Ухвала суду № 73538903, 17.04.2018, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 2-3140/12

Провадження №6/369/9/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.04.2018 року Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючої судді Дубас Т.В.

за участю секретаря Яцевич В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву Публічного акціонерного товариства “ОСОБА_1 Аваль” про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку пред’явлення виконавчого листа до виконання у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства “ОСОБА_1 Аваль” в особі Київської регіональної дирекції Публічного акціонерного товариства “ОСОБА_1 Аваль” до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство “ОСОБА_1 Аваль” звернулось до Києво-Святошинського районного суду Київської області з даною заявою, яку мотивувало тим, що 29 квітня 2013 р. Святошинським районним судом Київської області задоволено позов ПАТ «ОСОБА_1 Аваль» у справі № 2-3140/12, яким стягнуто з ОСОБА_2 (ІПН-2623800791) на користь ПАТ «ОСОБА_1 Аваль» 396 156,45 дол. США, що еквівалентно по курсу НБУ 3 166 478,00 грн., судовий збір 3 219,00 грн.

На виконання вищезазначеного рішення суду 13 червня 2013 р. було видано виконавчий лист № 2-3140/12, яким встановлено стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ «ОСОБА_1 Аваль» 396 156,45 дол. США, що еквівалентно по курсу НБУ 3 166 478,00 грн., судовий збір 3 219,00 грн.

Відповідачем добровільно рішення суду у справі № 2-3140/12 не виконувалось, у зв'язку з чим ПАТ «ОСОБА_1 Аваль» 07.05.2014 року було змушене звернутись до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області із заявою про відкриття виконавчого провадження за вих. № 114-17-2-00/2656.

19.05.2014 року державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа), яка без оригіналу виконавчого листа надійшла до Банку 26.05.2014 року.

03.06.2014 року ПАТ «ОСОБА_1 Аваль» на адресу Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області було направлено скаргу на постанову державного виконавця про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа), в якій було зазначено, що оригінал виконавчого листа № 2-3140/12 про стягнення з ОСОБА_2 (ІПН-2623800791) на користь ПАТ «ОСОБА_1 Аваль» 396 156,45 дол. США, що еквівалентно по курсу НБУ 3 166 478,00 грн., судовий збір 3 219,00 грн.

У зв'язку із відсутністю реагування на скаргу Банку від 03.06.2014 року, Стягувачем 09.09.2014 року на адресу Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області повторно направлено скаргу на постанову державного виконавця про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) від 19.05.2014 року за вих. № 114-0-0-0017-1394.

У зв’язку з відсутністю тривалий час будь-якої відповіді 18.03.2016 року Банком направлено запит про надання інформації за вих. № 114/17-2-00/912 по стан виконання виконавчого листа № 2-3140/12 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «ОСОБА_1 Аваль» 396 156,45 дол. США, що еквівалентно по курсу НБУ 3 166 478,00 грн., судовий збір 3 219,00 грн.

На даний час Стягувачем не отримано жодної відповіді на неодноразові вищезазначені скарги та запити.

Таким чином, оригінал виконавчого листа № 2-3140/12 виданий 13 червня 2013 року Києво-Святошинським районним судом Київської області про стягнення з ОСОБА_2 (ІПН-2623800791) на користь ПАТ «ОСОБА_1 Аваль» 396 156,45 дол. США, що еквівалентно по курсу НБУ 3 166 478,00 грн. та судовий збір 3 219,00 грн. на адресу стягувача не надходили. ОСОБА_3 як Стягувач, у зв’язку із втратою виконавчих листів та пропущенням терміну пред’явлення виконавчого листа до виконання позбавлений законного права на можливість повторного пред’явлення виконавчих документів до виконання та отримання з ОСОБА_2 значної суми коштів.

Тому ПАТ «ОСОБА_1 Аваль» просило видати дублікат виконавчого листа № 2-3140/12, яким стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «ОСОБА_1 Аваль» 396 156,45 дол. США, що еквівалентно по курсу НБУ 3 166 478,00 грн. та судовий збір 3 219,00 грн. Визнати поважними причини пропуску Банком строку для пред’явлення виконавчого листа 2-3140/12, яким стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «ОСОБА_1 Аваль» 396 156,45 дол. США, що еквівалентно по курсу НБУ 3 166 478.00 грн. та судовий збір 3 219,00 грн. Поновити пропущений строк пред’явлення до виконання виконавчого листа № 2-3140/12, яким стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «ОСОБА_1 Аваль» 396 156,45 дол. США, що еквівалентно по курсу НБУ 3 166 478,00 грн. та судовий збір 3 219,00 грн.

Представник ПАТ «ОСОБА_1 Аваль» в судовому засіданні вимоги заяви підтримала та просила її задоволити

Представник ОСОБА_2 в судовому засіданні проти вимог заяви заперечував, також направив до суду письмовий відзив згідно якого просив в повному обсязі відмовити в заяві ПАТ «ОСОБА_1 Аваль».

Суд, заслухавши пояснення сторін по справі, розглянувши подану заяву, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про те, що заява Публічного акціонерного товариства “ОСОБА_1 Аваль” про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку пред’явлення виконавчого листа до виконання не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 29.04.2013 року, було задоволено позовні вимоги Публічного акціонерного товариства “ОСОБА_1 Аваль” в особі Київської регіональної дирекції Публічного акціонерного товариства “ОСОБА_1 Аваль” до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Стягнуто з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_1, на користь публічного акціонерного товариства “ОСОБА_1 Аваль” в особі Київської регіональної дирекції Публічного акціонерного товариства “ОСОБА_1 Аваль” 396156,45 доларів США, що еквівалентно по курсу НБУ 3166478 грн. (три мільйона сто шістдесят шість тисяч чотириста сімдесят вісім) грн., судовий збір 3219 грн. (три тисячі двісті дев’ятнадцять) грн.

На виконання даного рішення, 13.06.2013 Києво-Святошинським районним судом Київської області було видано представнику ПАТ “ОСОБА_1 Аваль” виконавчий лист № 2-3140/12.

Даний виконавчий лист ПАТ «ОСОБА_1 Аваль» було направлено для примусового виконання до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області із заявою про відкриття виконавчого провадження.

19.05.2014 року державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області винесено постанову № 43354374 про відмову у відкритті виконавчого провадження, у зв’язку з тим що даний виконавчий лист пред’явлений з пропущенням строку його пред’явлення.

З листа Управління державної виконавчої служби ГУЮ у Київській області від 09.10.2014 року № 8979-2.1-18/02.2, вбачається що 26.09.2014 постановою начальника відділу примусового виконання рішень скасовано постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження від 19.05.2014 р., та повідомлено що після надходження до відділу оригіналу виконавчого документа буде прийнято рішення щодо відкриття виконавчого провадження.

В обґрунтування свої вимог заявник посилався на те, що з органу ДВС виконавчий лист не був повернутий до ПАТ «ОСОБА_1 Аваль».

Стаття 431 ЦПК України визначає що виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Відповідно до п. 17.4. Перехідних положень ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред’явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.

Однак, заявником не було надано суду жодного належного та допустимого письмового доказу в підтвердження того, що відповідний виконавчий документ було втрачено.

ПАТ «ОСОБА_1 Аваль» не було надано суду копію супровідного листа, згідно якого Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області надіслав заявнику постанову державного виконавця від 19.05.2014 р., та відповідно до якого державний виконавець мав повернути стягувачу виконавчий лист.

Крім того, ПАТ «ОСОБА_1 Аваль» не було надано доказів того, що його працівниками складались відповідні внутрішні акти, щодо того, що державним виконавцем разом з постановою не було надіслано відповідний виконавчий лист № 2-3140/12.

У пункті 9 ч.3 ст.129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.

Стаття 433 ЦПК України визначає що у разі пропуску строку для пред’явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Заява про поновлення пропущеного строку для пред’явлення виконавчого документа, виданого судом, подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Виходячи з аналізу зазначених норм, суд при вирішенні питання про поновлення строку для пред'явлення до виконання виконавчого документа, повинен з'ясувати питання щодо причин пропуску цього строку та залежно від характеру цих причин зробити висновок про їх поважність чи навпаки, а відтак дійти висновку про наявність чи відсутність підстав для поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Питання про поважність пропуску строків є оціночним. Поважність причин може залежати від таких обставин як поведінка заявника, інших осіб, так і від чинників, що не пов'язані з людським фактором.

Причина пропуску строку є поважною, якщо відповідну процесуальну дію не вчинено у зв'язку із обставинами, що безпосередньо унеможливлювали або ускладнювали можливість вчинення процесуальних дій у визначений строк. Така обставина має існувати об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк і виникнути протягом строку, який пропущено. Зазначене повинно підтверджуватися належними і допустимими засобами доказування.

Виконання судового рішення, відповідно до змісту рішення Конституційного Суду України №5-рп/2013 від 26.06.2013 року по справі №1-7/2013, є невід»ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд справи судом.

Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, яка набрала чинності для України з 11 вересня 1997 року, та відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку належним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 20 липня 2004 року по справі «Шмалько проти України» вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду ( пункт 43).

Між тим, прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 р. та «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 р. У вказаних рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Зокрема, у пункті 24 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Надточій проти України» та пункті 23 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гуренка проти України № 2» наголошується на принципі рівності сторін - одному із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Стаття 76 ЦПК України визначає що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно ч. 1 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно ч. 1 ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Стаття 81 ЦПК України визначає що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З вищенаведеного суд приходить до висновку про відсутність підстав для видачі у даному випадку дубліката виконавчого листа, оскільки в силу ст. 81 ЦПК заявник не довів його втрату, а отже і відсутні поважні причин для поновлення строку пред’явлення виконавчого листа до виконання.

Виходячи з вищевикладеного та керуючись ст.ст. 259, 260, 433, п. 17.4. Перехідних положень ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства “ОСОБА_1 Аваль” про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку пред’явлення виконавчого листа до виконання у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства “ОСОБА_1 Аваль” в особі Київської регіональної дирекції Публічного акціонерного товариства “ОСОБА_1 Аваль” до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором – відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п’ятнадцяти днів з дня його проголошення, до Апеляційного суду Київської області через Києво-Святошинський районний суд Київської області.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали суду складено 20 квітня 2018 року.

Суддя Т.В.Дубас