Постанова № 73539455, 17.04.2018, Апеляційний суд Київської області

Справа № 362/5092/14-ц Головуючий у І інстанції Орда О. О.Провадження № 22-ц/780/19/18 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 46 17.04.2018

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 квітня 2018 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді - Олійника В.І.,

суддів Лівінського С.В., Матвієнко Ю.О.,

при секретарі Удовиченко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 22 грудня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_4 до ОСОБА_6, треті особи: ОСОБА_7 сільська рада Васильківського району Київської області, Васильківська районна державна адміністрація Київської області, Васильківський районний підрозділ Публічного акціонерного товариства "Київобленерго", ОСОБА_8, про усунення перешкод в користуванні земельними ділянками, -

в с т а н о в и л а :

Статтею 351 Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону України № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - ЦПК України), визначено, що судом апеляційної інстанції у цивільних справах є апеляційний суд, у межах апеляційного округу якого(території, на яку поширюються повноваження відповідного апеляційного суду) знаходиться місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Відповідно до пунктів 8, 9, 11 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується; справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, а також заяви і скарги подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не відкрито на момент набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У жовтні 2014 року ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_5, ОСОБА_4 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_6Ю, ОСОБА_9, треті особи: ОСОБА_7 сільська рада, Васильківська районна державна адміністрація Київської області, Васильківський РП ПАТ «Київобленерго» про усунення перешкод в користуванні земельними ділянками.

Просили зобов’язати ОСОБА_6 та ОСОБА_10 усунути перешкоди в користуванні земельними ділянками ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_5 та ОСОБА_4, площею по 2,0000 га кожна, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, кадастрові номери відповідно:

№3221480000:06:012:0007,№3221480000:06:012:0005,№3221480000:06:012:0004, №3221480000:06:012:0020, які розташовані на території ОСОБА_7 сільської ради Васильківського району Київської області, привівши їх у первинний, придатний для використання за цільовим призначенням стан шляхом:

- знесення самочинно збудованих будинку, господарської будівлі, паркану, захисного валу, семи електроопор, електротрансформатора;

- очищення земельних ділянок позивачів від будівельного сміття на місці самовільного будівництва, щебеню на місці новоствореного проїзду та автостоянки;

- відновлення родючого шару ґрунту на місці самозахоплених земельних ділянок площею 0,388 га, а саме - №3221480000:06:012:0007 (власник ОСОБА_3) на 0,1215 га, №3221480000:06:012:0005 (власник ОСОБА_5) на 0,1088 га, №3221480000:06:012:0004 (власник ОСОБА_2) на 0,1140 га, №3221480000:06:012:0320 (власник ОСОБА_4) на 0,0437 га.;

-відновлення захопленого проходу між ділянками: №3221480000:06:012:0007 (власник ОСОБА_3), №3221480000:06:012:0005 (власник ОСОБА_5), №3221480000:06:012:0004 (власник ОСОБА_2), №3221480000:06:012:0320 (власник ОСОБА_4) з одного боку та №3221484001:02:029:0006 площею 0,24997 га (власник ОСОБА_6), №3221484000:06:029:0003 площею 0,25 га (власник ОСОБА_9) з іншого боку, розташованих на території ОСОБА_7 сільської ради Васильківського району Київської області відповідно до публічної кадастрової карти України та стягнути з відповідачів на користь позивачів пропорційно судові витрати, в тому числі витрати на сплату судового збору - 243 грн. 60 коп., юридичну допомогу - 16500 грн. та оплату топографо-геодезичних вишукувальних робіт в сумі 4000 грн.

Свої позовні вимоги обґрунтовували тим, що вони є власниками 4-х земельних ділянок, площею по 2,0000 га кожна цільове призначення яких - для ведення особистого селянського господарства, кадастрові номери: №3221480000:06:012:0007 (власник ОСОБА_5В), №3221480000:06:012:0005 (власник ОСОБА_5В.), №3221480000:06:012:0004 (власник ОСОБА_2В.), №3221480000:06:012:0320 (власник ОСОБА_4А.), розташованих на території ОСОБА_7 сільської ради Васильківського району Київської області.

Зі сторони південного сходу від межі ділянок позивачів згідно публічної кадастрової карти України знаходяться земельні ділянки відповідачів - кадастрові номери: №3221484001:02:029:0006 пощею 0,24997 га (власник ОСОБА_6Ю.) та №3221484000:06:029:0003 площею 0,25 га (власник ОСОБА_9С.).

Всі вищезгадані земельні ділянки знаходяться поза межами населеного пункту.

Між земельними ділянками позивачів та відповідачів відповідно до публічної кадастрової карти України та державних актів про право власності на земельні ділянки позивачів знаходиться прохід, що відноситься до земель загального користування.

Незважаючи на це, відповідачі самовільно розширили межі своїх земельних ділянок та провели ряд будівельних робіт, а саме: повністю зайнявши прохід між земельними ділянками сторін облаштували проїзд до своїх ділянок по земельних ділянках позивачів, знявши шар родючого ґрунту та зробивши висипку з щебеню; зі знятого родючого шару ґрунту облаштовано захисний вал вздовж ділянок; безпосередньо по земельних ділянках позивачів встановлено кам’яний паркан загальною довжиною більше 200 м.; встановлено сім електроопор та облаштовано майданчик для електротрансформатора; ведеться будівництво будинку, господарського приміщення, обладнано автомобільну стоянку.

Внаслідок самовільного розширення відповідачами меж своїх земельних ділянок та проведення ними вищезгаданих будівельних робіт відповідно до результатів топографо-геодезичних вишукувальних робіт, проведених ТОВ «ВВОСС», що має відповідну ліцензію, земельні ділянки позивачів зменшилися на 0,388 га, а саме - №3221480000:06:012:0007 (власник ОСОБА_3) на 0,1215 га, №3221480000:06:012:0005 (власник ОСОБА_5) на 0,1088 га, №3221480000:06:012:0004 (власник ОСОБА_2) на 0,1140 га, №3221480000:06:012:0320 (власник ОСОБА_4) на 0,0437 га.

Зазначена площа не включає площі проходу, що відноситься до земель загального користування і щодо захисту яких позовні вимоги можуть бути заявлені третіми особами.

Їхні неодноразові звернення до відповідачів з проханням добровільно перенести незаконно зведенні споруди на свої земельні ділянки, звільнивши від них їхні землі та відновивши їх родючий шар залишились без задоволення, а тому вони вимушені звернутися до суду.

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 15 вересня 2015 року залучено до участі у справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_5, ОСОБА_4 до ОСОБА_6, ОСОБА_9, треті особи: ОСОБА_7 сільська рада, Васильківська районна державна адміністрація Київської області, Васильківський РП ПАТ "Київобленерго" про усунення перешкод у користуванні земельними ділянками в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_8

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 22.12.2016 року провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_5, ОСОБА_4 до ОСОБА_6, ОСОБА_9, треті особи: ОСОБА_7 сільська рада, Васильківська районна державна адміністрація Київської області, Васильківський РП ПАТ "Київобленерго", ОСОБА_8, про усунення перешкод в користуванні земельними ділянкам, в частині вимог до ОСОБА_9 закрито.

Рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 22 грудня 2016 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, ОСОБА_5 та ОСОБА_11 з підстав порушення судом норм матеріального і процесуального права ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч.ч.1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відмовляючи в позові, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги залишились не доведені належними і допустимими доказами, судом не встановлено достовірних даних про вчинення перешкод у користуванні позивачами власними земельними ділянками саме внаслідок винних дій відповідачки.

Проте, рішення суду першої інстанції даним вимогам закону не відповідає.

Згідно з ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За ч.2 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

За п.2 ч.1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право: скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Статтею 125 ЗК України передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно ч.1 ст.126 ЗК України право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами.

За ч.2 ст.328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Судом встановлено, що відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА №300889 ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 2,0000 га, яка розташована Київська область, Васильківський район, ОСОБА_7 сільська рада, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 3221484000:06:012:0004 (а.с.12).

Згідно з Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯА №300886 ОСОБА_5 є власником земельної ділянки площею 2,0000 га, яка розташована: Київська область, Васильківський район, ОСОБА_7 сільська рада, цільове призначення якої для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 3221484000:06:012:0007 (а.с.13).

Відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА№300890 ОСОБА_5, яка проживає: ІНФОРМАЦІЯ_1, на підставі Розпорядження Васильківської райдержадміністрації №115 від 23 лютого 2005 року є власником земельної ділянки площею 2,0000 га, яка розташована: Київська область, Васильківський район, ОСОБА_7 сільська рада, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер: 3221484000:06:012:0005 (а.с.14).

За Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯА№300891 ОСОБА_11 є власником земельної ділянки площею 2,0000 га, яка розташована: Київська область, Васильківський район, ОСОБА_7 сільська рада, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер: 3221484000:06:012:0320 (а.с.15).

Згідно з ч.2 ст.152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов’язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом способів (ч.3 ст.152 ЗК).

Як вбачається з акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства Державної інспекції сільського господарства в Київській області від 22.09.2014 року у власності ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_5 ОСОБА_11 на підставі державних актів на право власності на земельну ділянку перебувають чотири земельні ділянки загальною площею 8,0000 га (по 2,0000 га кожна) для ведення особистого селянського господарства. Під час виїзду до місця розташування земельних ділянок встановлено, що станом на 22.09.2014 року частини вищевказаних земельних ділянок ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_11 самовільно зайняті ОСОБА_6 та використовуються під щебеневою дорогою, стовпами ЛЕП, трансформаторною підстанцією, кам’яною та дерев’яною огорожами.

Як стверджує ОСОБА_2В, на частині вказаних земельних ділянок для прокладання дороги сусідами ОСОБА_10,ОСОБА_6 виконувалося зняття та перенесення грунтового покриву, у зв’язку з чим на ділянках з’явилися навали грунту висотою 3,5 м. За даними топографо - геодезичних робіт, виконаних у 2014 році ТОВ «ВВОСС», загальна площа самовільно зайнятих земельних ділянок складає 0,3880 га в тому числі на земельній ділянці ОСОБА_5В площею 0,1215 га, на земельній ділянці ОСОБА_2В площею 0,1140 га, на земельній ділянці ОСОБА_5В площею 0,1088 га, на земельній ділянці ОСОБА_4А площею 0,0437 га.

Отже, на земельних ділянках ОСОБА_2, ОСОБА_5 ОСОБА_11 наявні ознаки порушень вимог земельного законодавства (самовільне зайняття земельних ділянок, використання земельної ділянки не за цільовим призначенням, проведення будівельних або інших робіт пов’язаних з порушенням грантового покриву, зняття перенесення ґрунту), таким чином порушуються вимоги статей 125, 126,168 Земельного кодексу України (а.с.36).

Суд першої інстанції помилково не взяв до уваги вказаний акт.

Відповідно до листа начальника Васильківського РП ПАТ «Київобленерго» ОСОБА_12 №1268 від 29.10.2014 року, за адресою: Васильківський район, с. Крушинка, вулиця Полунична електропостачання здійснюється відповідно до договору про користування електричною енергією від 25.09.2008 року, укладеного між ПАТ «Київобленерго» та ОСОБА_9, зареєстрованим за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, і згідно вказаного договору межа балансової належності встановлена на контактних з’єднань на опорі №7 відгалуження №4 Л-ТП-345 ПЛ-10кВ (а.с.37) та відповідно до експертизи ці електроопори знаходяться на земельній ділянці позивачів і встановлені саме відповідачкою.

Згідно схем накладок земельних ділянок на території ОСОБА_7 сільської ради Васильківського району площа земельних ділянок 3221480000:06:012:0007 (власник ОСОБА_3), №3221480000:06:012:0005 (власник ОСОБА_5), №3221480000:06:012:0004 (власник ОСОБА_2), №3221480000:06:012:0320 (власник ОСОБА_4), складає 0,1215 га (а.с.21, 22).

Відповідно до схематичного зображення спірних земельних ділянок є перешкода у законному користуванні позивачів, оскільки відповідна площа земельних ділянок площею 0,1215 га зайнята саме відповідачкою по справі ОСОБА_13

Згідно з довідкою начальника Васильківського РП ПАТ «Київобленерго» ОСОБА_12№231 від 25.02.2015 року повітряна лінія 10 кВ від опори №7 відгалуження №4 Л-ТП-345 ТП 1187 не є власністю і не знаходиться на балансі та не обслуговується Васильківським РП Пат «Київобленерго» (а.с.68).

З відповіді ОСОБА_14 Держземагенства у Васильківському районі №9-1009-0.2-1640/2-15 від 18.03.2015 року вбачається, що відповідно до Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі земельна ділянка з кадастровим номером 3221484000:06:029:0003 обліковується за гр.ОСОБА_15, площею 0,1224 га, яка розташована в селі Крушинка, вулиця Польова, 24 та 3221484000:06:029:0003 обліковується за громадянином ОСОБА_9, площею 0,2500 га, яка розташована за адресою: с. Крушинка, вулиця Полунична, зважаючи на вищевикладене двом різним земельним ділянкам присвоєно один кадастровий номер. Крім того, в програмному забезпеченні ведення Державного земельного кадастру земельні ділянки з кадастровими номерами 3221484000:06:029:0003, площею 0,2500 га та 3221484001:02:029:006, площею 0,2500 обліковуються за гр.ОСОБА_9 та ОСОБА_6 (а.с.84).

Згідно свідоцтва про смерть серії 1-ОК №101556 від 27 грудня 2007 року виданого виконкомом Мархалівської сільської радим Васильківського району Київської області 26 грудня 2007 року помер ОСОБА_9 (а.с.98).

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом, посвідченого державним нотаріусом Васильківської районної державної нотаріальної контори Київської області ОСОБА_16 від 10 грудня 2010 року, спадкоємцем зазначеного у свідоцтві майна ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_3, який помер 26 грудня 2007 року, є його дружина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, яка зареєстрована за місцем проживання в ІНФОРМАЦІЯ_5 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), у тому числі з урахуванням 1/2 частки спадщини, від якої відмовився син спадкодавця - ОСОБА_10 (а.с.99).

Згідно з договором №200831915/Д/п 10849099 про користування електричною енергією від 25 вересня 2008 року, укладеного з ОСОБА_9, який проживає ІНФОРМАЦІЯ_6 та ЗАТ «А.Е.С. Київобленерго» о особі начальника комерційного відділу Васильківського РП уклали договір про користування електричною енергією села Крушинка, вулиця Полунична межа розподілу встановлена на ізоляторах опори 7 відг. №4 ПЛ-10кВ Л-ТП-345 ТП-1187 (а.с.121-124).

З довідки заступника начальника з комерційної роботи Васильківського РП ПАТ «Київобленерго» ОСОБА_17 №1110 від 11.09.2015 року вбачається, що від ТП 1187 підключено споживача ОСОБА_8, якому здійснюється постачання електричної енергії за адресою: Васильківський район, село Крушинка, вулиця Удодівська, 12 відповідно до умов договору №200909119 від 20.12.2012 року (а.с.155).

Відповідно до листа сільського голови ОСОБА_7 сільської ради Васильківського району Київської області В.П ОСОБА_18 №523/02-12 від 30.10.2015 року дані земельної ділянки на даний час знаходяться за межами населеного пункту села Крушинка повноваження у сфері земельних питань ОСОБА_7 сільської ради має тільки в межах населених пунктів, дані земельні ділянки включені до Генерального плану села Крушинка, але на даний час Генеральний план не затверджено (а.с.176).

Згідно зі ст.1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною Земель» самовільним заняттям земельної ділянки є будь-які дії особи, які свідчать про фактичне використання не наданої їй земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду).

Відповідно до ст.391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Частиною 1 ст.152 Земельного кодексу України встановлено, що держава

забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.

Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь - яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків (ч.2 цієї статті).

Відповідно до абз.1 п.17 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)» №6 від 30.03.2012 року (далі - Постанова), позов про знесення самочинно збудованого нерухомого майна може бути пред'явлено власником чи користувачем земельної ділянки або іншою особою, права якої порушено, зокрема, власником (користувачем) суміжної земельної ділянки з підстав, передбачених ст.391 Цивільного кодексу України та ст.103 Земельного кодексу України.

Частиною 1ст. 376 ЦК України закріплено, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Самочинним вважається будівництво житлового будинку, будівлі, споруди, іншого нерухомого майна, якщо вони збудовані (будуються) на земельній ділянці, що не була відведена особі, яка здійснює будівництво; або відведена не для цієї мети; або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту; або з істотним порушенням будівельних норм і правил (абз.1 п.4 Постанови).

Отже, об'єкти нерухомого майна, збудовані відповідачами, розташовані на земельних ділянках, не відведених відповідачам, а тому є самочинним будівництвом.

Частиною 4 ст.376 ЦК України встановлено, що якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

Відповідно до ст.212 ЗК України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування витрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

В ході розгляду справи було встановлено, що відповідач ОСОБА_19 26.12.2007 року помер, а на всю спадщину, що залишилась після його смерті видано свідоцтво про право на спадщину на ім'я відповідачки ОСОБА_6 (а.с.98-99).

У зв'язку зі встановленням зазначеного факту та закриттям ухвалою суду від 22 грудня 2016 року провадження щодо вимог до ОСОБА_19, всі вимоги без змін стосувалися до відповідачки ОСОБА_6

Вимоги позивачів підтверджуються наступними доказами:

- копіями державних актів про належність позивачам ОСОБА_20, ОСОБА_5, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 земельних ділянок, площею по 2,0000 га кожна, для ведення особистого селянського господарства, кадастрові номери відповідно: №3221480000:06:012:0007, №3221480000:06:012:0005, №3221480000:06:012:0004,№ 221480000:06:012:0020, розташованих на території ОСОБА_7 сільської ради Васильківського району Київської області (а.с.12-15);

- актом перевірки дотримання земельного законодавства Держінспекції сільського господарства від 22.09.2014 року, згідно якого під час виїзду на місце встановлено, що частина земельних ділянок позивачів самовільно зайняті іншою особою та використовуються під щебеневою дорогою, стовпами ЛЕП, трансформаторною підстанцією, кам'яною та деревинною огорожею. Внаслідок зняття та перенесення ґрунтового покрову на ділянках позивачів утворилися навали ґрунту заввишки 3,5 м. Перевіряючим органом було констатовано, що на земельних ділянках позивачів наявні ознаки порушень вимог земельного законодавства (самовільне зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, проведення будівельних робіт або інших робіт пов'язаних з порушенням ґрунтового покриву, зняття та перенесення ґрунту). (а.с.36);

- схемами, складеними відповідно до результатів топографо-геодезичних вишукувальних робіт, проведених TOB «ВВОСС», що має відповідну ліцензію, згідно яких земельні ділянки позивачів внаслідок самовільного розширення відповідачами меж своїх земельних ділянок та проведення ними вищезгаданих будівельних робіт зменшилися на 0,388 га, а саме №3221480000:06:012:0007 (власник ОСОБА_5 В.) на 0,1.215 га,№ 221480000:06:012:0005 (власник ОСОБА_5В.)на 0,1088 га,№3221480000:06:012:0004 (власник ОСОБА_2В.) на 0,1140 га, №3221480000:06:012:0320 (власникБелічкова Л.А.) на 0,0437 га. (а.с.21-22).

- ОСОБА_7 Васильківського РП ПАТ «Київобленерго» №1268 від 29.10.2014 року, згідно якого енергопостачання за адресою: вулиця Полунична в с.Мархалівка Васильківського pайону Київської області здійснюється відповідно до договору від 25.09.2008 року, укладеного між ПАТ «Київобленерго» та ОСОБА_19 ОСОБА_13 електропередач, що розташована на земельних ділянках заявників (позивачів), по якій здійснюється подача електроенергії №4 Л-ТП-345 ПЛ-ІОкВ, побудована та перебуває на балансі споживача ОСОБА_19 (а.с.37);

- Довідкою Васильківського РП ПАТ «Київобленерго» №231 від 25.02.2015 pоку, згідно якої повітряна лінія від опори №7 відгалуження №4Л-ТП-345 ПЛ-ІОкВ не є власністю, не знаходиться на балансі та не обслуговується РП ПАТ «Київобленерго» (а.с.68);

- Договором №200831915 від 25.09.2008 року між ОСОБА_19 та РП ПАТ «Київобленерго» про користування електроенергією по вулиці Полуничній в селі Крушинка зі встановленням межі розподілу на ізоляторах опори 7 відг.№4 Л-ТП-345 ПЛ-10кВ ТП-1187 (а.с.121-124);

- ОСОБА_14 Держагенства у Васильківському районі №9-1009-0.2- 1640/2-15 від 18.03.2015 року, згідно якого в програмному забезпеченні ведення Державного земельного кадастру земельні ділянки з кадастровими номерами 3221484000:06:029:0003 площею 0,2500 га та 3221484001:02:029:0006 площею 0,2500 гаобліковуються за ОСОБА_9 та ОСОБА_6 (а.с.84);

- ОСОБА_7 сільської ради №523/02-12 від 30.10.2015 року про те, що земельні ділянки відповідачів знаходяться за межами населеного пункту села Крушинка (а.с.176);

- поясненнями представника ОСОБА_7 сільської ради та її землевпорядника ОСОБА_21, даними в ході судового засідання, який підтвердив використання родиною ОСОБА_6 земельних ділянок позивачів для обладнання під’їзду до своїх ділянок, встановлення електроопор для подачі електроенергії, проведення земляних робіт тощо. Будь-яких дозволів щодо облаштування проїзду чи проведення електропостачання до земельних ділянок родини ОСОБА_6 сільська рада не давала, так само як і не розглядала спори по землекористуванні між сторонами в справі, оскільки всі земельні ділянки знаходяться поза межами населеного пункту села Крушинка;

- показами свідка ОСОБА_22, який підтвердив суду, що обладнанням проїзду до своїх земельних ділянок шляхом проведення земляних робіт та засипкою щебеню займався Тарасюк.

Крім того, в судовому засіданні представник відповідачки - її син ОСОБА_10 не спростовував та не заперечував проти обсягу робіт, необхідних для відновлення земельних ділянок позивачів, та те, що спірний проїзд та лінію електропередач проведено саме до земельних ділянок його матері за його та її ініціативою. Його заперечення проти позову полягали в тому, що облаштування проїзду (земляні роботи, щебінь, тощо) та лінії електропостачання (встановлення електроопор) здійснено по давно існуючому проїзду.

Наведені вище докази підтверджують, що відповідачка ОСОБА_6 самовільно розширила межі земельних ділянок з кадастровими номерами 3221484000:06:029:0003 площею 0,2500 га та 3221484001:02:029:0006 площею 0,2500 га, які обліковуються в програмному забезпеченні ведення Державного земельного кадастру за ОСОБА_9 та ОСОБА_6 та провела ряд будівельних робіт, а саме: повністю зайнявши прохід між земельними ділянками сторін і облаштувала проїзд до своїх ділянок по земельним ділянкам позивачів, кадастрові номери відповідно: №3221480000:06:012:0007, №3221480000:06:012:0005,№3221480000:06:012:0004, 3221480000:06:012:0020,

розташованих на території ОСОБА_7 сільської ради Васильківського району Київської області, знявши шар родючого ґрунту та зробивши висипку з щебеню; зі знятого родючого шару грунту облаштовано захисний вал вздовж ділянок; безпосередньо по земельних ділянках позивачів встановлено кам'яну та дерев’яну огорожу; встановлено сім електроопор та облаштовано майданчик для електротрансформатора; ведеться будівництво будинку, господарського приміщення, обладнано автомобільну стоянку. Внаслідок самовільного її розширення відповідачкою меж земельних ділянок, що обліковуються в програмному забезпеченні ведення Державного земельного кадастру за нею і її покійним чоловіком та проведення ними вищезгаданих будівельних робіт, земельні ділянки позивачів по факту реально зменшились на 0,388 га, а саме - №3221480000:06:012:0007 (власник ОСОБА_3) на 0,1215 га,№3221480000:06:012:0005 (власник ОСОБА_5) на 0,1088 га, №3221480000:06:012:0004 (власник ОСОБА_2В.) на

0,1140 га, № 3221480000:06:012:0320(власник ОСОБА_4) на 0,0437 га.

Незважаючи на це судом безпідставно та всупереч положень Постанови Пленуму ВС України від 18.12.2009 року №14 «Про судове рішення у цивільній справі» належної оцінки зазначеним доказам не дано.

Відповідно до п.2 Постанови Пленуму ВС України від 18.12.2009 року №14 «Про судове рішення у цивільній справі» рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до статті 2 ЦПК, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до статті 8 ЦПК, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Проте, суд першої інстанції перелічивши в оскаржуваному рішенні майже всі докази, досліджені в судовому засіданні, не поставив під сумнів їх належність та допустимість, по суті без мотивів не прийняв їх, не провів їх комплексний аналіз, і як наслідок зробив помилковий висновок щодо заявлених позовних вимог.

Відповідальність саме відповідачки за заподіяну шкоду підтверджується в комплексі вище переліченими доказами як письмовими так і усними свідченнями, даними суду, а саме забезпеченням доступу до земельних ділянок №3221484001:02:029:0006 та № 3221484000:06:029:0003 шляхом облаштування проїзду, забезпеченням цих ділянок електроенергією та влаштуванням огорожі за рахунок земельних ділянок позивачів. При цьому, та обставина, що відповідачка користується зазначеними земельними ділянками без оформлення їх належним чином не може бути підставою для відмови в задоволенні позову, як і те що судом не встановлено хто безпосередньо виконував ті чи інші роботи на її замовлення чи з її згоди.

Відповідно до вимог ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Вказаним вимогам рішення суду першої інстанції не відповідає також і з наступних підстав

Суд першої інстанції в своєму рішенні від 22 грудня 2016 року посилався на те, що «Відповідно до листа сільського голови ОСОБА_7 сільської ради Васильківського району Київської області ОСОБА_18 №523/02-12 від 03.10.2015 року дані земельні ділянки на даний час знаходяться за межами населеного пункту с. Кружинка, а повноваження у сфері земельних питань ОСОБА_7 сільська рада має тільки в межах населених пунктів, дані земельні ділянки включені до Генерального плану села Крушинка, але на даний час Генеральний план не затверджено (а.с.176).

Проте, виділення земельних ділянок позивачам в лютому 2005 року проводилося згідно розпорядження Васильківської райдержадміністрації, а земельних ділянок відповідачів - рішенням ОСОБА_7 сільської ради в жовтні 2005 року;

Всі земельні ділянки сторін як знаходилися в 2005 році за межами населеного пункту села Крушинка так і в 2017 році знаходяться за межами населеного пункту села Крушинка, а тому ОСОБА_7 сільською радою перевищені повноваження щодо розпорядження землями, які знаходяться за межами населеного пункту, а отже лише Васильківська РДА мала виключне право розпоряджатися землями за межами населеного пункту.

Згідно п.11 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 19.03.2010 року №2 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ»:

Розглядаючи позови про захист прав власників земельних ділянок і землекористувачів (про усунення перешкод у користуванні ними тощо) суд має перевіряти законність рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки іншій особі без вилучення (викупу) її в позивача в установленому порядку і за наявності для цього підстав

ухвалювати рішення про його недійсність.

Судом першої інстанції не перевірено законність рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про передачу земельних ділянок відповідачам, що призвело до неправильності встановлення обставин, які мають значення для справи та як наслідку - незаконного і необґрунтованого прийнятого рішення.

При проведенні топографо-геодезичних робіт встановлено, що розміри земельних ділянок, які зазначені в державних актах на право постійного користування землею позивачів не відповідають фактичним розмірам земельних ділянок в натурі (на місцевості) із-за самовільного заняття їх частини суміжними сусідами - відповідачами.

За даними топографо-геодезичних робіт, виконаних у 2014 році TOB «ВВОСС» (яка має відповідну ліцензію та розробляла Генеральний план села Крушинка) із залученням землевпорядника ОСОБА_7 сільської ради ОСОБА_21 вбачається, що загальна площа самовільно зайнятих Відповідачами земельних ділянок Позивачів - 0,3880 га. в тому числі на земельній ділянці ОСОБА_5 площею 0,1215 га, на земельній ділянці. ОСОБА_20 площею 0,1140 га, на земельній ділянці ОСОБА_5 площею 0, 1088 га, на земельній ділянці ОСОБА_11 площею 0,0437 га. Таким чином, площа земельних ділянок, що перебувають у фактичному користуванні позивачів, на 0,3880 га менша від зазначеної в державних актах.

Схема накладок земельних ділянок зі встановленими площами самозахоплення відповідачами земельних ділянок позивачів завірена підписом землевпорядника та головою ОСОБА_7 селищної ради, які залучалися до проведення топографо-геодезичних робіт та затверджували її висновки (а.с.21.22).

Отже, судом встановлено, що відповідачі користуються частиною самовільно занятих земельних ділянок загальною площею 0,3880 га, які належать позивачам, чим фактично порушують права позивачів на користування їх земельними ділянками.

В той же час, судом першої інстанції не надано оцінку тому, що позивачі як власники майна позбавлені доступу до належних їм на праві власності земельних ділянок з вини відповідачів.

Суд першої інстанції в своєму рішенні від 22.12.2016 року посилається на те, що відповідно до листа начальника Васильківського РП ПАТ «Київобленерго» ОСОБА_12 №1268 від 29.10.2014 року за адресою розташування земельних ділянок позивачів електропостачання здійснюється відповідно до договору про користування електричною енергією, укладеного 25.09.2008 року між ПАТ «Київобленерго» та ОСОБА_9. Вказана лінія електропередач, яка встановлена на земельних ділянках позивачів, побудована та перебуває на балансі ОСОБА_19 (а.с.37), проте, в матеріалах справи наявне свідоцтво про смерть серії 1-ОК №101556 від 27 грудня 2007 року, видане Виконкомом Мархалівської селищної ради про те, що 26 грудня 2007 року помер ОСОБА_9 (а.с.98), а отже договір про користування електроенергією №200831915 від 25.09.2008 року та Акт розмежування балансової належності від 08.09.2008 року (завірені копії - в матеріалах справи) з Васильківським РП ГІАТ «Київобленерго» покійний ОСОБА_9 заключив через рік після своєї смерті, так як він був покійним ще за рік до його підписання - 26.12.2007 року.

В той же час трансформатор та лінії електропередач (ЛЕП) встановлені на земельних ділянках позивачів без їхнього відома, дозволу чи погодження, що суперечить п.5.4. Правил користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ) - для укладення договору про постачання електричної енергії, договору про технічне забезпечення електропостачання або договору про спільне використання технологічних електричних мереж споживача заявник має надати відповідній організації такі документи: - копію документа, яким визначено право власності чи користування на об'єкт (приміщення) або копію документа, що підтверджує право власності чи користування на земельну ділянку.

Посадові особи Васильківського РП ПАТ «Київобленерго» не перевірили та не витребували документи, що підтверджують право власності чи користування на земельні ділянки, на яких незаконно встановлювалися електроопори ЛЕП та трансформатор, а просто підписали договір про користування електричною енергією від 25.09.2008 року з покійним ще рік до цього громадянином ОСОБА_19, тим самим нанісши шкоду позивачам, адже трансформатор та електроопори встановлено на належних їм земельних ділянках.

Землевпорядник ОСОБА_7 сільської ради ОСОБА_21 (представляв інтереси ОСОБА_7 с/ради з дорученням), підтверджував факт самовільного розширення меж своїх земельних ділянок ОСОБА_19, ОСОБА_6IЮ. та їх сином ОСОБА_10 за рахунок земельних ділянок позивачів, а також висипку дороги щебенем по земельних ділянках позивачів, і встановлення електроопор, трансформатору та кам'яного забору.

Цей же землевпорядник ОСОБА_7 сільської ради ОСОБА_21 приймав участь як представник ОСОБА_7 сільської ради під час топографо-геодезичних робіт по встановленню площ самовільно зайнятих відповідачами земельних ділянок, в тому числі візував та погоджував схему накладок земельних ділянок між позивачами та відповідачами (підпис голови та печатка ОСОБА_7 сільської ради в матеріалах справи - а.с.21.22).

Ігнорування судом показів землевпорядника ОСОБА_7 сільської ради ОСОБА_21 та не внесення їх до рішення суду призвели до неповноти встановлення обставин, які мають значення для справи та як наслідок - незаконності та необґрунтованості прийнятого рішення.

Суд першої інстанції в своєму рішенні посилається на те, що «Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 04.12.2015 року по даній справі було призначено комплексну судову будівельно-технічну та земельно - технічну експертизу, проте у зв'язку з несплатою вартості експертизи, справу було повернуто, а ухвалу про призначення комплексної судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи залишено без виконання», проте в рішенні не зазначено, що оплату вартості експертизи згідно ухвали Васильківськго міськрайонного суду від 4 грудня 2015 року було покладено на відповідачів та їх представника.

Окремою ухвалою сторонами було узгоджені експерти КНДІСЕ для проведення цієї експертизи.

Судом невчасно були надіслані експертам КНДІСЕ матеріали справи (за день до призначеної експертизи на 11.02.2016 року), що призвело до переносу проведення експертизи на 15.04.2016 року;

У зв'язку з великим об'ємом роботи експертами КНДІСЕ було прийнято рішення про першочергове проведення експертизи, з наступною оплатою Відповідачами повного об'єму проведеної експертизи.

15 квітня 2016 року була проведена комплексна судова будівельно-технічна та земельно-технічна експертиза з виїздом експертів КНДІСЕ на місцевість з обстеженням об'єктів дослідження та із залученням і присутністю сторін;

Зважаючи на її висновки відповідачі відмовилися її оплачувати.

Надіслані рахунки КНДІСЕ в травні-липні 2016 року за вже проведену комплексну судову будівельно-технічну та земельно-технічну експертизу відповідачами не було оплачено (хоча оплата вартості експертизи згідно Ухвали Васильківського міськрайонного суду Київської області від 04.12.2015 року була покладена на відповідачів).

Порушення прав позивачів підтверджується висновком експертів за результатами проведення комплексної земельно-технічної та будівельно-технічної експертизи 37263/17-41/21739/17-42 від 16 січня 2018 року, відповідно до якої межі земельних ділянок позивачів не відповідають межам згідно наданих на дослідження координат поворотних точок (кутів) меж цих земельних ділянок. Станом на 13 липня 2017 року фактичні межі земельної ділянки (кадастровий номер 3221484000:06:029:0003) теж не відповідають межам цієї земельної ділянки.

Як вбачається з висновку експертного дослідження №04/17 від 29 березня 2017 року судового експерта ОСОБА_23 порушення меж земельних ділянок позивачів мають місце з південно-східного боку у вигляді під’їзної дороги, частини нежитлової будівлі, земельного валу, частини воріт, лінії електропередачі, частини території під трансформатором та площадки (автостоянки), які заявниками не обслуговувалися та їм не належать.

Порушення прав позивачів відповідачкою підтверджується також актами перевірок дотримання вимог земельного законодавства за об’єктом земельної ділянки від 19 липня 2017 року (т.2, а.с.125-128), листами Заступника начальника - Начальника ОСОБА_14 з контролю за використанням та охороною земель ОСОБА_24 від 19 вересня 2017 року та 29 січня 2018 року на адресу позивачів щодо притягнення відповідачів до адміністративної відповідальності за порушення вимог земельного законодавства при використанні земельних ділянок на території ОСОБА_7 сільської Ради Васильківського району Київської області (т.2, а.с.129, 130).

Факт порушення відповідачами чинного земельного законодавства підтверджено також і актом «Про обстеження земельної ділянки на території ОСОБА_7 сільської Ради» від 18 травня 2017 року, складеного відповідною комісією за участю депутатів ОСОБА_25, ОСОБА_21 та ОСОБА_26

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалене за неповного з’ясування судом обставин, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи та зроблені з порушенням та неправильним застосуванням судом норм матеріального та процесуального права, що відповідно до вимог ст.376 ЦПК України є підставами для його скасування з ухваленням нової постанови про часткове задоволення позовних вимог.

Колегія суддів приходить до висновку щодо необхідності:

Зобов'язати ОСОБА_6 усунути перешкоди в користуванні земельними ділянками ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_4, площею по 2,0000 га кожна, для ведення особистого селянського господарства, кадастрові номери відповідно: №3221480000:06:012:0007,№3221480000:06:012:0005,№3221480000:06:012:0004, №3221480000:06:012:0020, розташованими на території ОСОБА_7 сільської ради Васильківського району Київської області, привівши їх у первинний, придатний для використання за цільовим призначенням стан.

Зобов'язати ОСОБА_6 за власний рахунок знести нежитлову будівлю, паркан, захисний земляний вал, опори ліній електропередач та трансформаторну підстанцію.

У решті позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 в рівних частках судові витрати за подання позовної заяви у розмірі 243 грн. 60 коп., за подання апеляційної скарги у розмірі 267 грн. 96 коп. та судові витрати за проведення експертизи у розмірі 13 865 грн. 60 коп., всього 14377 грн. 16 коп.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.367, 374, 376, 381, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 задовольнити частково.

Рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 22 грудня 2016 року скасувати і прийняти нову постанову.

Позов ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_4 до ОСОБА_6, треті особи: ОСОБА_7 сільська рада Васильківського району Київської області, Васильківська районна державна адміністрація Київської області, Васильківський районний підрозділ Публічного акціонерного товариства "Київобленерго", ОСОБА_8, про усунення перешкод в користуванні земельними ділянками задовольнити частково.

Зобов'язати ОСОБА_6 усунути перешкоди в користуванні земельними ділянками ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_4, площею по 2,0000 га кожна, для ведення особистого селянського господарства, кадастрові номери відповідно: №3221480000:06:012:0007,№3221480000:06:012:0005,№3221480000:06:012:0004, №3221480000:06:012:0020, розташованими на території ОСОБА_7 сільської ради Васильківського району Київської області, привівши їх у первинний, придатний для використання за цільовим призначенням стан.

Зобов'язати ОСОБА_6 за власний рахунок знести нежитлову будівлю, паркан, захисний земляний вал, опори ліній електропередач та трансформаторну підстанцію.

У решті позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 в рівних частках судові витрати за подання позовної заяви у розмірі 243 грн. 60 коп., за подання апеляційної скарги у розмірі 267 грн. 96 коп. та судові витрати за проведення експертизи у розмірі 13 865 грн. 60 коп., всього 14377 грн. 16 коп.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий:

Судді: