Рішення № 73541013, 19.04.2018, Лубенський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 539/83/18

Провадження № 2/539/370/2018

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 квітня 2018 року Лубенський міськрайонний суд

Полтавської області

в складі: головуючого судді Іващенка Ю.А.,

при секретарі Мирна Т.Ф.,

з участю прокурора Савинського С.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лубни цивільну справу за позовом першого заступника керівника Лубенської місцевої прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі департаменту охорони здоров’я Полтавської обласної державної адміністрації до ОСОБА_1 про відшкодування збитків, завданих кримінальним правопорушенням у вигляді витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину,

В С Т А Н О В И В:

Перший заступник керівника Лубенської місцевої прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі департаменту охорони здоров”я Полтавської обласної державної адміністрації звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування збитків, завданих кримінальним правопорушенням у вигляді витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідача за вироком Лубенського міськрайонного суду від 04.01.2017 р., який набрав законної сили, визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України та призначено покарання у вигляді 5 років позбавлення волі.

Вироком суду встановлено, що 29.04.2016 року близько 23 год. 30 хв., поблизу під’їзду №3 житлового будинку №2 по вул. Першотравневій в м. Лубнах Полтавської області, між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на ґрунті особистих неприязних відносин виникла сварка, в ході якої у ОСОБА_1 виник умисел на заподіяння тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_2 шляхом нанесення удару гострим предметом в область грудної клітки. Реалізуючи свій злочинний умисел, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, ОСОБА_1, тримаючи гострий предмет, що мав колото-різані властивості, у руці на рівні грудної клітки ОСОБА_2, із достатньою фізичною силою наніс один удар по передній поверхні грудної клітки останнього, заподіявши потерпілому тілесні ушкодження у вигляді проникаючого колото-різаного поранення грудної клітки справа з ушкодженням 6-го ребра справа та міжреберних судин справа, що супроводжувалось гемопневмотораксом справа (наявність в плеврарній порожнині геморагічного випоту - крові і вільного газу - повітря) та геморагічним шоком 2-3 ступеню (розвивається в результаті гострої крововтрати), що згідно висновку судово-медичної експертизи №216 від 30.06.2016 року по ступеню тяжкості відносяться до тяжких тілесних ушкоджень. Своїми умисними протиправними діями, які виразилися у заподіянні ОСОБА_2 умисного тяжкого тілесного ушкодження, тобто умисного тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.121 КК України.

ОСОБА_2 11.05.2016 року госпіталізовано до Полтавської обласної клінічної лікарні ім. М.В. Скліфосовського до відділення торакальної хірургії, де він перебував на лікуванні з 11.05.2016 року по 24.05.2016 року.

Згідно довідки розрахунку Полтавської обласної клінічної лікарні ім. М.В. Скліфосовського №04-03/1302 від 02.06.2016 року на лікування потерпілого ОСОБА_2 за період з 11.05.2016 року по 24.05.2016 року витрачено 5646,86 грн.

На підставі викладеного, позивач прохав суд стягнути з ОСОБА_1 на користь департаменту охорони здоров”я Полтавської обласної державної адміністрації 5646,86 грн. витрат за стаціонарне лікування потерпілого.

В судовому засіданні прокурор Савинський С.Г. позов підтримав, прохає його задовольнити, обґрунтовував позовні вимоги обставинами, викладеними в позовній заяві.

Департамент охорони здоров”я Полтавської обласної державної адміністрації в інтересах якого заявлено позов в судове засідання не з”явився, надав до суду заяву з проханням розглядати справу без участі його представника.

Відповідач ОСОБА_1 до суду надіслав заяву з проханням розглядати справу за його відсутності.

Ухвалою суду від 28.02.2018 року розгляд справи за позовом першого заступника керівника Лубенської місцевої прокуратури Полтавської області в інтересах департаменту охорони здоров”я Полтавської обласної державної адміністрації до ОСОБА_1 про відшкодування збитків, завданих кримінальним правопорушенням у вигляді витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину, призначено в режимі відеоконференції з ДУ „Полтавська виправна колонія №64”, однак проводити судове засідання в режимі відеоконференції не надалося можливим, оскільки ДУ „Полтавська виправна колонія №64” не вийшла на зв”язок.

Заслухавши прокурора, з’ясувавши обставини справи на підставі доказів, наданих особами, які беруть участь у справі, суд вважає за необхідне позов задовольнити.

Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

На підставі доказів, наданих особами, які беруть участь у справі, судом встановлено, що вироком Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 04 січня 2017 р. ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України та призначено покарання у вигляді 5 років позбавлення волі, ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 21.09.2017 року даний вирок залишено без змін.

Даним вироком суду встановлено, що 29.04.2016 року близько 23 год. 30 хв., поблизу під’їзду №3 житлового будинку №2 по вул. Першотравневій в м. Лубнах Полтавської області, між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на ґрунті особистих неприязних відносин виникла сварка, в ході якої у ОСОБА_1 виник умисел на заподіяння тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_2 шляхом нанесення удару гострим предметом в область грудної клітки. Реалізуючи свій злочинний умисел, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, ОСОБА_1, тримаючи гострий предмет, що мав колото-різані властивості, у руці на рівні грудної клітки ОСОБА_2, із достатньою фізичною силою наніс один удар по передній поверхні грудної клітки останнього, заподіявши потерпілому тілесні ушкодження у вигляді проникаючого колото-різаного поранення грудної клітки справа з ушкодженням 6-го ребра справа та міжреберних судин справа, що супроводжувалось гемопневмотораксом справа (наявність в плеврарній порожнині геморагічного випоту - крові і вільного газу - повітря) та геморагічним шоком 2-3 ступеню (розвивається в результаті гострої крововтрати), що згідно висновку судово-медичної експертизи №216 від 30.06.2016 року по ступеню тяжкості відносяться до тяжких тілесних ушкоджень.

Згідно довідки розрахунку департаменту охорони здоров”я Полтавської обласної державної адміністрації №04-03/1302 від 02.06.2016 року на лікування потерпілого ОСОБА_2 в період з 11.05.2016 року по 24.05.2016 року витрачено 5646,86 грн., з яких витрачено медикаментів лікарні на суму 1546,66 грн. та за 13 ліжко дні 4100,20 грн. (вартість 1 ліжко дня 315,40 грн. х 13 ліжко дня).

Згідно ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов’язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат» № 11 від 07.07.1995 року, питання про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого вирішується згідно з "Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання".

Як передбачено цим Порядком, сума коштів, що підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров'я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, з урахуванням кількості ліжко-днів, проведених ним у стаціонарі, та щоденної вартості його лікування.

Термін і обґрунтованість перебування потерпілого від злочину на стаціонарному лікуванні визначається на підставі даних лікувального закладу, де він перебував на лікуванні. До справи має бути приєднана довідка - розрахунок бухгалтерії цього закладу із записом про вартість одного ліжко-дня та загальну суму фактичних витрат на лікування потерпілого.

Витрачені на стаціонарне лікування кошти підлягають відшкодуванню у повному обсязі і зараховуються до відповідного державного бюджету залежно від джерел фінансування закладу охорони здоров'я або на рахунок юридичної особи, якій належить останній.

Відповідно до довідки департаменту охорони здоров”я Полтавської обласної державної адміністрації від 02.06.2016 року ОСОБА_2 перебував на лікуванні у відділенні торакальної хірургії ПОКЛ з 11.05.2016 року по 24.05.2016 року і на його лікування було витрачено 5646,86 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину.

Враховуючи викладене, наявний причинний зв'язок між встановленими вироком суду злочинними діями відповідача та перебуванням потерпілого ОСОБА_2 на лікуванні, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Враховуючи, що позов задоволено, а позивач був звільнений від сплати судового збору при зверненні до суду із даним позовом, у відповідності до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 704,80 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позов першого заступника керівника Лубенської місцевої прокуратури Полтавської області (місце знаходження м. Лубни, вул. Старо-Троїцька, 13, Полтавської області) в інтересах держави в особі департаменту охорони здоров’я Полтавської обласної державної адміністрації (місце знаходження м. Полтава, вул. Стрітенська, 44, ЄДРПОУ 02013107) до ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, місце реєстрації АДРЕСА_1, на даний час відбуває покарання в Державній установі «Полтавська виправна колонія №64», що знаходиться за адресою м. Полтава, вул. Старокотелевська, 6) про відшкодування збитків, завданих кримінальним правопорушенням у вигляді витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь департаменту охорони здоров’я Полтавської обласної державної адміністрації 5646 грн. 86 коп. матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення у вигляді витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину ОСОБА_2.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 704 грн. 80 коп. судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Апеляційного суду Полтавської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до пп.15.5 п.15 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Лубенський міськрайонний суд Полтавської області.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Лубенського

міськрайонного суду ОСОБА_3