Рішення № 73540689, 12.04.2018, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/4491/17

Провадження №2/524/177/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.04.2018 м.Кременчук

Автозаводський районний суд м. Кременчука в складі:

Головуючого судді - Андрієць Д.Д.

за участю секретаря - Воблікової І.О.

представника позивача - ОСОБА_1

відповідачів - ОСОБА_2, ОСОБА_3

представника відповідача - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кременчуці цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки та визнання права власності в порядку спадкування,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_5 звернувся до Автозаводського районного суду м. Кременчука із позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки та визнання права власності в порядку спадкування. Свої вимоги позивач мотивував тим, що він є власником житлового будинку з господарськими будівлям, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1. В квітні 2017 року він звернувся до Першої кременчуцької державної нотаріальної контори для оформлення своїх спадкових прав після померлого ОСОБА_6 на земельну ділянку, розташовану по АДРЕСА_1. Державним нотаріусом Першої кременчуцької державної нотаріальної контори йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки власниками земельної ділянки, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 є ОСОБА_3 і ОСОБА_2 Вважає, що його права на володіння та розпорядження нерухомим майном, як єдиного та законного власника житлового будинку з господарськими будівлями та відповідно земельної ділянки, на якій вони розташовані, порушені відповідачами, які незаконно зареєстрували право спільної власності на дану земельну ділянку.

Посилаючись на вказані обставини, позивач просив суд визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 572 кв.м, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, від 01.03.2016, укладений між ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_7; визнати за ним право власності в порядку спадкування на земельну ділянку площею 572 кв.м, розташовану за адресою: АДРЕСА_1.

В судовому засіданні 26.01.2018 позивач та його представник підтримали позов та просили його задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві. Представник позивача вважав, що земельна ділянка площею 572 кв.м, розташована за адресою: АДРЕСА_1 була відчужена незаконно, оскільки нотаріусом не було встановлено наявність на земельній ділянці нерухомого майна, власником якого є ОСОБА_5.

Відповідачі проти задоволення позову заперечували, вважали вимоги позивача безпідставними. Представник відповідача ОСОБА_3, адвокат ОСОБА_4, звертав увагу суду на те, що ОСОБА_6 на момент складання свого заповіту вже не був власником спірної земельної ділянки, оскільки вона була відчужена ним ОСОБА_8

Третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Куксова М.С. в судове засідання не з'явилась, надіслала клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Треті особи, Управління державної реєстрації Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області, Перша кременчуцька державна нотаріальна контора надіслали заяви про розгляд справи за відсутності їх представника.

Третя особа, ОСОБА_7, надіслав суду клопотання про розгляд справи за його відсутності та письмові пояснення щодо позову, у яких зазначив, що позов ОСОБА_5 вважає необґрунтованим, у його задоволенні просив відмовити.

Суд, вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази, приходить до наступного.

Відповідно до ст.373 Цивільного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується Конституцією України. Право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону. Право власності на земельну ділянку поширюється на поверхневий (грунтовий) шар у межах цієї ділянки, на водні об'єкти, ліси, багаторічні насадження, які на ній знаходяться, а також на простір, що є над і під поверхнею ділянки, висотою та глибиною, які необхідні для зведення житлових, виробничих та інших будівель і споруд. Власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення. Власник земельної ділянки може використовувати на свій розсуд все, що знаходиться над і під поверхнею цієї ділянки, якщо інше не встановлено законом та якщо це не порушує прав інших осіб.

Судом встановлено, що між ОСОБА_7 та ОСОБА_3, ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,0572 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд(присадибна ділянка) кадастровий номер НОМЕР_1. Вказаний договір купівлі-продажу був посвідчений 01 березня 2016 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Куксовою М.С. та зареєстровано в реєстрі за №477.

В ст.55 Конституції України визначено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

В рішенні у справі за конституційним зверненням громадян ОСОБА_10, ОСОБА_11 та інших громадян щодо офіційного тлумачення статей 55, 64, 124 Конституції України (справа за зверненнями жителів міста Жовті Води) від 25 грудня 1997 року N 9-зп Конституційний Суд України визначив, що частину першу статті 55 Конституції України треба розуміти так, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку. Суд не може відмовити у правосудді, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод.

Відповідно до ч.1 ст.4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Звертаючись до суду із позовом, позивач посилається на те, що він є єдиним власником житлового будинку та земельної ділянки, розташованих за адресою: Полтавська область, АДРЕСА_1, які він успадкував за заповітом після померлого ОСОБА_6.

В ст.ст.1216, 1218 Цивільного кодексу України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Рішенням Апеляційного суду Полтавської області від 20.05.2008 по справі 22ц-1107/2008 рішення Автозаводського районного суду м.Кременчука від 21.02.2008 було скасовано в частині визнання недійсним дублікату державного акту на право власності на земельну ділянку по АДРЕСА_1, виданого на ім'я ОСОБА_6 26.01.2006, визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки між ОСОБА_6 та ОСОБА_12, визнання за ОСОБА_6 права власності на спірну земельну ділянку та прийнято нове рішення в цій частині про відмову у задоволенні вимог ОСОБА_6 за їх необґрунтованістю.

Отже, суд приходить до висновку про те, що на момент відкриття спадщини після померлого ОСОБА_6 спірна земельна ділянка останньому не належала, оскільки була відчужена ним за договором купівлі-продажу від 26.01.2006 на користь ОСОБА_12.

Також суд відзначає, що рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука від 26.01.2010 по справі №2-1349/2010 за позовом ОСОБА_5 до виконавчого комітету Автозаводського районної ради м. Кременчука про визнання права власності на майно у порядку спадкування, яким за ОСОБА_5 було визнано право власності на житловий будинок з господарськими будівлями, розташований за адресою: АДРЕСА_1 скасовано рішенням Апеляційного суду Полтавської області від 10 серпня 2017 року. Ухвалою Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 09.11.2017 вищевказане рішення Апеляційного суду Полтавської області залишено без змін.

Згідно ст.215 ЦПК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

В частинах першій - третій, п'ятій та шостій статті 203 Цивільного кодексу України визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

На переконання суду, укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки між ОСОБА_7 та ОСОБА_3, ОСОБА_2 відповідає вимогам ст.203 Цивільного кодексу України.

Аналіз встановлених обставин в системному зв'язку із положеннями цивільного законодавства дає підстави вважати, що у позивача ОСОБА_5 не виникло право на спадкування земельної ділянки площею 0,0572 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_1, а також право користування нею.

Відтак, суд вважає, що позивачем не було доведено те, що відповідачами були порушені або невизнані його права і що його права і свободи підлягають судовому захисту.

За таких обставин, суд приходить до висновку про те, що позов ОСОБА_5 до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки та визнання права власності в порядку спадкування задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

З огляду на те, що судом було відмовлено у задоволенні позову, судовий збір, сплачений позивачем при подачі позову, поверненню не підлягає.

Керуючись ст. ст.10, 12, 81, 141, 258, 259, 263 - 265 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_5 до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки та визнання права власності в порядку спадкування - залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Полтавської області через Автозаводський районний суд міста Кременчука шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Д.Д.Андрієць