Ухвала суду № 73545765, 20.04.2018, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/5376/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"20" квітня 2018 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Арапіна Н.Є., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4 за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтернаціональні телекомунікації», ОСОБА_5 про визнання права власності,

в с т а н о в и в:

позивачі звернулися до суду з позовом до ОСОБА_4 за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтернаціональні телекомунікації», ОСОБА_5 про визнання права власності. Свої вимоги мотивували тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_6 - чоловік позивача ОСОБА_1, та батько позивачів ОСОБА_2, ОСОБА_3. Після його смерті відкрилася спадщина, яка складає з частки в розмірі 7,65 % статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтернаціональні телекомунікації», яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Позивачі є спадкоємцями першої черги за законом. Відповідач є засновником Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтернаціональні телекомунікації». Просили про визнання права власності.

Вивчивши позовну заяву та матеріали додані до неї, оцінивши наведені позивачем підстави для прийняття позову за підсудністю за зареєстрованим місцем проживання відповідача, суд приходить до такого.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що предметом спору є визначення частки спадкоємців в статутному капіталі товариства учасника товариства.

Вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори його учасників (ст. 145 ЦК України).

Відповідно до ч. 5 ст. 147 ЦК України частка у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю переходить до спадкоємця фізичної особи або правонаступника юридичної особи - учасника товариства, якщо статутом товариства не передбачено, що такий перехід допускається лише за згодою інших учасників товариства. Розрахунки із спадкоємцями (правонаступниками) учасника, які не вступили до товариства, здійснюються відповідно до положень статті 148 цього Кодексу

Згідно п. 30 постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24 жовтня 2008 року « Про практику розгляду судами корпоративних справ» прийняття рішення про вступ спадкоємця (правонаступника) учасника до ТОВ (ТДВ) належить до компетенції загальних зборів учасників товариства.

Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 2 Цивільного процесуального кодексу України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно положень ч. 1 ст. 44 Цивільного процесуального кодексу України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Суб'єктивні процесуальні права мають здійснюватися в найбільш економічний спосіб. Зловживання процесуальними правами може мати форму штучного ускладнення цивільного процесу, ускладнення розгляду справи в результаті поведінки, що перешкоджає винесенню правильного рішення у справі або вчиненню інших процесуальних дій.

Під зловживанням процесуальними правами маємо розуміти особливу форму цивільного процесуального правопорушення, тобто умисні недобросовісні дії учасників цивільного процесу, що супроводжуються порушенням умов здійснення суб'єктивних процесуальних прав і здійснювані лише з видимістю реалізації таких прав, пов'язані з обманом відносно відомих обставин справи, в цілях обмеження можливості реалізації або порушення прав інших осіб, що беруть участь в справі, а також в цілях того, що перешкодило діяльності суду по правильному і своєчасному розгляду і вирішенню цивільної справи, - що породжує застосування заходів цивільного процесуального примусу.

Основна ознака зловживання процесуальними правами полягає в тому, що дії, які її складають, вчиняються на зовні законній юридичній підставі. Механізм зловживання процесуальними правами полягає в тому, що особа, яка бажає мати певний юридичний результат, вчиняє процесуальні дії (бездіяльність), зовні «схожі» на ті юридичні факти, з якими пов'язується настання необхідного результату.

Принцип процесуальної економії полягає не лише в швидкому вирішенні спору при максимально спрощеній судовій процедурі як для суду так і для учасників процесу, але і в розумному поєднанні необхідності розгляду декількох позовів в рамках одного провадження з істотним ускладненням вивчення матеріалів справи, дослідження наданих доказів, у зв'язку із збільшенням їх кількості, а так само розрахунків ціни позову та інших його складових.

Згідно ч. 3 ст. 44 Цивільного процесуального кодексу України, якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом. (ч. 4 ст. 44 Цивільного процесуального кодексу України)

В обґрунтуванні позовних вимог відсутнє посилання позивачів, які саме дії відповідача у цій ситуації привело до порушення закону.

З урахуванням викладеного, суд приходить висновку про визнання зловживанням процесуальними правами дії ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 щодо подання до суду позову, який має очевидно штучний характер та повернення позовної заяви ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4 за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтернаціональні телекомунікації», ОСОБА_5 про визнання права власності позивачам.

Керуючись ч. 1, 2 ст. 2 , ст. 44, 258-261, 268, 352-354 ЦПК України,

у х в а л и в:

Визнати зловживанням процесуальними правами дії ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 щодо подання до суду позову, який має очевидно штучний характер.

Позовну заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4 за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтернаціональні телекомунікації», ОСОБА_5 про визнання права власності залишити без розгляду.

До утворення апеляційних судів в апеляційних округах, апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Апеляційного суду м. Києва протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення судового рішення через Дніпровський районний суд м. Києва.

Суддя Н.Є. Арапіна