Ухвала суду № 73544682, 21.04.2018, Уманський міськрайонний суд Черкаської області

Справа №705/1629/18

1-кс/705/459/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 квітня 2018 року місто Умань

Слідчий суддя Уманського міськрайонного суду Черкаської області Корман О.В., розглянувши у судовому засіданні за участю секретаря судового засідання Шаповал Н.В., прокурора Уманської місцевої прокуратури ОСОБА_1, підозрюваного ОСОБА_2, захисника ОСОБА_3, клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, подане у кримінальному провадженні №12018250260000155 від 17 квітня 2018 року за ч.3 ст.187 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До слідчого судді Уманського міськрайонного суду, за погодженням з прокурором, звернуся старший слідчий Уманського ВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_4 з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, поданим у кримінальному провадженні №12018250260000155 від 17 квітня 2018 року.

У клопотанні вказано, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, українець, громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючий, не одружений, має на утриманні неповнолітнього сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, проживаючий ІНФОРМАЦІЯ_5, раніше судимий: 1) 28.07.1983 року Уманським районним судом Черкаської області за ст. 140 ч. 2, 208, 42 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі, звільнений 28.01.1989 року по відбуттю строку покарання; 2) 10.04.1989 року Уманським районним судом Черкаської області за ст. 140 ч. 3 КК України до 3 років позбавлення волі з конфіскацією 1/2 майна, звільнений 19.08.1991 року умовно-достроково, не відбута частина покарання 6 місяців, 6 днів, 3) 20.06.1994 року Коростенським районним судом Житомирської області за ст.ст. 81 ч. 3, 89 ч. 1, 140 ч. 3, 42 КК України до 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна; 4) 19.05.1995 року Коростенським районним судом Житомирської області за ст.ст. 86-1, 89 ч. 1, 42, 26 КК України до 10 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна, звільнений 07.02.2002 року по відбуттю строку покарання; 5) 25.04.2008 року Коростенським міським судом Житомирської області за ст.ст. 185 ч. 3, 187 ч. 3, 70, 71 КК України до 8 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна, звільнений 05.02.2016 року по відбуттю строку покарання, судимості у встановленому законом порядку не зняті та не погашені,

16 квітня 2018 року близько 15 години 30 хвилин, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, за попередньою змовою із ОСОБА_6, та ОСОБА_7, діючи умисно та цілеспрямовано, з корисливих мотивів, з метою заволодіння чужим майном, усвідомлюючи суспільну небезпечність та протиправність своїх дій, використовуючи у своїх злочинних цілях автомобіль ВАЗ 2109 з прикритими малярною стрічкою державними номерними знаками, на якому прибули до магазину «Продукти» по вул. Центральна, 72, с. Ліщинівка, Христинівського району, Черкаської області, що належить Христинівському РайСТ, де, шляхом вільного доступу, проникли до приміщення даного магазину та здійснили напад на продавця - ОСОБА_8, у ході якого, з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоров’я особи, що зазнала нападу, демонструючи предмет, зовні схожий на пістолет, погрожуючи при цьому вбивством, заволоділи грошовими коштами в сумі 1500 гривень та продуктами харчування, після чого з місця вчинення кримінального правопорушення зникли на вказаному вище автомобілі, чим заподіяли Христинівському РайСТ матеріальної шкоди.

Він же, 16 квітня 2018 року близько 17 години 20 хвилин, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, за попередньою змовою із ОСОБА_6 та ОСОБА_7, діючи умисно та цілеспрямовано, з корисливих мотивів, з метою заволодіння чужим майном, усвідомлюючи суспільну небезпечність та протиправність своїх дій, будучи особою, яка раніше вчинила розбій, використовуючи у своїх злочинних цілях автомобіль ВАЗ 2109 з прикритими малярною стрічкою державними номерними знаками, на якому прибули до магазину «Центральний», що по вул. Центральна, 33-а, с. Добра, Маньківського району, Черкаської області, який належить фізичній особі-підприємцю ОСОБА_9, шляхом вільного доступу, проникли до приміщення даного магазину та здійснили напад на ОСОБА_9, у ході якого застосували насильство, яке виразилась у поваленні на підлогу останньої, та погрожуючи застосуванням насильства, небезпечного для життя та здоров’я особи, що зазнала нападу, демонструючи предмет, зовні схожий на пістолет, прикладаючи його до голови ОСОБА_9, погрожуючи при цьому вбивством, заволоділи грошовими коштами в сумі 1500 гривень, після чого з місця вчинення кримінального правопорушення зникли на вказаному автомобілі, чим заподіяли потерпілій матеріальної шкоди на загальну суму 1500 гривень.

Він же, 16 квітня 2018 року близько 18 години 00 хвилин, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, за попередньою змовою із ОСОБА_6 та ОСОБА_7, діючи умисно та цілеспрямовано, з корисливих мотивів, з метою заволодіння чужим майном, усвідомлюючи суспільну небезпечність та протиправність своїх дій, будучи особою, яка раніше вчинила розбій, використовуючи у своїх злочинних цілях автомобіль ВАЗ 2109 з прикритими малярною стрічкою державними номерними знаками, на якому прибули до магазину "Продукти", що по вул. Лермонтова, 1, с. Ботвинівка, Христинівського району, Черкаської області, який належить ОСОБА_10, шляхом вільного доступу, проникли до приміщення даного магазину та здійснили напад на ОСОБА_10, у ході якого, з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоров’я особи, що зазнала нападу, демонструючи предмет, схожий на пістолет, погрожуючи при цьому вбивством, заволоділи грошовими коштами в сумі 2000 гривень, чим заподіяли потерпілій матеріальної шкоди на вказану суму.

По даному факту розпочато кримінальне провадження № 12018250260000155, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.04.2018, за ознаками складу кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, а саме напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров'я особи, що зазнала нападу, вчинений за попередньою змовою групою осіб, особою, яка раніше вчинила розбій, поєднаний з проникненням у приміщення.

У вчиненні зазначеного кримінального правопорушення 19.04.2018 року було повідомлено про підозру за ч. 3 ст. 187 КК України ОСОБА_2.

Допитаний в якості підозрюваного ОСОБА_2 свою вину у вчиненому ним кримінальному правопорушенні визнав повністю та дав визнавальні покази.

Причетність ОСОБА_2 до вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами.

Підставою застосування запобіжного заходу, на думку слідчого, є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені п.п. 1,3,5, ч.1 ст. 177 КПК України:

-переховуватись від органів досудового розслідування або суду, оскільки санкція статті, по якій ОСОБА_2 було повідомлено про підозру, передбачає позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років, та він розуміє, що в разі доведення вини в судовому порядку, йому буде призначено покарання у вигляді позбавлення волі на тривалий строк;

-незаконно впливати на потерпілих та свідків у кримінальному провадженні, так як отримавши матеріали клопотання про застосування запобіжного заходу йому стане відоме їхнє місце проживання та з метою уникнення відповідальності за вчинений злочин може шляхом погроз, залякувань, вмовити, щоб вони змінили свої свідчення на його користь;

-вчиняти інші кримінальні правопорушення, так як раніше ОСОБА_2 вже був засуджений за аналогічний злочин, на шлях виправлення не став, знову вчинив декілька тяжких умисних правопорушень.

Беручи до уваги те, що підозрюваний ОСОБА_2, усвідомлюючи значення своїх протиправних дій та їх наслідки, вчинив умисний злочин, що становить підвищену суспільну небезпеку, оскільки є джерелом задоволення своїх корисливих мотивів, який відповідно до ч. 3 ст. 187 КК України відноситься до категорії особливо тяжких, за яке передбачене позбавленням волі на строк від 7 до 12 років, перебуваючи на волі може продовжувати вчиняти нові умисні кримінальні правопорушення, незаконно впливати на потерпілого та свідків, переховуватись від органів досудового розслідування і суду, тому обрання відносно нього будь - якої іншої міри запобіжного заходу, на думку слідчого, не забезпечить його належної процесуальної поведінки.

Просить застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді - тримання під вартою, строком на 60 діб без права внесення застави в зв’язку із вчиненням злочину із застосуванням насильства та з погрозою його застосування.

У судовому засіданні прокурор клопотання слідчого підтримав, просив задовольнити. Зазначив, що ОСОБА_2 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, наявні ризики, зазначені у клопотанні, менш суворий запобіжний захід ніж тримання під вартою не забезпечить уникнення таких ризиків.

Підозрюваний ОСОБА_2 у судовому засіданні показав, що 16 квітня 2018 року він перебував вдома, порався на городі, з ним був і ОСОБА_7, який являється братом його цивільної дружини. Після 12 години до них на своєму автомобілі приїхав ОСОБА_6 – ще один брат його цивільної дружини, який привіз 2 літри пива, яке вони втрьох і випили. Після чого брати ОСОБА_6 пішли і принесли ще пляшку горілки, яку вони також випили. Рустам запропонував поїхати взяти ще пива. Вони поїхали в магазин «Спокуса», взяли пива, заїхали за зупинку і вказане пиво випили. Рустам запропонував проїхатись по іншим селам, з якою метою не говорив. Вони приїхали в с.Ліщинівку, брати ОСОБА_6 сказали ОСОБА_2 піти в магазин взяти води. ОСОБА_2 пішов, взял пляшку лимонаду і повернувся в автомобіль. Вони випили цей лимонад, після чого брати ОСОБА_6 сказали, що зараз прийдуть, і теж пішли в магазин. Хвилин через 4-5 повернулися. У ОСОБА_6 в руках були пляшки горілки, ковбаса, у ОСОБА_7- хліб, ковбаса і вино. Всі продукти вони кинули на заднє сидіння, де сидів ОСОБА_2, і вони поїхали на заправку біля с.Краснопілка. На заправці ОСОБА_2 дав свої 150 гривень, щось доклали ОСОБА_7, і вони заправили автомобіль. Після чого виїхали на трасу. ОСОБА_2 запитав куди вони їдуть, на що ОСОБА_7 сказав йому сидіти, що все нормально. Після с.Подобна вони звернули в поле, де випили одну чи дві пляшки вина. Там же ОСОБА_7 йому повідомили, що продукти вони взяли безкоштовно. Рустам запропонував поїхати в інші села «піднакопити грошей». ОСОБА_2 вже тоді зрозумів, з якою метою вони їхали. Проте, автомобіль не залишав, так як був нетверезий і не міг вийти просто серед дороги. Коли вони приїхали в с.Добра, зупинились біля одного магазину, в який не зайшли, а потім під’їхали до іншого магазину. ОСОБА_7 сказав ОСОБА_2 піти з ним, хоча ОСОБА_2 говорив, що він вже п’яний. Коли вони зайшли в магазин, то ОСОБА_2 побачив, що ОСОБА_7 витягнув пістолет і побіг за прилавок до продавщиці. ОСОБА_2 ОСОБА_7 наказав підійти до іншої жінки, яка була в магазині. ОСОБА_2 підійшов і сказав тій жінці, щоб вона заспокоїлась, все буде нормально. ОСОБА_7 сказав ОСОБА_2 взяти горілки та цигарок, а що робив в цей час ОСОБА_7, ОСОБА_2 не бачив. ОСОБА_2 взяв 2 пляшки горілки і 4 чи 5 пачок цигарок. Коли вийшли з магазину, то ОСОБА_7 перераховував якійсь гроші, які він взяв у магазині. Після чого вони сіли та поїхали через поля. Доповнив, що в магазині у с.Добра він вперше побачив у ОСОБА_7 пістолет, до цього він його взагалі не бачив. Вони приїхали в с.Ботвинівку, де в магазин знову зайшли ОСОБА_2 та ОСОБА_7 ОСОБА_2 пішов до прилавку, а ОСОБА_7 до двох жінок, які знаходились біля вхідних дверей. В цей час ОСОБА_2 почув крик однієї з жінок, яка почала когось кликати. ОСОБА_2 пішов до дверей, але його випередив ОСОБА_7, і сказав тікати. Вони вибігли з магазину і поїхали додому. Коли приїхали додому, то, коли вони виймали продукти, ОСОБА_2 поклав до себе в кишеню пістолет, який також лежав на задньому сидінні. Весь час, поки вони їздили, автомобілем керував ОСОБА_6 Про те, що номерні знаки автомобіля були заклеєні, ОСОБА_2 дізнався вже тоді, коли їх відклеювали, а до цього не звертав на це уваги.

Захисник ОСОБА_3 вважав, що для обрання такого запобіжного заходу як тримання під вартою відносно його підзахисного підстав немає. Зазначив, що на даний час його підзахисний не затриманий, з 19 квітня 2018 року, коли йому повідомили про підозру, перебуваючи на волі, ОСОБА_2 не зник, не здійснював вплив на свідків чи потерпілих, хоча мав таку можливість. ОСОБА_2 активно сприяє слідству, надає визнавальні показання, взяв участь у слідчому експерименті. Завдяки його підзахисному викриті інші співучасники. Вважає, що відсутні ризики, на які вказав прокурор. Також, просив врахувати, що ОСОБА_2 має постійне місце проживання, де характеризується позитивно, має на утриманні неповнолітню дитину, усвідомив, що вчинив правопорушення виключно під впливом алкоголю, та зробив для себе належні висновки, внаслідок дій особисто ОСОБА_2 не було заподіяно тяжких наслідків. Вважає, що можливо застосувати менш суворий запобіжний захід, зокрема, у вигляді домашнього арешту, що цілком забезпечить уникнення наявних ризиків, а також забезпечить можливість перешкодити спілкуватись ОСОБА_2 та ОСОБА_6, який вже взятий під варту, в умовах попереднього ув’язнення.

Вислухавши доводи прокурора, підозрюваного та його захисника, перевіривши матеріали клопотання на відповідність вимогам КПК України та дослідивши документи, якими воно обґрунтовується, слідчий суддя прийшов до таких висновків.

У відповідності до вимог ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов’язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м’яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчий суддя вважає, що на час розгляду клопотання наявні достатні підстави, які вказують, що ОСОБА_2 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.187 КК України, який віднесений до категорії особливо тяжких. Така причетність підтверджується матеріалами кримінального провадження, які долучені до клопотання слідчого, а також показаннями підозрюваного ОСОБА_2 При цьому, слідчий суддя вважає за необхідне зазначити, що ОСОБА_2 обґрунтовано підозрюється у вчиненні розбійних нападів, які мали місце в с.Добра та в с.Ботвинівка. Слідчому судді не надано достатніх доказів, які б підтверджували обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_2 розбійного нападу в с.Ліщинівка.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2, розуміючи протиправність своїх дій, приймав участь у нападах в с.Дубова та в с.Ботвинівка, в якості особи, яка, безпосередньо заволодівала чужим майном.

Також, слідчий суддя вважає, що є вирогідність ризиків, передбачених у статті 177 КПК України, зокрема вірогідність вчинення ОСОБА_2 іншого кримінального правопорушення, так як ОСОБА_2, будучи звільненим з місць позбавлення волі у 2016 році, та особою, яка неодноразово була засуджена за вчинення злочинів, у тому числі особливо тяжких, повторно, обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину.

Наявності інших ризиків слідчий суддя не вбачає, погоджуючись з позицією захисту, враховуючи що з 19 квітня 2018 року ОСОБА_2, перебуваючи на волі, вже мав можливості втекти або ж впливати на свідків чи потерпілих.

За таких обставин слідчий суддя приходить до висновку про можливість застосувати відносно ОСОБА_2 запобіжний захід.

Визначаючись з видом запобіжного заходу, слідчий суддя враховує у відповідності до вимог статті 178 КПК України : тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_2 у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров’я підозрюваного; міцність соціальних зв’язків підозрюваного в місці його постійного проживання; відсутність у підозрюваного постійного місця роботи; репутацію підозрюваного, який за місцем проживання характеризується позитивно; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного, який неодноразово судимий, у тому числі за вчинення особливо тяжких злочинів; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа.

При цьому, слідчий суддя не може взяти до уваги посилання сторони обвинувачення та сторони захисту на те, що у ОСОБА_2 на утриманні наявна неповнолітня дитина, батьком якої він являється, так як слідчому судді на підтвердження вказаного факту не надано жодного документу.

Стаття 183 КПК України визначає, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п’ятою статті 176 цього Кодексу.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

ОСОБА_2 являється особою раніше судимою і підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке передбачає покарання на строк понад три роки позбавлення волі.

Не дивлячись на те, що підозрюваний по місцю проживання характеризується позитивно, проте, зважаючи на тяжкість вчиненого злочину, особу ОСОБА_2, який будучи раніше судимим знову підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, наявність ризику, передбаченого ст.177 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку, що застосування менш суворих запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не зможе належним чином запобігти таким ризикам.

Тому в цій частині клопотання підлягає до задоволення.

У відповідності до ч.4 ст.183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

В даному випадку злочин був поєднаний з насильством та погрозою застосування насильства, тому слідчий суддя вважає за можливе розмір застави не визначати.

Однак, на думку слідчого судді, слідчим та прокурором не обґрунтовано застосування запобіжного заходу терміном саме на 60 днів. Тому, слідчий суддя вважає за необхідне визначити строк дії запобіжного заходу на строк 30 днів, по закінченню якого орган досудового слідства має право звернутись до слідчого судді з клопотанням про продовження, в разі необхідності, строку дії такого запобіжного заходу, і слідчий суддя матиме змогу перевірити обґрунтованість продовження строку тримання підозрюваного під вартою, або ж недоцільність його продовження.

Керуючись статтями 177, 183, 193, 194 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання задовольнити частково.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_5, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 30 днів, взявши його під варту із зали суду.

Строк тримання під вартою обчислювати з 21 квітня 2018 року з моменту фактичного затримання ОСОБА_2

Дія ухвали про застосування запобіжного заходу закінчується 20 травня 2018 року.

Копію ухвали вручити прокурору, підозрюваному та захиснику для відому, слідчому – для виконання.

Ухвала підлягає негайному виконанню, але може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляції безпосередньо до Апеляційного суду Черкаської області протягом 5 днів з дня оголошення ухвали, а підозрюваним – протягом 5 днів з дня вручення йому копії ухвали.

Слідчий суддя О.В. Корман