Вирок № 73542557, 23.04.2018, Золочівський районний суд Харківської області

ЗОЛОЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЄДРПОУ 02893870, вул. Центральна, 13, смт. Золочів, Харківська область, 62203,

inbox@zl.hr.court.gov.ua, тел./факс (05764) 5-25-96

Справа №622/252/18

Провадження №1-кп/622/37/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2018 року смт. Золочів

Золочівський районний суд Харківської області у складі:

головуючого - судді Кочнєва О.В.,

за участю секретаря - Попової В.М.,

прокурорів - Доброскок О.М., Кришталь С.В., Моргай А.С.,

обвинуваченого - ОСОБА_1,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні у залі суду у смт. Золочів Харківської області кримінальне провадження №12017220310000586, внесене до єдиного реєстру досудових розслідувань 15.12.2017 року за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, із неповною середньою освітою, який не працює, не судимий, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1

у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Встановлено, що 07.11.2017 року підозрюваний близько 19 години 00 хвилин знаходячись на АДРЕСА_2 де в цей час ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, ремонтував свій легковий автомобіль ВАЗ 2101, державний номерний знак НОМЕР_1. Після закінчення даних робіт потерпілий ОСОБА_2 попрохав ОСОБА_1 допомогти заштовхати автомобіль до свого подвір`я, при цьому деяке обладнання залишилося лежати на поверхні грунту, де до цього знаходився автомобіль. Вийшовши з подвір`я ОСОБА_2 на вулицю ОСОБА_1 побачив на прилеглій до домоволодіння потерпілого території автомобільний домкрат та балонний ключ, які залишилися без нагляду. Керуючись раптово виниклим прямим умислом, спрямованим на таємне викрадення чужого майна та впевнившись в тому, що за його діями ніхто не спостерігає, обвинувачений викрав ключ балонний хрестовий Intertool на 14 дюймів у кількості 1 штука, а також гідравлічний підкочуваний (подкатний) домкрат 2т Miol 80-110 у кількості 1 штука після чого з місця скоєння злочину разом із викраденим майном зник, розпорядившись ним на свій розсуд. Згідно висновку товарознавчої експертизи №75 від 01.02.2018 року, потерпілому ОСОБА_2 з боку протиправних дій ОСОБА_1 була завдана матеріальна шкода у розмірі 683,00 грн.

Своїми діями ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення-злочин, передбачений ч.1 ст.185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

19.03.2018 року разом із обвинувальний актом до суду надійшла угода про примирення між обвинуваченим ОСОБА_1 потерпілим ОСОБА_2 від 14.03.2018 року у відповідності до вимог ст.ст. 468-469, 471 КПК України, в якій обвинувачений повністю визнав свою вину, щиро розкаявся у скоєному, у зв'язку з чим сторони дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій ОСОБА_1 за ч.1 ст.185 КК України та остаточно узгодили покарання обвинуваченому у вигляді двох років позбавлення волі, із застосуванням ст.75 КК України просили звільнити обвинуваченого від призначеного покарання з іспитовим строком на 1 рік.

В угоді зазначено наслідки її укладення та затвердження, передбачені ст.ст. 473, 474 КПК України, а також наслідки невиконання угоди.

Розглядаючи питання про затвердження вказаної угоди про примирення між представником потерпілого і підозрюваним, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.468 та ч.3 ст.469 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим, зазначена угода може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду, у тому числі, про примирення.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, яке відповідно до ст.12 КК України, є злочином середньої тяжкості.

У судовому засіданні встановлено, що обвинувачений ОСОБА_1 визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України, підтвердив обставини вчинення кримінального правопорушення, викладені в обвинувальному акті, щиро розкаявся, підтвердив, що угоду про примирення він уклав добровільно, розуміє свої права, визначені ч.5 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені п.1 ч.1 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом, які у судовому засіданні йому додатково роз'яснені, та надав згоду на призначення узгодженого сторонами угоди про примирення покарання у виді двох років позбавлення волі із звільненням від відбування покарання з іспитовим строком на один рік.

Потерпілий, який декілька разів приходив до судових засідань, в які не з`являвся обвинувачений, 05.04.2018 року безпосередньо суду надав заяву, в якій просив слухати справу в подальшому без його участі, вимоги угоди про примирення між ним та ОСОБА_1 підтримав та просив її задовольнити, наслідки укладення угоди потерпілому були роз'ясненні у судовому засіданні 05.04.2018 року, матеріальних претензій до обвинуваченого потерпілий не має та цивільний позов не заявляв (а.с.20).

Прокурор в судовому засіданні вважав, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги та правила КПК України, просив дану угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену сторонами в угоді міру покарання.

Відповідно до вимог ст.475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду та призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Судом встановлено, що угода про примирення між обвинуваченим та потерпілим відповідає вимогам статей 468, 469 та 471 КПК України, а також положенням КК України, покарання сторонами угоди визначено у відповідності до положень статей 50, 65, 66, 67 КК України, з урахуванням характеру та тяжкості висунутого ОСОБА_1 обвинувачення, даних про її особу, обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання і є достатнім для виправлення обвинуваченого.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, сторони дійсно примирилися.

Також судом встановлено, що умови угоди відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб і є наявні фактичні підстави для визнання винуватості обвинуваченого.

За таких обставин, суд, вивчивши надані матеріали, вислухавши пояснення обвинуваченого, думки потерпілого та прокурора, дійшов висновку, що дії обвинуваченого ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за ч.1 ст. 185 КК України, - таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

Таким чином, за наслідками розгляду угоди в судовому засіданні під час підготовчого судового провадження, суд, перевіривши відповідність угоди вимогам кримінального процесуального закону, врахувавши заслухані доводи сторін кримінального провадження, дійшов до висновку про наявність правових підстав для прийняття рішення про затвердження угоди про примирення та ухвалення обвинувального вироку.

Обставиною, що пом'якшує покарання з боку обвинуваченого є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення. Обставин, які обтяжують покарання, судом не встановлено.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_1 не обирався.

Речові докази по справі, які знаходяться на відповідальному зберіганні у потерпілого ОСОБА_2, на підставі ч.6 ст.100 КПК України слід повернути власнику зі зняттям будь-яких обмежень у розпорядженням вказаними речами.

По справі присутні процесуальні витрати на проведення судової товарознавчої експертизи, які слід стягнути з обвинуваченого.

При постановленні вироку суд вважає за необхідне покласти на обвинуваченого вимоги, передбачені ч.1 ст.76 КК України, які є обов'язковими при призначенні покарання з іспитовим строком.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 100, 314, 369, 370, ч.2 ст. 373, 374, 474, 475 КПК України, ст.ст.66, 75, ч.1 ст.76, ч.1 ст.185 КК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Угоду про примирення, укладену 14.03.2018 року між потерпілим ОСОБА_2 та підозрюваним ОСОБА_1, затвердити.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України та призначити йому покарання у вигляді двох років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_1 від відбуття призначеного покарання звільнити, якщо він протягом одного року випробувального строку не вчинить нового кримінального правопорушення-злочину і виконає покладені на нього судом обов'язки.

На підставі положень ч.1 ст.76 КК України під час випробувального строку покласти на ОСОБА_1 наступні обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави витрати на проведення судової товарознавчої експертизи у сумі 572,00 грн. (п'ятсот сімдесят дві грн. 00 коп.).

Речові докази по справі, а саме ключ балонний хрестовий Intertool на 14 дюймів у кількості 1 штука, а також гідравлічний підкочуваний (подкатний) домкрат 2т Miol 80-110 у кількості 1 штука, які знаходяться на відповідальному зберіганні власника - потерпілого ОСОБА_2 повернути власнику без встановлення будь-яких обмежень у праві розпорядження речовими доказами.

Долю речових доказів вирішити після набрання вироком законної сили.

Вирок на підставі угоди про примирення між потерпілим та обвинуваченим може бути оскаржений в апеляційний суд Харківської області через Золочівський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення:

1) обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами п'ятою - сьомою статті 474 КПК України, в тому числі не роз'яснення йому наслідків укладення угоди;

2) потерпілим, його представником, законним представником, виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; не роз'яснення йому наслідків укладення угоди; невиконання судом вимог, встановлених частинами шостою чи сьомою статті 474 КПК України;

3) прокурором виключно з підстав затвердження судом угоди у кримінальному провадженні, в якому згідно з частиною третьою статті 469 КПК України угода не може бути укладена.

У разі невиконання угоди про примирення потерпілий має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку протягом встановленого законом строку давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення.

Умисне невиконання угоди є підставою для притягнення особи до відповідальності, встановленої законом.

Вирок негайно після його проголошення видати обвинуваченому та прокурору.

Суддя Золочівського районного суду Харківської області: Кочнєв О. В.