Рішення № 73548069, 02.04.2018, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 760/27961/17

2-а-290/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2018 року м. Київ

Солом'янський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Букіної О.М.

при секретарі Кривулько С.В.

розглянувши за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

14.12.2017 ОСОБА_1 звернувся в суд з зазначеним позовом до Міністерства оборони України та просить:

-визнати протокол Комісії з розгляду питань, пов»язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі ( смерті) каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби міністерства оборони України №34 від 16.05.2016 незаконним в частині відмови у призначенні одноразової грошової допомоги позивачу;

- зобов'язати Міністерство оборони України призначити та виплатити позивачу одноразову грошову допомогу в разі настання інвалідності ІІІ групи, що настала внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, відповідно до постанови КМ України від 25.12.2013 року № 975.

Свої вимоги мотивує тим, що з 03.03.1988-04.08.1987 проходив військову службу в Збройних силах СРСР, та в цей час, приймав участь у бойових діях у Республіці Афганістан.

16.07.2015 йому первинно з 04.07.2014 було встановлено ІІІ групу інвалідності пов'язаним з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країні, де велися бойові дії.

Відповідно до довідки Донецької обласної МСЕК серія 10ААБ № 372800 від 30.07.2015, серії АВ № 0602086 від 28.07.2016 позивачу було продовжено ІІІ групу інвалідності.

У зв'язку з цим, у нього з 04.07.2014 виникло право на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку з настанням інвалідності відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року №975, та інших нормативно-правових актів у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму встановленого законом для працездатних осіб на день встановлення інвалідності.

На виконання даної норми закону, 14.11.2015 він звернувся до військового комісаріату Мар»їнського РВК про виплату одноразової грошової допомоги, яким його документи були направлені до головного розпорядника коштів - Департаменту фінансів Міністерства оборони України.

Відповідно до витягу з протоколу засідання Комісії з розгляду питань, пов»язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі ( смерті) каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби міністерства оборони України №34 від 13.05.2016 року документи позивача були повернуті на доопрацювання, оскільки відсутній документ , що свідчить про причину та обставини поранення.

11.01.2017 позивач повторно звернувся до Донецького обласного військового комісаріату із заявою про призначення та виплату одноразової грошової допомоги та подав усі необхідні документи з посиланням на неможливість отримання довідки про причини та обставини поранення.

27.01.2017 позивач отримав лист Донецького обласного комісаріату за № СЗ-59 про повторну відмову у направленні документів до Міністерства оборони України з пропозицією доопрацювати документи з підстав зазначених Комісією у протоколі №34 від 13.05.2016.

Не погоджуючись з діями Донецького обласного військового комісаріату позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 10.04.2017 у справі № 805/1336/17-а позов ОСОБА_1 було задоволено: визнано протиправним та скасовано рішення Донецького обласного військового комісаріату від 13.05.2016 за №34 щодо повернення документів позивача на доопрацювання та зобов'язано направити вказані документи до Департаменту фінансів МОУ для розгляду питання, пов'язаного з призначенням та виплатою позивачу одноразової грошової допомоги.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 12.07.2017 , постанову Донецького окружного адміністративного суду скасовано, у задоволенні позовних вимог позивача, відмовлено.

Апеляційною інстанцією було обґрунтовано своє рішення тим, що Протокол №34 від 13.05.2016 було прийнято безпосередньо Комісією МОУ , а не Донецьким обласним військовим комісаріатом.

Крім того, апеляційним судом було зазначено, що суд першої інстанції помилково дійшов до висновку про те, що рішення про повернення документів на доопрацювання та відмова про передачу цих документів до Департаменту фінансів МОУ для розгляду питання, пов'язаного з призначенням та виплатою позивачу одноразової допомоги, оформлене протоколом №34 від 13.05.2016 прийнято безпосередньо відповідачем, тобто Донецьким обласним військовим комісаріатом.

Позивач посилається, що рішенням Донецького апеляційного адміністративного суду від 12.07.2017 роз'яснено щодо порушення прав позивача саме МОУ та як наслідок, право на звернення до суду з позовом до МОУ виникло у позивача з 12.07.2017.

Позивач посилається, що згідно зі ст. 16 Закону України «Про соціальній та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» він має право на отримання одноразової грошової допомоги в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Він звернувся до відповідача та надав всі документи через уповноважений орган, проте відповідач категорично відмовився від реалізації його права на соціальний захист.

Просить позов задовольнити в повному обсязі.

З письмових заперечень представника Міністерства оборони України вбачається, що проти задоволення позову він заперечує. Вважає, що позов має розглядатися Окружним адміністративним судом. Вимоги позивача не підлягають задоволенню, оскільки позивач не подав копію документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане з вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження. Заява позивача з доданими документами комісією не розглядалась. Рішення Міністерством оборони України щодо можливості виплати допомоги позивачу не приймалось. Таким чином, Міністерство оборони України ніяких протиправних дій щодо позивача не вчиняло, тому підстав для виплати одноразової грошової допомоги позивачу немає.

Ухвалою судді Солом'янського районного суду м. Києва від 15.12.2017 відкрито скорочене провадження в справі.

Згідно ч. 3 ст. 30 КАС України (в редакції від 15 грудня 2017 року) справа, прийнята адміністративним судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому адміністративному суду.

Відповідно до п. 10 Перехідних положень КАС України (в редакції від 15 грудня 2017 року) справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Таким чином, розгляд справи відбувається за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що позивач проходив військову службу та був звільнений з військової служби.

Відповідно до довідки до акту огляду МСЕК серії 10 ААВ № 496260 від 16.07.2014 позивачу за наслідками встановлено ІІІ групу інвалідності з 04.07.2014, причина інвалідності - травма, захворювання, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.

Відповідно до довідки до акту огляду МСЕК серії 10 ААБ № 372800 від 30.07.2016 позивачу за наслідками продовжено ІІІ групу інвалідності до 01.08.2016, причина інвалідності - травма, захворювання, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.

Відповідно до довідки до акту огляду МСЕК серії 10 АВ № 0602086 від 28.07.2018 позивачу за наслідками продовжено ІІІ групу інвалідності до 01.08.2018, причина інвалідності - травма, захворювання, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.

Згідно з витягом з протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв (протокол № 1695 від 20.06.2014) захворювання колишнього військовослужбовця ОСОБА_1 пов'язане з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.

Відповідно до ст. 41 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Відповідно до ч. 2 ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю під час виконання ним обов'язків військової служби, а також інвалідності, що настала в період проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі до п'ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Враховуючи, що право на грошовому допомогу у звільненого військовослужбовця наступає в момент встановлення інвалідності, а не на момент його звільнення, позивач має право на виплату одноразової грошової допомоги, тому до факту встановлення позивачу інвалідності, як підстави для виплати зазначеної одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності, в тому числі і для визначення розміру складових грошового забезпечення за останньою посадою, яку позивач займав при звільненні, повинні застосовуватися нормативно-правові акти, що діяли станом на день встановлення позивачу ІІІ групи інвалідності - 04.07.2014.

Постановою КМ України від 25 грудня 2013 року № 975 було затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.

Пунктом 6 Порядку передбачено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується: військовослужбовцю, інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок зазначених причин, у розмірі: 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.

У витягу з протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв зазначено, що порання, контузія, захворювання, пов'язане з проходженням військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.

Частиною 9 ст. 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначено, що порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

Позивач звернувся з відповідним пакетом документів щодо призначення допомоги.

Вбачається, що по суті заява позивача про призначення одноразової грошової допомоги розглянута не була.

За таких обставин, позивач має право на вирішення питання про призначення йому одноразової грошової допомоги у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності у відповідності до вимог Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.

Статтями 21, 245 КАС України визначено, що адміністративний позов може містити вимоги щодо визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання його вчинити певні дії, відшкодувати шкоду, заподіяну протиправним рішенням, дією чи бездіяльністю, проте позивач визначив конкретну суму доплати одноразової грошової допомоги, яку просить стягнути.

Законом визначено, що встановивши порушення відповідачем норми права, які регулюють спірні правовідносини, суд вправі визнати такі дії протиправними та зобов'язати відповідача прийняти рішення щодо нарахування та виплату належних сум відповідно до закону.

Пунктом 17 Порядку, затвердженого Постановою КМ України від 25 грудня 2013 року № 975, визначено, що особам, звільненим з військової служби, виплата одноразової грошової допомоги здійснюється органом державної влади, який здійснював розрахунок під час звільнення з військової служби.

Таким чином, вирішення питання про призначення грошової допомоги належить до компетенції Міністерства оборони України.

З огляду на наведене, позов підлягає задоволенню частково.

Керуючись ст. 19 Конституції України, ст. 41 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», статтями 9, 16, 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», постановою Кабінетом Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975, статтями 9, 21, 72-78, 90, 121, 123, 139, 205, 241-246, 250, 251, 263, п. 10 Перехідних положень КАС України, суд, -

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Міністерства оборони України щодо не розгляду по суті заяви ОСОБА_1 про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з настанням інвалідності ІІІ групи, яка настала внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві».

Зобов'язати Міністерство оборони України прийняти рішення за результатами розгляду питання про виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку з настанням інвалідності ІІІ групи, яка настала внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» з урахуванням висновків, викладених у цій постанові.

В задоволенні позову в решті заявлених вимог, відмовити.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: