Вирок № 73536190, 30.03.2018, Криворізький районний суд Дніпропетровської області

КРИВОРІЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 177/472/16-к

Провадження № 1-кп/177/8/18

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2018 року м. Кривий Ріг

Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Коваль Н.В.,

секретар судового засідання Проліз Є.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12016040230000031 від 22.01.2016 за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, який народився в с. Веселе Великоолександрівського району Херсонської області, працює водієм, одружений зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, б. 25АДРЕСА_1;

за ч.1 ст. 286 КК України,

за участю

прокурора Бондар Ю.В.

потерпілого ОСОБА_2

представника потерпілого ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_1

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 22 січня 2016 року приблизно о 09 годині 00 хвилин, керуючи технічно справним автобусом «Мерседес Бенц 0345», реєстраційний номер НОМЕР_1, рухався за міжміським маршрутом «Інгулець – Дніпропетровськ», по засніженій проїзній частині автодороги Н11 Дніпропетровськ – Миколаїв в Криворізькому районі Дніпропетровської області з боку с. Широке в напрямку с. Авдотівка зі швидкістю близько 50 км/год.

В цей час на звуженні дороги ліворуч, біля правого краю проїзної частини стояв автомобіль НОМЕР_2, який зламався. З переду нього його ремонтував ОСОБА_2

Водій ОСОБА_1 наближаючись до звуження дороги вліво повинен був діяти відповідно до п.п. 1.5; 2.3 (б); 12.1 Правил дорожнього руху України .

Однак ОСОБА_1, діючи зі злочинною недбалістю, проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змінам, допустив занос керованого ним автобусу, чим порушив п.п. 1.5, 2.3 (б), 12.3 Правил дорожнього руху України, відповідно до яких:

-«1.5. … бездіяльність учасників дорожнього руху … не повинні … загрожувати життю або здоров’ю громадян, завдавати матеріальних збитків»;

-«2.3. Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов’язаний:

…б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, …»

-«12.1. Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.»

В результаті порушення вказаних правил безпеки дорожнього руху, виконання яких було необхідно умовою для запобігання події, водій ОСОБА_1, керуючи автобусом «Мерседес Бенц 0345» реєстраційний номер НОМЕР_3, на звуженні дороги вліво допустив занос керованого ним автобусу та контактував передньою частиною автобусу «Мерседес Бенц 0345» реєстраційний номер НОМЕР_1 з задньою частиною автомобілю НОМЕР_2, який стояв біля правого краю проїзної частини, внаслідок зіткнення автомобіль НОМЕР_2 просунувся вперед та контактував з пішоходом ОСОБА_2, який знаходився попереду нього.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження у вигляді: синців обличчя та правої гомілки, закритого перелому середньої третини правої великогомілкової кістки без зміщення, які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, за ознакою тривалого розладу здоров’я.

Між порушенням ОСОБА_1 вимог Правил дорожнього руху України та настанням наслідків – заподіяння тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості потерпілому ОСОБА_2 є прямий причинний зв’язок.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчинені інкримінованого злочину визнав, пояснивши, що він працює за трудовою угодою водієм в ПАТ «Автотрансервіс». 22 січня 2016 року керував службовим автобусом ОСОБА_5 та рухався з боку с. Широке в напрямку с. Авдотівка по автодорозі «Миколаїв – Дніпропетровськ». Проїзна частина дороги була засніжена з ожеледицею. На звуженні дороги ліворуч помітив автомобіль Газель, який стояв. При об’їзді цього автомобіля керований ним автобус занесло та він контактував передньою частиною із задньою частиною автомобіля Газель. В результаті зіткнення автомобіль Газель просунувся вперед приблизно на 2 метри. Коли він вийшов із автобуса, побачив потерпілого, який опирався на передню частину автомобіля Газель та мав тілесні ушкодження.

Потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що 22 січня 2016 року він, керуючи автомобілем ГАЗ 3302, рухався по автодорозі Миколаїв – Дніпропетровськ, та відчувши неполадки в роботі двигуна, зупинив автомобіль перед звуженням дороги ліворуч на відрізку між с. Широке та с. Авдотівка. Відкрив капот автомобіля та подальших подій не пам’ятає. Прийшов до тями в лікарні, де йому повідомили про дорожньо-транспортну пригоду, внаслідок якої він отримав тілесні ушкодження. На даний час внаслідок травм він є інвалідом.

Винуватість ОСОБА_1В у вчиненні інкримінованого злочину підтверджена повно та всебічно дослідженими в ході судового розгляду доказами.

При огляді місця дорожньо-транспортної пригоди, зафіксованого в протоколі від 22 січня 2016 року зі схемою та фототаблицею до нього, встановлено, що на автодорозі Дніпропетровськ – Миколаїв в Криворізькому районі на ділянці дороги від смт Широке Криворізького району до с. Авдотівка Софіївського району на звуженні дороги ліворуч мала місце дорожньо-транспортна пригода за участі автобусу «Мерседес» реєстраційний номер НОМЕР_1 та автомобіля НОМЕР_4. Огляд проводився в світлий час доби у ясну погоду, пригода мала місце на проїзній частині дороги з укатаним снігом із засніженим узбіччям шириною 7,5 м для двох напрямків руху. Автобус ОСОБА_5 має пошкодження у вигляді деформації переднього бамперу, капоту, передніх фар. На автомобілі ГАЗ 3302-414СПГ пошкоджені задня частина, рама та кабіна, лобове скло, радіатор. Автобус «Мерседес» реєстраційний номер НОМЕР_5 з місця події вилучений (а.с. 6-18 т.1).

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 248 від 15.02.2016 року, у ОСОБА_2 виявлені ушкодження у вигляді синців обличчя та правої гомілки, саден голови та обличчя, закритого перелому середньої третини правої великогомілкової кістки без зміщення, які виникли від ударної дії тупого твердого предмета (предметів), які могли мати як обмежену так і необмежену травмуючи поверхню, що могло бути в обстановці дорожньо-транспортної пригоди. Давність виникнення тілесних ушкоджень може відповідати 22 січня 2016 року. З своїм характером виявлені ушкодження відносяться до середнього ступеня тяжкості тілесним ушкодженням за ознаками тривалого розладу здоров’я (а.с. 40-42 т.1).

В ході проведення слідчого експерименту, зафіксованого в протоколі від 14 лютого 2016 року потерпілий ОСОБА_2 в присутності понятих на місці дорожньо-транспортної пригоди вказав місце контакту на транспортних засобах учасників пригоди, а також вказав на місце стоянки автомобіля ГАЗ, який він зупинив біля правого засніженого узбіччя після того як транспортний засіб зламався (а.с. 43-46 т.1)

Згідно висновків судової автотехнічної експертизи №19/10.1-24 від 19 лютого 2016 року, в діях водія ОСОБА_4 по керуванню автобусу ОСОБА_5» є невідповідність вимогам п. 12.1 Правил дорожнього руху України, що з технічної точки зору знаходяться в причинному зв’язку з настанням ДТП. (а.с. 51-52 т.1).

Оцінивши досліджені по кримінальному провадженню докази, суд дійшов висновку щодо повного підтвердження вини обвинуваченого у скоєнні злочину та кваліфікує дії ОСОБА_4 за ст. 286 ч.1 КК України за ознаками: порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Обговорюючи питання про призначення обвинуваченому міри покарання, суд бере до уваги ступінь тяжкості скоєного злочину та характеристику особи обвинуваченого.

Інкриміноване обвинуваченому кримінальне правопорушення відноситься до категорії злочинів невеликої тяжкості, вчинених необережно.

Обвинувачений до вчинення злочину судимий не був, за місцем проживання характеризується позитивно, одружений, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, працює та за місцем роботи позитивно характеризується, вину у вчиненні злочину визнав. Обставин, які пом’якшують або обтяжують покарання судом не встановлено.

Беручи до уваги характер вчиненого злочину, його наслідки, грубість порушень ПДР України допущеного обвинуваченим, викладені вище обставини по справі, особу обвинуваченого, який злочин вчинив вперше, а також думку потерпілого, який просив призначити покарання не суворе, суд вважає за доцільне застосувати до обвинуваченого покарання у вигляді штрафу в межах санкції статті.

Розглядаючи питання про призначення додаткового покарання у вигляді позбавлення обвинуваченого права керування транспортними засобами, та зважаючи на положення Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року № 14 зі змінами "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" де йдеться про те, що при призначенні покарання за відповідною частиною ст. 286 КК України суди мають враховувати не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, вину інших причетних до нього осіб (пішоходів, водіїв транспортних засобів, працівників, відповідальних за технічний стан і правильну експлуатацію останніх, тощо), а також обставини, які пом'якшують і обтяжують покарання, особу обвинуваченого, думку потерпілого, суд вважає, не доцільним застосування додаткового покарання - позбавлення права керувати транспортними засобами.

Потерпілий заявив цивільний позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Автотранссервіс» витрат на лікування у розмірі 3197,78 грн., вартості відновлювального ремонту автомобіля 56924,54 грн., вартості експертного авто товарознавчого дослідження у розмірі 2000,00 грн., втраченого доходу у розмірі 137684,71 грн., моральної шкоди 100000,00 грн.

Позов обґрунтований тим, що протиправними діями ОСОБА_1 потерпілому завдана матеріальна шкода, яка складається з витрат на лікування, втраченого за час каліцтва доходу, вартості відновлювального ремонту автомобіля, який належить потерпілому на праві власності, вартості експертного автотоварознавчого дослідження автомобіля. Крім того, потерпілий вважає, що йому завдана істотна моральна шкода, яка полягає в тому, що пригода та її наслідки викликали в нього нервові стреси, сильні душевні переживання та моральні страждання, оскільки він втратив працездатність, йому встановлена інвалідність другої групи. В момент ДТП та тривалий час після неї він страждав від сильного фізичного болю, протягом шести місяців пересувався за допомогою милиць. Оскільки шкода завдана ОСОБА_1 під час виконання ним своїх трудових обов’язків, то відповідальність за неї має нести ТОВ «Автотранссервіс», яке є володільцем джерела підвищеної небезпеки, яким завдано шкоду.

Представник відповідача ТОВ «Автотранссервіс» проти задоволення позову заперечував, вказуючи, що позивач заявив вимоги до неналежного відповідача. Стверджував, що ОСОБА_1 на час скоєння ДТП не перебував у трудових відносинах з товариством, а виконував роботу по цивільно-трудовій угоді, тобто володів транспортним засобом на підставі трудової угоди та здійснював разові перевезення пасажирів в разі відсутності основного водія, а тому тягар цивільної відповідальності має нести винна у завданні шкоди особа, якою є водій автомобіля. Розмір моральної шкоди позивачем не доведений. Крім того, вважає, що водій ОСОБА_1 під час ДТП діяв у стані крайньої необхідності, що виключає кримінальну відповідальність за ст. 286 КК України.

Суд, розглянувши зазначені позовні вимоги, вислухавши думку сторін, з урахуванням оцінки всіх обставин справи, вважає, що вони підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.2 ст. 127 КПК України, шкода, завдана кримінальним правопорушенням може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Судом встановлено, що в результаті протиправних дій ОСОБА_1 22 січня 2016 року сталася дорожньо-транспортна пригода внаслідок якої ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження та пошкоджений автомобіль НОМЕР_6, який належить потерпілому на праві власності (а.с. 35 т.1).

Шкода завдана транспортним засобом ОСОБА_5 0345 реєстраційний номер НОМЕР_1, яким на підставі договору оренди від 13 січня 2016 року володіє ТОВ «Автотранссервіс» (а.с. 132 т.2).

ОСОБА_4 на момент ДТП на підставі трудової угоди від 11 січня 2016 року являвся працівником ТОВ «Автотранссервіс», що окрім трудової угоди, підтверджується довідками з Правобережного об’єднаного управління Пенсійного фонду в м. Дніпропетровську та інформацією ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська про нарахування ОСОБА_1 заробітної плати від ТОВ «Автотранссервіс» (а.с. 204, 206 т.1).

Отже на підставі ст.ст. 1187, 1172 ЦК України шкода, завдана потерпілому ОСОБА_2 може бути відшкодована ТОВ «Автотранссервіс».

При цьому, суд враховує правовий висновок, висловлений у постанові Верховного Суду України від 20 січня 2016 року по справі 6-2808цс15, відповідно до якої право потерпілого на відшкодування шкоди її заподіювачем є абсолютним і суд не вправі відмовити в такому позові з тих підстав, що цивільно-правова відповідальність заподіювача шкоди застрахована. У разі задоволення такого позову заподіювач шкоди не позбавлений можливості пред’явити майнові вимоги до страхової компанії, з якою ним укладено договір обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Згідно копій листків непрацездатності, ОСОБА_2 з діагнозом ЗЧМТ, струс головного мозку, параорбітальна гемотома праворуч, забій м’яких тканей голови, обличчя, ЗТГ, забій грудної клітини, закритий перелом с/з правої великоберцової кістки без зміщення перебував на стаціонарному лікуванні в КЗ «Криворізька міська лікарня №2» в період з 22 січня 2016 року по 05 лютого 2016 року, в подальшому продовжував лікування в період з 07 лютого 2016 року по 10 травня 2016 року амбулаторно в КЗ «Криворізька міська лікарня №1» (а.с. 112-113 т.2). Згідно довідки МСЕК №424967 йому встановлена інвалідність ІІ групи (а.с. 94 т.2).

Згідно товарних чеків, ОСОБА_2 витратив на придбання призначених йому медичних препаратів 3228,68 грн. (а.с. 97-100, 109 т.2), тому суд в межах заявлених вимог вважає за необхідне задовольнити позов в частині стягнення витрат на лікування в розмірі 3197,78 грн.

Як встановлено ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Потерпілий просив відшкодувати йому вартість відновлювального ремонту автомобіля НОМЕР_7 в сумі 56924,54 грн. В той же час будь-яких доказів на підтвердження здійснення відновленого ремонту та його оплату не надав.

Визначення розміру матеріального збитку повинно бути підтверджено належним засобом доказування, зокрема, висновком експертного автотоварознавчего дослідження, який повинен відповідати вимогам Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/2092, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2003 року за № 1074/8395 (далі - Методики).

Як видно з висновку експертного автотоварознавчого дослідження №39/16 від 17 березня 2016 року (а.с. 40-52 т.2) сума матеріального збитку, спричиненого з технічної точки зору власнику автомобіля НОМЕР_8 ідентифікаційний номер (VIN) X9633020072276225 складає 31762, 49 грн., яку і слід стягнути з цивільного відповідача на користь потерпілого в рахунок матеріальної шкоди, спричиненої транспортному засобу.

На проведення вказаного автотоварознавчого дослідження №39/16 від 17 березня 2016 року ОСОБА_2 витратив 2000,00 грн., яка також підлягають стягненню з цивільного відповідача.

Позов в частині стягнення втраченого позивачем ОСОБА_2 заробітку в сумі 41305 гривень не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст. 1198 ЦК України, розмір доходу фізичної особи - підприємця, втраченого фізичною особою внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров'я, що підлягає відшкодуванню, визначається з її річного доходу, одержаного в попередньому господарському році, поділеного на дванадцять. Якщо ця особа отримувала дохід менш як дванадцять місяців, розмір її втраченого доходу визначається шляхом визначення сукупної суми доходу за відповідну кількість місяців. Розмір доходу від підприємницької діяльності, втраченого фізичною особою - підприємцем внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров'я, визначається на підставі даних органу державної податкової служби. Розмір доходу, втраченого фізичною особою - підприємцем внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров'я, обчислюється виходячи з розміру доходу, який потерпілий мав до каліцтва або іншого ушкодження здоров'я, у сумах, нарахованих до вирахування податків.

На підтвердження заявленої суми цивільний позивач надав роздруковану та завірену печаткою Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 податкову декларацію платника єдиного податку фізичної особи – підприємця за 2015 рік при цьому відмітка про одержання контролюючим органом вказаних документів відсутня (а.с.101 т.1).

Таким чином позивачем не доведена належними та допустимими доказами заявлена вимога про стягнення втраченого заробітку за час непрацездатності.

При визначенні розміру моральної шкоди суд, керуючись ст.ст. 23, 1167 ЦК України, бере до уваги характер та розмір душевних та фізичних переживань спричинених потерпілому, характер нематеріальних втрат, принципів розумності і справедливості зважаючи на те, що в результаті дій обвинуваченого потерпілий пережив фізичний біль, душевні страждання та переживання, тривалий час лікується. Однак, зважаючи на конкретні обставини справи, виходячи з принципів розумності та справедливості, суд вважає необхідним позовні вимоги потерпілого задовольнити частково та стягнути з цивільного відповідача на користь потерпілого ОСОБА_2 – 40 000 гривень моральної шкоди.

Вирішуючи питання про речові докази, суд керується ст. 100 КПК України та вважає за необхідне:

-автомобіль НОМЕР_9, визнаний речовим доказом постановою старшого слідчого CВ Криворізького ВП ГУНП в Дніпропетровській області від 22 січня 2016 року, який згідно розписки про одержання на відповідальне зберігання зберігається у ОСОБА_2 залишити власнику ОСОБА_2 (а.с. 21,22 т.1);

-автобус марки ОСОБА_5 реєстраційний номер НОМЕР_1 визнаний речовим доказом постановою старшого слідчого CВ Криворізького ВП ГУНП в Дніпропетровській області від 22 січня 2016 року, який зберігається у ТОВ «Аудит-Авто» передати володільцю на праві оренди ТОВ «Автотранссервіс» (а.с. 23,24 т.1).

Відповідно до ст. 124 КПК України з ОСОБА_1 необхідно стягнути на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта за проведення судової автотехнічної експертизи №19/10.1-24 від 19 лютого 2016 року в сумі 613,80 грн., згідно довідки калькуляції вартості (а.с. 50 т.1).

Керуючись ст.ст. 373, 374, 376 , п.1 ч.2 ст. 395 КПК України в редакції від 19.04.2012 року (із змінами та доповненнями), суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим за ст. 286 ч.1 КК України та піддати покаранню у вигляді штрафу в розмірі 200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян в сумі 3400 гривень без позбавленням права керування транспортними засобами.

Позовні вимоги ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Автотранссервіс», треті особи Державна служба України з безпеки на транспорті, ОСОБА_4, ПАТ «Українська Страхова Компанія «Княжа Вієна ОСОБА_6», про стягнення матеріальної та моральної шкоди – задовольнити частково .

Стягнути з ТОВ «Автотранссервіс» на користь ОСОБА_2, 76960 (сімдесят шість тисяч дев’ятсот шістдесят) гривень 27 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 613 (шістсот тринадцять) грн. 80 грн., в рахунок процесуальних витрат на залучення експерта для проведення судових експертиз.

Заходи забезпечення кримінального провадження скасувати.

Речові докази:

- автомобіль НОМЕР_9, який згідно розписки про одержання на відповідальне зберігання зберігається у ОСОБА_2 залишити власнику ОСОБА_2,

- автобус марки ОСОБА_5 реєстраційний номер НОМЕР_1, який зберігається у ТОВ «Аудит-Авто», - передати ТОВ «Автотранссервіс», який володіє ним на праві оренди.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Дніпропетровської області через Криворізький районний суд Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення, а обвинуваченому в той же строк з моменту вручення копії вироку.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку чи ухвали, а особам, які не були присутні в судовому засіданні, копія вироку надсилається не пізніше наступного дня після його ухвалення.

Суддя: