Рішення № 73542266, 12.04.2018, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 638/15120/17

Провадження № 2-а/638/111/18

12.04.2018 Дзержинський районний суд м. Харкова в складі:

Головуючого судді: Омельченко К.О.

За участю секретаря: Монастирьової І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Київського об'єднання управління Пенсійного фонду України м. Харкова про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду 06.10.2017р. з адміністративним позовом, в якому просить суд: визнати протиправною бездіяльність Київського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова щодо перерахунку призначеної пенсії ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, на підставі довідки від 17.08.2017 р. №20.70.02/12, починаючи з 29.05.2013 р. та зобов'язати Київське об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Харкова здійснити перерахунок та виплату, призначеної на підставі ст. 37 ЗУ «Про Державну службу», ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, пенсії в розмірі 80% заробітної плати з урахуванням сум матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань визначеної в довідці від 17.08.2017 р. №20.70.05.02/128, починаючи з 29.05.2013 р.

В обґрунтування позову зазначив, що з 29.05.2013 року його було взято на облік в УПФУ в Ленінському районі м. Харкова (з 30.03.2017 р. на підставі ПКМУ № 988 від 21.12.2016 р. - Київське об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Харкова) і призначено пенсію за віком на підставі ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 р. № 3723-ХІІ (у ред. від 13.06.2012 р.) у розмірі 80% суми його заробітної плати, що підтверджується довідкою № 1047/2029 від 16.08.2017 р. Улипні місяці 2017 року Позивачу стало відомо, що постановою Правління ПФУ №5-1 від 14.02.2011 року «Про виконання рішення окружного Адміністративного суду м.Києва по справі № 2-а-4753/09/2670», в дію було введено нову довідку про складові заробітної плати, що подається для призначення пенсії відповідно до закону України «Про державну службу». Для правомірного та повного нарахування пенсії Позивачем було подано Відповідачу довідку про складові заробітної плати видану Харківською митницею ДФС 17.08.2017 року №20.70.05.02/128 з урахуванням сум виплаченої Позивачеві у 2005-2010 роках матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та допомоги на оздоровлення. Також в зазначеній довідці міститься інформація про те, що на всі виплати, включені в довідку, нараховано страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а з 01.01.2011 року - єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування і зазначено, що з них були сплачені страхові внески/єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

18.08.2017 року Позивач звернувся до Відповідача із заявою про включення в розрахунок пенсії сум виплаченої матеріальної допомоги, проте Відповідачем на дану заяву відповіді не надано. У зв'язку з чим 18.09.2017 р. Позивач повторно звернувся до Відповідача з тими ж вимогами, проте жодної відповіді не отримав, що підтверджується матеріалами справи. Із зазначеною бездіяльністю Позивач не погоджується та вважає її такою, що суперечить вимогам діючого законодавства України, у зв'язку з чим звернувся 06.10.2017 року до суду з даним позовом.

Ухвалою від 10.10.2017 р. відкрито скорочене провадження у справі.

30.10.2017 р. від Позивача надійшли письмові пояснення, в яких Позивач посилається на судову практику в аналогічних правовідносинах.

20.11.2017 р. надійшли письмові заперечення Відповідача щодо пред'явлених позовних вимог, в яких представник позивача просить суд відмовити Позивачу в задоволенні позовних вимог.

В ухвалі від 23.11.2017 р. суд приходить до висновку про необхідність проведення судового засідання.

19.03.2018 р. Відповідачем подано відзив на адміністративний позов по справі, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог та посилається, що з 01. 06.2015 р. скасовано норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсія призначена згідно ЗУ «Про державну службу», а ст. 37-1 ЗУ «Про державну службу» в редакції 2013 року втратила чинність, а відповідно до ст. 37-1 ЗУ «Про державну службу» в редакції 01.05.2015 року пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60% від їх заробітної плати.

Представник Відповідача на судове засідання 12.04.2018 р. не з'явився, представник Позивача подала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просила задовольнити, тому суд прийшов до висновку про можливість ухвалення судового рішення за відсутність осіб, які беруть участь у справі та у відповідності до п. 3 ч. 6 ст. 12 суд розглядає справу в порядку загального позовного провадження за наявними у справі матеріалами.

Суддя, оцінивши повідомлені позивачем обставини та надані відповідачем заперечення, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Судом встановлено та не заперечувалось сторонами, що Позивач перебуває на обліку в Київськомуоб'єднаному управлінні Пенсійного фонду України м. Харкова та отримує пенсію за віком з 29.05.2013 року, як державний службовець в розмірі 80 % заробітної плати.

17.08.2017 року Харківською митницею Державної фіскальної служби України позивачу видано довідку № 20.70.05.02/128 про складові заробітної плати (за останні 24 календарні місяці роботи або за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією), що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу».

З вказаної довідки вбачається, що вона видана ОСОБА_1 про те, що його надбавки та премії за період з 01.09.2005 року по 31.08.2010 року становили: 166709,09 грн., з яких: надбавка за високі досягнення в праці - 1416,40 грн., надбавка за безперервну службу-3079,33 грн., надбавка за здійснення митного контролю - 58251,88 грн., надбавка за особливі умови праці - 24915,64 грн., премія згідно ПКМУ № 497 від 14.04.2004 року - 53763,88 грн., премії за рахунок економії заробітної плати - 3950,00 грн., інші виплати (матеріальна допомога на оздоровлення та матеріальна допомога на вирішення соціально - побутових питань, з яких сплачено страхові внески) - 21331,96 грн. На всі виплати, включені в довідку, нараховані страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а з 01.01.2011 року - єдиний внесок на державне соціальне страхування. Сума заробітної плати, на яку нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а з 01.01.2011 року - єдиний внесок на держане соціальне страхування, становить 166709,09,03 грн.

Водночас, призначення пенсії Позивача було здійснено на підставі довідки виданої Харківською митницею Державної фіскальної служби України 28.05.2013 р. № 06/06-06/210 про складові заробітної плати за період з 01.09.2005 року по 31.08.2010 року, в якій відсутня графа «*інші виплати», та відповідно сума заробітної плати становить 145377,13 грн., без урахування матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги на вирішення соціально - побутових питань, з яких сплачено страхові внески, що суперечить вимогам Постанови правління ПФУ від 14.02.2011 р. № 5-1

18.08.2017 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача з заявою, в якій просить здійснити перерахунок пенсії з урахуванням довідки про заробітну плату № 20.70.05.02/128 від 17.08.2017 року, наданої Харківською митницею ДФС Державної фіскальної служби України.

Проте, Відповідачем не було надано відповіді Позивачу щодо перерахунку пенсії із розрахунку 80 % середньої заробітної плати відповідно до наданої позивачем копії довідки № 20.70.05.02/128 від 17.08.2017 року, виданої Харківською митницею ДФС. У зв'язку з чим 18.09.2017 р. Позивач повторно звернувся до Відповідача з тими ж вимогами, проте жодної відповіді не отримав, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Згідно ст.ст. 3, 6, 22, 64 Конституції України, людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцієюмежах і відповідно до законів України. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Лише в умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень.

Відповідно до ст. 92 Конституції України, виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов'язки громадянина; основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

Відповідно до положень ст. 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ від 16.12.1993 року (в редакції від 13.06.2012 року, чинній на час призначення позивачу пенсії 29.05.2013 року), на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Статтею 33 вищевказаного Закону передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок. Посадові оклади державних службовців установлюються залежно від складності та рівня відповідальності виконуваних службових обов'язків. Доплата за ранг провадиться відповідно до рангу, присвоєного державному службовцю. Надбавка за вислугу років виплачується державним службовцям щомісячно у відсотках до посадового окладу з урахуванням доплати за ранг і залежно від стажу державної служби у таких розмірах: понад 3 роки - 10, понад 5 років - 15, понад 10 років - 20, понад 15 років - 25, понад 20 років - 30, понад 25 років - 40 відсотків.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про оплату праці", в структуру заробітної плати входить основна заробітна плата; додаткова заробітна плата, яка включає в себе доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій; заохочувальні та компенсаційні виплати, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Пунктом 1 ст. 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір обов'язкове державне пенсійне страхування.

Позивачу Харківською митницею ДФС Державної фіскальної служби України видано довідку від 17.08.2017 року № 20.70.05.02/128, в яку включені суми надбавки за високі досягнення у праці, надбавка за безперервну службу, надбавка за здійснення митного контролю, надбавки за особливі умови праці, премії, премії за рахунок економії заробітної плати, інші виплати: матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога на вирішення соціально побутових питань, з яких сплачені страхові внески.

Враховуючи наведені вище положення законодавства України, суд приходить до висновку, що вищевказані виплати входять до структури оплати праці позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України , кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до вимог частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не було доведено належним чином правомірність своєї бездіяльності, в той час як Позивач довів обґрунтованість позову.

Так, Відповідач не надав жодної відповіді на заяви Позивача та не прийняв жодного рішення, грубо порушуючи приписи п. 5 ст. 45 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» якою передбачено: «документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.»

Дана норма передбачає обов'язковість прийняття пенсійним органом за результатом розгляду заяви та доданих до неї документів рішення про призначення (перерахунок) чи про відмову в перерахунку раніше призначеної пенсії.

Так, суд враховує, що Позивач двічі звернувся до Відповідача, а потім, ув'язку з бездіяльністю останнього, до суду з вимогою щодо перерахунку пенсії не з підстав підвищення заробітної плати державних службовців, а з підстав неврахування при визначенні розміру його пенсії всіх складових заробітної плати, з якої обчислюється його пенсія.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що бездіяльність Відповідача щодо проведення перерахунку пенсії Позивачу є протиправними, а позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Положеннями ст. 84 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що перерахунок призначеної пенсії провадиться з таких строків: при виникненні права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15-го числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15-го числа; при настанні обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії, з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мали місце до 15-го числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15-го числа. У випадках, передбачених статтями 35 і 47 цього Закону, перерахунок пенсії провадиться із строків, зазначених у цих статтях.

Довідка Вороніну Віктору Івановичу Харківською митницею ДФС Державної фіскальної служби України № 20.70.05.02/128 видана 17.08.2017 року. Позивач звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії згідно даної довідки 18.08.2017 року.

За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах від 28 травня 2013 року (№21-97а13), від 4 березня 2014 року (№ 21-3а14), від 16 вересня 2014 року (№21-314а14).

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що здійснення правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів, спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

У справах "Пайн Велі Девелопмент ЛТД та інші проти Ірландії" від 29 листопада 1991 року заява № 12742/87 (Pine Valley Developments Ltd and Others v. Ireland) й "Федоренко проти України" від 01 червня 2006 року заява № 25921/02 Європейського суду з прав людини констатував, що відповідно до прецедентного права органів, які діють на підставі Конвенції, право власності може ути "наявним майном", або коштами, уключаючи позови, для задоволення їхз позивач може обґрунтувати їх принаймні "виправданими очікуваннями" щодо отримання можливості ефективного використання права власності.

У межах вироблених Європейським судом з прав людини підходів до тлумачення поняття "майно", а саме в контексті статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, це поняття охоплює як "наявне майно", так і активи включаючи право вимоги, з посиланням на які заявник може стверджувати, що він має принаймі законні очікування стосовно ефективного здійснення свого "права власності" (пункт 74 рішення Європейського суду з прав людини «Фон Мальтцан та інші проти Німеччини»від 02 березня 2005 року заяви № 71916/01, 71917/01 та 10260/02 ("Von Maltzan and Others v. Germany"). Суд робить висновок, що певні законні очікування заявників підлягають правовому захисту, та формує позицію для інтерпретації вимоги як такої, що вона може вважатися "активом": вона поивнна мати обґрунтовану законну підставу, якою, зокрема є чинна норма закону, тобто встановлена законом норма щодо виплат (пенсійних, заробітної плати, винагороди, допомоги) на момент дії цієї норми є "активом", на який може розраховувати громадянин як на свою власність.

Крім того, практикою Європейського суду з прав людини сформовано підхід щодо розуміння правової визначеності як засадничої складової принципу верховенства права. Зокрема, у рішенні Європейського суду з прав людини від 28 листопада 1999 року в справі "брумареску проти РумуніЇ" зазначено, що принцип правової визначеності є складовою верховенства права (пункт 610). Також у Рішенні від 13 грудня 2001 року у справі "Церква Бессарабської Митрополії проти Молдови" Суд зазначив, що закон має бути доступним та передбачуваним, тобто вираженим з достатньою точністю, щоб дати змогу особі в разі необхідності регулювати його положеннями свою поведінку (пункт 109). У рішенні від 26 червня 2014 року у справі "Суханов та Ільченко проти України" Суд наголосив, що зменшення розміру або припинення виплати належним чином установленої соціальної допомоги може становити втручання в право власності.

Таким чином, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог позивача.

Згідно ч.2 ст. 123 КАС України, Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Позивач у своїй позовній заяві просить зобов*язати Київське об*єднане управління Пенсійного фонду України в м. Харкові здійснити перерахунок його пенсії з 29 травня 2013р., включивши до пенсії всі складові заробітної плати, передбачені діючим законодавством.

Отже, враховуючи дату звернення позивача до суду, шестимісячний строк на звернення до суду з позовом та період за який позивач просить суд захистити його права,суд приходить до висновку, що права позивача підлягають захисту з 06.04.2017 року.

Відповідно до ч.3 ст. 123 КАС України Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

З матеріалів справи таких підстав не вбачається. Доказів поважності пропуску строку на звернення до суду з позовом позивачем не надано.

Таким чином, адміністративний позов ОСОБА_1 до Київського об*єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Харкові в частині зобов'язання відповідача провести перерахунок його пенсії за період з 29.05.2013 року по 06.04.2017 року підлягає залишенню без розгляду у зв'язку з пропуском встановленого законом строку звернення до адміністративного суду.

Відповідно до ст. 94 КАС України на користь позивача з держави підлягає стягненню сплачений судовий збір в розмірі 640,00грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 3, 19, 22, 46 Конституції України, Законом України "Про державну службу" від 10.12.2015 року № 889-VIII, Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст. 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ст.ст.2,6,32,73,74,94,122,123, 139,162,242-246 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Київського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні -задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Київського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова щодо перерахунку призначеної пенсії ОСОБА_1.

Зобов'язати Київське об'єднане управління Пенсійного фонду України м.Харкова, (код ЄДРПОУ 41247819, Держпром, 2 під'їзд, 3 поверх, м. Харків, 61022, пл.. Свободи, 5 тел.: +38 (057) 706-29-29, e-mail: kyivsk@kh.pfu.gov.ua) здійснити перерахунок та виплату, призначеної на підставі ст.37 ЗУ «Про Державну службу», ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, пенсії в розмірі 80% заробітної плати з урахуванням сум матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань визначеної в довідці Харківської митниці ДФС Державної фіскальної служби України від 17.08.2017 р. №20.70.05.02/128, починаючи з 06.04.2017 р.

Стягнути з Київського об*єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Харкові (код ЄДРПОУ 41248278, Держпром, 4 під'їзд, 6 поверх, м. Харків, 61022, пл.. Свободи, 5 тел.: +38 (057) 705-12-70, e-mail: shevchen_oupfu@kh.pfu.gov.ua) за рахунок бюджетних асигнувань на користь держави судовий збір у розмірі 640 (шістсот сорок) грн. 00 коп.

В іншій частині позову відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя