Рішення № 73551667, 23.04.2018, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

№ 336/7516/17

пр. № 2/336/832/2018

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 квітня 2018 року м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Дмитрюк О.В.,

за участю секретаря Шаповалової С.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 (третя особа – Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області) про відшкодування витрат,

В С Т А Н О В И В:

Дніпропетровський державний університет внутрішній справ (далі - ДДУВС) 22.12.2017 р. звернувся до суду з вищевказаним позовом.

В позові зазначено, що на виконання наказу МВС України від 28.07.2011 р. № 490 «Про реорганізацію вищих навчальних закладів МВС» згідно з наказом ДДУВС від 31.08.2011 р. № 256, ОСОБА_1 був переведений з Запорізького юридичного інституту Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ до Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ з 01.09.2011 р.

01.09.2011 р. між відповідачем, ДДУВС та ГУМВС України в Дніпропетровській області був укладений договір про навчання відповідача у ДДУВС.

Згідно з наказом ДДУВС від 28.02.2014 р. від 28.02.2014 р. № 44 о/с відповідач закінчив університет, отримав диплом фахівця та був відряджений з 01.03.2014 р. до ГУ МВС України в Дніпропетровській області.

Наказом ГУМВС України в Запорізькій області від 01.09.2015 р. № 321 о/с ОСОБА_1, прибувши з ГУМВС України в Дніпропетровській області, призначений старшим оперуповноваженим сектору карного розшуку Шевченківського районного відділу Запорізького міського управління.

Згідно з наказом ДДУВС від 16.08.2016 р. № 184 ос ОСОБА_1 був зарахований слухачем магістратури денної форми навчання за спеціальністю «Право» факультет підготовки фахівців для органів досудового розслідування.

У зв»язку із зарахуванням відповідача слухачем денної форми навчання до магістратури та згідно зі ст.48 ЗУ «Про Національну поліцію» ОСОБА_1 було увільнено зі штатної посади та направлено на навчання до ДДУВС з 01.09.2016 р.

Наказом ДДУВС від 06.09.2017 р. № 190 ос відповідач був відрахований з навчання за порушення умов договору та направлений у розпорядження Національної поліції України для проходження служби.

Відповідно до наказу ГУНП в Запорізькій області від 10.11.2017 р. № 529 відповідач був звільнений за п.7 ч.1 ст.77 ЗУ «Про Національну поліцію» (за власним бажанням).

Згідно з розрахунком витрат, пов»язаних з утриманням курсанта ОСОБА_1 у ДДУВС за 2011-2014 р.р. від 12.12.2017 р. № 1839, здійсненим відповідно до Порядку розрахунку витрат, пов»язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства транспорту та зв»язку України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Служби безпеки України від 17.07.2007 р. № 419/831/240/605/537/219/534, відповідач повинен відшкодувати витрати пов»язані з його утриманням в університеті під час навчання, у розмірі 19105,23 грн.

Ухвалою від 09.02.2018 р. було відкрито провадження і справа призначена до розгляду на 23.03.2018 р.

23.03.2018 р. розгляд справи було відкладено на 23.04.2018 р. на підставі ч.4 ст.223 ЦПК України для повторного виклику відповідача.

Представник позивача подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позов підтримує, просить задовольнити.

Представник третьої особи направив до суду письмові пояснення по суті позову, в яких просить розглянути справу без їх участі, позов підтримує.

Розгляд справи за відсутності учасника справи узгоджується з положеннями ч.3 ст.211 ЦПК України.

Відповідач до суду не з»явився, про день, час та місце судового засідання повідомлявся у встановленому законом порядку, відзиву на позов не подавав.

На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснювалось.

Вивчивши матеріали справи, приймаючи до уваги позицію представників позивача та третьої особи, суд вважає, що заявлений позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що відповідно до наказу МВС України від 28.07.2011 р. № 490 «Про реорганізацію вищих навчальних закладів МВС», згідно з наказом ДДУВС від 31.08.2011 р. № 256, ОСОБА_1 був переведений з Запорізького юридичного інституту Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ до Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ з 01.09.2011 р. (а.с.6).

01.09.2011 р. між відповідачем, ДДУВС та ГУМВС України в Дніпропетровській області був укладений договір про навчання відповідача у ДДУВС (а.с.11).

Згідно з наказом ДДУВС від 28.02.2014 р. від 28.02.2014 р. № 44 о/с відповідач закінчив університет, отримав диплом фахівця та був відряджений з 01.03.2014 р. до ГУ МВС України в Дніпропетровській області (а.с.7).

Наказом ГУМВС України в Запорізькій області від 01.09.2015 р. № 321 о/с ОСОБА_1, прибувши з ГУМВС України в Дніпропетровській області, призначений старшим оперуповноваженим сектору карного розшуку Шевченківського районного відділу Запорізького міського управління (а.с.8).

Згідно з наказом ДДУВС від 16.08.2016 р. № 184 ос ОСОБА_1 був зарахований слухачем магістратури денної форми навчання за спеціальністю «Право» факультет підготовки фахівців для органів досудового розслідування.

У зв»язку із зарахуванням відповідача слухачем денної форми навчання до магістратури та згідно зі ст.48 ЗУ «Про Національну поліцію» ОСОБА_1 було увільнено зі штатної посади та направлено на навчання до ДДУВС з 01.09.2016 р. (а.с.9).

Наказом ДДУВС від 06.09.2017 р. № 190 ос відповідач був відрахований з навчання за порушення умов договору та направлений у розпорядження Національної поліції України для проходження служби.

Відповідно до наказу ГУНП в Запорізькій області від 10.11.2017 р. № 529 відповідач був звільнений за п.7 ч.1 ст.77 ЗУ «Про Національну поліцію» (за власним бажанням) (а.с.10).

Вище викладене підтверджено письмовими доказами, наявними в матеріалах справи.

Відповідно до положень ст.18 ЗУ «Про міліцію» курсанти вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ України у разі дострокового розірвання договору через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість, чи в разі відмови від подальшого проходження служби на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ після закінчення вищого навчального закладу відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов»язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, встановленому КМУ. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється в судовому порядку. Аналогічна норма міститься і у ст.74 ЗУ «Про Національну поліцію», що набрав чинності 07.11.2015 р.

Згідно з п.2.3.6 договору, укладеного між ОСОБА_1, ДДУВС та ГУМВС України в Дніпропетровській області, у разі звільнення з ОВС по закінченню навчання до встановленого трирічного терміну перебування на службі за підставами, передбаченими п.3 цього договору, особа зобов»язана відшкодувати фактичні витрати, пов»язані з її утриманням у навчальному закладі згідно із затвердженим розрахунком.

Термін відпрацьовування на посадах начальницького складу в органах внутрішніх справ переривався на період з 01.09.2016 р. по 06.09.2017 р. (термін навчання у магістратурі), а отже відповідач не відпрацював три роки після закінчення вищого навчального закладу, тим самим порушив умови укладеного договору.

Згідно з п.3 Порядку відшкодування особами витрат, пов»язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, затвердженого Постановою КМУ від 12.04.2017 р. № 261, відшкодування здійснюється в розмірі витрат, пов»язаних з: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; оплатою комунальних послуг та спожитих енергоносіїв (тепло, водопостачання, водовідведення, електроенергія). Відповідно до п.4, витрати відшкодовуються особою в повному розмірі за весь період її фактичного навчання.

Згідно з розрахунком витрат, пов»язаних з утриманням курсанта ОСОБА_1 у ДДУВС за 2011-2014 р.р. від 12.12.2017 р. № 1839, відповідач повинен відшкодувати витрати пов»язані з його утриманням в університеті під час навчання, у розмірі 19105,23 грн. (а.с.15-22).

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Ч.1 ст.626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов"язків.

Згідно з ч.1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов"язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов"язковим для виконання сторонами (ч.1 ст.629 України).

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позов пред»явлений позивачем, законний, обґрунтований, а тому підлягає задоволенню в повному обсязі.

У відповідності до ч.1 ст. 141 ЦПК України, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають судові витрати у вигляді судового збору.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 141, 261, 264, 265, 354 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позов Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 (третя особа – Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області) про відшкодування витрат - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) на користь держави в особі центрального органу виконавчої влади – МВС України в особі структурного підрозділу Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ (р/р 31250224117468, код 08571446, банк одержувача ДСКУ м. Київ, МФО 820172) витрати на навчання в розмірі 19105 грн. 23 коп., а також судові витрати у виді судового збору у розмірі 1600 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Запорізької області протягом тридцяти днів через Шевченківський районний суд м.Запоріжжя.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В.Дмитрюк