Ухвала суду № 73545486, 19.04.2018, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/10512/17

провадження № 1-кп/753/447/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" квітня 2018 р. м. Київ

Дарницький районний суд м. Києва у складі колегії:

головуючого судді - Домарєва О.В.,

суддів - Степанової С.В., Щасної Т.В.,

за участю:

секретаря Ткача А.Г.,

прокурора Мілюкової Д.М.,

захисника Клапи І.М.,

обвинуваченого ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016100090009372 від 12.08.2016 за звинуваченням ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 у скоєнні злочинів, передбачених ч.1 ст. 263, ч.2,3 ст. 307 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В судовому засіданні прокурор заявила клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_3.у вигляді тримання під вартою.

Захисник заперечував проти продовження відносно обвинуваченого строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Обвинувачений підтримав свого захисника.

Відповідно до ч.3 ст. 331 КПК України - незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Водночас, ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. П.1 ст. 5 Європейської конвенції з прав людини визначає, що кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Відповідно до п. 79 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Харченко проти України» від 10.02.2011 р. продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.

Відповідно до положень ст. 183 ч.1 КПК України - запобіжний захід - "тримання під вартою" є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м 'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього кодексу.

При вирішенні питання щодо доцільності продовження відносно обвинуваченого строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд оцінив в сукупності всі обставини, у тому числі: тяжкість злочинів, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_3, серед яких злочин, передбачений ч.3 ст. 307 КК України, що відповідно до ч. 5 ст.12 КК України відноситься до особливо тяжкого злочину; тяжкість покарання у разі визнання його винуватим у зазначеному кримінальному правопорушенні у вигляді позбавлення волі на строк від 9 до 12 років з конфіскацією майна. Таким чином, зазначені обставини в їх сукупності обумовлюють наявність численних ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, що дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може переховуватись від суду або вчинити інші кримінальні правопорушення.

Аналіз позицій учасників процесу, наведених обставин та вимог закону дозволяє суду зробити висновок про необхідність продовження відносно обвинуваченого строку дії запобіжного заходу у вигляді «тримання під вартою».

На підставі вимог ч. 3 ст.183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді «тримання під вартою» зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченими обов'язків, передбачених цим Кодексом.

Окрім того, обвинуваченому підлягають роз'ясненню обов'язки, передбачені ст.ст. 182, 194 КПК України які будуть покладені на нього у разі внесення застави та наслідки їх невиконання.

Відповідно до п.3 ч.5 ст. 182 КПК України - розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, враховуючи обставини справи та особу обвинуваченого, суд вважає можливим визначити обвинуваченому ОСОБА_3 заставу - 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 177- 178, 182, 183, 184, 194, 196, 197, 199, 331 КПК України, суд-

УХВАЛИВ:

Продовжити відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді «тримання під вартою» строком на 60 днів з дня винесення ухвали, а саме до 13-00 год. 17 червня 2018 р.

Визначити розмір застави у даному кримінальному провадженні у 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 528 600 \ п'ятсот двадцять вісім тисяч шістсот\ гривень обвинуваченому та негайно звільнити ОСОБА_3 з-під варти, якщо протягом дії цієї ухвали обвинуваченим або заставодавцем буде внесено заставу на спеціальний депозитний рахунок (Отримувач: ТУДСАУ в м. Києві, код ЄДРПОУ 26268059, банк: Державна казначейська служба України в м. Києві, МФО 820172, рахунок № 37318005112089).

Роз'яснити ОСОБА_3, що в разі внесення застави на нього покладаються обов'язки прибувати за кожною вимогою до суду, не відлучатися з населеного пункту за місцем постійного проживання без дозволу суду, повідомляти суд про зміну свого місця проживання, утримуватись від спілкування зі свідками в даному кримінальному провадженні. В разі невиконання покладених обов'язків застава буде звернута в дохід держави.

Копію ухвали направити для виконання начальнику Державної установи «Київський слідчий ізолятор».

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О.В. Домарєв

Судді:

С.В. Степанова

Т.В. Щасна