Рішення № 73541386, 23.04.2018, Полтавський районний суд Полтавської області

Справа № 545/2238/16-к

Провадження № 2/545/166/18

ЗАОЧНЕ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" квітня 2018 р. Полтавський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді Кіндяк І.С.,

з участю секретаря Лабовкіної Г.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтава цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про стягнення матеріальної та моральної шкоди, що заподіяна внаслідок ДТП, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення матеріальної та моральної шкоди, що заподіяна внаслідок ДТП, в обґрунтування позовних вимог зазначив, що внаслідок винних протиправних дій відповідача, а саме: вчиненого ДТП, - позивачу як потерпілій особі завдано збитки які у добровільному порядку винуватцем не були відшкодовані.

Від позивача до суду надійшла заява у якій позов підтримав повністю та просив розглянути справу без його участі на підставі наявних у ній доказів, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідачі у судове засідання не з’явились, не повідомивши про причини неявки та її поважність, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи відповідно до вимог ст. 128 ЦПК України.

Враховуючи подану заяву позивача, повторну неявку відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до вимоги ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:

1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання;

2)відповідач не з’явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;

3) відповідач не подав відзив;

4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За таких обставин, за згодою позивача, суд ухвалив: проводиться заочний розгляд справи.

Відповідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Стаття 16 ЦК України встановлює, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Одним із передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування майнової шкоди (п. 8 ч. 2 ст. 16 ЦК України).

Статтею 22 ЦК України передбачено, що збитками, які підлягають відшкодуванню у повному обсязі, є … витрати, яких особа зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права...”. У відповідності до вимог ст. 1192 Цивільного кодексу України, відшкодуванню підлягає завдані збитки у повному обсязі.

Судом встановлено і підтверджується матеріалами справи, що 15 лютого 2016 року близько 7 год. 40 хв., гр. ОСОБА_2, керуючи автомобілем НОМЕР_1 по автодорозі Машівка-Полтава в районі с. Марківка Полтавського району порушив вимоги п. 12.1 Правил дорожнього руху, внаслідок чого відбулося зіткнення із зустрічним автомобілем НОМЕР_2, в результаті чого згідно висновку судово-медичної експертизи № 77 від 16.05.2016 року, позивач ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров’я у вигляді закритого перелому верхньої третини правої стегнової кістки, закриті переломи п'ятих п'ясних кісток обох кистей рук, забитої рани лобної ділянки голови, струсу головного мозку.

Також встановлено, що дорожньо-транспортна пригода сталася з вини водія автомобіля НОМЕР_1, - ОСОБА_2, у діях якої згідно висновку судової авто-технічної експертизи №166 від 19 травня 2016 року вбачаються невідповідності з вимогами п. 12.1 Правил дорожнього руху України, які з технічної точки зору знаходяться в причинному зв'язку з виникненням даної події.

Внаслідок отриманих тілесних ушкоджень, потерпілий ОСОБА_1, перебував на стаціонарному лікуванні у 1-й міській клінічній лікарні м. Полтави з 15 лютого 2016 року по 07.03.2016 року та на амбулаторному лікуванні у Карлівській центральній районній лікарні з 09 березня 2016 року по час подачі позову.

Із матеріалів справи вбачається, що за час знаходження на лікуванні позивачем, ОСОБА_1 було витрачено власні кошти на ліки та необхідне медичне обладнання у розмірі 21691,27 грн., що підтверджується квитанціями та чеками (а.с. 7-8, 9-24, 25-26, 27-28, 29-30, 31-32, 33-34, 35, 36).

Згідно вироку Полтавського районного суду Полтавської області від 07.02.2017 року та ухвали Апеляційного суду Полтавської області від 30.10.2017 року, встановлено, що ОСОБА_2, визнано винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України та призначено покарання у виді 2 (двох) років виправних робіт з відрахуванням 15% від суми заробітку в дохід держави, з позбавленням права керувати транспортними засобами на 1(один) рік (а.с. 37-38, 39).

У відповідності до вимог ст. 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

За таких підстав, можливо зробити висновок про те, що внаслідок винних протиправних дій відповідача ОСОБА_2, - позивачу ОСОБА_1 було завдано матеріальну та моральну шкоду.

Згідно ст. 1187 Цивільного кодексу України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов’язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Частиною 2 ст. 1167 ЦК України визначено, моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

У пункті 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року, визначено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати не майнового характеру внаслідок моральних або фізичних страждань, в тому числі порушення нормальних життєвих зв’язків, порушення з оточуючими людьми при настанні інших негативних наслідків.

За даних обставин суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими , доведеними та підлягають частковому задоволенню.

При визначені розміру відшкодування моральної шкоди, суд приймає до уваги обставини справи, характер діяння відповідача, ступень моральних та психічних переживань позивача з приводу протиправних винних дій відповідача, що потягло за собою для позивача - ушкодження здоров’я у виді середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, втрати через це нормальних життєвих зв’язків, та виходячи з принципу об'єктивності, засад розумності, справедливості та доцільності, суд вважає, що сума 50 000.00грн. в повній мірі зможе компенсувати заподіяну позивачу моральну шкоду.

Також з відповідача підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати на залучення адвоката для отримання правової допомоги, що підтверджується квитанцією № 78 від 29.06.2016р. (а.с.36)

Судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь Держави.

Керуючись, ст. ст. 9-13, 81, 200, 206, 258-259, 263-265, ЦПК Українист.ст. 15, 16, 23, 1166-1167, 1187, 1188, 1195 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1992р. «Про практику розгляду судами цивільних справ про відшкодування шкоди, п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд,-

в и р і ш и в :

Уточнений позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про стягнення матеріальної та моральної шкоди, що заподіяна внаслідок ДТП, – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі – 50 000.00 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати пов’язані з оплатою правової допомоги адвокату у розмірі – 3000.00 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Держави судовий збір у розмірі (704.80 х 2 (задоволені позовні вимоги) = 1409.60) – 1409.60 грн.

В іншій частині позовних вимоги слід відмовити за безпідставністю.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів відповідно до порядку визначеного ст. 284 ЦПК України.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Полтавської області протягом 30 днів з моменту проголошення шляхом подачі апеляційної скарги.

Суддя Полтавського районного суду І.С. Кіндяк