
Справа № 640/1003/18
н/п 1-кс/640/2171/18
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"29" березня 2018 р. м. Харків
Київський районний суд м. Харкова у складі:
слідчого судді - Муратової С.О.,
за участю секретаря - Кіріяченко В.В.,
заявника - ОСОБА_1,
слідчого - Карпової О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні Київського районного суду м. Харкова скаргу ОСОБА_1 Бічіко Сулікоєвіча про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 1201822000000084, зобов'язання слідчого СВ ВСП ГУ НП в Харківській області Карпову О.С. повернути вилучене під час огляду майно,-
ВСТАНОВИВ:
До Київського районного суду м. Харкова надійшла вказана скарга, в якій заявник просить зняти арешт, накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 07.09.2017 з автомобілів КАМАЗ, р.н. 21811ХА та 05613ХА, що належать ОСОБА_2 та причепу СЗАП, р.н. 09248ХА, що належить йому на праві приватної власності; зобов’язати старшого слідчого СВ ВСП ГУ НП в Харківській області Карпову О.С. повернути вилучені під час огляду 22.01.2018 автомобілі КАМАЗ, р.н. 21811ХА та 05613ХА, що належать ОСОБА_2 та причеп СЗАП, р.н. 09248ХА, що належить йому на праві приватної власності.
На обґрунтування скарги заявник зазначає, зокрема, що 22.01.2018 старшим слідчим СВ ВСП ГУ НП в Харківській області Карповою О.С., у ході огляду місця події, вилучено два автомобілі НОМЕР_1 та 05613 ХА, що належать ОСОБА_2 та причеп СЗАП реєстраційний номер НОМЕР_2, що належить йому на праві приватної власності. Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 01.02.2018 на вказані транспортні засоби накладено арешт. У клопотанні про накладення арешту на транспортні засоби слідчий метою накладення арешту на автомобілі та причеп вказав необхідність використання автомобілів як доказу у кримінальному провадженні. На теперішній час водії, які керували автомобілями, встановлені. Слідством з’ясовано, що вони не знали, що документи, по яким вивозили обладнання із заводу ХЗТУ, підроблені. Доказів участі водіїв у вчинені злочину не отримано. З огляду на викладене він звернувся до слідчого з проханням повернути його сім’ї автомобілі та причеп, оскільки він є єдиним джерелом існування моєї сім’ї. Без автомобіля він не має можливості працювати. Слідчий відмовила йому у поверненні автомобіля та повідомила, що арешт на нього накладений судом, тому тільки за рішенням судді автомобіль може бути повернутий. Квитанції про передачу на збереження речового доказу - автомобілів КАМАЗ та причепа, який був у нього вилучений, в матеріалах кримінального провадження не міститься. За таких умов слід дійти висновку, що вилучений у нього автомобіль не є речовим доказом, або зберігається із порушенням встановленого порядку. Слідчий Карпова О.С. не тільки не повертає вилучений автомобіль, в утриманні якого на теперішній час немає жодної необхідності, але ще і зберігає його неналежним чином. Такі дії суперечать «Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення». На теперішній час всі слідчі дії по кримінальному провадженню для з’ясування ролі володарів вилучених транспортних засобів та водіїв виконані. Встановлено, що вони не причетні до скоєння злочину і у подальшому утриманні автомобіля немає жодної необхідності. Не дивлячись на це, автомобіль йому не повернуто. Цією бездіяльністю порушуються його конституційне право володіти, користуватися та розпоряджатися належним йому майном.
В судовому засідання заявник ОСОБА_1 вимоги скарги підтримав.
Старший слідчий СВ ВСП ГУ НП в Харківській області Карпова О.С. в судовому засіданні заперечувала проти задоволення скарги у зв’язку з тим, що автотранспорт заарештований законно та являється знаряддям злочину. Під час здійснення досудового розслідування нею було надано доручення до УСБУ в Харківській області з проханням знайти та забезпечити явку до СВ ВСП ГУНП в Харківській області водіїв КАМАЗів, які 22.01.2018 здійснювали на автотранспорті вивіз майна підприємства до пунктів прийому металу, але на теперішній час водії не встановлені та не допитані з причини, що вони приховуються від слідства.
Слідчий суддя, вислухавши пояснення учасників процесу, вивчивши матеріали скарги, матеріали справи № 640/1003/18-к н/п 1-кс/640/856/18 за клопотанням про арешт майна, приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення скарги, виходячи з наступного.
З наданих даних достовірно встановлено, що Головним управлінням Національної поліції в Харківській області проводиться досудове розслідування у даному кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12018220000000084 від 22.01.2018, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України (а.с. 21).
Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 01.02.2018, в межах кримінального провадження № 12018220000000084 від 22.01.2018 за ч. 3 ст. 191 КК України, накладено арешт на майно, вилучене 22.01.2018 в ході огляду місця події, зокрема: автотранспорт КАМАЗ 5320 д.н.з. НОМЕР_3, КАМАЗ 55102 д.н.з. НОМЕР_4, причіп СЗАП 8527 д.н.з.НОМЕР_2 до скасування арешту майна у встановленому нормами КПК України порядку (а.с. 68-71 справи № 640/1003/18-к н/п 1-кс/640/856/18).
Ухвалою колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Харківської області від 12.02.2018 апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено; ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 01.02.2018 залишено без змін (а.с. 96-100 справи № 640/1003/18-к н/п 1-кс/640/856/18).
Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Отже, ч. 1 ст. 174 КПК України, надано вичерпний перелік осіб, що мають право подавати клопотання про скасування арешту майна.
Згідно з свідоцтвами про реєстрацію транспортних засобів ХАС № 336188, транспортний засіб КАМАЗ р.н. 05613ХА та ХАС № 580361 транспортний засіб КАМАЗ р.н. 21811ХА, зареєстровані за ОСОБА_2 (а.с. 24, 26 справи № 640/1003/18-к н/п 1-кс/640/856/18)
Звертаючись до суду із вказаним клопотанням, заявником не надано передбачених законом даних, про те, що він на теперішній час є власником чи володільцем автомобілів КАМАЗ, р.н. 21811ХА та 05613ХА, про які зазначено в його скарзі та на які накладено арешт ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 01.02.2018, та що його право власності на вказані транспортні засоби зареєстроване у встановленому законом порядку.
Вказані обставини є самостійною підставою для відмови в задоволенні в цій частині скарги про скасування арешту майна, що не позбавляє права власника майна ОСОБА_2 звертатися з таким клопотанням.
Крім того, відповідно до ст. 2 КПК України завданням кримінального провадження визначено захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно абз. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України, арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням іншого власника або володільця майна, якщо він доведе, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба.
Заходи забезпечення у вигляді арешту майна мають бути пропорційними щодо мети їх застосування, повинен бути встановлений справедливий баланс між завданнями кримінального провадження та вимогою захисту основних прав особи.
Згідно вимог ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Частиною 2 ст. 170 КПК України встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Однією із загальних засад кримінального провадження, визначених п. 21 ч. 1 ст. 7 КПК України, є розумність строків. Відповідно до ст. 28 КПК України, під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об'єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.
Як передбачено ч.1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора.
Згідно пояснень слідчого в судовому засіданні, під час здійснення досудового розслідування нею було надано доручення до УСБУ в Харківській області з проханням знайти та забезпечити явку до СВ ВСП ГУНП в Харківській області водіїв КАМАЗів, які 22.01.2018 здійснювали на автотранспорті вивіз майна підприємства до пунктів прийому металу, але на теперішній час водії не встановлені та не допитані з причини, що вони приховуються від слідства.
За вказаних обставин, на теперішній час достатніх даних, що скасування арешту з причепу СЗАП, р.н. 09248ХА не може негативно вплинути на хід досудового розслідування, слідчому судді не надано. Слідчі дії у вказаному кримінальному провадженні тривають, підозра нікому не повідомлена.
Даних на підтвердження того, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано, до слідчого судді не надано, а тому вказане клопотання в цій частині є передчасним та задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 2, 7, 28, 174, 303-307, 309, 372 КПК України, слідчий суддя, -
Ухвалив:
У задоволенні скарги ОСОБА_2 Бічіко Сулікоєвіча про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 1201822000000084, зобов'язання слідчого СВ ВСП ГУ НП в Харківській області Карпову О.С. повернути вилучене під час огляду майно – відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Ухвала виготовлена в нарадчій кімнаті, є оригіналом.
Резолютивна частина ухвали проголошена в судовому засіданні 29 березня 2018 року. Повний текст ухвали складено не пізніше п’яти діб з дня оголошення резолютивної частини – 03 квітня 2018 року.
Слідчий суддя С.О. Муратова
Судове рішення № 73542584, Київський районний суд м. Харкова було прийнято 29.03.2018. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 640/1003/18. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: