Ухвала суду № 73550554, 20.04.2018, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 303/3498/17

Провадження № 6/303/79/18

Іменем України

УХВАЛА

20 квітня 2018 року м. Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючої судді Куропятник О.М.

секретар судового засідання Годьмаш О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Мукачево подання заступника начальника Ужгородського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області ОСОБА_1 про визначення частки у спільній сумісній власності по справі № 303/3498/17,-

встановив:

Заступник начальника Ужгородського міського відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Закарпатській області ОСОБА_1 звернувся до суду з поданням про визначення частки у спільній сумісній власності по справі № 303/3498/17.

На обґрунтування вимог подання зазначив, що на виконанні в Ужгородському МВ ДВС знаходиться виконавче провадження №55834371 по виконанню виконавчого листа №308/3498/17, виданого 11.01.2018 року Мукачівським міськрайонним судом Закарпатської області про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 суми боргу в розмірі 910000 грн. та 8320 грн. судового збору. 20.02.2018 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, яку направлено боржнику. З метою виконання рішення суду, відділом ДВС направлено запити про наявність майна, зареєстрованого за боржником. 23.02.2018 року державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження у межах суми боргу. Відповідно до відповіді на запит, наданої 23.02.2018 року ДПС України, відсутні відомості про наявність у боржника відкритих рахунків. Відповідно до повідомлення відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції Закарпатської області від 01.03.2018 року, ДВС повідомлено про наявність актового запису про шлюб № 16 від 06.08.1977 року відносно громадян ОСОБА_2 та ОСОБА_4. Одночасно повідомлено про відсутність актових записів про розірвання шлюбу. Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 15.03.2018 року, будинок за адресою: м.Мукачево, вул.. Набережна, 30В, зареєстрований за ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право власності від 27.11.2003 року. На підставі ст.ст. 60, 63 Сімейного кодексу України, ч.6 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження», ст.. 443 ЦПК України, державний виконавець просить суд визначити частку боржника ОСОБА_2 у будинку за адресою: м.Мукачево, вул. Набережна, 30В, у розмірі 1/2.

У судове засідання представник Ужгородського МВ ДВС не з’явився, але в своєму поданні просить розгляд справи провести без його участі.

ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_2, ОСОБА_5 в судове засідання не з’явилися, будучи належним чином повідомленими про час та місце слухання справи, однак їх неявка відповідно до ч.2 ст.443 ЦПК України, не є перешкодою для вирішення питання про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами.

27 березня 2018 року від ОСОБА_2 до суду надійшов відзив на подання Ужгородського міського відділу ДВС ГТУЮ у Закарпатській області по справі № 303/3498/17, згідно якого він просив відмовити в задоволенні даного подання на підставі ч.2 ст. 57, ст.60 СК України, правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду України від 12 жовтня 2016 року у справі № 6-846цс16, так як ОСОБА_5 набула у власність незавершений будівництвом житловий будинок №30-в в м. Мукачево, по вул. Набережна, готовністю 95 % на підставі договору дарування від 21.06.2003 р. Даний договір зареєстрований Мукачівським міжрегіональним бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки 22.10.2003 р.. Подальше завершення будівництва здійснювалось за власні кошти ОСОБА_5, оскільки саме вона одноособово набула у власність вказаний будинок. ОСОБА_2 не набув право спільної сумісної власності на даний об’єкт нерухомого майна. Орган ДВС не надав жодного доказу, яким би підтверджувався факт набуття будинку за спільні кошти подружжя.

Дослідивши матеріали подання, суд приходить до наступного висновку.

Частиною 6 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. У разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця.

Відповідно до ст.. 443 ЦП України, питання про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, вирішується судом за поданням державного чи приватного виконавця. Суд у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з повідомленням сторін та заінтересованих осіб. Неявка сторін та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами.

Судом встановлено, що 11 січня 2018 року Мукачівським міськрайонним судом Закарпатської області видано виконавчий лист у справі № 303/3498/17, провадження № 2-303/1884/17 за позовом представника позивача ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення боргу в розмірі 910000, 00 грн., а також 8320,00 грн. судового збору.

Згідно постанови заступника начальника відділу Ужгородського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області ОСОБА_1 від 20 лютого 2018 року на підставі виконавчого листа № 303/3498/17, виданого 11.01.2018 року Ужгородським міськрайонним судом, а не Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області, про стягнення з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_3 суми боргу в розмірі 910000 грн. та 8320 грн. судового збору відкрито виконавче провадження № 55834371.

Супровідним листом Ужгородського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області № 7297 від 20 лютого 2018 року сторонам виконавчого провадження направлено для виконання та до відома постанову про відкриття виконавчого провадження від 20 лютого 2018 року, винесену при примусовому виконанні виконавчого листа № 303/3498/17 від 11.01.2018 року, що видав Ужгородський міськрайонний суд.

Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов’язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи вищевказане, у відповідності до вимог ст. 81 ЦПК України, державним виконавцем не доведено належними та допустимими доказами, що державним виконавцем Ужгородського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області відкрито виконавче провадження на підставі виконавчого листа, виданого 11 січня 2018 року саме Мукачівським міськрайонним судом Закарпатської області, а не Ужгородським міськрайонним судом, у справі № 303/3498/17, провадження № 2-303/1884/17 за позовом представника позивача ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення боргу в розмірі 910000, 00 грн., а також 8320,00 грн.. судового збору, а також здійснюються дії щодо примусового виконання рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області даній справі від 14 грудня 2017 року у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження». Крім того, державний виконавець не надав жодного доказу, яким би підтверджувався факт набуття будинку за адресою: м.Мукачево, вул..Набережна, 30-В, за спільні кошти подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_4. Таким чином, державним виконавцем не доведено ті обставини, на які він посилається у поданні як на підставу своїх вимог, а тому суд приходить до висновку, що в задоволенні подання слід відмовити.

Керуючись, ст.ст. 12, 260, 443 ЦПК України, ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження», суд, -

ухвалив:

В задоволенні подання заступника начальника Ужгородського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області ОСОБА_1 про визначення частки у спільній сумісній власності у справі № 303/3498/17, провадження № 2-303/1884/17 за позовом представника позивача ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення боргу в розмірі 910000, 00 грн., а також 8320,00 грн. судового збору, – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Закарпатської області.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Головуюча О.М. Куропятник