Ухвала суду № 73539394, 19.04.2018, Фастівський міськрайонний суд Київської області

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

08500, м. Фастів, вул. Івана Ступака, 25, тел. (04565) 6-17-89, факс (04565) 6-16-76, email: inbox@fs.ko.court.gov.ua

______________

2/381/659/18

381/1145/18

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

19 квітня 2018 року суддя Фастівського міськрайонного суду Київської області Осаулова Н.А., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Яхнівської сільської ради Фастівського району Київської області про визнання права власності на земельну частку (пай), -

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2018 року позивач звернулася до Фастівського міськрайонного суду Київської області з даним позовом.

Згідно положень ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Так, статтею 15 ЦК України, передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно до ч. 2, 3 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов’язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконним рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п’ятої статті 13 ЦК України.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суддя перевіряє чи подана вона з додержанням норм чинного законодавства, а саме статей 175-177 ЦПК України.

Так, відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв’язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.

Як вбачається з позовної заяви, вона не містить повних анкетних даних позивача.

Окрім того, в супереч вимог п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позивачем у вступній частині позовної заяви не зазначено ціну позову.

Відповідно до п. 4 та п. 5 ч 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них та виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Як вбачається з позовної заяви, позивач зазначає, що вона є спадкоємцем майна померлого ОСОБА_2, та має повне право на отримання паю із земель Яхнівської сільської ради, однак не може отримати Свідоцтво про право на спадщину на земельну частку (пай), оскільки з невідомих причин ОСОБА_2 не був включений до списку громадян членів сільськогосподарського підприємства, який є додатком до Державного акту на право колективної власності на землю, а тому не отримав сертифікат н земельну частку (пай), хоча мав на це право.

Між тим, до матеріалів справи на підтвердження своїх позовних вимог, позивачем не надано доказів, які б свідчили про неможливість оформлення своїх спадкових прав поза судовим порядком, а саме до матеріалів справи не додано обґрунтовану відмову нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Вказана відмова передбачена Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року № 296/5

Більш того, обґрунтовуючи свої позовні вимоги стороною позивач не надано жодного доказу, які б підтверджували вказані обставини. Позивач в своїй позовній заяві не зазначає, чим саме та як саме було порушено її права та інтереси зі сторони відповідача.

Разом з тим, на підтвердження своїх позовних вимог, позивач не зазначає та не надає суду жодного доказу, який свідчив би про неможливість вирішення вказаного спору в іншому порядку, а ніж в судовому.

Окрім того, з матеріалів справи не вбачається, що стороною позивача відповідно до п. 6 ч. 3 ст. 175 ЦПК України вживалися заходи, для вирішення досудового врегулювання спору, так як заявлені вимоги такий спосіб передбачають.

Згідно п. 9 ч. 3 ст. 175 ЦПК України в позовній заяві зазначається попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв’язку із розглядом справи.

Між тим, позовна заява не містить попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв’язку із розглядом даної справи.

Разом з тим, позивач в силу ст. 177 ЦПК України не зазначає інформацію щодо доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 176 ЦПК України у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, ціна позову визначається дійсною вартістю нерухомого майна

Згідно ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до частини 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою судовий збір складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання позовної заяви немайнового характеру - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно Закону України «Про державний бюджет» станом на 01 січня 2018 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 1762 грн. 00 коп..

Так, у відповідності до перерахунку до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, судовий збір за подання позовної заяви не майнового характеру фізичної особою складає 704 грн. 80 коп., але не більше 8810,00 грн., а за подання позовної заяви майнового характеру – 1 відсоток від ціни позову.

Як вбачається з наявної в матеріалах справи квитанції № 63 від 16.04.2018 року, вбачається, що позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 704,80 грн..

Між тим, до матеріалів позову, позивач не додає нормативно-грошову оцінку спірної земельної частки (паю), яка б дала суду можливість встановити чи вірно позивачем було визначено ціну позову та відповідно до неї сплачено судовий збір.

Таким чином, для встановлення реальної ціни позову позивачу необхідно надати докази, які підтверджують дійсну вартість майна та сплатити (доплатити в разі необхідності) судовий збір, про що надати суду підтверджуючий сплату документ.

Як вбачається з прохальної частини позову, позивач просить суд витребувати з Управління Держгеокадастру у Фастівському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області: державний акт на землю в Колективному сільськогосподарському підприємстві «Жовтень» з доданим до нього списком членів Колективного сільськогосподарського підприємства «Жовтень»; схему поділу земель колективної власності Яхнівської сільської ради Фастівського району Київської області та з метою встановлення фактичного розміру судового збору витребувати довідку про середній розмір нормативно-грошової оцінки земель (паїв), розподілених між членами Колективного сільськогосподарського підприємства «Жовтень».

Між тим, стороною позивача не надано суду жодних доказів, що в останньої є складнощі самостійно отримати вказані документів.

Відповідно до ст. 84 ЦПК України, учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подано в строк, зазначений у частинах другів та третій статті 83 цього Кодексу та відповідати вимогам цієї статті.

Враховуючи вищенаведене, вказані обставини позбавляють можливості відкрити провадження у справі.

Відповідно до ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п’яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху , який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст. ст. 175-177, 185 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Яхнівської сільської ради Фастівського району Київської області про визнання права власності на земельну частку (пай) - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків терміном 10 (десять) днів з дня отримання останнім копії ухвали.

Роз’яснити позивачу, що у разі не усунення недоліків у встановлені строки, заява буде вважатися неподаною і повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СУДДЯ