Постанова № 73544848, 20.04.2018, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 33/793/281/18 Справа № 693/83/18 Головуючий по 1 інстанції Шимчик Р. В. Категорія:ч. 1 ст. 163-1 КУпАП Доповідач в апеляційній інстанції Поєдинок І. А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" квітня 2018 р. . м. Черкаси

Суддя апеляційного суду Черкаської області Поєдинок І.А., з участю правопорушника ОСОБА_3, розглянувши матеріали адміністративної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на постанову судді Жашківського районного суду Черкаської області від 23.03.2018 р. відносно ОСОБА_3, -

в с т а н о в и в :

Постановою судді Жашківського районного суду Черкаської області від 23.03.2018 р.

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, українець, громадянин України, працюючий генеральним директором ПАТ «Христинівський молокозавод», проживаючий за адресою: АДРЕСА_1, -

визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП і на нього накладене стягнення у виді штрафу у розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 85 грн., зі стягненням судового збору на користь держави в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 352,40 грн.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, він, працюючи на посаді директора ПАТ «Христинівський молокозавод» за період з 01.01.2014 р. по 31.12.2015 р. допустив порушення встановленого законом порядку ведення податкового обліку, що призвело до заниження податку на додану вартість по загальній декларації в період з 01.01.2014 р. по 31.12.2015 р. на загальну суму 110722555 грн. та зменшено від'ємне значення на 8142280 грн.; заниження податку на додану вартість по спеціальній декларації в період з 01.01.2014 р. по 31.12.2014 р. на загальну суму 554865 грн. та зменшено від'ємне значення на 41 грн.; заниження податкового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб в сумі 377366,26 грн. за період з ІІ кв. 2014 р. по IV кв. 2015 року.; несвоєчасної сплати до бюджету військового збору за період з ІІІ кв. 2014 року по IV кв. 2015 року та заниження військового збору за IV кв. 2015 року в сумі 4986,22 грн.

Не погоджуючись із таким судовим рішенням ОСОБА_3 в апеляційній скарзі ставить питання про його скасування та закриття провадження по справі.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що постанова суду є незаконною, винесеною без повного та всебічного розгляду матеріалів справи.

Вказує, що судом не було доведено ні дати, ні місця, ні часу вчинення ним правопорушення, ні його вини (умисної або необережної) у вчиненні правопорушення, ні повноважень особи, яка склала протокол на його складання, ні нормативного акту, який передбачає відповідальність за ненадання первинних документів контролюючим органам під час перевірки.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважаю, що вона підлягає до часткового її задоволення, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до положень ч. 7 ст. 294 КУпАП , апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. При цьому, він не обмежений її доводами, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, також апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необгрунтованим відхилення їх місцевим судом.

Відповідно до вимог ст. 245, 252, 280, 283 КУпАП при розгляді справи про адміністративні правопорушення забезпечується всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин справи, підлягають для з'ясування питання про те, чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа в його вчиненні, рішення приймається на підставі доказів, долучених у суді і оцінених суддею, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Вказані вимоги закону судом першої інстанції дотримані в повному обсязі не були.

Зокрема, з постанови місцевого суду вбачається, що в ній не вказані обставини вчинення ОСОБА_3 адміністративного правопорушення, які встановлені судом під час розгляду справи, а лише зазначено посилання на протокол № 9 про адміністративне правопорушення від 16.01.2018 р. складеного щодо ОСОБА_3

До того ж, суд першої інстанції в постанові зазначив, що вина ОСОБА_3 у вчиненому правопорушенні, передбаченому ч. 1 ст. 163-1 КУпАП повністю підтверджується матеріалами справи.

Однак, в постанові міститься лише посилання суду на протокол № 9 про адміністративне правопорушення від 16.01.2018 р. та лист від 22.12.2017 р.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає до скасування, з постановленням нового, про визнання ОСОБА_3 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП при наступних обставинах.

ОСОБА_3, працюючи на посаді директора ПАТ «Христинівський молокозавод» за період з 01.01.2014 р. по 31.12.2015 р. допустив порушення встановленого законом порядку ведення податкового обліку, що призвело до заниження податку на додану вартість по загальній декларації в період з 01.01.2014 р. по 31.12.2015 р. на загальну суму 110722555 грн. та зменшено від'ємне значення на 8142280 грн.; заниження податку на додану вартість по спеціальній декларації в період з 01.01.2014 р. по 31.12.2014 р. на загальну суму 554865 грн. та зменшено від'ємне значення на 41 грн.; заниження податкового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб в сумі 377366,26 грн. за період з ІІ кв. 2014 р. по IV кв. 2015 року.; несвоєчасної сплати до бюджету військового збору за період з ІІІ кв. 2014 року по IV кв. 2015 року та заниження військового збору за IV кв. 2015 року в сумі 4986,22 грн.

ОСОБА_3 в судовому засіданні в суді 1 інстанції вину у вчиненому правопорушенні не визнав та заперечував наявність у його діях складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП

Незважаючи на невизнання ОСОБА_3 своєї вини, його вина у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП підтверджується:

- протоколом № 9 про адміністративне правопорушення від 16.01.2018 р. (а.с. 1);

- актом про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПАТ «Христинівський молокозавод» від 03.01.2018 р. (а.с. 2-9).

Вважаю, що вина ОСОБА_3 у вчиненні адмінправопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП доведена повністю.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_3 про відсутність складу адмінправопорушення є необґрунтованими та такими, що не заслуговують на увагу.

Невизнання ОСОБА_3 своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, суд розцінює як намагання уникнути адміністративної відповідальності за скоєне.

При цьому відповідно до положень п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 цього Кодексу.

Згідно з вимогами ст. 38 КУпАП якщо справа про адміністративне правопорушення підвідомча суду(судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, тому враховуючи, що адміністративне правопорушення вчинено 03.01.2018 р., тому на момент надходження справи до апеляційного суду та на момент розгляду справи апеляційним судом Черкаської області строки притягнення до адміністративної відповідальності закінчилися у зв'язку з чим провадження по справі відносно ОСОБА_3 підлягає до закриття на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

З урахуванням наведеного, вважаю, що постанова судді 1 інстанції підлягає скасуванню з винесенням нової постанови.

Керуючись ст.ст. 294, 247 ч. 1 п. 7 КУпАП,-

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Жашківського районного суду Черкаської області від 23.03.2018 р. задовольнити частково.

Постанову Жашківського районного суду Черкаської області від 23.03.2018 р., якою ОСОБА_3 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП і на нього накладене стягнення у виді штрафу у розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 85 грн., зі стягненням судового збору на користь держави в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 352,40 грн. - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП та закрити провадження по справі на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, передбаченого ст. 38 КУпАП.

Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.

Суддя І. А. Поєдинок