Ухвала суду № 73541824, 23.04.2018, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/7350/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 квітня 2018 року

Суддя Рівненського міського суду Харечко С.П., розглянувши клопотання Фабіан Ленґле про забезпечення позову в цивільній справі за позовом Фабіаг Ленґле до ОСОБА_1 Ленґле (ОСОБА_1) про негайне відібрання дитини і повернення її за попереднім місцем проживання,

В С Т А Н О В И В:

20 квітня 2018 року до Рівненського міського суду звернувся Фабіаг Ленґле із позовною заявою до ОСОБА_1 Ленґле (ОСОБА_1) про негайне відібрання дитини і повернення її за попереднім місцем проживання.

20 квітня 2018 року позивач подав клопотання про забезпечення позову.

23 квітня 2008 року заяву було передано судді Харечку С.П. для розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст.153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Враховуючи, що розгляд заяви відбувався за відсутності сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, розглянувши клопотання про забезпечення позову, матеріали справи, вважає, що клопотання про забезпечення позову не підлягає до задоволення.

Статтею 149 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду..

Згідно ч. 1 ст. 151 ЦПК України заява про забезпечення позову повинна містити: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Положеннями ч.1 статті 150 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується, зокрема, забороною вчиняти певні дії.

Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

Як убачається з роз'яснень, викладених у п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 2 грудня 2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При цьому при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.

Разом з тим, в заяві про забезпечення позову не наведено жодного доводу стосовно того, як невжиття в даному випадку визначеного позивачем заходу забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду за його вимогами.

Таким чином, оскільки подана позовна заява не є підставною для забезпечення позову та відсутні факти, які б вказували на існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду в задоволенні клопотання слід відмовити.

Керуючись ст.ст.153, 260, 353 ЦПК України, суд –

У Х В А Л И В :

В задоволенні клопотання Фабіан Ленґле про забезпечення позову в цивільній справі за позовом Фабіаг Ленґле до ОСОБА_1 Ленґле (ОСОБА_1) про негайне відібрання дитини і повернення її за попереднім місцем проживання - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення через Рівненський міський суд Рівненської області в Апеляційний суд Рівненської області.

Суддя Харечко С.П.