Рішення № 73536569, 23.04.2018, Шахтарський міський суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Першотравенський міський суд Дніпропетровської області)

Справа № 186/1395/17

Провадження номер № 2/0186/137/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2018 року Першотравенський міський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді: Демиденко С.М.

секретар: Фадєєва Т.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Першотравенську цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» звернулося до Першотравенського міського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення заборгованості з відповідача ОСОБА_1.

В обґрунтування позову зазначає, що відповідно до укладеного договору № б/н від 01 жовтня 2008 року ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 800,00 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 22,80% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Публічне Акціонерне Товариство ОСОБА_2 "ПриватБанк" є правонаступником прав та обов'язків Закритого Акціонерного Товариства ОСОБА_2 "ПриватБанк", у зв'язку з чим на підставі рішення загальних зборів акціонерів від 30 квітня 2009 року змінено найменування позивача з Закритого акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" на Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк ", про що зазначено у п.1.1. Статуту ПАТ КБ "ПриватБанк".

17 липня 2009 року проведено державну реєстрацію вказаних змін (номер запису в ЄДРПОУ 12241050038006727).

Щодо зміни кредитного ліміту банк керується п. 3.2, п.3.3 умов та правил надання банківських послуг, де зазначено, що клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку, і клієнт дає право банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт.

Підписання даного договору є прямою і безумовною згодою позичальника щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком, відповідно до п. 3.3 умов та правил надання банківських послуг.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з "Умовами та правилами надання банківських послуг", "Правилами користування платіжною карткою" та "Тарифами Банку", які викладені на банківському сайті http://privatbank.ua/terms/pages/70/, складає між ним та банком договір, що підтверджується підписом у заяві.

Банк нараховує відсотки за користування кредитом в розмірі, встановленому "Тарифами Банку", які викладені на банківському сайті http://privatbank.ua/terms/pages/70/, з розрахунку 360 календарних днів на рік, що підтверджується п. 5.5 "Правил користування платіжною карткою",

Одночасно пунктом 5.3 Умов та правил надання банківських послуг передбачена можливість односторонньої зміни тарифів та інших невід'ємних частин договору. Таким чином, розмір відсоткової ставки за кредитом може змінюватись банком за умови інформування позичальника шляхом надання виписки по картковому рахунку на умовах, зазначених в п. 4.9. Умов та правил надання банківських послуг і п. 5.8 Правил користування платіжною карткою. Відповідно до п. 6.3 до обов’язків позичальника відноситься отримання виписки про стан картрахунків та про здійснені операції по картрахункам.

ПАТ КБ "ПриватБанк" свої зобов’язання за договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором.

Відповідно до п. 6.5 Умов та правил надання банківських послуг, - позичальник зобов'язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором.

Згідно п. 6.6 Умов надання банківських послуг, - у разі невиконання зобов'язань за договором на вимогу банку виконати зобов'язання з повернення кредиту (у тому числі простроченого кредиту Овердрафту), оплати винагороди банку.

Власник карти зобов'язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафту, згідно п. 6.7 Умов та правил надання банківських послуг.

Відповідно до п.8.6 умов надання банківських послуг, - при порушенні позичальником строків платежів по кожному з грошових зобов'язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф в розмірі 250,00 гривень + 5% від суми позову. Відповідач не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором. Таким чином, у порушення умов кредитного договору а також ст. ст. 509, 526, 1054 ЦК України, відповідач зобов’язання за вказаним договором не виконав.

Відповідно до п. 5.6 "Правил користування платіжною карткою", Боржник доручає списувати з будь - якого рахунку відкритого в банку в часності з картрахунку грошові кошти для здійснення платежу з ціллю повного або часткового погашення боргових зобов'язань.

Відповідно до п. 6.4 "Умов та правил надання банківських послуг" за незгодою зі зміною правил та/або "Тарифів Банку", які викладені на банківському сайті http://privatbank.ua/terms/pages/70/ позичальник зобов'язується надати банку письмову заяву про розірвання цього договору та погасити виниклу перед банком заборгованість.

На підставі п. 5.3 "Умов та правил надання банківських послуг", ОСОБА_2 має право на зміну тарифів, які викладені на банківському сайті http://privatbank.ua/tenns/pages/70/, а також інших умов обслуговування рахунків.

Згідно п. 4.6 "Умов та правил надання банківських послуг" клієнт доручає банку здійснювати списання грошових коштів з рахунків клієнта, відкритих в валюті кредитного ліміту, в межах суми, підлягаючих сплаті банку за даним договором, при настанні строків платежів, а також списання грошових коштів з картрахунку у разі настання строків платежів за іншими договорами Клієнта в межах, встановлених цими договорами (договірне списання), в межах платіжного ліміту картрахунку.

Відповідно до п. 5.7 "Правил користування платіжною карткою", банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов’язань в цілому або у встановленої банком долі в разі невиконання боржником своїх боргових та інших обов’язків за цим договором.

Згідно п. 5.2 "Умов та правил надання банківських послуг" У разі порушення власником або довіреною особою вимог діючого законодавства України та/або умов даного Договору та/або у разі виникнення Овердрафту банк має право призупинити здійснення розрахунків по карті (заблокувати карту) та/або визнати карту недійсною до моменту усунення порушень, а також вимагати дострокового виконання боргових обов'язків в цілому або у встановленою банком часткою у разі невиконання власником або довіреною особою власника своїх боргових обов'язків та інших обов'язків за цим договором.

У зв’язку з зазначеними порушеннями зобов’язань за кредитним договором відповідач станом на 30 вересня 2017 року має заборгованість в розмірі – 15809,55 гривень, яка складається з заборгованості за кредитом в розмірі 503,05 гривні, заборгованості по процентам за користування кредитом в розмірі 11219,39 гривень, заборгованості за пенею та комісією в розмірі 3096,18 гривень, а також штрафів відповідно до п. 8.6 Умов та правил надання банківських послуг: штрафу (фіксована частина) в розмірі 250,00 гривень, штрафу (процентна складова) в розмірі 740,93 гривень.

На даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання зобов'язання і заборгованість за договором не погашає, що є порушенням законних прав ПАТ КБ "ПриватБанк".

Просить суд стягнути з ОСОБА_1 користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість у розмірі 15809,55 гривень за кредитним договором №б/н від 01 жовтня 2008 року.

У судове засідання представник позивача не з’явився, надав суду заяву, в якій просить суд розглядати справу за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, та надав суду відгук на відзив, в якому зазначив, що відповідач приєднався до нових Умов та правил надання Банківських послуг шляхом підписання відповідної анкети-заяви від 18 січня 2011 року.

Банком надано всю необхідну інформацію в письмовому вигляді, результатом чого є факт підписання сторонами кредитного договору.

Таким чином, кредитний договір укладений відповідно до норм чинного законодавства та є чинним.

Необхідно зауважити, що ЗУ “Про захист прав споживачів” не поширюється на спірні правовідносини.

Так вищевказаний Закон визначає поняття споживчого кредиту, а саме споживчий кредит - кошти, що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції.

В даному ж випадку грошові кошти надавалися у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку.

Тобто Відповідач не правомірно в даному випадку посилається на вищевказаний Закон.

Окрім того, в Анкеті-Заяві зазначено: "Я ознайомився (-лась) і згоден (-на) з Умовами та правилами. Своїм підписом я підтверджую факт отримання повної інформації про умови кредитування в Приватбанку..'"

Таким чином, підписавши Анкету-Заяву Відповідач підтвердив, що він був ознайомлений з умовами кредитування та погодився з ними, що засвідчив власним підписом.

Погашаючи заборгованість по кредиту відповідач прийняв умови договору та погодився з ними.

За даним договором відповідач має прострочену заборгованість.

Постановою НБУ «Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті» від 29 березня 2004 року (п.1.4) передбачено договірне списання банком з рахунку клієнта коштів без надання клієнтом платіжного доручення, може здійснюється банком у порядку, передбаченому в договорі, укладеному між ним і Клієнтом.

П. 6.1 вищевказаної Постанови встановлено, що банк обумовлює своє право на здійснення договірного списання за дорученням платника з його рахунку в договорі банківського рахунку або іншому договорі про надання банківських послуг. Якщо кредитором за договором є ОСОБА_2, що обслуговує платника, то право цього банку на здійснення договірного списання передбачається в договорі про надання банківських послуг.

Договір може містити інформацію необхідну банку для списання ним коштів з рахунків платника (п.6.5). Згідно умовам договору, а саме п. 1.1.3.1.6. Клієнт доручає Банку здійснювати списання грошових коштів з рахунків Клієнта, відкритих в валюті кредитного ліміту, в межах сум які підлягають сплаті Банку по цьому договору, при настанні строків платежів, а також списання грошових коштів з картрахунку в випадку настання строків платежів по іншим договорам.

Банк проводить списання коштів в грошовій одиниці України та іноземній валюті з будь-якого рахунку клієнта в сумі, що еквівалентна сумі заборгованості по договору. При оформленні кредиту заяву на отримання кредиту, підписується повнолітнім, дієздатним особою (здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов'язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання ч. 2 п.1 ст.30 ЦК України), яким підтверджується, що позичальник ознайомлений з Умовами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та Тарифами, Позичальник підтвердив свою згоду на те, що Заява, Умови надання банківських послуг, Правила користування платіжною карткою та Тарифи складають між ним і Банком Договір про надання банківських послуг.

Таким чином, ОСОБА_2 правомірно здійснював договірне списання в рахунок погашення боргу.

Відповідно до Правил користування карткою строк дії картки вказано на лицевій стороні Картки (місяць та рік). Картка діє до останнього календарного дня вказаного місяця. Отже, строк перевипущеної картки до останнього дня липня 2016 року.

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача 26 жовтня 2017 року - до спливу строку позовної давності.

У зв’язку з цим, обставини, на які відповідач посилається в своєму запереченні, не відповідають дійсності, а строк позовної давності позивачем дотримано при зверненні до суду.

Відповідач ОСОБА_1 та його представник в судове засідання не з'явились, представник відповідача надав суду заяву про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги не визнають, просять суд відмовити в задоволенні позову, та надали суду відгук, в якому зазначили, що кредитний договір було укладено 01 жовтня 2008 року, а банк звертається до суду тільки 18 жовтня 2017 року, тобто після спливу строку позовної давності. Крім того, останній платіж самостійно був здійснений 06 вересня 2014 року у сумі 400,00 гривень, а даний факт також підтверджує сплив строку позовної давності.

Згідно наданої до суду виписки, останній платіж проведений 28 квітня 2015 року у сумі 03 гривні 82 копійки та до цього 23 квітня 2015 року у сумі 133 гривні 98 копійок, а це тільки підтверджує зняття позивачем з картки відповідача, без його згоди, вказаних сум. Таких сум за своєї ініціативи ніхто б ніколи не сплачував.

Крім того, розмір стягнутої заборгованості за кредитом складає 503,05 гривні, а розмір заборгованості по процентам, який просить стягнути позивач - 11219,39 гривень, тобто у 20 разів більш ніж сама заборгованість за кредитом.

Пунктом 31 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ №35 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», передбачено, що враховуючи положення пункту 7 частини тринадцятої стаття 11 ЗУ «Про захист прав споживачів», суди мають виходити з того, що у спорах щодо споживчого кредитування кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув. У зв’язку з цим позовна давність за позовом про повергнення споживчого кредиту застосовується незалежно від наявності заяви сторони у спорі.

Абзацом другим п. 31 вищевказаного Пленуму зазначено, що оскільки зі спливом строків позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової.

Таким чином, позивач звернувся до суду з пропуском трирічного строку позовної давності боржника і річного строку щодо вимог про стягнення штрафу та пені.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов слід задовольнити частково.

Дійсно, відповідач по справі ОСОБА_1 01 жовтня 2008 року отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картку.

Розрахунком заборгованості за договором №б/н від 01 жовтня 2008 року підтверджується, що станом на 30 вересня 2017 року відповідач має заборгованість в розмірі 15809,55 гривень, яка складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 503,05 гривні, заборгованості по процентам за користування кредитом в розмірі 11219,39 гривень, заборгованості за пенею та комісією в розмірі 3096,18 гривень, а також штрафів відповідно до п. 8.6 Умов та правил надання банківських послуг: штрафу (фіксована частина) в розмірі 250,00 гривень, штрафу (процентна складова) в розмірі 740,93 гривень.

На підставі п.1 ч.2 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

У зв’язку з тим, що позивач звернувся до суду 26 жовтня 2017 року /а.с.23/, то з ОСОБА_1 необхідно стягнути заборгованість за пенею та комісією з 26 жовтня 2016 року і яка становить 1116,67 гривень /100,00/30*5+100,00+100,00+100,00+100,00+100,00+100,00+100,00+100,00+100,00+100,00+100,00/. Отже позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають частковому задоволенню.

До такого висновку суд прийшов враховуючи правові позиції Верховного Суду України у справах за № 6-1926цс15 та №6-16цс15 згідно яких:

«Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність установлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Статтею 258 ЦК України передбачена спеціальна позовна давність для окремих видів вимог.

Згідно із частиною першою статті 259 ЦК України позовна давність, установлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін.

Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі (частина перша статті 259 ЦК України).

Згідно із частинами першою, другою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами)».

Судом встановлено, що у заяві позичальника домовленості сторін щодо збільшення строку позовної давності немає.

Відсутність позову про визнання кредитного договору недійсним як оспорюваного правочину не може бути перешкодою для неврахування інтересів позичальника при вирішенні справи за позовом банку до позичальника про стягнення заборгованості за кредитним договором, а тому суд вважає що збільшенні строки позовної давності застосуванню не підлягають.

У відповідність ст.509 ЦК України - в силу зобов’язання одна особа (боржник) зобов’язана вчинити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, як - то: передати майно, сплатити гроші, виконати роботу, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

У відповідність ст.525 ЦК України – одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст.526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.

На підставі п. 3 ч.1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

У відповідність ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Борг в розмірі 12839,11 гривень, який складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 503,05 гривні, заборгованості по відсоткам за користування кредитом в розмірі 11219,39 гривень, заборгованості за пенею та комісією в розмірі 1116,67 гривень, слід стягти з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк».

Посилання позивача на пропуск строку позовної давності спростовується матеріалами справи, з яких вбачається, що відповідач вносив періодичні платежі на погашення заборгованості за кредитним договором, та всі ці платежі здійснені в межах загального строку позовної давності, зокрема останній з них 28 квітня 2015 року.

Вирішуючи позовні вимоги в частині стягнення штрафів, суд виходить з правової позиції Верховного суду України від 21 жовтня 2015 року у справі №6-2003цс15, а саме Цивільно-правова відповідальність – це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов’язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов’язку нового додаткового.

Покладення на боржника нових додаткових обов’язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Зі змісту п.2.1.1.7.6 та п.2.1.1.12.6.1 кредитного договору вбачається, що вони застосовуються за порушення строків грошових зобов’язань за договором.

Враховуючи вищевикладене та відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення – строків виконання грошових зобов’язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що в частині позовних вимог про стягнення штрафів слід відмовити.

Розподіл судових витрат слід здійснити відповідно до ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 258, 263, 264-265 ЦПК України, - суд

В И Р І Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків №3325410572, на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» вул. Набережна Перемоги, буд.50 м. Дніпро, на р/р № 29092829003111, МФО 305299, ЄДРПОУ 14360570 заборгованість за договором № б/н від 01 жовтня 2008 року, яка станом на 30 вересня 2017 року становить 12839 (дванадцять тисяч вісімсот тридцять дев’ять) гривень 11 копійок, яка складається з заборгованості за кредитом в розмірі 503 (п’ятсот три) гривні 05 копійок, заборгованості по процентам за користування кредитом в розмірі 11219 (одинадцять тисяч двісті дев’ятнадцять) гривень 39 копійок, заборгованості за пенею та комісією в розмірі 1116 (одна тисяча сто шістнадцять) гривень 67 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків №3325410572, на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» вул. Набережна Перемоги, буд.50 м. Дніпро, на р/р № 29092829003111, МФО 305299, ЄДРПОУ 14360570, судовий збір в розмірі 1600 (одна тисяча шістсот) гривень 00 копійок.

В іншій частині заявлених вимог – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо справу розглянуто за заявою осіб, визначених частиною другою статті 4 ЦПК України, рішення суду, що набрало законної сили, є обов’язковим для особи, в інтересах якої було розпочато справу.

Якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред’явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Першотравенський міський суд Дніпропетровської області.

СУДДЯ: /ОСОБА_3/