Рішення № 73550450, 16.04.2018, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа №303/7023/17

2/303/351/18

Ряд. стат. звіту - 38

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2018 року м.Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

в складі головуючого-судді Куцкір Ю.Ю.

при секретарі Славич М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Мукачево цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, третя особа: приватний нотаріус Мукачівського районного нотаріального округу Гелетей Любов Володимирівна про визнання недійсним та скасування договору купівлі-продажу квартири та витребування квартири із незаконного володіння, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, третя особа: приватний нотаріус Мукачівського районного нотаріального округу Гелетей Л.В. про визнання недійсним та скасування договору купівлі-продажу квартири та витребування квартири із незаконного володіння.

Позов мотивований тим, що позивач проживає в м.Таганрог Ростовської області Російської федерації. За даною адресою проживає і її батько ОСОБА_7. В АДРЕСА_1, проживали її дід та баба, однак ІНФОРМАЦІЯ_15 помер дід ОСОБА_8, а ІНФОРМАЦІЯ_16 померла баба ОСОБА_9. Єдиним спадкоємцем вищезазначеного нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1 був батько позивача ОСОБА_7. Однак, останній відмовився від прийняття спадщини на корсить своєї дочки-позивача ОСОБА_1. 28.01.2014 року позивач подала заяву до приватного нотаріуса Мукачівського міського нотаріального округу Переста Я.О. про прийняття спадщини за померлою бабою ОСОБА_9 і в цей же день була відкрита спадкова справа, але не оформила її належним чином не отримала Свідоцтво про право на спадщину за законом. Даною ситуацієї скористався відповідач ОСОБА_4, який злочинним шляхом, незаконно визнав право власності на квартиру на ОСОБА_3, який ніякого відношення до померлих осіб чи до нерухомого майна не мав і не має. 01.03.2017 року відповідач ОСОБА_4 переоформив дану квартиру на іншого відповідача ОСОБА_2. Разом з тим, позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про перегляд заочного рішення від 29.09.2016 року, яким було незаконно визнано право власності на квартиру за ОСОБА_3. Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду від 31.05.2017 року рішення суду від 29.09.2016 року було скасоване, а також за заявою ОСОБА_3 провадження у справі було закрито, оскільки останній відмовився від позову. Таким чином, на підставі даної ухвали суду була поновлена реєстрація квартири за померлою ОСОБА_9 24.07.2017 року право власності на спірну квартиру було оформлено на позивача ОСОБА_1, однак володіє нею ОСОБА_2.

Представники позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_11 та ОСОБА_12 в судове засідання не з'явилися надіславши до суду заяви про розгляд справи у їх відсутності, просять суд позов задоволити з мотивів викладених в ньому.

Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_13 в судове засідання не з'явилися хоча про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином про причину неявки суд не повідомили.

Третя особа приватний нотаріус Мукачівського районного нотаріального округу Гелетей Л.В. в судове засідання не з'явилася хоча про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином про причину неявки суд не повідомила.

Вивчивши заяву з доданими до неї сторонами доказами, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено та підтверджується належними у справі доказами, що згідно паспорта громадянина Російської федерації НОМЕР_4 виданого ОМ-3 міста Таганрога Ростовської області 22.03.2006 року ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 та проживає за адресою: АДРЕСА_6 (а.с. 9).

Відповідно до Свідоцтв про смерть серій НОМЕР_5 від 09.09.2005 року та НОМЕР_6 від 31.07.2013 року ОСОБА_8 помер ІНФОРМАЦІЯ_15, а ОСОБА_9 померла ІНФОРМАЦІЯ_16 (а.с. 14, 15).

Із заяви поданої ОСОБА_7 до нотаріуса Таганровського нотаріального округу 28.01.2014 року вбачається, що останній відмовляється від частки спадкового майна після померлої ІНФОРМАЦІЯ_16 своєї матері ОСОБА_9, яка проживала за адресою: АДРЕСА_1 на користь своєї дочки ОСОБА_1 (а.с. 16).

Із заяви поданої ОСОБА_1 до нотаріуса Таганровського нотаріального округу 28.01.2014 року слідує, що остання приймає спадкове майно за померлою ОСОБА_9 (а.с. 17).

Заочним рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 29.09.2016 року позов ОСОБА_3 було задоволено та визнано за останнім право власності на спадкове майно, а саме на квартиру АДРЕСА_1 (а.с. 19).

Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду від 31.05.2017 року провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до Мукачівської міської ради, ОСОБА_1 про визнання права власності на спадкове майно було закрито у зв'язку із відмовою позивача від позову. Цією ж ухвалою, витребувано від ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_1 (а.с. 20, 21).

Із Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №90584870 від 26.06.2017 року вбачається, що власником квартири АДРЕСА_1 є ОСОБА_9 (а.с. 22).

Згідно Свідоцтва про право на спадщину за законом від 24.07.2017 року спадкоємцем майна ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_16 є її онука ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4. Спадщина, на яку видано свідоцтво складається з квартири АДРЕСА_1 (а.с. 23-25).

Із Договору купівлі-продажу квартири від 01.03.2017 року укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 слідує, що ОСОБА_4, який діє як представник ОСОБА_3 передав у власність ОСОБА_2 нерухоме майно, а саме - квартиру АДРЕСА_1 (а.с. 32-34).

Відповідно до п.3 Договору купівлі-продажу квартири від 01.03.2017 року зазначається, що документом, що підтверджує право власності продавця на відчужувану нерухомість є - Рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 29.09.2016 року, справа №303/4660/16-ц, що набуло законної сили 11.10.2016 року.

Ухвалою Апеляційного суду Закарпатської області від 24.10.2017 року ухвалу Мукачівського міськрайоного суду від 31.05.2017 року в частині допущення повороту виконання рішення суду від 29.09.2016 року, витребування від ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 спірної квартири скасовано (а.с. 35-37).

Дані правовідносини регулюються ЦК України.

Відповідно до ч.1 ст.4 та ч.1 ст.13 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи суспільних інтересах. Суд, розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребування судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною 1 статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно до ч.1 ст.80 цього ж Кодексу, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до ст.ст.1217, 1218 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Частиною 2 ст.1223 ЦК України передбачено, що у разі відсутності заповіту право на спадкування за законом одержують особи зазначені у ст.1261 ЦК України.

Зокрема, із ст.1261 ЦК України випливає, що у першу чергу на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ч.1 ст.1265 ЦК України випливає, що у п'яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближнього ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення.

Згідно ч.5 ст.1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно ч.1 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст.203 ЦК України зазначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Згідно ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

У відповідності до ст.387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Відповідно до ч.3 ст.388 ЦК України якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

У відповідності до ст.396 ЦК України встановлено, що особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права відповідно до положень глави 29 ЦК України, в тому числі і на витребування цього майна від добросовісного набувача.

Таким чином, оскільки правовстановлюючий документ тобто рішення Мукачівського міськрайонного суду від 29.09.2016 року на підставі якого відбулося відчуження спірної квартири скасоване в судовому порядку і наявне порушення у зв'язку з цим прав позивача, то Договір купівлі-продажу квартири від 01.03.2017 року укладений з порушенням чинного законодавства та підлягає визнанню недійсним.

Враховуючи вищенаведені обставини, факти, судом встановлено, що після смерті ОСОБА_9, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_16, відкрилася спадщина, яка складається з квартири АДРЕСА_1. Спадкоємцем першої черги за законом є син померлої ОСОБА_7, який у передбачений законом строк подав до нотаріальної контори заяву про відмову від прийнятя спадщини за своєю померлою матір'ю на користь своєї дочки - позивача ОСОБА_1, яка у свою чергу також подала у передбачений законом строк заяву до нотаріальної контори про прийняття такої спадщини. Таким чином, позивач ОСОБА_1 вважається такою, що прийняла спадщину - нерухоме майно за своєю померлою бабою, ще до його державної реєстрації, а тому вона має право витребувати це майно від добросовісного набувача з підстав передбачених ст.388 ЦК України, а тому позовна заява підлягає до задоволення.

Така правова позиція викладена також в Постанові Верховного Суду України від 23.01.2013 року у справі №6-164цс12.

Керуючись ст.ст. 202, 203, 215, 387, 388, 1217, 1218, 1223, 1301 ЦК України, ст.ст. 2, 19, 76-81, 258, 259, 263-265, 280-283 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задоволити.

Договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 від 01 березня 2017 року, який був нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Мукачівського районного нотаріального округу Гелетей Л.В., зареєстрованого в реєстрі №48 та укладений з однієї сторони ОСОБА_4, податковий номер НОМЕР_1, що проживає в АДРЕСА_7, що діє як представник від імені ОСОБА_3, податковий номер НОМЕР_2, місце проживання АДРЕСА_8 на підставі довіреності посвідченої 28.02.2017 року приватним нотаріусом Мукачівського нотаріального округу Гелетей Л.В. за реєстром №47 надалі іменований продавець та з другої сторони ОСОБА_2 податковий номер НОМЕР_3, що проживає в АДРЕСА_9 надалі іменований покупець визнати недійсним та скасувати.

Витребувати квартиру АДРЕСА_5 із незаконного володіння ОСОБА_2, мешканця АДРЕСА_9 та передати її законному власнику ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, мешканці АДРЕСА_6.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_9, мешканця АДРЕСА_9 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, мешканки АДРЕСА_6 сплачений судовий збір в сумі 462 (чотириста шістдесят дві) гривні 66 копійок.

Стягнути з ОСОБА_3, 1969 року народження, мешканця АДРЕСА_8 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, мешканки АДРЕСА_6, сплачений судовий збір в сумі 462 (чотириста шістдесят дві) гривні 66 копійок.

Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_14, мешканця АДРЕСА_7 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, мешканки АДРЕСА_6, сплачений судовий збір в сумі 462 (чотириста шістдесят дві) гривні 66 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Апеляційного суду Закарпатської області, протягом 30 днів з дня його проголошення.

У відповідності до п.п.15.5 п.15 ч.1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, тобто через Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області.

Повний текст рішення складений 16.04.2018 року.

Головуючий Ю.Ю. Куцкір