Рішення № 73539033, 12.04.2018, Яготинський районний суд Київської області

Яготинський районний суд Київської області

Справа 382/1683/17

Провадження 2-о/382/4/18

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

12 квітня 2018 року Яготинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Литвин Л. І.

при секретарі Чемерис С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Яготин заяву ОСОБА_1, заінтересована особа: Лозовоярівська сільська рада Яготинського району Київської області про встановлення факту проживання однією сім'єю,

Встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду, заінтересована особа: Лозовоярівська сільська рада Яготинського району Київської області про встановлення факту проживання однією сім'єю, в котрій зазначила, що 13 березня 2005 року у віці 58 років помер ОСОБА_2. З 1977 року і по день смерті-13.03.2005 року він проживав в ІНФОРМАЦІЯ_1 поряд з її помешканням. Після смерті ОСОБА_2 залишилася спадщина у вигляді земельного паю, розташованого на території Лозовоярівської сільської ради Яготинського району Київської області. Вона є єдиною спадкоємицею четвертої черги за законом після смерті ОСОБА_2 Інших спадкоємців немає. З 1985 року ОСОБА_2 є інвалідом, а з 1986 року інвалідом 2 групи. Інвалідність останній отримав, працюючи у місцевому КСП, де трапився нещасний випадкок та йому було ампутовано обидві кисті рук. Власних дітей ОСОБА_2 не мав, родичів 1-3 ступеню спорідненості також у нього немає. Після нещасного випадку із ОСОБА_2 та по день смерті останнього вона взяла на себе всю турботу про нього, заміняла ОСОБА_2 і матір, і дружину, надавала допомогу по господарству, привозила продукти харчування, ліки, кошти та інше. До нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 вона не зверталася, так як постійно проживала разом з ним на час відкриття спадщини та вважала, що прийняла спадщину на законних підставах. Однак, отримати сертифікат на право на земельну частку (пай) вона не мала можливості, оскільки ОСОБА_2 при житті не отримав вказаного сертифікату. Просила встановити факт постійного проживання однією сім"єю разом із ОСОБА_2, померлим 13.03.2005 року, не менше п"яти років до часу відкриття спадщини, а саме, в період з липня 1986 року і до дня його смерті- 13 березня 2005 року.

В судовому засіданні заявниця підтримала заяву.

Під час допиту її як свідка ОСОБА_1 показала, що більше п"яти-шести років ОСОБА_2 проживав на території її домоволодіння у літній кухні, оскільки у його будинку впала стеля та будинок був непридатним для проживання. Її сім"я доглядала за ним, готувала їжу, прала одяг, купувала ліки. Для цих потреб вони витрачали пенсію ОСОБА_2, а також вона тримала господарство та могла забезпечувати останнього продуктами харчування. Оскільки вважає, що він був членом її сім"ї, то просила задовольнити заяву.

Представник заінтересованої особи в судове засідання не з"явився, про день і час розгляду справи повідомлений належним чином, звернувся до суду з заявою, в котрій просив розглянути справу у його відсутності, проти заяви не заперечував.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення заявниці, покази свідків, дослідивши докази, суд вважає, що заява до задоволення не підлягає.

В силу ст. 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім"єю не менш як п"ять років до часу відкриття спадщини.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 3 СК України сім"ю складають особи, які спільно проживають, пов"язані спільним побутом, мають взаємні права та обов"язки...

З показів свідка ОСОБА_3 даних в судовому засіданні вбачається, що ОСОБА_2 був одинокою людиною, інвалідом. Коли зруйнувався його будинок та став непридатним для проживання, то сім"я ОСОБА_1 забрала ОСОБА_2 до себе, доглядала за ним, возила його до лікарні, прала його одяг та поховала його. Чи мала сім"я ОСОБА_1 та ОСОБА_2 спільний бюджет, їй не відомо.

З показів свідка ОСОБА_4 даних в судовому засіданні вбачається, що вона є донькою заявниці. ОСОБА_2 проживав в будинку поряд з будинком її матері, а коли будинок ОСОБА_2 зруйнувався, то він перейшов проживати на територію їх домоволодіння у господарське приміщення. Сім"я ОСОБА_1 утримувала ОСОБА_2, так як він самостійно не міг себе обслуговувати, готувала йому їжу, прала одяг. Пенсії ОСОБА_2 не вистачало навіть на лікування, коштів на утримання будинку він не надавав.

В судовому засіданні встановлено, що 13 березня 2005 року у віці 58 років помер ОСОБА_2, (свідоцтво про смерть, а.с. 7). Після смерті ОСОБА_2 залишилася спадщина у вигляді земельного паю, розташованого на території Лозовоярівської сільської ради Яготинського району Київської області, (а.с. 12). З 1985 року ОСОБА_2 був інвалідом 2 групи, у нього було ампутовано обидві кисті рук, (а.с. 8). Сім"я заявниці доглядала та утримувала ОСОБА_2, готувала їжу, прала його одяг, купувала ліки.

Разом з тим, в судовому засіданні не здобуто будь-яких доказів стосовно того, що останні проживали однією сім"єю, були пов"язані спільним побутом, мали взаємні права та обов"язки чи мали будь-які "родинні" зв"язки, в зв"язку з чим для задоволення заяви підстав немає.

Крім цього, в підтвердження своїх доводів заявниця надала довідки сільської ради, які різняться за змістом.

Так, на а.с. 9 є довідка від 22 березня 2005 року за № 246, з котрої вбачається, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 проживав один.

На а.с.10 є довідка Лозовоярівської сільської ради від 28 лютого 2017 року за № 90, з котрої вбачається, що ОСОБА_2 був зареєстрований та постійно проживав в будинку один за адресою: вул. Коцюбинського № 64, с. Лозовий Яр, з 1977 року по день своєї смерті-13 березня 2005 року.

З довідки Лозовоярівської сльської ради № 91 від 28 лютого 2017 року (а.с.11) вбачається, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 дійсно понад 5 років доглядала інваліда 2 групи-Валька ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2: готувала їжу, прала, допомогала при обробітку земельної ділянки та інше.

В судовому засіданні 12 квітня 2018 року представник ОСОБА_1 надав довідку Лозовоярівської сільської ради за № 90 від 28 лютого 2017 року про те, що ОСОБА_2 був зареєстрований в будинку, що знаходиться за адресою: вул. Коцюбинського № 64, с. Лозовий Яр, з 1977 року по день своєї смерті-13 березня 2005 року. Проте, фактичне місце проживання ОСОБА_2 сільською радою не встановлювалось.

Таким чином, довідки містять суперечливу інформацію, а за № 90 від 28 лютого 2017 року сільська рада видала дві різних за змістом довідки.

Оцінюючи всі докази в сукупності, суд вважає, що в задоволенні заяви необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст. 315-316, 319 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_5, зареєстрованої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6, ідентифікаційний код: НОМЕР_1, заінтересована особа: Лозовоярівська сільська рада Яготинського району Київської області, с. Лозовий Яр Яготинського району, вул. Шкільна, 34, ідентифікаційний код: 04360400 про встановлення факту проживання однією сім'єю відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається до Апеляційного суду Київської області через Яготинський районний суд Київської області.

Суддя Литвин Л.І.