд м. Львова було прийнято 18.04.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 461/7998/17. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: