Рішення № 73550148, 17.04.2018, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

Справа № 265/8521/17

Провадження № 2/265/427/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 квітня 2018 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді Шиян В. В.,

за участю секретарів Єфремової О.В., Хайтулової Я.В. .

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі цивільну справу за позовом Публічного Акціонерного Товариства «ДТЕК Донецькобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення суми заборгованості за спожиту але не враховану приладом обліку електричну енергію,

за участю сторін:

представників позивача - ОСОБА_2, ОСОБА_3.,

представника відповідача – ОСОБА_4

В С Т А Н О В И В:

1 грудня 2017 року ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту ( недораховану) електричну енергію. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на ті обставини, що 18 серпня 2016 року при перевірці представниками ПАТ «ДТЕК»Донецькобленерго» за місцем проживання відповідача в квартирі АДРЕСА_1, було виявлено самовільне підключення електроустановок поза межами приладу обліку, про що було складено акт про порушення ПКЕЕН № 209555 від 18 серпня 2016 року. На підставі зазначеного ОСОБА_5 було визначено обсяг та вартість спожитої але не врахованої електричної енергії, в наслідок порушення на загальну суму 38662,12 гривень. Відповідач ОСОБА_1 не погоджуючись зі складеним актом та із сумою збитків нарахованих за актом, звертався до НКРЕКП зі скаргою. Своїм листом НКРЕКП рекомендувало ПАТ «ДТЕК»Донецькобленерго» визначити період за який потрібно проводити нарахування збитків по акту. Оскільки ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» вважає свої нарахуванні вірними, то позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача ОСОБА_1Є, суми заборгованості нарахованої по акту № 209555 від 18 серпня 2016 року в розмірі 38 662,12 гривень, та судовий збір в розмірі 1600,0 гривень.

Представник позивача в судовому засіданні повністю підтримала позовні вимоги та пояснила, що між ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» та ОСОБА_1 склалися фактичні договірні відносини, які в подальшому були оформлені договором про користування електричною енергією від 28 жовтня 2013 року. Оскільки облік електричної енергії можливий лише через прилад обліку електричної енергії, який захищено відповідними пристроями та пломбами ПАТ «Донецькобленерго» та Держспоживстандарту, то порушення правил користування приладом обліку електричної енергії є протиправною поведінкою з боку споживача електричної енергії. 18 серпня 2016 року при перевірці представниками позивача виконання вимог ЗУ «Про електроенергетику» за місцем проживання відповідача ОСОБА_1 в квартирі АДРЕСА_2 було виявлено самовільне підключення електроустановок поза межами приладу обліку, про що було складено ОСОБА_5 № 209555 від 18 серпня 2016 року. Виявити зазначене порушення під час візуального огляду лічильника, було не можливо, оскільки самовільне підключення було розташовано на кухні за холодильником. На підставі зазначеного акту було зібрано засідання комісії РЕС по розгляданню актів про порушення ПКЕЕН для населення та складено протокол засідання комісії РЕС № 1368 від 6 вересня 2016 року, за яким збитки склали 38 662,12 гривень. Враховуючи вищенаведене представник позивача просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості за спожиту електричну енергію в розмірі 48662,12 гривень, та судовий збір в розмірі 1600 гривень.

Відповідач ОСОБА_1Є, в судове засідання не з’явився, надав суду письмові заперечення, просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_1Є, - ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог. В обґрунтування заперечень посилалася на ті обставини, що відповідач не заперечує проти наявності виявленої без облікової розетки. Відповідач заперечує проти періоду за який було нараховані збитки, оскільки вважає, що збитки повинні бути нараховані за останні шість місяців, до дня виявлення порушення. Оскільки ПАТ «ДТЕК»Донецькобленерго» не бажає добровільно перерахувати суму збитків, просить суд відмовити у задоволенні позовних вимогти повному обсязі.

Суд вислухав пояснення сторін, дослідивши письмові матеріали справи, прийшов до наступних висновків.

Як встановлено в судовому засіданні, між сторонами склались договірні відносини, що випливають з договору на поставку та користування електроенергією № 2557-22 від 28 жовтня 2013 року укладений між ОСОБА_1 та ПАТ «ДТЕК»Донецькобленерго».

Взаємовідносини між громадянами (споживачами) та енергопостачальником регулюються Правилами користування електричною енергією для населення, затверджених Постановою КМУ від 26.07.1999 р. № 1357 з подальшими змінами (надалі – ПКЕЕН ).

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо.

Відповідно до п. 42 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357 з подальшими змінами (ПКЕЕН) споживач електричної енергії зобов'язаний оплачувати спожиту електричну енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил.

Як вбачається з матеріалів справи, 18 серпня 2016 року під час перевірки контролерами ПАТ «ДТЕК»Донецькобленерго» квартири АДРЕСА_2, було виявлено та встановлено факт порушення Правил користування електроенергією у вигляді самовільного підключення електроустановок до електромережі енергопостачальника виявити яке представником електропостачальника при проведенні контрольного огляду лічильника не надавалося можливим. Встановлено змонтовану розетку з перемикачем скритої електропроводки. При включенні навантаження в зазначену розетку, диск електролічильника не рухається. При відключенні запобіжників напруга в розетці є. ( а.с.5-6)

У відповідності до пунктів 48, 53 «Правил користування електроенергією» передбачена відповідальність за їх порушення. У випадку розкрадання електричної енергії, різновидом якого є без облікове її використання відповідачами без дозволу енергопостачальника, розмір завданих останньому збитків розраховується відповідно до Методики обчислення розміру відшкодування збитків, завданих енергопостачальнику внаслідок порушення споживачем Правил, затверджених постановою НКРЕ від 22.11.1999 р. № 1416. Відповідно до п.п. 5, 6, 7 зазначеної Методики у разі виявлення у споживача електроприладу, електрообладнання, підключених поза приладами обліку, і за відсутності зовнішніх ознак пошкодження приладу обліку, розрахунок збитків здійснюється за період з останнього контрольного зняття показів приладу обліку, але не більше строку позовної давності.

ОСОБА_5 розрахунку суми збитків за актом про порушення ПКЕЕН № 209555 від 18 серпня 2016 року ( а.с.7) до розрахунку було взято період з 18 серпня 2013 року по 18 серпня 2016 року сума збитків складає 38 662,12 гривень. Зазначена сума була розрахована на підставі Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затверджених Постановою НКРЕ України № 562 від 4 травня 2006 року.

ОСОБА_5 ст. 1 Закону України «Про електроенергетику», споживачі енергії - суб'єкти господарської діяльності та фізичні особи, що використовують енергію для власних потреб на підставі договору про її продаж та купівлю.

Відповідно до Загальних положень Правил користування електричною енергією для населення ( ПКЕЕН):

- об'єкт споживача - житловий будинок, гараж, майстерня або інша електрифікована споруда, що належить споживачу на правах власності або користування;

- підключення до електромережі - виконання операції з комутації для забезпечення постачання електричної енергії споживачу;

- самовільне підключення - споживання електричної енергії без укладення з енергопостачальником договору про користування електричною енергією або підключення з порушенням цих Правил.

В судовому засіданні представником відповідача не заперечувався факт наявності скритої електропроводки. Однак відповідачем письмово в акті від 18 серпня 2016 року, зазначалося що він не знав про існування скритої електропроводки, а тому користувався розеткою як звичайною.

Суд критично ставиться до письмових пояснень відповідача, оскільки на фото (а.с.113) вбачається, що вказана розетка має не стандартний вигляд, електрична проводка, підведена до електророзетки – відкрита, пристрій має перемикач, що навидь за своїм виглядом повинен був викликати у відповідача запитання щодо законності встановлення такої розетки.

Щодо періоду нарахування збитків за актом від 18 серпня 2016 року, суд приходить до наступного.

Представник відповідача ОСОБА_1Є, - ОСОБА_4 заперечувала проти визначеного позивачем періоду нарахування збитків за самовільне підключення до електроустановок строком в три роки, наполягала, що збитки повинні розраховуватися за період 6 місяців.

Суд не погоджується з думкою представника відповідача – ОСОБА_4, вважає їх не обґрунтованими, виходячи з наступного.

Порядок визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією для населення встановлюється Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженою постановою НКРЕ 04.05.2006 року № 562, зареєстрованою в Мінюсті України 04.07.2006 року за № 782/12656 (далі - Методика).

Відповідно до п.3.2. Методики вартість не облікованої електричної енергії розраховується на підставі акту про порушення, який складається відповідно до передбаченої ПКЕЕН процедури.

В акті № 209555 від 18 серпня 2016 року зафіксовано виявлене порушення, а саме: самовільне підключення електроустановки до електричної мережі, що не є власністю енергопостачальника, з порушенням схеми обліку.

Відповідно до п.3.1 пп.5 Методики - ця Методика застосовується на підставі акта про порушення, складеного з урахуванням вимог ПКЕЕН, та

в разі виявлення таких порушень ПКЕЕН як самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі енергопостачальника або іншого споживача (власника мереж) з порушенням схеми обліку.

Відповідно до п.3.3. Методики, розрахунок вартості не облікованої електричної енергії здійснюється:

- за добовою величиною розрахункового споживання електричної енергії;

- за тарифами (цінами) для населення, що діяли в період, за який розраховується розмір вартості необлікованої електричної енергії;

- за кількістю днів.

Також Методикою, встановлено, що у разі виявлення прихованого самовільного підключення, яке неможливо було виявити енергопостачальнику під час проведення контрольного огляду засобу обліку, розрахунок робиться з моменту технічної перевірки, набуття права власності, але не більше ніж за три роки. У разі виявлення порушення, яке можливо було виявити під час проведення контрольного огляду засобу обліку, розрахунок робиться з дня останнього контрольного огляду, але не більше загальної кількості днів за шість календарних місяців, що передували дню виявлення порушення.

ОСОБА_5 п.1.2 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ 31.07.96 № 28, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 02 серпня 1996 року за № 417/1442 (далі - Правила) контрольний огляд засобу обліку - виконання комплексу робіт з метою візуального обстеження цілісності засобу обліку (корпусу, скла, кріплення тощо), цілісності встановлених згідно з актом про пломбування пломб та наявності відбитків їх тавр, зняття показів засобів обліку, а також з метою виявлення без використання спеціальних технічних засобів та/або часткового демонтажу будівельних конструкцій або оздоблювальних матеріалів самовільних підключень.

При цьому визначено поняття засобів обліку - це засоби вимірювальної техніки, у тому числі лічильники, трансформатори струму та напруги, кола обліку, які використовуються для визначення обсягу електричної енергії та величини споживання електричної потужності;

Технічна перевірка - виконання комплексу робіт з метою визначення відповідності стану засобу обліку електричної енергії та схеми його підключення, а також відповідності стану електропроводки та електроустановок від межі балансової належності до точки обліку "Правилам устройства злектроустановок" (далі - ПУЕ) та іншим нормативно-технічним документам.

Ні ПКЕЕН, ні Методикою, ні іншим нормативним документом про електроенергетику не встановлене поняття прихованого самовільного підключення, не визначені критерії оцінки можливості або неможливості виявлення прихованого підключення та порядку викладення інформації в акті про порушення ПКЕЕН щодо причин неможливості виявлення такого порушення під час проведення контрольного огляду засобу обліку. Тому таке поняття є оціночним та підлягає визначенню шляхом аналізу значень термінів, встановлених діючим законодавством.

Як було встановлено в судовому засіданні, та підтверджено фото, на якому зафіксовано, що самовільне підключення до електропроводки було виявлено в квартирі АДРЕСА_2, в кухні за холодильником. Тоб то при щомісячному знятті контрольних показів електролічильника, виявити самовільне підключення було не можливо, оскільки лічильник та приховане самовільне підключення до електромережі знаходиться в різних кімнатах. При цьому суд звертає увагу, що навидь знаходячись в кухні, не можливо одразу побачити розетку із самовільним підключенням, оскільки вона розташована в куті кімнати, за холодильником і доступ до неї обмежений. ( а.с. 113)

Таким чином суд прийшов до висновку, оскільки факт порушення ПКЕЕН було встановлено та зафіксовано в акті № 209555 від 18 серпня 2016 року, самовільне підключення до електропроводки було приховано від візуального виявлення, то розрахунок за спожиту електричну енергію робиться з дати останньої технічної перевірки або допуску електроустановки споживача в експлуатацію (якщо технічна перевірка в період з дати допуску електроустановки споживача в експлуатацію до дати виявлення порушення не проводилась) чи набуття права власності на об'єкт (приміщення), але не більше ніж за три роки.

Як було встановлено в судовому засіданні та не заперечувалося представником позивача договір про користування електричною енергією між ПАТ «ДТЕК»Донецькобленерго» та ОСОБА_1Є було укладено 28 жовтня 2013 року. Таким чином розрахунок збитків за ОСОБА_5 необхідно було провести з дня укладання договору, оскільки під час укладання та переукладання договору про користування електричною енергією, енергопостачальник мав провести технічну перевірки схеми електропостачання помешкання з метою виявлення можливих фактів самовільного підключення електроустановок, порушень в роботі електролічильника та досягти згоди із споживачем , з усіх істотних умов договору, відповідно до вимог ст. 637 ЦК України та п.40 ПКЕЕН.

Також під час судового засідання представник відповідача ОСОБА_1Є – ОСОБА_4 наполягала на не законності акту № 209555 від 18 серпня 2016 року, посилаючись на висновки Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг ( НКРЕКП) № 6242/20.3/9-16 від 30 листопада 2016 року, за якими ОСОБА_5 № 209555 від 18 серпня 2016 року не містить інформацію щодо причин неможливості представників енергопостачальника виявити порушення під час проведення контрольного огляду засобу обліку. Також у висновку зазначено, що перерахунок за спожиту електричну енергію споживачу робиться з дня останнього контрольного огляду приладу обліку до дня виявлення порушення, але не більше загальної кількості днів за шість календарних місяців, що передували дня виявлення порушення. Враховуючи вищенаведене, ПАТ «ДТЕК» Донецькобленерго» було рекомендовано, привести свої дії по відношенню до споживача у відповідність до вимог чинного законодавства України, шляхом здійснення перерахунку нарахувань, здійснених на підставі ОСОБА_5.

Суд розглянув зазначене питання приходить до наступного.

Висновки НКРЕКП мають рекомендаційний характер, оскільки в жодному законодавчому акті не встановлено обов’язковість виконання рішень НКРЕКП.

Також суд звертає увагу, що в своїй позиції НКРЕКП зазначає, що акт № 209555 від 18 серпня 2016 року було складено відповідно до вимог п. 53 ПКЕЕН, але Методику не вірно застосовано відносно визначення періоду нарахування, за який повинні бути розраховані збитки.

З цією позицією НКРЕКП суд погоджується, оскільки як вже було встановлено судом, період нарахування збитків повинен бути розраховано з моменту укладання договору « Про споживання електричної енергії» т.т. з 28 жовтня 2013 року а не за три роки, що передували складанню акту.

Щодо незаконності складання ОСОБА_5 № 209555 від 18 серпня 2016 року, суд розглянув зазначене питання приходить до наступного.

Акт підписаний трьома працівниками ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» та споживачем. В ОСОБА_5 про порушення відповідно п. 3.1 «Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією» затвердженої Постановою НКРЕ № 562 від 04.05.2006 із змінами та доповненнями, у розділі «Додаткові відомості», вказано місце без облікового підключення а також у розділі «Схема електропостачання споживача», зазначено місце підключення без облікової розетки з перемикачем до приладу обліку.

При цьому суд звертає увагу, що споживачем ( відповідачем ОСОБА_1Є,) не оспорюється наявність розетки виявленої працівниками ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго». Факт виявленого порушення ПКЕЕН зафіксовано на фото. Для виявлення самовільного підключення спеціалісти Маріупольського РЕМ використовували спеціальні технічні засоби, які було зазначено в самому акті. Таким чином суд вважає, що ОСОБА_5 № 209555 від 18 серпня 2016 року, було складено відповідно до вимог п. 53 ПКЕЕН а тому сумнівів щодо законності складання ОСОБА_5 у суду не виникає.

Представник відповідача – ОСОБА_4 просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог ПАТ «ДТЕК»Донецькобленерго» посилаючись на лист ОСОБА_6 – консультаційного центру ПАТ «ДТЕК»Донецькобленерго» № 55/іс-1457 від 5 березня 2018 року, згідно якого за першим висновком:

- акт було складено відповідно до вимог п. 53 ПКЕЕН , але розрахунок збитків необхідно було провести з дня укладання договору щодо користування електричною енергією № 2557-22 від 28 жовтня 2013 року. ( а.с.105)

- згідно зауваження на висновок комісії по протоколу № 21 від 2 листопада 2016 року в ОСОБА_5 № 209555 від 18 серпня 2016 року не вказано місце ( точка) підключення до відповідних мереж самовільного підключення, чим порушено п. 4.6 Методики. Рекомендовано скасувати нарахування по ОСОБА_5 про порушення ПКЕЕН від 18 серпня 2016 року № 209555 ( а.с.106)

Розглядаючи зазначене ствердження представника відповідача, суд приходить до наступного.

Відповідно до п.4.6 Методики в акті про порушення зазначаються всі необхідні для розрахунку згідно з вимогами цієї Методики параметри, що характеризують електроустановку споживача, схему підключення електроустановки споживача та її графічне зображення із зазначенням: меж балансової належності; перерізів та матеріалу всіх проводів (кабелів),наявних у схемі підключення; фазування приладу обліку на дату оформлення акта про порушення.

ОСОБА_5 № 209555 від 18 серпня 2016 року ( арк. 3) зазначено схему електропостачання споживача (схему підключення електроустановки споживача та її графічне зображення із зазначенням).

Належних доказів того, що вказана схема зазначена не в повному обсязі, або не відповідає дійсності, відповідачем ОСОБА_1 або його представником, суду надано не було.

ОСОБА_6 – консультаційного центру ПАТ «ДТЕК»Донецькобленерго» № 55/іс-1457 від 5 березня 2018 року, є висловлюванням позиції уповноважених представників інспекції Держнагляду у Донецький області, Управління НКРЕКП у Дніпропетровський області, яка носить рекомендаційний характер і не є обов’язковим для виконання ПАТ «ДТЕК»Донецькобленерго».

Таким чином, враховуючи вище наведене, суд вважає, що порушення норм ПКЕЕН а саме: самовільне підключення електроустановок до електричної мережі, мало місце. Зазначений факт було законно зафіксовано в ОСОБА_5 № 209555 від 18 серпня 2016 року. Належних доказів незаконності складання ОСОБА_5 відповідачем суду надано не було. Розрахунок збитків завданих незаконним підключенням необхідно проводити саме з дати укладання договору «Про користування електричною енергією» № 2557-22 від 28 жовтня 2013 року, оскільки самовільне підключення до електромережі було не можливо встановити шляхом огляду електролічильника (планового зняття показів електролічильника), оскільки воно було приховано в іншій кімнаті ( в кухні за холодильником).

Розраховуючи суму збитків суд приймає до уваги, що позивачем ПАТ «ДТЕК» Донецькобленерго» було надано розрахунок збитків за актом «ОСОБА_5 про порушення ПКЕЕН № 209555» згідно якого розрахунок було проведено з 18 серпня 2013 року по 18 серпня 2016 року, а перший розрахунковий період з 18 серпня 2013 року по 31 травня 2014 року складає (287 днів ), сума збитків за вказаний період дорівнює 6502,58 гривень.

Оскільки суд прийшов до висновку, про необхідність розрахунку збитків з 28 жовтня 2013 року ( дати укладання договору) то перший розрахунковий період буде з 28 жовтня 2013 року по 31 травня 2014 року, що складає 217 днів. За вказаний період сума збитків буде складати 4097,15 гривень. Таким чином загальна сума збитків за період з 28 жовтня 2013 року по 18 серпня 2016 року складає 37 076 гривні 12 копійок, і саме зазначена сума підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_1.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем ПАТ «ДТЕК»Донецькобленерго» сплачено судовий збір у розмірі 1600,00 гривень, який є мінімальним розміром судового збору по даній категорії справ відповідно до ЗУ «Про судовий збір» станом на 1 грудня 2017 року ( день подачі позову), а тому суд вважає, що зазначений розмір судового збору підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_1 в повному обсязі.

В іншій частині позовних вимог ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» суд вважає необхідним відмовити.

На підставі ст. 526 ЦК України, п. 42, 48, 53 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених Постановою КМУ від 26.07.1999 р. № 1357 з подальшими змінами, ст.ст. 10, 133, 141, 258-259, 263-265, 280 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Публічного Акціонерного Товариства «ДТЕК Донецькобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення суми заборгованості за спожиту але не враховану приладом обліку електричну енергію – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь на користь ПАТ «Донецькобленерго» на р/р 260323041560 в Ощадбанку України Донецького обласного управління МФО 335106, ЄДРПОУ 00131268, заборгованість за спожиту але недораховану електричну енергію в розмірі 37 076 гривні 12 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь ПАТ «Донецькобленерго» на р/р 260091242 у ПАТ «Перший Український міжнародний банк» МФО 334851, ЄДРПОУ 00131268, отримувач платежу Маріупольський РЕМ ПАТ «ДТЕК»Донецькобленерго» судовий збір в розмірі 1600 гривень 00 копійок.

В іншій частині позовних вимог – відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до апеляційного суду Донецької області в місті Маріуполі протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п.15.5 Перехідних положень ЦПК України від 15 грудня 2017 року, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення було складено та підписано 22 квітня 2018 року.

Суддя _______ Шиян В.В.