Рішення № 73545599, 19.04.2018, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/12665/17

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" квітня 2018 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

головуючої судді Яровенко Н. О.,

при секретарі Грінкевич А.І.,

за участі сторін:

позивача ОСОБА_1,

представник позивача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4, 3-я особа: Управління юстиції м. Києва про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини,

в с т а н о в и в:

В серпні 2017 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4, 3-я особа: Управління юстиції м. Києва про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини. Позовні вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла його мати - ОСОБА_5, після смерті якої відкрилась спадщина на ? частини квартири АДРЕСА_1. 06 грудня 2014 року відповідач звернувся із заявою до Десятої Київської державної нотаріальної контори про прийняття спадщини, а їх батько відмовився від спадкування після померлої дружини, на підставі чого відповідачу 12 липня 2016 року було видано Свідоцтво про право на спадщину за законом на ? частку у вказаній квартирі. Позивач в установлений законом строк, не звернувся з відповідною заявою про прийняття спадщини, оскільки на день смерті матері його хворий батько проживав разом з ним в с. Ольшаниця, Рокитнянського району, Київської області. Стан батька був дуже поганий, він практично нічого не чув, погано бачив і не міг сам себе обійти, в зв'язку з чим він не міг поїхати до м. Києва для написання заяви про прийняття спадщини. ІНФОРМАЦІЯ_2 року помер ОСОБА_6 - батько сторін по справі, після чого позивач звернувся із заявою про вступ у спадщину, однак, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу виніс постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії в зв'язку з відсутністю у нього правовстановлюючих документів на квартиру. 13 липня 2016 року він звернувся із заявою до Десятої Київської державної нотаріальної контори про прийняття спадщини після померлої матері, однак, нотаріусом винесено постанову про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину, так як він пропустив шестимісячний строк для подачі заяви. Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 02 серпня 2017 року за ним визнано право власності на ? частини спірної квартири, на іншу ? частину - відмовлено, оскільки в позові не була пред'явлена вимога про надання додаткового строку для вступу в спадщину після померлої матері. Вважає, що поганий стан здоров'я його батька в сукупності з великою відстанню від місця його проживання до місця розташування Київської державної нотаріальної контори не дали йому об'єктивної можливості своєчасно звернутися до нотаріуса для прийняття спадщини.

Позивач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримують, просять їх задовольнити та визначити ОСОБА_1 додатковий двохмісячний строк для звернення із заявою до нотаріуса про прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_5

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнає, просить відмовити в задоволенні позову.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву з проханням розглянути справу за відсутності представника та прийняти рішення згідно чинного законодавства.

Суд, вислухавши пояснення позивача та його представника, представника відповідача, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

15 грудня 2017 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу Адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» №2147-VІІІ від 03.10.2017 року, яким ЦПК України викладено в новій редакції.

У відповідності до п.п. 9 п.1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла ОСОБА_5, що підтверджується копією свідоцтва про смерть, видане ВДРАЦС Дніпровського РУЮ у м. Києві, актовий запис № 1064 (а.с. 6).

Спадкування за законом відбувається у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини. При вирішенні питання спадкування за законом, враховуються такі юридичні факти, як: родинні стосунки (кровна спорідненість), шлюбні відносини, усиновлення (удочеріння), перебування на утриманні спадкодавця. Центральним субінститутом спадкування за законом є інститут черговості, який полягає в тому, що за загальним правилом кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування за відсутності бодай одного спадкоємця попередньої черги, обумовленого різними причинами: фізичною відсутністю, усуненням від права на спадкування, неприйняттям спадщини або відмовою від прийняття спадщини.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Після смерті ОСОБА_5 спадкоємцями за законом є: ОСОБА_6 (чоловік), ОСОБА_1 та ОСОБА_4 (сини). Факт родинних відносин підтверджується копіями свідоцтв про одруження та народження. (а.с.5, 51, 133 зв.).

Частиною 1 ст. 1268 Цивільного кодексу України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або неприйняти її.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійного із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Відповідно до ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

11 липня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до нотаріальної контори м. Києва із заявою про прийняття спадщини за законом (а.с. 141 зв.).

13 липня 2016 року позивач звернувся до Десятої Київської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину (а.с. 153 зв.).

13 липня 2016 року державним нотаріусом Десятої Київської державної нотаріальної контори Домашенко В.В. винесено постанову про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом в зв'язку з тим, що спадкоємцем ОСОБА_1 пропущено шестимісячний строк, встановлений для прийняття спадщини, а саме не подано заяву про прийняття спадщини у встановлені законом строки та відсутні докази пор фактичне прийняття спадщини (а.с. 154 зв.).

Згідно ч. 2 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Як роз'яснено в п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30 травня 2008 року "Про судову практику у справах про спадкування", вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин(фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. (ст. 76 ЦПК України).

Відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 07 березня 1996 року, квартира АДРЕСА_1 належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_6 та ОСОБА_5 та членам їх сім'ї в рівних долях. (а.с. 91).

06 грудня 2014 року ОСОБА_4 звернувся до Десятої Київської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті його матері - ОСОБА_8 (а.с. 126).

29 липня 2014 року ОСОБА_6 звернувся до Десятої Київської державної нотаріальної контори із заявою про відмову від прийняття спадщини після смерті його дружини ОСОБА_5 (а.с. 126 зв.).

12 липня 2016 року державним нотаріусом Десятої Київської державної нотаріальної контори Домашенко В.В. видано ОСОБА_4 свідоцтво про право на спадщину за законом на ? частини квартири АДРЕСА_1 (а.с. 151).

06 листопада 2017 року державним нотаріусом Десятої Київської державної нотаріальної контори Домашенко В.В. видано ОСОБА_4 свідоцтво про право на спадщину за законом на ? частини квартири АДРЕСА_1 (а.с. 164 зв.).

ІНФОРМАЦІЯ_2 року помер ОСОБА_6, що підтверджується копією свідоцтва про смерть, видане Відділом реєстрації смерті у м. Києві Управління державної реєстрації ГТУЮ у м. Києві, актовий запис № 19097 (а.с. 7).

03 березня 2016 року ОСОБА_4 звернувся до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Ковальчук С.П. із заявою про прийняття спадщини після смерті батька (а.с. 47).

31 травня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Ковальчук С.П. із заявою про прийняття спадщини після смерті батька (а.с. 101).

04 липня 2016 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковальчук С.П. ОСОБА_4, видано свідоцтво про право на спадщину за законом після померлого ОСОБА_6 на ? частку спадкового майна, свідоцтво про право на спадщину на ? частку ще не видано (а.с. 115).

Постановою приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Ковальчук С.П. ОСОБА_1 відмовлено у вчиненні нотаріальної дії щодо видачі Свідоцтва про право на спадщину за законом на ? частку квартири АДРЕСА_1, що належало ОСОБА_6, померлому ІНФОРМАЦІЯ_2 року в зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують право власності на успадковане ним майном (а.с. 122).

Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 02 серпня 2017 року за ОСОБА_1 визнано право власності в порядку спадкування на ? частину квартири АДРЕСА_1 (а.с. 156 зв.-159).

Згідно ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановленні рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Позивач, як на підставу своїх вимог, вказує на те, що він пропустив шестимісячний строк для прийняття спадщини після смерті своєї матері через незадовільний стан здоров'я свого батька, оскільки стан здоров'я батька не давав можливості залишити його без догляду, тому він і не міг приїхати до м. Києва для оформлення документів, необхідний для прийняття спадщини після смерті матері. Однак, дані обставини не можуть бути прийняті судом як належні та допустимі докази.

Так, в судовому засіданні позивач підтвердив, що протягом тривалого часу один раз в тиждень (в неділю) він їздив до м. Києва доглянути хворого батька. Дану обставину підтвердили ОСОБА_10 та ОСОБА_11 Крім того, свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні пояснив, що позивач на літо забирав хворого батька до себе в село, в іншу пору року батько проживав в м. Києві, а свідок ОСОБА_10 пояснила, що з кінця 2014 року батько позивача переїхав до м. Києва.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ст. 5 ЦПК України).

Особа, права якої порушено, може скористатись не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права. Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника.

Матеріально-правовий аспект захисту цивільних прав та інтересів насамперед полягає в з'ясуванні, чи має особа таке право або інтерес та чи були вони порушені або було необхідним їх правове визначення.

При цьому слід виходити з положень Цивільного кодексу про підстави виникнення цивільних прав і цивільних обов'язків. Відповідно до них цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, передбачених актами цивільного законодавства, Конституцією України та міжнародними договорами України, а також із дій осіб, не передбачених цими актами, але які породжують цивільні права та обов'язки.

Беручи до уваги вищевикладене, суд не вбачає підстав для задоволення позову, оскільки позивач мав реальну можливість у встановлений законом шестимісячний строк після смерті матері, подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини, посилання позивача на хворобу батька, що унеможливлювала його приїзд до м. Києва, спростовується як поясненнями самого позивача, так і поясненнями допитаних у справі свідків, а тому позивачем не доведено факт пропущення шестимісячного строку на прийняття спадщини після померлої матері з поважних причин.

Аналізуючи наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, керуючись положеннями діючого законодавства України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_4, 3-я особа: Управління юстиції м. Києва про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини до задоволення не підлягають.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 1261, 1268-1270, 1272 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного суду України №7 від 30 травня 2008 року "Про судову практику у справах про спадкування", ст.ст. 10, 12, 13, 18, 76, 81, 89, 258, 259, 263-265, 268, 354, 355 ЦПК України , суд,

у х в а л и в:

В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_4, 3-я особа: Управління юстиції м. Києва про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 19 квітня 2018 року.

Суддя Н.О. Яровенко