Ухвала суду № 73537429, 11.04.2018, Житомирський районний суд Житомирської області

справа 278/600/18

У Х В А Л А

11 квітня 2018 року м. Житомир

Суддя Житомирського районного суду Житомирської області Грубіян Є.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення права на частку у спільному майні та визнання права власності, треті особи: Тростянецька державна нотаріальна контора, обслуговуючий кооператив "Садівниче товариство "Міжріччя-Тетерівка", –

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, яким просив:

– припинити право власності ОСОБА_3 на ? частку у спільній частковій власності садового (дачного) будинку, що розташований в с СТ "Міжріччя" в с. Тетерівка Житомирського району Житомирської області, земельна ділянка № 602, стягнувши з позивача на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію ? частки такого будинку;

– визнати за позивачем право власності на ? частину вищевказаного садового будинку.

Отже позивачем заявлено одну вимогу немайнового характеру (про припинення права власності) та одну вимогу майнового (про визнання права власності).

Дослідив дану заяву разом з долученими до неї додатками суд дійшов висновку, що провадження у справі, на даний час, не може бути відкрите, а заява підлягає залишенню без руху з огляду на наступне.

Позовна заява повинна містити ціну позову, щодо вимог майнового характеру (п. 4 ч. 2 ст. 119 ЦПК України).

Ціна позову у заявах про визнання права власності на майно визначається вартістю майна (п. 2 ч. 1 ст. 80 ЦПК України).

Як кореспондується у пункті 16 ПП ВССУ № 10 "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах" від 17 жовтня 2014 року, розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом ст. 80, п. 4 ч. 2 ст. 119 ЦПК України такий обов’язок покладається на позивача. Проте, якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред’явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд (ч. 2 ст. 80 ЦПК України).

Згідно Постанови Кабінету Міністрів України № 358 "Про проведення оцінки для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов'язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства" від 21 серпня 2014 року оціночною вартістю для нерухомості є її ринкова вартість, розрахована відповідно до національних стандартів та інших нормативно-правових актів з питань оцінки майна і майнових прав. Підтвердженням такої вартості слугує звіт про оцінку, строк дії якого становить не більше шести місяців з дати оцінки.

У свою чергу, заявником не надано суду документів щодо оцінки спірного у справі нерухомого майна. Відтак, у зв'язку з відсутністю необхідної оціночної документації, реальну вартість спірного майна визначити неможливо, а отже і неможливо дійти висновку про дійсну ціну позову і, з огляду на це, суму необхідного до доплати позивачем судового збору.

Платiжнi реквізити для перерахування судового збору:

Отримувач коштів – УДКСУ у Житомирській області

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) – 38035705

Банк отримувача – ГУДКСУ у Житомирській області

Код банку отримувача (МФО) – 811039

Рахунок отримувача – 31211206700196

Код класифікації доходів бюджету – 22030101

Призначення платежу – судовий збір, за позовом ОСОБА_1, Житомирський районний суд Житомирської області.

Згідно ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п’яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст. 185 ЦПК України, суддя, –

П О С Т А Н О В И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення права на частку у спільному майні та визнання права власності, треті особи: Тростянецька державна нотаріальна контора, обслуговуючий кооператив "Садівниче товариство "Міжріччя-Тетерівка" - залишити без руху надавши строк у п'ять днів, з дня отримання копії даної ухвали, для усунення недоліків зазначених в ній.

Роз’яснити заявнику, що у випадку неусунення зазначених недоліків заява вважається неподаною та повертається авторові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Є.О. Грубіян