Рішення № 7353820, 20.11.2009, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 2-5798/2009

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 листопада 2009 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

у складі: головуючого судді Тимченко С.О.,

при секретарі Пономаренко Л.Г.,

за участю адвоката ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Павлограда цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 акціонерного товариства “Павлоградвугілля” про відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач в позові посилається на те, що у період з 30.01.1984 року по 17.12.2007 року він знаходився у трудових відносинах з відповідачем. У зв’язку з тривалою роботою в особливо шкідливих та тяжких умовах праці він отримав професійні захворювання – радикулопатія шийна та попереко-крижова на фоні полісегментарної дископатії з вираженими (3 ст.) статико-динамічними порушеннями, стійким больовим і периферичним нейросудинними синдромами, та трофічними порушеннями на кистях; дв. плечолопатковий періартроз (ПФ 2 ст.), дефартроз, у сполученні з періартрозами ліктьових (ПФ 1-2 ст.) і колінних (ПФ 2 ст.) суглобів, стійкий больовий синдром; хронічне обструктивне захворювання легень 1 ст. (пиловий бронхіт 1 ст., емфізема легень 1 ст.) ЛН 1 ст. Згідно висновку МСЕК від 24.07.2008 року йому встановлено 65 % втрати працездатності та інвалідність 3 групи, бестроково. Внаслідок отримання професійного захворювання йому було завдано великої моральної шкоди, яка виражається у тому, що він втратив працездатність; став інвалідом; він відчуває біль при зміні погоди; стан його здоров’я незадовільний; він відчуває великі незручності при веденні домашнього господарства; йому стало важко займатися домашніми справами, що потребують навіть незначних фізичних зусиль; він перестав бути повноцінною людиною, що порушує його звиклий спосіб життя. Просить суд: стягнути з відповідача на його користь 50 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

В судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги позивача.

Представник відповідача ОСОБА_3 акціонерного товариства «Павлоградвугілля» позов не визнав, посилаючись на те, що позивач не довів наявність фізичних та психічних страждань для відшкодування моральної шкоди, відсутній висновок МСЕК про наявність моральної шкоди у позивача. При влаштуванні на роботу позивач був ознайомлений з умовами робіт, й передбачав їх наслідки. Відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров’я, в тому числі і моральної, здійснюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України. З 01 січня 2008 року на території України законодавчо скасоване відшкодування моральної шкоди, завданої застрахованому працівнику внаслідок ушкодження його здоров’я при виконанні трудових обов’язків. Крім того, позивачем пропущений тримісячний строк позовної давності для звернення у суд з позовом про відшкодування моральної шкоди.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Так, у судовому засіданні встановлено, що у період з 30.01.1984 року по 17.12.2007 року позивач знаходився у трудових відносинах з відповідачем ВАТ “Павлоградвугілля”. /а.с. /.

Згідно висновку МСЕК від 24.07.2008 року позивачу встановлена 3 група інвалідності та 65 % втрати працездатності по профзахворюванню радикулопатія шийна та попереко-крижова на фоні полісегментарної дископатії з вираженими (3 ст.) статико-динамічними порушеннями, стійким больовим і периферичним нейросудинними синдромами, та трофічними порушеннями на кистях; дв. плечолопатковий періартроз (ПФ 2 ст.), дефартроз, у сполученні з періартрозами ліктьових (ПФ 1-2 ст.) і колінних (ПФ 2 ст.) суглобів, стійкий больовий синдром; хронічне обструктивне захворювання легень 1 ст. (пиловий бронхіт 1 ст., емфізема легень 1 ст.) ЛН 1 ст. /а.с. /.

Згідно п. 3 ст. 34 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», який діяв з 01.04.2001 року, було передбачено відшкодування моральної шкоди Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.

Згідно змін до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.02.2007 року, вказана частина виключена.

Згідно п. 1 ст. 9 ЦК України положення цього Кодексу застосовуються до врегулювання відносин, які виникли у сфері трудових відносин, якщо вони не врегульовані іншими актами законодавства.

З у рахуванням наведеного, суд вважає, що спір про відшкодування моральної шкоди працівникові, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров’я, повинен вирішуватися на підставі норм КЗпП України при доведеності виконання робіт у небезпечних для життя і здоров’я умовах (ст. 153 КЗпП) та інших юридично важливих обставин. Зазначений спір є спором, що виникає із трудових правовідносин.

Таким чином, суд вважає, що позивач вірно посилається на ст. 23 ч.2 п.1 та ст. 1168 ЦК України, які врегульовують питання відшкодування моральної шкоди.

Згідно ст. 237-1 Кодексу Закону про працю України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя

Згідно абзацу 9 пункту 5 Рішення № 20-рп/2008 (справа про страхові виплати) Конституційного Суду України, саме право громадянин на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки статтею 1167 ЦК України та ст. 237-1 КЗпП України їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця).

Згідно до ч. 1 ст. 1168 ЦК України, моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.

Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 березня 1992 року № 6 (з відповідними змінами) “Про практику розгляду цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди” немає застережень щодо існування строку позовної давності на звернення потерпілого із заявою про відшкодування моральної шкоди.

В судовому засіданні наявність факту заподіяння моральної шкоди позивачеві встановлено судом.

Суд вважає, що внаслідок втрати професійної працездатності у позивача наявна моральна шкода, оскільки: позивач втратив працездатність; став інвалідом; відчуває біль при зміні погоди; стан здоров’я позивача незадовільний; позивач відчуває великі незручності при веденні домашнього господарства; позивачу стало важко займатися домашніми справами, що потребують навіть незначних фізичних зусиль; позивач перестав бути повноцінною людиною, що порушує його звиклий спосіб життя.

На підставі ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, спричиненої їй в наслідок порушення її прав. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом в залежності від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначені розміру відшкодування враховуються вимоги розумності та справедливості.

З урахуванням віку позивача, тривалого часу праці на шахті, стану його здоров я, відсотку втрати працездатності, суд вважає, що сума, вказана позивачем на стягнення моральної шкоди є завищеною, у зв’язку з чим його вимоги підлягають частковому задоволенню.

Згідно ст. 88 ЦПК України, з відповідача слід стягнути в дохід держави судові витрати у вигляді сплати судового збору.

Згідно ст. 81 ЦПК України з відповідача слід стягнути витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Керуючись ст. ст. 10, 60, 212 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3 акціонерного товариства «Павлоградвугілля» про відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 акціонерного товариства «Павлоградвугілля» р/р 26006039733200 у АКІБ “УкрСиббанк” м. Харков, МФО 351005, ЄДРПОУ 00178353, ІПН 001783504102 на користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування моральної шкоди 6500 (шість тисяч п’ятсот) грн. 00 коп.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_2 - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 акціонерного товариства «Павлоградвугілля» на користь держави судовий збір у сумі 51 (п’ятдесят одна) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 акціонерного товариства «Павлоградвугілля» р/р 26006039733200 у АКІБ “УкрСиббанк” м. Харков, МФО 351005, ЄДРПОУ 00178353, ІПН 001783504102 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільних справ розміром 15 (п’ятнадцять) грн. 00 коп. у державний бюджет м. Павлограда, р/р 31217259700032, код 24237540, банк “ГУДКУ” в Дніпропетровській області, МФО 805012.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано в Павлоградський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається в апеляційний суд Дніпропетровської області через Павлоградський міськрайонний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя: С.О. Тимченко