Постанова № 73536610, 10.04.2018, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/788/18 Справа № 199/6267/16-ц Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Красвітна Т.П.

Категорія 34

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2018 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого – Красвітної Т.П.,

суддів: Свистунової О.В., Єлізаренко І.А.,

при секретарі Попазовій Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу по апеляційним скаргам ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю «Омега» на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 10 липня 2017 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Омега», третя особа – Амур-Нижньодніпровська районна у місті Дніпрі рада, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, –

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2016 року ОСОБА_2 звернулась до суду з даним позовом, посилаючись на те, що 15.03.2016 року близько 11 год. 20 хв. вона зайшла до супермаркету «Варус», розташованого за адресою: м.Дніпро вул. Донецьке шосе, 110, та зачепившись ногою за килимок біля виходу, який нещільно прилягав до підлоги, упала та вдарилась при цьому об двері, втративши свідомість. Співробітниками супермаркету було викликано швидку допомогу, яка і доставила позивачку до травмпункту КЗ «Дніпропетровська шоста міська клінічна лікарня». Внаслідок падіння позивачка отримала закритий уламковий перелом хірургічної шийки правої плечової кістки правої руки. Згідно з висновком спеціаліста судово-медичної експертизи №1931 від 18.05.2016 року, за характером виявлені тілесні ушкодження відносяться до середнього ступеня тяжкості, що зумовили тривалий розлад здоров'я. Позивачка зазначає, що, у зв'язку з отриманою травмою, вона тривалий час перебувала на амбулаторному лікуванні. На теперішній час її здоров'я повністю не відновилось, права рука погано функціонує, моторика ускладнена, що є наслідком отриманої травми. З метою повного відновлення працездатності позивачка продовжує лікування за призначенням лікарів, приймає ліки та потребує курсу санаторно-курортного лікування. Внаслідок порушення адміністрацією супермаркету ряду норм щодо експлуатації будівлі, позивачка понесла значні витрати на відновлення здоров'я. 18.03.2016 року ОСОБА_2 письмово звернулася до адміністрації супермаркету «Варус» з вимогою про відшкодування витрат на лікування, на що 20.04.2016 року отримала відповідь про неможливість відшкодування понесених витрат, так як, на їх думку, вина відповідача відсутня. Згідно з п.3 пп.13 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру (затверджений постановою Кабміну від 22.03.2001 р. із змінами, внесеними згідно з Постановою КМУ №885 від 19.08.2009 р.) обов'язковому розслідуванню підлягають нещасні випадки, які сталися під час перебування громадян в об'єктах торгівлі (до яких відноситься і супермаркет). Таким чином, адміністрація супермаркету «Варус» повинна була скласти акт про нещасний випадок невиробничого характеру, який стався у приміщенні супермаркету. З метою визначення обставин та причин настання нещасного випадку, позивачка також звернулася до Амур-Нижньодніпровської районної у м.Дніпрі ради із заявою про розслідування даного нещасного випадку невиробничого характеру та складання акту НТ. За результатами роботи комісії складено акт №1 від 29.06.2016 року про нещасний випадок невиробничого характеру, згідно з висновками якого причини настання випадку визначити не вдалося. Тому позивач, уточнивши позовні вимоги, просила стягнути з ТОВ «Омега» на її користь 8518,24 грн. матеріальної шкоди та 30000,00 грн. моральної шкоди (а.с. 102-103).

Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 10 липня 2017 року позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з ТОВ «Омега» на користь ОСОБА_2 8518,24 гривень матеріальної шкоди та 3000,00 гривень моральної шкоди, а всього 11518,24 грн., в іншій частині позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ТОВ «Омега», посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, порушення та неправильне застосування норм процесуального та матеріального права, ставить питання про скасування оскаржуваного рішення та ухвалення нового про відмову в задоволенні позовних вимог (а.с. 113-115).

Також не погодившись із вказаним вище рішенням, з апеляційною скаргою звернулась ОСОБА_2, в якій, посилаючись на неповне з’ясування обставин справи, ставить питання про зміну оскаржуваного рішення в частині розміру моральної шкоди, що стягнута на її користь, задовольнивши дану позовну вимогу в повному обсязі (а.с. 118-120).

Відповідно до ч. 6 ст. 147 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті "Голос України" повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду. Згідно абз. 3 п. 3 розд. XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів», апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. Також п. 8 ч. 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України, в редакції, що діє з 15.12.2017 року, передбачено, що до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційних скарг і заявлених позовних вимог, колегія суддів дійшла висновку, що підстави для задоволення апеляційних скарг та скасування оскаржуваного рішення відсутні, виходячи з наступного.

Встановлено судом та стверджується зібраними у справі доказами, що 15 березня 2016 року близько 11 год. 20 хв. при вході до супермаркету «Варус», що розташований за адресою: м.Дніпро, Донецьке шосе, 110, ОСОБА_2 зачепилась ногою за килимок біля виходу та впала, вдарившись при цьому об двері та втратила свідомість.

В зв’язку з зазначеними вище обставинами, співробітниками супермаркету «Варус» була викликана швидка допомога, яка доставила позивачку до травмпункту КЗ «Дніпропетровська шоста міська клінічна лікарня», що підтверджується листом КЗ “Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф” ДОР” №307 від 29.04.2016 року (а.с. 8).

Згідно з висновком спеціаліста судово-медичної експертизи №1931 від 18.05.2016 року, внаслідок падіння позивачка отримала закритий уламковий перелом хірургічної шийки правої плечової кістки правої руки; за характером виявлені тілесні ушкодження відносяться до середнього ступеня тяжкості, що зумовили тривалий розлад здоров'я строком понад три тижні (а.с. 10-11).

ОСОБА_2 письмово звернулася до адміністрації супермаркету «Варус» з вимогою від 18 березня 2016 року про відшкодування витрат на лікування та додаткове харчування на суму 5000,00 грн. (а.с. 9).

Листом від 20.04.2016 року позивачку було повідомлено про неможливість відшкодування понесених витрат, в зв’язку з відсутністю вини відповідача (а.с. 6).

З метою визначення обставин та причин настання нещасного випадку, позивачка також звернулася 30 травня 2016 року до Амур-Нижньодніпровської районної у м. Дніпрі ради із заявою про розслідування даного нещасного випадку невиробничого характеру та складання акту НТ (а.с. 12).

За результатами роботи комісії Амур-Нижньодніпровської районної у м. Дніпрі ради щодо розслідування нещасного випадку невиробничого характеру складено акт №1 від 29.06.2016 року про нещасний випадок невиробничого характеру, згідно з висновками якого, причини настання випадку визначити не вдалося (а.с. 16-18).

Судом також встановлено, що у зв’язку з отриманою травмою, на оплату медичних обстежень, придбання медичних препаратів та санаторно-курортне лікування позивачкою було витрачено 8518,24 грн. власних коштів, що підтверджується наступними письмовими доказами: чек від 25.03.2016 р. №9669 на суму 742,14 грн.; чек від 20.04.2016р. №8067 на суму 739,80 грн.; чек від 15.03.2016 р. №3000092253 на суму 236,40 грн.; чек від 08.07.2016 р. №00014422800043 на суму 78,13 грн.; чек від 25.04.2016 р. №43521 на суму 20,10 грн.; чек від 17.06.2016р. №3000212325 на суму 79,20 грн.; чек від 17.06.2016 р. №30 00170492 на суму 287,21 грн.; чек від 18.05.2016р. №3000071773 на суму 157,74 грн.; чек від 28.04.2016 р. №30000170482 на суму 113,90 грн.; чек від 18.05.2016р. №3000080097 на суму 50,72 грн.; чек від 13.07.2016 р. №00017991000127 на суму 53,45грн.; витрати на медичне обстеження: чек від 15.06.2016р. №1634 на суму 250,00 грн.; чек від 14.06.2016 р. №00000726 на суму 100,00 грн.; чек від 17.05.2016 р. №23 на суму 162,45 грн.; (витрати на санаторно-курортне лікування) чек від 07.09.2016 р. №4182 на суму 5418,00 грн.; чек від 07.09.2016 р. №4183 на суму 29,00 грн. (а.с. 29-23, 43). Факт призначення позивачці відповідних медичних препаратів, їх обсяг, проведення медичних досліджень та санаторно-курортного лікування підтверджується відповідними медичними документами, зокрема, виписним епікризом, копією амбулаторної карти хворого (а.с. 24 – 28, 29 – 33, 34, 44, 105).

Колегія звертає увагу, що апеляційні скарги позивачки та відповідача не містять доводів щодо непогодження з розміром матеріальної шкоди, який присуджений до стягнення з відповідача на користь позивачки в оскаржуваному судовому рішенні.

Згідно ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частиною 2 ст. 1166 ЦК України передбачено, що особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно ч. 1 ст. 1195 ЦК України фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я фізичній особі, зобов'язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.

Згідно з Державними Будівельними Нормами України (ДБН В.2.2.-23:2009), будинки і споруди «Підприємства торгівлі» п. 8.16 2 абз. «Будівельні матеріали, що застосовуються на шляхах евакуації (коридорах, сходових клітках, сходах, ліфтових холах, вестибюлях) будинків підприємств торгівлі, мають відповідати вимогам 5.24 ДБН В.1.1-7. При цьому на шляхах евакуації не допускається використовувати килимові покриття.

Відносно застосування килимових покриттів у будинках та спорудах для маломобільних груп населення (ДБН В.2.2-17:2006) п. 6.1.10 вказується, що у приміщеннях (у тому числі й будівлі супермаркетів) доступних для мало мобільних груп населення, не допускається застосувати ворсові килими з товщиною покриття (з урахуванням висоти ворсу) більше 0,013мм. Килимові покриття на шляхах руху повинні бути щільно закріплені, особливо на стиках полотнин і по краях різнорідних покриттів.

Відповідно до додатку Г (обов'язкового) ДБН В.2.2.-9-99 Громадські будинки та споруди п.Г.13. Поверхня покриття пішохідних шляхів і підлог приміщень будинків та споруд якими користуються інваліди, повинна бути твердою, міцною і не допускати ковзання. П. Г.14. Килимові покриття повинні щільно закріплюватися, особливо по краях килимів. Товщина покриття з ворсового килима не повинна бути більшою 0,013 мм з урахуванням ворсу.

Згідно з п .3 пп. 13 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру, затвердженого постановою Кабміну Міністрів України N270 від 22.03.2001 року (зі змінами та доповненнями) розслідуванню згідно з цим Порядком підлягають нещасні випадки, що сталися під час перебування в громадських місцях, на об'єктах торгівлі та побутового обслуговування, у закладах лікувально-оздоровчого, культурно-освітнього та спортивно-розважального призначення, в інших організаціях, а також у рекреаційних зонах.

Виходячи з викладеного, надавши належної оцінки представленим у справі доказам, у їх сукупності, зокрема, наведеним вище документам медичних установ, висновку спеціаліста судово-медичної експертизи №1931 від 18.05.2016 року, акту №1 від 29.06.2016 року про нещасний випадок невиробничого характеру, відеозапису, - місцевий суд обгрунтовано встановив факт отримання позивачкою тілесних ушкоджень в приміщенні супермаркету «Варус», розташованого по вул. Донецьке шосе, 110 у м. Дніпро. Враховуючи зміст наведених вище вимог ДБН, відповідачем не доведено завдання шкоди позивачці не з вини відповідача.

Посилання відповідача на те, що з представленого ним відеозапису з камер спостереження супермаркету «Варус» вбачається, що позивачка не перечіплялась через килимок - є безпідставними; шляхом перегляду представленого відповідачем відеозапису причини падіння позивачки встановити неможливо (поле зйомки частково закрите відвідувачами магазину), клопотань про призначення відповідної судової експертизи відповідачем не заявлено, що стверджується матеріалами цивільної справи, зокрема, змістом апеляційної скарги, протоколом та звукозаписом судового засідання суду апеляційної інстанції.

Колегія погоджується з доводами апелянта про те, що представлені позивачкою фотографії килимка у супермаркеті не є належними та допустимими доказами, оскільки не містять даних щодо часу здійснення відповідних фотографій (а.с. 79, 82, 83), що, однак, не спростовує правильність висновку суду про недоведеність відповідачем відсутності його вини.

Враховуючи викладене, на користь позивачки підлягає стягненню матеріальна шкода у розмірі, що визначений місцевим судом, який підтверджується наведеними вище письмовими доказами та не оспорюється відповідачем и позивачкою, згідно змісту доводів відповідних апеляційних скарг.

Крім того, за змістом ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1168 ЦК України моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.

Надавши належної оцінки представленим у справі доказам у їх сукупності, правильно встановивши характер та ступінь моральних переживань позивачки, що пов»язані з перенесеним фізичним болем під час падіння та лікування, хвилюванням за стан свого здоров»я у зв»язку з отриманими тілесними ушкодженнями, що відносяться до середнього ступеню тяжкості та зумовили тривалий розлад здоров’я, необхідністю додаткових зусиль для організації побуту, необхідністю відвідувати медичні установи, враховуючи, що відповідач у добровільному порядку відмовився від відшкодування шкоди, - місцевий суд дійшов обґрунтованого висновку, що на користь позивачки підлягає стягненню моральна шкода у достатньому та необхідному розмірі 3000,0 грн.

Твердження позивачки про те, що після отримання травми у неї погіршився загальний стан здоров»я – не можуть бути прийняті до уваги судом, оскільки не представлено доказів наявності причинного зв»язку між падінням у супермаркеті та погіршенням загального стану здоров»я; клопотання про призначення відповідної судової експертизи позивачкою не заявлене, що стверджується матеріалами справи, зокрема, змістом її апеляційної скарги, протоколом та протоколом судового засідання суду апеляційної інстанції.

Доводи позивачки про те, що до цього часу вона має витрати на лікування у зв»язку з вказаною вище травмою – не є підставою для зміни визначеного місцевим судом розміру моральної шкоди.

Колегія зауважує, що позивачка не позбавлена можливості, за наявності підстав, звернутись до суду з позовом щодо стягнення матеріальних витрат на лікування, які не були заявлені при розгляді даної справи в суді першої інстанції. Крім того, позивачкою та відповідачем рішення місцевого суду в частині розміру стягнутої матеріальної шкоди в апеляційному порядку не оскаржується.

Отже, наведені в апеляційних скаргах доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування місцевим судом норм матеріального чи процесуального права, що призвели до неправомірного вирішення справи по суті, а зводяться до переоцінки доказів.

Суд звертає увагу, що, відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, враховуючи правильне застосування місцевим судом положень статті 88 ЦПК України, в редакції, що діяла по 14.12.2017 року, розглянувши справу у межах заявлених позовних вимог та у межах доводів апеляційних скарг, колегія дійшла висновку, що оскаржуване судове рішення підлягає залишенню без змін, а апеляційні скарги – без задоволення.

Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, колегія суддів, –

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційні скарги ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю «Омега» – залишити без задоволення.

Рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 10 липня 2017 року – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та протягом тридцяти днів може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду.

Головуючий

Судді