Вирок № 73550220, 23.04.2018, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

№ 1-кп/243/184/2018

243/7996/17

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2018 року Слов’янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого - судді Гусинського М.О.,

при секретарі Мірошниченко В.В.,

за участю прокурора Чорного В.В.,

захисника ОСОБА_1

підозрюваного ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 12 Слов’янського міськрайонного суду Донецької області кримінальне провадження № 1-кп/243/184/2018 (№12017050510002091) за підозрою

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, офіційно не працюючого, холостого, неповнолітніх дітей не має, який зареєстрований та мешкає за адресою: м. Слов’янськ, пров. Малояровий, буд.6, раніше судимий:

1) 09.12.2016р. Слов’янським міськрайонним судом Донецької області за ст. 309 ч.1 КК України до штрафу у розмірі 850,00 гривень, штраф сплачено 09.12.2016р.;

2) 06.03.2017р. Слов’янським міськрайонним судом Донецької області за ст. 309 ч.2 КК України до 2 років позбавлення волі з випробувальним терміном 2 роки,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3, будучі раніше неодноразово судимим, на шлях виправлення не став, в період випробувального строку за попереднім вироком суду знов вчинив кримінальне правопорушення, яке відносить до тяжких, за наступних обставин:

12.08.2017 року, приблизно о 01 год. 00 хв., ОСОБА_3, проходив біля будинку № 77 по вул. Волзька м. Слов'янська Донецької області, де у нього раптово виник протиправний умисел спрямований на таємне викрадення чужого майна, що знаходилось на території вище вказаного домоволодіння. Реалізуючи свій злочинний умисел, 12.08.2017р., близько 01 год. 00 хв., ОСОБА_3, впевнившись, що біля будинку нікого немає і що за його діями ніхто не спостерігає, переліз через паркан, тим самим незаконно проник на територію домоволодіння № 77 по вул. Волзька м. Слов'янська Донецької області, яке є сховищем. В цей час, на цьому ж місці, знаходячись на території вищевказаного домоволодіння, ОСОБА_3 побачив мопед-скутер марки «HONDA», сірого кольору, без державного реєстраційного номеру, 1999 року випуску, підійшов до мопеду, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, та переконавшись, що мопед не обладнаний сигналізацією та не замкнений на рульовий замок, діючи умисно, таємно, керуючись корисливим мотивом, розуміючи протиправний характер своїх дій та те, що посягає на транспортний засіб, який йому не належить, відкрив хвіртку паркану будинку № 77 по вул. Волзька м. Слов'янськ та взявшись руками за руль, не приводячи двигун у робочій стан, викотив мопед –скутер марки «HONDA», сірого кольору, без державного реєстраційного номеру, 1999 року випуску з території подвір’я будинку № 77 по вул. Волзька м. Слов'янськ за його межі на ґрунтову дорогу по вул. Волзька м. Слов’янськ, Донецької області та покотив у напрямку вул. Лідіце м. Слов’янська Донецької області, заволодівши таким чином транспортним засобом, після чого розпорядився викраденим транспортним засобом на власний розсуд, заподіявши потерпілому ОСОБА_4 матеріальну шкоду на суму 5380,00 грн.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 в скоєнні даного кримінального правопорушення свою провину визнав повністю, щиро розкаявся, пояснив, що дійсно 12.08.2017 року, близько 1 години, коли він проходив біля буд. № 77 по вул. Волзькій м. Слов’янська, у нього виник умисел на таємне викрадення чужого майна з цього домоволодіння, так, як домоволодіння не освітлювалося, він переліз через паркан вказаного домоволодіння та у дворі побачив мопед-скутер. Він переконався в тому, що у дворі будинку нікого немає, перевірив, що мопед-скутер не обладнаний сигналізацією та не замкнений на рульовий замок, вирішив його викрасти з метою подальшого продажу. Він відкрив хвіртку воріт та вивів мопед-скутер з території подвір’я та відвів до свого знайомого на ім’я Сергій, де залишив для того, щоб Сергій його продав. Мопед хотів продати, потрібні були гроші. Про те, що Сергій продав мопед він дізнався від працівників поліції, грошей від Сергія за проданий мопед він не отримував, кому Сергій продав мопед він не знає. Від працівників поліції йому відомо про те, що мопед повернули його власнику. Зараз він жалкує про вчинене, обіцяє більше правопорушень не вчиняти, просить суд не позбавляти його волі, зазначаючи, що він мешкає разом з матір’ю, яка є інвалідом ІІІ групи і не може себе сама доглядати.

Суд приймає показання ОСОБА_3 в частині вчинення ним кримінального правопорушення, вважає їх правдивими, такими, що відповідають дійсності та пред’явленій йому підозрі.

Потерпілий ОСОБА_4 в судове засідання не з’явився, надав заяву про розгляд кримінального провадження за його відсутності, від участі в судових дебатах відмовився, просив ОСОБА_3 суворо покарати, претензій матеріального характеру не має.

За згодою учасників судового провадження, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визначив об'єм обсягу доказів, обмежившись допитом підсудного ОСОБА_3, який в суді не оспорював фактичних обставин справи та його показання не суперечать фактичним обставинам справи, та дослідженням в судовому засіданні письмових доказів та характеризуючих ОСОБА_3 документів.

Крім визнання вини підсудним ОСОБА_3 у вчинені правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, вина підсудного ОСОБА_3 в скоєнні цього кримінального правопорушення підтверджується наступними дослідженими у судовому засіданні доказами, а саме:

●витягом з кримінального провадження № 12017050510002091, з якого слідує, що 12.08.2017р. до ЄРДР внесено повідомлення від потерпілого ОСОБА_4 про те, що в період часу з 22-00 години 11.08.2017 до 8-00 години 12.08.2017 року невідома особа проникла на територію належного йому домоволодіння 77 по вул. Волзькій м. Слов’янська та заволоділа мопедом «HONDA»;

●протоколом огляду місця події від 12.08.2017р., з якого слідує, що під час проведення огляду території подвір’я буд. № 77 по вул. Волзькій м. Слов’янська виявлено, що територія домоволодіння з усіх сторін огороджена парканом, вхід на територію домоволодіння здійснюється через хвіртку, яка має запірні пристрої у вигляді засову та внутрішнього накладного замку. На території розташована одноповерхова будівля, під навісом біля будинку стоїть диван, стіл, крісло, тумбочка, на дверцятах останній виявлено слід папілярних ліній;

●з висновку експерту № 2/5-398 від 28.08.2017 року слідує, що група слідів папілярних ліній загальним найбільшим розміром 47х21 мм, які вилучені 12.08.2017 року при огляду місця події за адресою: м. Слов'янськ, вул. Волзька, 77, за фактом крадіжки майна ОСОБА_4 непридатні для ідентифікації особи. Вартість експертизи склала 395,48 грн;

●протоколом огляду місця події від 14.08.2017 року, з якого слідує, що під час проведення огляду території домоволодіння № 16 по вул. 8-го березня с. Валки Балаклійського р-ну Харківської області було виявлено мопед-скутер «HONDA», сірого кольору, без державного реєстраційного номеру, в нижній частині рами прикріплено табличку з написами: MONTESA HONDA S.A. та номером рами: UTMAF37TOWE004448, при відкритті кришки сидіння, в місці розташування акумуляторної батареї у прозорому файлі знаходиться довідка № 512 видана ОСОБА_4, про те, що він придбав у мотосалоні «Юлий» мопед «HONDA», рама № UTMAF37TOWE004448, сірий колір;

●довідкою № 512 на ім’я ОСОБА_4 про те, що він 16.11.1999р. придбав в мотосалоні «Юлий» мопед «HONDA» сірого кольору із номером рами № UTMAF37TOWE004448 об’ємом двигуна 49 куб. см.;

●протоколом про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 27.08.2017р., згідно до якого мопед «HONDA» без державного реєстраційного номеру із номером рами № UTMAF37TOWE004448 та прозорий канцелярський файл з довідкою № 512 на ім’я ОСОБА_4 про належність йому мопеду «HONDA» визнано речовим доказом та передано потерпілому ОСОБА_4 на відповідальне зберігання;

●висновком судової автотоварознавчої експертизи № 176 від 16.08.2017 року, згідно якого дійсна риночна вартість мопеду HONDA MONTESA, без реєстраційного номеру, станом на 12.08.2017 року, при врахуванні технічного стану (мопед б/в, в робочому стані) становить 5380,00грн. За проведення експертизи за квитанцією № 59 від 16.08.2017р. сплачено 200,00 грн.

Аналізуючи вищезазначені докази у їх сукупності, суд приходить до переконання, що подія кримінального правопорушення мала місце, вину підозрюваного ОСОБА_3 повністю доведено, а вчинене підозрюваним ОСОБА_3 вірно кваліфіковано за ч. 2 ст. 289 КК України, тобто незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене з проникненням в сховище.

Суд приймає до уваги ті обставини, що ОСОБА_3 раніше судимий, судимість не знята і не погашена у встановленому законом порядку, покарання за останнім вироком суду не відбуте, вчинив кримінальне правопорушення, яке у відповідності до ст. 12 КК України відноситься до тяжких злочинів під час іспитового строку за попереднім вироком суду, повністю визнав себе винним у вчиненні кримінального правопорушення, щиросердно розкаявся, офіційно не працює, за місцем мешкання характеризується як позитивно, так і посередньо, на обліку у лікарів психіатрів не перебуває, перебуває з січня 2017 року під профілактичним наглядом у лікарів-наркологів з діагнозом: «Розлади психіки та поведінки внаслідок поєднаного вживання декількох наркотичних та інших психоактивних речовин. Вживання зі шкідливими наслідками для здоров’я», мешкає із матір’ю ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, яка є інвалідом ІІІ групи.

З висновку судово-психіатричної експертизи № 992 від 21.08.2017р. (складеного російською мовою) слідує, що ОСОБА_3 «В период времени, соответствующий инкриминируемому правонарушению каким-либо хроническим психическим заболеванием, временным расстройством душевной деятельности, слабоумием, иным болезненным состоянием не страдал. Обнаруживает сочетаемое употребление наркотических средств и психоактивных веществ (каннабиоиды, алкоголь) с вредными последствиями. При совершении инкриминируемых действий мог осознавать свои действия и руководить ими, на момент совершения правонарушения в состоянии временного расстройства психической деятельности не находился, мог осознавать свои действия и руководить ими. В настоящее время может осознавать свои действия и руководить ими, в применении принудительных мер медицинского характера не нуждается».

Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_3 згідно ст. 66 КК України суд визнає щире каяття.

Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_3 згідно ст. 67 КК України суд визнає рецидив злочинів.

Суд, призначаючи ОСОБА_3 покарання, також враховує вимоги ч. 2 ст. 61 Конституції України про те, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, що відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Згідно роз’яснень п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24 жовтня 2003 року, «суди при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержуватися вимог ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання», а згідно з п.2 цієї самої Постанови Пленуму Верховного Суду України «Відповідно до п.1 ч.1 ст. 65 КК суди повинні призначати покарання в межах, установлених санкцією статті Особливої частини КК, що передбачає відповідальність за вчинений злочин. Із урахуванням ступеня тяжкості, обставин цього злочину, його наслідків і даних про особу судам належить обговорювати питання про призначення передбаченого законом більш суворого покарання особам, які вчинили злочини на ґрунті пияцтва, алкоголізму, наркоманії, за наявності рецидиву злочину ... і менш суворого покарання особам, які вперше вчинили злочини, неповнолітнім, жінкам, котрі на час вчинення злочину чи розгляду справи перебували у стані вагітності, інвалідам, особам похилого віку і тим, які щиро розкаялись у вчиненому, активно сприяли розкриттю злочину, відшкодували завдані збитки тощо».

На підставі викладеного, з урахуванням особи винного, вищезазначених обставин справи, а також наявності обставин, що пом’якшують та обтяжують покарання, вчинення кримінального правопорушення під час іспитового строку за попереднім вироком суду, проживання разом із матір’ю, яка досягла пенсійного віку та є інвалідом ІІІ групи, суд дійшов висновку, що ОСОБА_3 за ч. 2 ст.289 КК України потрібно призначити покарання тільки у вигляді позбавлення волі в мінімальному розмірі, передбаченому санкцією цієї статті КК України, а перевиховання та виправлення ОСОБА_3 не можливо без ізоляції його від суспільства. До покарання, призначеного за цим вироком суду відповідно до вимог ч. 1 ст. 71 КК України потрібно частково приєднати не відбуту частину покарання за попереднім вироком суду (вирок Слов’янського міськрайонного суду від від 06.03.2017 року за ч. 2 ст. 309 КК України, покарання у вигляді 2 років позбавлення волі з іспитовим строком відповідно до ст.ст. 75,76 КК України терміном 2 роки, іспитовий строк не сплив).

Суд, враховуючи ті обставини, що ОСОБА_3 офіційно не працює, вчинив кримінальне правопорушення з корисливих мотивів в нічний час (що суд розцінює як свідчення того, що ОСОБА_3 не здійснює дій з утримання та догляду за матір’ю – інвалідом ІІІ групи), приходить до переконання про те, що до ОСОБА_3 не можливо застосувати як положення ст. 69 КК України та призначити йому покарання більш м’яке, ніж передбачене законом, так і повторно звільнити його від відбування покарання з випробуванням відповідно до норм ст.ст. 75, 76 КК України.

Речові докази: мопед «HONDA» без державного реєстраційного номеру із номером рами № UTMAF37TOWE004448 та прозорий канцелярський файл з довідкою № 512 на ім’я ОСОБА_4 про належність мопеду «HONDA», які передані на зберігання потерпілому ОСОБА_4 – повернути їх власнику ОСОБА_4

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.

Судові витрати, які підтверджені належним чином, потрібно стягнути з засудженого на користь держави.

Запобіжний захід ОСОБА_3 не обирався.

Керуючись ст.ст. 369-371, 373-376 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України та призначити йому покарання у виді 5 (П’ЯТИ) років позбавлення волі без конфіскації майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України до покарання, призначеного ОСОБА_3 за цим вироком суду, частково приєднати не відбуту частину покарання за вироком Слов’янського міськрайонного суду від 06.03.2017 року за ч. 2 ст. 309 КК України і остаточно призначити ОСОБА_3 до відбування покарання у вигляді 5 (П’ЯТИ) років 2 (ДВОХ) місяців позбавлення волі без конфіскації майна.

Запобіжний захід ОСОБА_3 не обирати.

Виконання вироку покласти на Слов’янський відділ поліції головного управління Національної поліції в Донецькій області.

Строк відбування покарання ОСОБА_3 обчисляти з дати його фактичного затримання.

Речові докази: мопед «HONDA» без державного реєстраційного номеру із номером рами № UTMAF37TOWE004448 та прозорий канцелярський файл з довідкою № 512 на ім’я ОСОБА_4 про належність мопеду «HONDA», які передані на зберігання потерпілому ОСОБА_4 – повернути їх власнику ОСОБА_4

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, на користь держави в особі Донецького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України (Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, буд. 32, Ідентифікаційний код 25574914, балансовий рахунок 3111 «Надходження до загального фонду державного бюджету, код бюджетної класифікації доходу; 24060200 «Інші надходження», призначення платежу: за висновок експерта №2/5-398 від 28.08.2017р) вартість витрат з проведеної судової дактилоскопічної експертизи в сумі 395 грн. 48 копійок.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Донецької області через Слов’янський міськрайонний суд Донецької області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя Слов’янського міськрайонного суду М.О.Гусинський