Ухвала суду № 73547617, 18.04.2018, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 127/12801/17

Провадження №11-кп/772/515/2018

Категорія: крим.

Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1

Доповідач: Ковальська І. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2018 року м. Вінниця

Апеляційний суд Вінницької області в складі:

головуючого-судді: Ковальської І.А.,

суддів: Нагорняка Є.П., Рупака А.А.,

з секретарем Доценко М.І.,

за участю прокурора Миколайчука Д.М.,

потерпілого ОСОБА_2,

адвоката ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали кримінального провадження №12016020010008951 від 09.11.2016 за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_3 в інтересах потерпілого ОСОБА_2 на вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 05.02.2018, яким

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, одруженого, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимого,

визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначено покарання у виді трьох років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк два роки.

На підставі п. «ґ» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році» звільнено ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання.

Стягнуто з ОСОБА_4 процесуальні витрати по проведенню експертизи в сумі дві тисячі вісімсот чотирнадцять гривень 72 копійки на користь держави.

Речовий доказ у кримінальному провадженні, а саме:

автомобіль марки «Фольксваген Т4», д.н.з. НОМЕР_1, який переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_4 – залишено ОСОБА_4.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» задоволено частково. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» на користь ОСОБА_2 майнову шкоду в сумі тридцять вісім тисяч вісімсот дев’яносто дві гривні 39 копійок та одну тисячу дев’ятсот сорок чотири гривні 62 копійки моральної шкоди. В решті позовних вимог відмовлено.

Як вбачається з вироку суду, 09.11.2016 року біля 17:50 год. водій ОСОБА_4, керуючи технічно-справним автомобілем марки «Volkswagen Т4», реєстраційний номер НОМЕР_1, рухався по проїзній частині вул. Ватутіна в напрямку вул. М. Шимка в м. Вінниці. В районі перехрестя з вул. Чехова, в момент виникнення небезпеки, а саме об’єктивної появи в полі зору пішохода ОСОБА_2, який перетинав проїзну частину дороги справа-наліво по ходу руху автомобіля, ОСОБА_4 не вжив своєчасних заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, внаслідок чого допустив наїзд на ОСОБА_2

В результаті вказаної дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження у вигляді сполучної травми тіла: відкритого перелому обох кісток правої гомілки у верхній третині діафізу зі зміщенням (з наявністю рани на передній поверхні гомілки); закритого перелому обох кісток лівої гомілки у верхній третині зі зміщенням; закритої черепно-мозкової травми - струсу головного мозку, забійних ран потиличної ділянки голови та верхнього повіка лівого ока.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 1896 від 11.01.2017 року, вказані тілесні ушкодження за ступенем тяжкості належать:

- відкритий перелом обох кісток правої гомілки у верхній третині діафізу - до тяжких тілесних ушкоджень, оскільки відкритий перелом діалізу великогомілкової кістки являється небезпечним для життя в момент заподіяння;

- закритий перелом обох кісток лівої гомілки у верхній третині зі зміщенням - до середньої тяжкості, оскільки за своїм характером спричинив тривалий (більше 21 дня) розлад здоров’я;

- закрита черепно-мозкова травма - струс головного мозку, забійні рани потиличної ділянки голови, верхнього повіка лівого ока - до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров’я.

В даній дорожній обстановці в діях водія ОСОБА_4 вбачається порушення вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху України, відповідно до яких:

п. 12.3 – у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об’їзду перешкоди.

Відповідно до висновку судової автотехнічної експертизи № 274а від 18.04.2017 року, порушення ОСОБА_4 вищевказаної вимоги ПДР України знаходиться в причинному зв’язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди.

Адвокат ОСОБА_3 в інтересах потерпілого ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить вирок суду змінити в частині цивільного позову. Стягнути з ПАТ «УПСК» на користь ОСОБА_2: 3100 грн. на лікування, 41450 грн. втраченого заробітку та 5 % із стягуваної суми моральної шкоди. Зазначає, що кошти в сумі 3100 грн. були сплачені його довірителем за лікування, а саме за операційну. Також вказує, що до ДТП ОСОБА_2 працював на будівництві вантажником, а внаслідок отриманих травм не зможе в подальшому виконувати ту ж роботу. Вказує, що судом не застосовано норму закону, які підлягала застосуванню, а саме ст. 1195 ЦК України щодо відшкодування втраченого заробітку.

Заслухавши доповідь судді, виступ адвоката ОСОБА_3 та потерпілого ОСОБА_2 на підтримку апеляційної скарги, прокурора, який поклався на розсуд суду, провівши судові дебати, вивчивши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апелянта, колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з таких підстав.

Висновки суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення та правова кваліфікація дій обвинуваченого за ч. 2 ст. 286 КК України є обґрунтованими, відповідають фактичним обставинам справи та в апеляційному порядку не оскаржуються.

На підставі наданих потерпілим доказів, що підтверджують здійснення витрат пов’язаних з лікуванням, суд першої інстанції правомірно стягнув з ПрАТ «УПСК» на користь нього 38 892, 39 грн. витрат на лікування.

При цьому суд обґрунтовано не взяв до уваги квитанцію на суму 3 100 грн., з призначенням платежу як «благодійний внесок», оскільки ці витрати не є витратами на лікування.

Благодійний внесок в розмірі 3100 грн. є добровільним з боку потерпілого, спрямований на допомогу в сфері охорони здоров’я, і не може розцінюватися як витрати пов’язані з лікуванням.

Крім того не підлягає задоволенню вимога потерпілого ОСОБА_5 про відшкодування доходу (заробітку) втраченого внаслідок втрати професійного або загальної працездатності.

Суд першої інстанції вірно встановив, що ОСОБА_2 на момент ДТП офіційно не працював. Відповідно йому не було виписано листок непрацездатності, який міг бути оплачений роботодавцем.

Відповідно до довідки МСЕК від 15.03.2017 від має право працювати, заборони на будь-яку працю довідка не містить.

Таким чином судом першої інстанції обґрунтовано не задоволені вимоги потерпілого про стягнення 41 500 грн. за період з листопада 2016 року по грудень 2017 року, які він міг би заробити.

Відповідно до ст. 26-1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховиком (у випадках, передбачених підпунктами "г" і "ґ" пункту 41.1 та підпунктом "в" пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров’я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров’ю.

Враховуючи, що розмір завданої ОСОБА_2 матеріальної шкоди складає 38892,39 грн., моральна шкода, яка підлягає стягненню зі страхової кампанії, судом першої інстанції вірно вирахувана в розмірі1944,61 грн., що складає 5 відсотків страхової виплати.

Зважаючи на викладене, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення.

Керуючись ст.ст. 405, 407 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах потерпілого ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 05.02.2017 щодо ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України – залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців із дня проголошення.

Судді: (підписи)

Згідно з оригіналом.

Суддя: