Рішення № 73548185, 13.04.2018, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження №2/2824/18

В справі № 760/23678/17-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

/ заочне /

13 квітня 2018 року Солом"янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого- судді - Шереметьєвої Л.А.

за участю секретаря - Гак Г.М.

позивача - ОСОБА_1

представника позивача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія» про стягнення страхового відшкодування, пені та відшкодування моральної шкоди, суд

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом і, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просить стягнути з відповідача:

- частину страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров'ю, в сумі 53 672, 43 гр.;

- пеню за прострочення виплати страхового відшкодування в сумі 24 964, 84 гр.;

- моральну шкоду, завдану ушкодженням здоров'я, в сумі 3 812, 95 гр.

Посилається в позові на те, що 31 серпня 2015 року він потрапив у ДТП, в якій отримав комплекс тяжких тілесних ушкоджень, а саме: забійно - скальпована рана чолової ділянки, закрита хребтово - впинно - мозкова травма, множинні синці, садна тулуба, кінцівок.

Зазначені тілесні пошкодження отримані ним внаслідок порушення ОСОБА_3 Правил дорожнього руху, який був засуджений вироком Деснянського районного суду м. Києва від 11 листопада 2015 року.

Цивільно - правова відповідальність ОСОБА_3 в момент ДТП була застрахована в ПрАТ «Українська охоронно - страхова компанія».

В лютому, вересні та грудні 2016 року він звертався до відповідача з заявами про виплату страхового відшкодування як потерпілому від дорожньо - транспортної пригоди та надавав всі необхідні документи.

12 січня 2017 року відповідач надав йому відповідь про прийняте рішення про виплату страхового відшкодування в розмірі 22 586, 58 гр., яка була виплачена лише 06 квітня 2017 року.

Відповідно до довідки Київської міської клінічної лікарні та чеків на лікування він витратив 61 643, 01 гр.

Станом на 31 серпня 2015 року мінімальна заробітна плата становила 1 218, 00 гр., а тому мінімальний розмір страхового відшкодування складає 14 616, 00 гр./ 1 218.00 х 12 = 14 616, 00 /.

Таким чином, до виплати йому належало 76 259, 01 гр.

За вирахуванням виплаченої йому відповідачем суми решта страхової виплати в сумі 53 672, 43 гр. виплачена йому не була.

Також зазначив, що у зв'язку з простроченням виплати страхового відшкодування з відповідача підлягає стягненню пеня та відповідно до ст. 26-1 Закону України «Про загальнообов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» моральна шкода у розмірі 5 % від суми страхового відшкодування.

Період прострочення виплати визнаної відповідачем суми з 27 січня 2017 року до 05 квітня 2018 року становить 7 394, 14 гр.

Прострочення страхової суми, належної йому до виплати, в розмірі 53 672, 43 гр. становить 434 дні, тобто розмір пені становить 17 570, 70 гр.

Моральна шкода, відповідно до ст.26-1 вище приведеного Закону, становить 3 812, 95 гр.

Виходячи з цього та відмову відповідача добровільно сплатити дану суму,просить задовольнити позов.

В судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали.

Відповідач свого представника в судове засідання не направив, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином у порядку, визначеному ч. 1 ст. 130 ЦПК України.

Про причину неявки суд до відома не поставив.

Згідно з відомостями, зазначеному у рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення, судова повістка була вручена представнику відповідача 26 березня 2018 року за довіреністю.

Згідно ч.1 ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:

1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання;

2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;

3) відповідач не подав відзив;

4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Виходячи з цього, враховуючи думку позивача та його представника, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи.

Заслухавши пояснення позивача та його представника, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про часткове задоволення вимог позивача, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

За правилами ст. 9 Закону України «Про страхування» страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Встановлено, що 31 серпня 2015 року по вул. Драйзера, 30 в м. Києві ОСОБА_3, перебував за кермом стоячого автомобіля марки «Рено Логан», д.н.з. НОМЕР_1, який знаходився біля правого краю проїжджої частини, порушив Правила дорожнього руху, а саме п. 1.3, пп. «б» п. 2.3, п. 15.13 ПДР, відчинив водійські двері, створивши перешкоду велосипедисту ОСОБА_1, який рухався в попутному напрямку і наїхав на відчинені двері автомобіля.

Вироком Деснянського районного суду м. Києва від 11 листопада 2015 року ОСОБА_3 був визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та засуджений.

Внаслідок зазначеної дорожньо - транспортної пригоди позивач отримав тяжкі тілесні ушкодження, а саме: забійно - скальпована рана чолової ділянки, закрита хребтово - спинно - мозкова травма (компресійно - уламковий перелом тіла четвертого поперекового хребця зі зміщенням уламку в хребтовий канал до 10 мм. з забоєм - здавленням корінців спинного мозку в ділянці «кінського хвоста», ушкодження твердої мозкової оболонки на даному рівні, переломи остистих відростків другого та третього поперекових хребців, з явищами правостороннього нижнього монопарезу та порушенням функції тазових органів по типу затримки), множинні синці, садна тулуба, кінцівок, які настали та перебувають у причинному зв'язку з порушенням ОСОБА_4 правил безпеки дорожнього руху.

Згідно з ч.ч. 4, 6 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

В пункті 7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» роз'яснено, що відповідно до частини четвертої статті 61 ЦПК при розгляді справи про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок, що набрав законної сили, або постанову суду у справі про адміністративне правопорушення, цей вирок або постанова обов'язкові для суду лише з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Тому, розглядаючи позов, який випливає з кримінальної справи чи зі справи про адміністративне правопорушення, суд не вправі обговорювати вину відповідача, а може вирішувати питання лише про розмір відшкодування. Інші прийняті в рамках кримінальної справи чи справи про адміністративне правопорушення постанови оцінюються судом згідно з положеннями статті 212 ЦПК.

Такими чином, вина ОСОБА_3 в дорожньо-транспортній пригоді та завданні шкоди здоров»ю позивача доказуванню не підлягає.

Відповідно до Довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією позивачу з 18 квітня 2016 року встановлена 3 група інвалідності.

Відповідно до Полісу серії АС №8300284 цивільно - правова відповідальність ОСОБА_3 була застрахована в АТ «УОСК».

/ а.с. 6 - 8; 18 /

Відповідно до п. 35.1 ст. 35 Закону України «Про загальнообов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування.

Пунктом 36.1 ст. 36 закону встановлено, що Страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

Так, 26 грудня 2016 року позивачем, як потерпілим, відповідачу була подана заява про виплату страхового відшкодування.

Листом від 12 січня 2017 року за вих. №24 АТ «УОСК» повідомило позивача про прийняте рішення, а саме про виплату йому страхового відшкодування в розмірі 22 586, 58 гр., які були виплачені позивачу 06 квітня 2017 року.

/ а.с. 20 - 22 /

Дані обставини позивач та його представник у судовому засіданні підтвердили.

Відповідно до п. 26.2 ст. 26 Закону мінімальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) за шкоду, пов'язану із стійкою втратою працездатності потерпілим внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, становить у разі встановлення III групи інвалідності - 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на дату настання страхового випадку.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» мінімальна заробітна плата становила 1 218, 00 гр.

Таким чином, мінімальний розмір страхового відшкодування повинен складати 14 616, 00 гр. /1 218, 00 гр. * 12 = 14 616, 00 гр./

Відповідно до п. 23.1. ст. 23 Закону шкодою, заподіяною життю та здоров'ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є: шкода, пов'язана з лікуванням потерпілого; шкода, пов'язана з тимчасовою втратою працездатності потерпілим; шкода, пов'язана із стійкою втратою працездатності потерпілим; моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий - фізична особа зазнав у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; шкода, пов'язана із смертю потерпілого.

Пунктом 24.1 ст. 24 Закону передбачено, що у зв'язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, пов'язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров'я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів.

Згідно з матеріалами, наявними у справі, листа Київської міської клінічної лікарні швидкої допомоги та наданих позивачем копій квитанцій та чеків, що містяться в матеріалах справи, на лікування у загальному підсумку позивач витратив 61 643, 01 гр.

/ а. с. 9 - 17 /

Таким чином,загальна сума до виплати становить 76 259, 01 гр. /14 616, 00 гр. + 61 643, 01 гр. = 76 259, 01 гр./.

Виходячи з того, що відповідачем прийнято рішення та виплачено позивачу 22 586, 58 гр. , вимоги позивача про стягнення решти суми 53 672, 43 гр. суд вважає обґрунтованими.

Відповідно до ст. 26-1 Закону України страховиком (у випадках, передбачених підпунктами "г" і "ґ" пункту 41.1 та підпунктом "в" пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров'я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров'ю.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача і в цій частині та стягнення з відповідача на його користь 3 812, 95 гр. в відшкодування моральної шкоди./76 259, 01 гр. * 5% =3 812, 95 гр./.

Згідно з п. 36.2 ст. 36 Закону страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.

Пунктом 36.5 ст. 36 Закону встановлено, що за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

Як зазначено вище, визнана відповідачем сума страхового відшкодування була виплачена позивачу 06 квітня 2017 року, тобто з затримкою визначеного законом строку на 70 днів.

З приведеного позивачем розрахунку, який не оспорювався відповідачем у поданому до суду відзиві, розмір пені становить 1 212, 87 гр.

Виходячи з цього та вимог даної норми закону з відповідача на користь позивача підлягає стягненню дана сума пені.

Що стосується стягнення пені в розмірі в зв»язку з затримкою суми страхового відшкодування в розмірі 53 672, 43 гр., суд виходить з наступного.

Згідно зі статтею 999 ЦК України законом може бути встановлений обов'язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров'я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов'язкове страхування). До відносин, що випливають із обов'язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

До сфери обов'язкового страхування відповідальності належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним Законом, тобто Законом України «Про загальнообов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Метою здійснення обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності стаття 3 Закону визначає забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок ДТП, а також захист майнових інтересів страхувальників. Об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5 цього Закону).

Згідно зі ст. 6 Закону страховим випадком є ДТП, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.

Як зазначено вище, позивач в порядку, встановленому законом, звернувся до відповідач за виплатою страхового відшкодування, яка була погорджена лише частково.

Сума, яку просить стягнути позивач, як страхове відшкодування, відповідачем погоджена не була і з приводу її виплати між ними виник спір.

Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов»язання, настають парвові наслідки встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

З точки зору ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього кодексу.

За змістом п.1 ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав і обов»язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Як зазначено вище, п. 36.2 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено підставу для стягнення пені в разі порушення строків виплати страхового відшкодування лише в разі узгодження розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, тобто у разі визнання вимог заявника.

З врахуванням викладеного, спору, що виник між сторонами з приводу виплати даної суми, суд приходить до висновку, що стягнення пені в даному випадку було б можливим лише за наявності прострочення виконання грошового зобов'язання за умов відсутності спору щодо такої виплати.

За таких обставин, спірності даної суми, суд не знаходить підстав для стягнення з відповідача пені на дану суму страхового відшкодування.

Суд не знаходить підстав для стягнення з відповідача пені в зв»язку з несвоєчасною виплатою погодженої суми до моменту звернення позивача до суду з уточненою позовною заявою 05 квітня 2018 року, виходячи з наступного.

Позивач при зверненні до суду зазначив і підтвердив у судовому засіданні, що погоджена з відповідачем сума була виплачена йому останнім 05 квітня 2017 року.

Це підтверджується наданою ним випискою з банківської картки.

/ а.с. 22 /

Вище суд прийшов до висновку про стягнення з відповідача на його користь пені за час затримки і до моменту виплати в сумі 1 212, 87 гр.

З яких підстав пеня в зв»язку з несвоєчасно виплаченою погодженої суми має бути нарахована та стягнута з відповідача до моменту збільшенням ним розміру позовних вимог 06 квітня 2018 року, не зазначив.

Відповідно до ч.1 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Виходячи з викладеного вище, підстави для задоволення вимог позивача в цій частині в пред»явленому ним розмірі відсутні.

Крім того, суд не приймає до уваги заперечення відповідача, приведені в відзиві на позовну заяву, виходячи з наступного.

Так, порядок та підстави виплати страхового відшкодування за шкоду, заподіяну здоров»ю особи внаслідок ДТП, врегульовано вище приведеним законом.

З вироку Деснянського районного суду відносно ОСОБА_3 вбачається, що дане питання предметом судового розгляду не було.

Яка суми та в рахунок чого виплачувалися винною особою в заподіянні шкоди позивачу, невідомо.

За таких обставин, обов»язку відповідача, встановленого Законом, виплатити страхове відшкодування, дані заперечення не можуть бути прийняті до уваги.

Згідно з ч.ч.1,2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Виходячи з цього, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 648, 80 гр. судового збору.

Керуючись ст.ст. 12, 14, 15, 16, 23, 1166, 1167, 1172, 1187, 1188, 1191, 1194 ЦК України, Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. 4, 5, 12, 13, 76 - 82, 110, 133, 141, 259, 263 - 265, 268, 273, 280-284 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія» / 03056 м. Київ вул. Борщагівська, 145, ЄДРПОУ 23734213/ на користь ОСОБА_1 / 02034 АДРЕСА_1, ІН НОМЕР_2 / 53 672, 43 гр. страхового відшкодування, 7 394, 14 гр. пені, 3 812, 95 гр. в відшкодування моральної шкоди та 648, 80 гр. судового збору.

В решті позову відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду м. Києва через суд першої інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його отримання.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складено 23 квітня 2018 року.

Суддя Л .А. Шереметьєва