Рішення № 73550908, 13.04.2018, Василівський районний суд Запорізької області

Справа № 311/347/18

Провадження № 2/311/375/2018

13.04.2018

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

13 квітня 2018 року Василівський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого – судді Сидоренко Ю.В.,

при секретарі Осінцевій Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м.Василівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,

В С Т А Н О В И В :

05.02.2018 року до Василівського районного суду Запорізької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про перегляд нарахування аліментів на утримання неповнолітніх дітей та дружини, та яка в подальшому була уточнена в редакції від 07.03.2018 року, про стягнення аліментів та коштів на утримання дружини (а.с.17-18). В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачка ОСОБА_1 посилається на ті обставини, що 15.08.2015 року між нею та відповідачем ОСОБА_2 було укладено шлюб, який зареєстрований виконкомом Дніпрорудненської міської ради Василівського району Запорізької області, за актовим записом № 92. В шлюбі у них народився старший син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Рішення Василівського районного суду Запорізької області від 05.09.2017 року з ОСОБА_2 на її користь було стягнуто аліменти на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі ? частки з усіх видів його заробітку (доходу), щомісячно до досягнення сином повноліття, почавши стягнення з 28 серпня 2017 року, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку. Також, відповідно до цього ж рішення суду, з відповідача стягнуто на її користь кошти на її утримання у розмірі ? частки з усіх видів заробітку (доходу) відповідача, щомісячно, на період її вагітності та до досягнення сином ОСОБА_3, трирічного віку - 27.07.2019 року, почавши стягнення з 28.08.2017 року.

25.01.2018 року в шлюбі народився молодший син ОСОБА_4.

З відповідачем ОСОБА_2 вона перебуває в зареєстрованому шлюбі, але з липня 2017 року сторони на проживають разом як сім”я, малолітні діти проживають разом з нею. З моменту фактично припинення шлюбних відносин, вона намагалася дійти згоди з відповідачем щодо його участі у матеріальному утриманні молодшого сина та її утримання, проте згоди з цього питання між ними не досягнуто. Відповідач матеріальної допомоги на утримання молодшого сина не надає, матеріально не допомагає, ухиляється від спілкування на цю тему, про своє місце працевлаштування не повідомляє, приховує від неї свій заробіток, внаслідок чого вона не має можливості самостійно утримувати двох малолітніх дітей, опинилася в скрутному матеріальному становищі, у зв’язку з чим вимушена звернутися до суду з даним позовом, в якому просить: стягнути з відповідача ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі 1/5 частки усіх видів зарбітнку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно з моменту звернення до суду з цією заявою, до досягнення сином повноліття; Стягнути з відповідача ОСОБА_2 на її користь та на її утримання кошти в розмірі ? частки усіх видів заробітку (доходу), щомісячно починаючи стягнення з 28.07.2019 року та до досягнення сином ОСОБА_5 трирічного віку, тобто до 25 січня 2021 року.

Ухвалою Василівського районного суду Запорізької області від 14 березня 2018 року відкрито провадження по даній справі з розглядом справи в порядку спрощеного позовного провадження, з повідомленням та викликом сторін.

Ухвалою Василівського районного суду Запорізької області від 13 квітня 2018 року позовні вимоги ОСОБА_1 в частині стягнення з відповідача ОСОБА_2 на користь позивачки ОСОБА_1 коштів на її утримання в розмірі ? частини усіх видів заробітку (доходу) відповідача, щомісячно, починаючи стягнення з 28.07.2019 року та до досягнення малолітнім сином ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, трирічного віку - залишені без розгляду за заявою позивача ОСОБА_6, в інтересах якої діє представник позивача ОСОБА_7

В судове засідання позивачка ОСОБА_1 та представник позивача в особі ОСОБА_7, не з’явилися, про день та час розгляду справи були повідомлені судом своєчасно, належним чином та у встановленому законом порядку, проте суду надано заяву представника позивача ОСОБА_7, в якій представник просить розглянути справу у її відсутність та без участі позивача ОСОБА_1, заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на утримання сина ОСОБА_5 в розмірі 1/5 частини всіх видів заробітку відповідача, підтримують у повному обсязі, просить позов в цій частині задовольнити за підставами, викладеними у позовній заяві (а.с.41,45).

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання повторно не з’явився, про день та час розгляду справи був повідомлений судом своєчасно, належним чином та у встановленому законом порядку, про що свідчить поштове повідомлення про отримання судової повістки особисто 04.04.2018 року (а.с.39). Проте, будь-яких документів на підтвердження поважності причин неявки в судове засідання відповідачем суду не надано, відзив на позов, заперечень проти позовних вимог, зустрічний позов суду не подано. Відповідно до вимог ст.281 ЦПК України, зі згоди представника позивача, суд постановляє про заочний розгляд справи, на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши матеріали цивільної справи, всебічно та повно з’ясувавши обставини справи, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, давши їм оцінку у сукупності з оголошеними та дослідженими матеріалами справи, суд вважає, що заявлені ОСОБА_1 та в подальшому уточнені нею позовні вимоги, підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що з 15 серпня 2015 року сторони по справі: ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебувають у шлюбі, який зареєстрований виконавчим комітетом Дніпрорудненської міської ради Василівського району Запорізької області, що підтверджується свідоцтвом про шлюб, копія якого міститься в матеріалах справи (а.с.9, 21).

Від спільного подружнього життя сторони мають двох малолітніх дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, у свідоцтві про народження яких батьком записаний - ОСОБА_2, відповідач у справі (а.с.7, 8, 22), що відповідачем не оспорено.

Рішення Василівського районного суду Запорізької області від 05.09.2017 року з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, - у розмірі ? частки з усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, до досягнення сином повноліття, починаючи стягнення з 28.08.2017 року, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, а також стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 кошти на її утримання у розмірі ? частки з усіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, на період її вагітності та до досягнення сином – ОСОБА_3, трирічного віку – 27.07.2019 року, почавши стягнення з 28.08.2017 року.

Дане рішення Василівського районного суду Запорізької області від 05.09.2017 року сторонами не оскаржено та набрало законної сили — 15.09.2017 року, копія якого міститься в матеріалах справи (а.с.3,4).

Як вбачається з Акту обстеження житлово-побутових умов проживання ОСОБА_1, складеного 07.03.2018 року за адресою: АДРЕСА_1 провідним спеціалістом апарату міської ради та виконавчого комітету з гуманітарних питань та охорони дитинства ОСОБА_8 вбачається, що останньою було обстежено житлово-побутові умови проживання ОСОБА_1, в ході якого встаовлено, що ОСОБА_1 проживає у двокімнатній квартирі разом зі своїм малолітніми дітьми: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3. З чоловіком, батьком дітей, ОСОБА_9 шлюб офіційно не розірваний, але не проживають разом з липня 2017 року. Мама сама піклується про дітей, створює всі належні умови для їх розвитку та виховання (а.с.26).

Згідно положень ст.181 СК України способами виконання батьками обов’язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками той з них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.

На теперішній час між сторонами домовленості щодо утримання малолітнього сина ОСОБА_5 не досягнуто, тому позивачка ОСОБА_1 вимушена звернутися до суду з даним позовом.

У відповідності до ч. 3 та ч. 4 ст. 12, ч. 1 та ч. 2 ст. 13 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов’язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст.180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття.

Згідно ч.4 ст.181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються в частці від доходу батька (матері) та/чи в твердій грошовій сумі.

Відповідно ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує:стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч.2 ст.182 СК України.

Згідно вимог ч.2 ст.182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно положень ст.183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", пункт 15 передбачає, що відповідно до ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, а у випадках, передбачених статтями 198, 199 цього Кодексу, і своїх повнолітніх дочку, сина. За відсутності домовленості між батьками домовленості про сплату аліментів на дитину, той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.

Згідно вимог статті 191 Сімейного кодексу України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред’явлення позову.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, Держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

У відповідності до ст.8 Закону України „Про охорону дитинства” кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх заміняють, несуть відповідальність за створення необхідних для всебічного розвитку дитини відповідно до законів України.

Враховуючи положення ч.1 ст.3 Конвенції про права дитини, ч.ч.7,8 ст.7 СК України при вирішенні будь-яких питань щодо дітей, суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення інтересів дитини.

Згідно статті 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2018 рік», з 01 січня 2018 року встановлений прожитковий мінімум дітей віком до 6 років в сумі 1492 гривні.

Тому, враховуючи обов'язки батьків утримувати дітей до досягнення ними повноліття, згідно положень ст.180 СК України, тобто на батьків покладається обов”язок по утриманню дитини порівну, у рівних частинах та враховуючи вищевстановлений прожитковий мінімуму на дитину віком до 6 років, позивач та відповідач мають забезпечувати свого малолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 у рівних частках та, відповідно 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку (до шести років) на місяць становить 746,00 гривень (1492,00 грн. х 50 % : 100 % = 746,00 грн.).

Враховуючи положення ст.70 Закону України “Про виконавче провадження” (в ред.2016 року), відповідно до яких загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати та інших доходів боржника не може перевищувати 70 відсотків, та враховуючи наявність судового рішення від 05.09.2017 року, при стягнення додатково з відповідача ОСОБА_2 аліментів на утримання малолітнього сина ОСОБА_5, при відрахуванні з усіх видів заробітку (доходу) відповідача ОСОБА_2 за всіма виконавчими документами (25% + 25% + 20% = 70%), права та охороняємі законом інтереси відповідача порушені не будуть.

З урахуванням вищевикладеного, повно і всебічно дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заявлені та в подальшому уточнені ОСОБА_1 позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню та, враховуючи матеріальне та сімейне становище відповідача, який на теперішній час за рішенням суду від 05.09.2017 року зобов”язаний сплатою аліментів на утримання старшого сина ОСОБА_10 в розмірі 1/4 частини всіх видів своїх доходів, до досягнення сином ОСОБА_10 повноліття, а також на утримання дружини ОСОБА_1 в розмірі 1/4 частини, до досягнення сином ОСОБА_10 трирічного віку, до 27.07.2019 року, проте, відповідач ОСОБА_2 є фізично здоровою та працездатною особою, на обліку в центрі зайнятості не перебуває та статусу безробітного немає, на обліку вузьких спеціалістів медичних закладів також не перебуває, хронічними хворобами не страждає, інвалідом певної групи не являється, на утриманні непрацездатних батьків немає, оскільки жодних належних документів на спростування вищевикладених обставин суду не надано, а позивачка ОСОБА_1 самостійно матеріально утримувати малолітнього сина ОСОБА_5 та забезпечувати його належний матеріальний рівень для гідного розвитку та існування не взмозі, отримуючи незначний розмір державної допомоги на дитину, тому суд вважає, що відповідач має можливість на теперішній час сплачувати аліменти на користь ОСОБА_1 у визначеній нею 1/5 частки від доходів (заробітку) відповідача щомісячно, та приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню у повному обсязі та вважає необхідним стягнути в судовому порядку з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі 1/5 частини усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи стягнення з дня подачі позовної заяви до суду, тобто 05 лютого 2018 року, та до досягнення сином ОСОБА_5 повноліття.

Крім того, відповідно до положень 141 ЦПК України, суд розподіляє судові витрати, а саме: з відповідача ОСОБА_2 підлягають стягненню в дохід держави судовий збір за пред’явлення до суду позову майнового характеру, розмір якого з 01.01.2018 року становить 704,80 грн., оскільки позивачка ОСОБА_1 по даній категорії справ про стягнення аліментів звільнена від сплати судового збору, відповідно до п.3 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір".

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.180-183,191 Сімейного кодексу України, ст.8 Закону України „Про охорону дитинства”, ст.27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для держави України 27 вересня 1991 року, ст.ст.12,13,81,82,141,259,263-265,274,280-282,430 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини - задовольнити.

Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4 (реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_1, який зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6 (реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_2, яка зареєстрована та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_7) аліменти на утримання неповнолітнього сина - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі 1/5 (однієї п’ятої) частини усіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи стягнення з дня подачі позову до суду, тобто з 05 лютого 2018 року, та до досягнення сином ОСОБА_4 повноліття.

Рішення в цій частині підлягає негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4 народження (реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_1, зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5) судовий збір в дохід держави (отримувач: Державна судова адміністрація України, 01601, м.Київ, вул.Липська, 18/5, ідентифікаційний код юридичної особи 26255795, отримувач коштів ГУК у м.Києві, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: Головне Управління Державної казначейської служби України у м.Києві, код банку отримувача 820019, рахунок отримувача № 31215256700001, код класифікації доходів бюджету 22030106) в сумі – 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуто Василівським районним судом за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У відповідності до п.п.15 п.1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя

Василівського районного суду

Запорізької області ОСОБА_11