Постанова № 73550244, 20.04.2018, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

243/655/18

провадження № 3/243/439/2018

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 квітня 2018 року суддя Слов’янського міськрайонного суду Донецької області Мірошниченко Л.Є., за участю секретаря судового засідання Мирошниченко А.О., прокурора – Борисова А.А., представників ОСОБА_1 – адвокатів ОСОБА_2, ОСОБА_3, розглянувши в залі суду №7 справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Управління захисту економіки в Донецькій області Департаменту захисту економіки Національної поліції України, відносно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_2, заміжньої, такої, що працює керівником апарату Слов’янської райдержадміністрації Донецької ОДА, в період часу з 13.12.2016 року по 14.05.2017 року працювала в.о. голови Слов’янської райдержадміністрації, мешкає за адресою: АДРЕСА_1

за ч.1ст. 172-7, ч.2 ст. 172-7 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В:

26.01.2018 року до Слов’янського міськрайонного суду Донецької області надійшли протоколи про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 172-7 ч.1 та ст. 172-7 ч.2 КУпАП.

Постановою судді Слов’янського міськрайонного суду від 12.02.2018 року зазначені протоколи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 172-7 ч.1 та ст. 172-7 ч.2 КУпАП – об’єднані в одне провадження.

Відповідно до розпорядження голови районної державної адміністрації від 02.09.2016 року № 104 ОСОБА_1 було призначено на посаду керівника апарату Слов’янської райдержадміністрації.

Згідно до розпорядження голови районної державної адміністрації обласної військово - цивільної адміністрації ОСОБА_4 від 12.12.2016 року № 270 рк на ОСОБА_5 покладено виконання обов’язків голови Слов’янської райдержадміністрації і відповідно до пункту «в» пункту1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», вона є суб’єктом відповідальності за корупційні правопорушення.

Відповідно до підпункту «в» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», суб’єктами відповідальності за корупційні правопорушення є державні службовці, посадові особи місцевого самоврядування.

Статтею 1 Закону України «Про запобігання корупції» визначено поняття реального конфлікту інтересів, як суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Відповідно до ст.28 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов'язані:

- вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів;

- повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно;

- не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів;

- вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.

30.01.2017 року ОСОБА_1, будучи в.о. голови Слов’янської райдержадміністрації, прийняла рішення «Про надання матеріальної допомоги» собі для вирішення соціально – побутових питань у розмірі середньомісячної заробітної плати.

При цьому, ОСОБА_5, порушуючи вимоги ст.28 Закону України «Про запобігання корупції»,будучи державним службовцем, згідно п.п. «в» ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції» суб’єктом відповідальним за вчинення правопорушення, пов’язаного з корупцією, 30.01.2017 період часу з 8-00 до 17-00 (точний час не встановлений), перебуваючи в кабінеті, розташованому в будівлі за адресою: Донецька область, м. Слов’янськ , вул. Васильєвська, буд., 45 не повідомила у встановленому законом випадку та порядку безпосереднього керівника, голову районної державної адміністрації обласної військово - цивільної адміністрації ОСОБА_4 про наявність у неї реального конфлікту інтересів під час вирішення питання про надання матеріальної допомоги себе розпорядженням № 27 від 30.01.2017 року.

Відповідно до ч.1 ст.65 Закону України «Про запобігання корупції» за вчинення корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень особи, зазначені в ч.1 ст.3 цього Закону, притягаються, утому числі, до адміністративної відповідальності.

Таким чином, ОСОБА_5, будучи державним службовцем – виконуючи обов’язки голови Слов’янської райдержадміністрації, згідно п.п.«в» ч.1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб’єктом, відповідальним за вчинення правопорушення, пов’язаного з корупцією, усвідомлюючи про наявну суперечність між ії приватними інтересами та обов’язками в.о. голови Слов’янської райдержадміністрації, не повідомила у встановленому законом випадку та порядку безпосереднього керівника, а саме голову районної державної адміністрації обласної військово - цивільної адміністрації ОСОБА_4, про наявність у неї реального конфлікту інтересів.

Згідно довідки Слов’янської райдержадміністрації Донецької області № 01-01 24 - 66 від 18.01.2018 від гр. ОСОБА_1, яка в період часу з 1.12.2016 року по 12.05.2017 року виконувала обов’язки голови Слов’янської райдержадміністрації на адресу керівництва, інформації щодо виникнення конфлікту інтересів від останньої не надходило.

. На підставі розпорядження № 27 від 30.01.2017 року у 2017 року нарахована матеріальна допомога у сумі 21951, 35 гривень, з якої податок на військові збір склав 4280, 51 гривень.

Вказаними діями гр. ОСОБА_5. вчинила адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією, відповідальність за яке передбачене ч.1ст.172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Крім того, відповідно до розпорядження голови районної державної адміністрації від 02.09.2016 року № 104 ОСОБА_1 було призначено на посаду керівника апарату Слов’янської райдержадміністрації Донецької області.

Згідно до розпорядження голови обласної державної адміністрації обласної військово - цивільної адміністрації ОСОБА_4 від 12.12.2016 року № 270 рк на ОСОБА_5 покладено виконання обов’язків голови Слов’янської райдержадміністрації і відповідно до пункту «в» пункту1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», вона є суб’єктом відповідальності за корупційні правопорушення.

Відповідно до підпункту «в» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», суб’єктами відповідальності за корупційні правопорушення є державні службовці, посадові особи місцевого самоврядування.

Статтею 1 Закону України «Про запобігання корупції» визначено поняття реального конфлікту інтересів, як суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Відповідно до ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов'язані:

- вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів;

- повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно;

- не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів;

- вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.

30.01.2017 року ОСОБА_1, будучи в.о. голови Слов’янської райдержадміністрації, прийняла рішення «Про надання матеріальної допомоги» собі для вирішення соціально – побутових питань у розмірі середньомісячної заробітної плати.

При цьому, ОСОБА_5, порушуючи вимоги ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції», будучи державним службовцем, згідно п.п. «в» ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб’єктом відповідальним за вчинення правопорушення, пов’язаного з корупцією, 30.01.2017 року період часу з 8-00 до 17-00 (точний час не встановлений), перебуваючи в кабінеті, розташованому в будівлі за адресою: Донецька область, м. Слов’янськ, вул. Васильєвська, буд. 45 вчинила дії в умовах реального конфлікту інтересів – власноручно підписала, як в.о. голови районної державної адміністрації, розпорядження № 27 від 30.01.2017 року «Про надання матеріальної допомоги» для вирішення соціально – побутових питань у розмірі середньомісячної заробітної плати.

У відповідність до ч. 1 ст. 65 Закону України «Про запобігання корупції» за вчинення корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень особи, зазначені в ч. 1 ст. 3 цього Закону, притягаються, утому числі, до адміністративної відповідальності.

Таким чином, ОСОБА_5, будучи державним службовцем – виконуючи обов’язки голови Слов’янської райдержадміністрації, згідно п.п .«в» ч.1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб’єктом, відповідальним за вчинення правопорушення, пов’язаного з корупцією, усвідомлюючи про наявну суперечність між ії приватними інтересами та обов’язками в.о. голови Слов’янської райдержадміністрації, вчинила дії в умовах реального конфлікту інтересів.

Згідно довідки Слов’янської райдержадміністрації Донецької області № 01-01 24 - 66 від 18.01.2018 року від гр. ОСОБА_1, яка в період часу з 1.12.2016 року по 12.05.2017 року виконувала обов’язки голови Слов’янської райдержадміністрації на адресу керівництва, інформації щодо виникнення конфлікту інтересів від останньої не надходило.

. На підставі розпорядження № 27 від 30.01.2017 року у 2017 року нарахована матеріальна допомога у сумі 21951, 35 грн., з якої податок на військові збір склав 4280, 51 грн.

Вказаними діями гр. ОСОБА_5. вчинила адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією, відповідальність за яке передбачене ч. 2 ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Вирішуючи питання про визнання винуватості ОСОБА_1 у скоєнні адміністративних правопорушень, відповідальність за які передбачена ст.ст. 172-7 ч. 1, ч. 2 КУпАП, суддя виходить з наступного.

У судовому засіданні ОСОБА_1 провину не визнала, зазначила, що в січні 2017 року вона написала заяву на ім’я голови Обласної державної адміністрації керівника обласної військово-цивільної адміністрації ОСОБА_4 про виплату матеріальної допомоги, 30.01.2017 року останній узгодив їй виплату матеріальної допомоги з фонду оплати праці. Після чого вона, як в.о. Голови Слов’янської райдержадміністрації підписала дане розпорядження. Матеріальна допомога нараховувалась їй як керівнику апарату. ОСОБА_4 вона про конфлікт інтересів перед підписанням розпорядження не повідомляла. Вважає, що в її діях відсутній конфлікт інтересів, оскільки їй зазначену виплата була законом гарантована.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засідання пояснила, що працює головним бухгалтером Слов’янської райдержадміністрації. Повідомила, що ОСОБА_1 була єдиною особою, яка мала право підписувати фінансові документи; без розпорядження голови або виконуючого обов’язки голови райдержадміністрації рішення про надання матеріальної допомоги не виконується. Також додала, що їй не відомо чи повідомляла ОСОБА_1 спеціальний уповноважений суб’єкт про конфлікт інтересів.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснила, що вона працює головним спеціалістом відділу фінансової господарської діяльності Слов’янської райдержадміністрації, додала що матеріальна допомога має розмір середньомісячної заробітної плати і вона видавала довідку про розмір середньої заробітної плати.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснила, що працює начальником відділу діловодства Слов’янської райдержадміністрації, повідомила, що розпорядження про нарахування матеріальної допомоги ОСОБА_1 готувалось фінансовим відділом, вона безпосередньо перевіряла розпорядження на вимоги дотримання інструкції з діловодства. Розпорядження не може готуватися без погодження голови облдержадміністрації.

Свідок ОСОБА_9, допитаний в судовому засіданні, зазначив, що на січень 2017 році, він був призначений відповідальною особою у відділ контролю про запобігання корупції. Йому на час роботи не було відомо про розпорядження № 27 від 30.01.2017 року. Будь яких заяв про конфлікт інтересів за час його роботи ніколи не надходило.

Так, відповідно до ч.1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції», правопорушення, пов'язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

Частинами 1 та 2 ст. 172-7 КУпАП, передбачена відповідальність за неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів, а також за вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.

Під реальним конфліктом інтересів слід розуміти суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання вказаних повноважень. Терміни "реальний конфлікт інтересів" та "потенційний конфлікт інтересів" визначені Законом України "Про запобігання корупції". Суб'єктом правопорушень у цій статті є особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 Закону України "Про запобігання корупції".

Закон України «Про місцеві державні адміністрації» визначає організацію, повноваження та порядок діяльності місцевих державних адміністрацій.

Відповідно до ст. 1 Закон України «Про місцеві державні адміністрації», виконавчу владу в областях і районах, містах Києві та Севастополі здійснюють місцеві державні адміністрації. Місцева державна адміністрація є місцевим органом виконавчої влади і входить до системи органів виконавчої влади.

Згідно до ст. 3 Закон України «Про місцеві державні адміністрації», місцеві державні адміністрації діють на засадах: 1) відповідальності перед людиною і державою за свою діяльність; 2) верховенства права; 2) законності; 3) пріоритетності прав людини; 4) гласності; 4) поєднання державних і місцевих інтересів.

У відповідність до ст. 8 Закону України «Про держану службу», державний службовець зобов’язаний: 1) дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 9) додержуватися вимог законодавства у сфері запобігання і протидії корупції; 10) запобігати виникненню реального, потенційного конфлікту інтересів під час проходження державної служби.

Відповідно до ч. 5 ст. 32 Закону України «Про держану службу», на державних службовців поширюються обмеження, передбачені Законом України «Про запобігання корупції».

Відповідно до ч. 2 ст. 50 Закону України «Про державну службу» заробітна плата державного службовця складається з: 1) посадового окладу; 2) надбавки за вислугу років; 3) надбавки за ранг державного службовця; 4) виплати за додаткове навантаження у зв’язку з виконанням обов’язків тимчасово відсутнього державного службовця у розмірі 50 відсотків посадового окладу тимчасово відсутнього державного службовця; 5) виплати за додаткове навантаження у зв’язку з виконанням обов’язків за вакантною посадою державної служби за рахунок економії фонду посадового окладу за відповідною посадою; 6) премії (у разі встановлення).

Відповідно до ч. 2 ст. 54 Закону України «Про державну службу» державним службовцям може надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань. Порядок надання та розмір такої допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України.

Також бюджетом передбачено надання премій, інших видів заохочень або винагород, тоді як матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових потреб не є обов’язковою виплатою, це право працівника отримати таку допомогу шляхом написання відповідної заяви, крім того, надання матеріальної допомоги голові районної державної адміністрації не входить в систему оплату праці та носить разовий, індивідуальний характер, який спрямований на задоволення матеріальної вигоди.

Згідно вимог ч.1 ст. 28 Закону України "Про запобігання корупції" особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов'язані:

1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів;

2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно;

3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів;

4) вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.

Відповідно до ст. 35 Закону України «Про запобігання корупції», у разі виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів у особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи, яка входить до складу колегіального органу (комітету, комісії, колегії тощо), вона не має права брати участь у прийнятті рішення цим органом. Про конфлікт інтересів такої особи може заявити будь-який інший член відповідного колегіального органу або учасник засідання, якого безпосередньо стосується питання, що розглядається. Заява про конфлікт інтересів члена колегіального органу заноситься в протокол засідання колегіального органу.

Згідно ч.1 ст.1 Закону України "Про запобігання корупції", реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Склад правопорушення, пов'язаного з корупцією, передбачає наявність чотирьох взаємозумовлених і взаємопов'язаних елементів: об'єкта та об'єктивної сторони, суб'єкта та суб'єктивної сторони.

За змістом ст. 172-7 КУпАП, особистий інтерес - це користь, вигода яка стосується /або цікавить/ особу, і які вона бажає отримати для себе особисто або близьких родичів.

Об'єктивна сторона правопорушення передбаченого ч.1 ст. 172-7 КУпАП, передбачає відповідальність за не повідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів та полягає у бездіяльності особи, яка знала про наявність у неї реального конфлікту інтересів, що можуть вплинути на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, тому повинна була повідомити у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів.

Об’єктивна сторона правопорушення передбаченого ч.2 ст. 172-7 КУпАП, передбачає відповідальність за вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів, в даному випадку прийняття та підписання ОСОБА_1 розпорядження № 27 від 30.01.2017 року про надання матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань в.о. голови райдержадміністрації ОСОБА_1

Суб'єктивна сторона даного правопорушення передбачає діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені Законом України «Про запобігання корупції» вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 даного Закону.

Відповідно до абз. 2 пункту 6 постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 р. N 268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів» преміювання сільських, селищних і міських голів, голів районних і районних у містах рад, їх заступників, встановлення їм надбавок, надання матеріальної допомоги здійснюється у порядку та розмірі, установлених цією постановою, у межах затверджених видатків на оплату праці. Рішення про зазначені виплати приймається відповідною радою.

Таким чином, в ході судового розгляду було встановлено, що ОСОБА_1 відповідно до пп. «в» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», є суб'єктом відповідальності за вчинення корупційного правопорушення, на неї як на державного службовця поширюються вимоги про обмеження, пов'язані з Законом України «Про запобігання корупції», зобов'язання дотримуватися правил запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, в тому числі встановленими Законом України «Про запобігання корупції».

Крім того, в ході судового розгляду встановлено, що в порушення вимог ч. 1 ст. 28, ст. 35 Закону України "Про запобігання корупції", при вирішені питання про надання їй матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових потреб 30.01.2017 року видавши розпорядження № 27 про надання матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань в.о. голови райдержадміністрації ОСОБА_1, не вжила заходів щодо недопущення виникнення реального конфлікту інтересів, не повідомила про наявний реальний конфлікт інтересів голову Обласної державної адміністрації керівника обласної військово-цивільної адміністрації ОСОБА_4, тобто скоїла діяння, пов'язані з корупцією, адміністративні правопорушення, передбачені ч.1 та ч.2 ст. 172-7 КУпАП.

Доводи ОСОБА_1 про відсутність реального конфлікту, так як вона видала розпорядження про надання матеріальної допомоги, яка передбачена законом і є обов»язковою – не можуть бути прийняті до уваги з тих підстав, що бюджетом передбачено надання премій, інших видів заохочень або винагород, матеріальної допомоги, тоді як матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових потреб не є обов’язковою виплатою, це право працівника отримати таку допомогу шляхом написання відповідної заяви, саме розпорядження в.о. голови Слов’янської райдержадміністрації ОСОБА_1 № 27 від 30.01.2017 року стало підставою для нарахування матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань останній, а не рішення голови обласної державної адміністрації, оскільки ОСОБА_10 було лише погоджено дозвіл на отримання ОСОБА_1 даної допомоги.

Вирішуючи питання стосовно доводів захисту про несуб’єктність ОСОБА_1, у зв»язку з неналежним призначенням останньої на посаду в.о. голові райдержадміністрації, оскільки таке призначення має здійснювати Президент України, не може бути прийнято суддею до уваги, оскільки розпорядження голови обласної державної адміністрації керівника обласної військово-цивільної адміністрації не скасовано та є чинним, тому ОСОБА_1 на час скоєння адміністративного правопорушення була суб’єктом скоєння адміністративного правопорушення.

Таким чином, ОСОБА_1 мала особистий інтерес, видаючи розпорядження про надання собі матеріальної допомоги, не повідомивши про наявний реальний конфлікт інтересів.

На підставі викладеного, вважаю, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 та ч.2 ст.172-7 КУпАП.

Крім того провина ОСОБА_1 у скоєні правопорушення передбаченого ч.1 ст. 172-7, ч.2 172-7 КУпАП доведена матеріалами справи, а саме:

➢Протоколом про адміністративне правопорушення №44, передбачене ч.1 ст. 172-7 КУпАП від 24.01.2018 року відносно ОСОБА_1;

➢Протоколом про адміністративне правопорушення №45, передбачене ч.2 ст. 172-7 КУпАП від 24.01.2018 року відносно ОСОБА_1;

➢Постановою Кабінету Міністрів України від 08.08.2016 року №500 “Про затвердження Порядку надання державним службовцям матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань”;

➢Розпорядження голови Слов’янської районної державної адміністрації ОСОБА_11 №104 від 02.09.2016 року про призначення ОСОБА_1 з 02.09.2016 року на посаду керівника апарату райдержадміністрації;

➢Розпорядженням Голови Обласної державної адміністрації керівника обласної військово-цивільної адміністрації ОСОБА_4 від 14.06.2017 року №189 “Про розподіл обов’язків між керівними працівниками райдержадміністрації” та зазначеним розподілом;

➢Розпорядженням Голови Обласної державної адміністрації керівника обласної військово-цивільної адміністрації ОСОБА_4 від 12.12.2016 року № 270рк про покладання обов’язків голови Слов’янської райдержадміністрації на ОСОБА_1 на період до призначення голови Слов’янської райдержадміністрації;

➢Попередження про обмеження, спрямовані на запобігання корупційним та пов’язаним з корупцією правопорушенням, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів і одержанню неправомірної вигоди або подарунка та поводження з ними, щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності, дотримання вимог фінансового контролю, підписане ОСОБА_1 від 13.10.2015 року;

➢Розпорядження в.о.голови Слов’янської районної державної адміністрації ОСОБА_1 №27 від 30.01.2017 року про надання матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань в.о. голові райдержадміністрації ОСОБА_1, за підписом останньої;

➢Заявою ОСОБА_1, адресованої Голови Обласної державної адміністрації керівника обласної військово-цивільної адміністрації ОСОБА_4 про надання матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань від 24.01.2017 року та листом Голови Обласної державної адміністрації керівника обласної військово-цивільної адміністрації ОСОБА_4 від 30.01.2017 року №01/16д-0154 про погодження надання ОСОБА_1 матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань;

➢Бухгалтерською довідкою головного спеціалісту фінансово-господарської діяльності про нарахування ОСОБА_1 матеріальної допомоги;

➢Довідкою Слов’янської райдержадміністрації Донецької області № 01-0124 - 66 від 18.01.2018, з якої вбачається, що від гр. ОСОБА_1, яка в період часу з 12.12.2016 року по 12.05.2017 року виконувала обов’язку голови Слов’янської райдержадміністрації Донецької області, на адресу керівництва інформації щодо виникнення конфлікту інтересів за період з 12.12.2016 року по теперішній час, від останньої не надходило.

➢Поясненнями ОСОБА_1, ОСОБА_9, ОСОБА_8 від 11.01.2018 року та ОСОБА_7

У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих не спростованих презумпцій факту.

Приймаючи дане рішення, суддя керується саме цим принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого також сформульований у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України». Зокрема, доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Так, зокрема, винуватість ОСОБА_1 поза розумним сумнівом доводиться обставинами викладеними у протоколах про адміністративне правопорушення, поясненнями самого правопорушника, свідків допитаних у судовому засіданні та іншими матеріалами справи в їх сукупності. Вказані докази оцінені за внутрішнім переконанням судді, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і справедливістю.

Аналізуючи докази по справі з точки зору їх допустимості, об'єктивності та достатності, за відсутності будь-яких істотних суперечностей враховуючи характер вчинених правопорушень, дані про особу ОСОБА_1, яка одружена, раніше до адміністративної відповідальності не притягувалась, вперше вчинила адміністративне правопорушення, ступінь вини, майнового стану, відсутність по справі обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, вважаю за доцільне призначити адміністративне стягнення у виді штрафу у мінімальному розмірі, передбаченому санкцією ч.1 та ч.2 ст. 172-7 КУпАП.

Крім того, в порядку ст. 40-1 КУпАП з правопорушника ОСОБА_1 підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 352 грн.40 коп.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 33-36,40-1,172-7 ч.1,ч.2, 247 п.1, 283, 284 КУпАП -

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-7 КУпАП та піддати її адміністративному стягненню у виді штрафу на користь держави у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) грн. 00 коп.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-7 КпАП України та піддати її адміністративному стягненню у виді штрафу на користь держави у розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) грн. 00 коп.

Відповідно до вимог ст. 36 КУпАП, накласти на ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, адміністративне стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених у вигляді штрафу на користь держави у розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, судовий збір у розмірі 352 грн. 40 коп. стягувач: Державна судова адміністрація України (вул. Липська, 18/5 м. Київ, 01601), отримувач коштів – ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код за ЄДРПОУ -37993783, банк отримувача – Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, код банку отримувача – 820019, р/р 31215256700001, код класифікації доходів бюджету – 22030106.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку через Слов’янський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя

Слов’янського міськрайонного суду ОСОБА_12