Ухвала суду № 73535815, 23.04.2018, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/1968/18

Провадження № 1-кс/202/721/2018

УХВАЛА

Іменем України

23 квітня 2018 року Слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська Бєльченко Л.А.,

за участю секретаря Федорченко А.І.,

слідчого Шпак М.М.,

прокурора Антоненко Т.С.,

підозрюваного ОСОБА_1,

захисника – адвоката ОСОБА_2,

розглянувши клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_3, погоджене з прокурором відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_4, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, маючого середню освіту, одруженого, маючого малолітню дитину, непрацюючого, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 27, ч. 2 ст. 353, ч. 2 ст. 189 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

У провадженні слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області перебуває кримінальне провадження № 12018040000000187, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18.01.2018 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 187, ч. 2 ст. 189, ч. 1 ст. 27, ч. 2 ст. 353 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, в невстановлений слідством час та у невстановленому слідством місці, вступили у попередню змову з метою вчинення злочинів, передбачених ч. 2 ст. 353, ч. 2 ст. 189 КК України. Для реалізації свого злочинного умислу підшукали форми поліцейських Національної поліції України, автомобільні державні номери, що використовуються на автомобілях Національної поліції України, та безпосередньо автомобілі.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, 11.03.2018 року, о 22:16 год., ОСОБА_1, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 прибули до території с. Колоно-Миколаївка Дніпропетровської області на автомобілі «Opel» з державними номерами на синьому фоні, будучи одягненими у формений одяг працівників поліції, тим самим умисно самовільно присвоїли собі владні повноваження працівників Національної поліції України, вводячи в оману оточуючих стосовно свого дійсного статусу, діючи умисно за попередньою змовою групою осіб, побачивши проїжджаючий автомобіль «Hyundai Elantra», державний номерний знак НОМЕР_1, за кермом котрого знаходився потерпілий ОСОБА_7, із застосуванням спеціального маячку – увімкненого стратоскопу, що знаходився на приборній панелі автомобіля «Opel», наздогнали вказаний автомобіль та зупинили його на узбіччі автошляху Т0401 на території с. Колоно-Миколаївка Дніпропетровської області, об’єктивно розуміючи, що водій автомобіля ОСОБА_7 сприймає їх як працівників Національної поліції України, яким надано владні повноваження.

11.03.2018 року, о 22:17 год., ОСОБА_7 на вимогу ОСОБА_1, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які видавали себе за працівників Національної поліції України, зупинив автомобіль на узбіччі автошляху, після чого ОСОБА_1, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, назвавшись працівниками Національної поліції України, тим самим умисно присвоїли собі владні повноваження та ввели в оману ОСОБА_8 стосовно свого дійсного статусу, діючи за попередньою змовою групою осіб, реалізуючи злочинний умисел направлений на вчинення суспільно-небезпечного діяння, що виразилось у незаконному зупиненні автомобіля «Hyundai Elantra», державний номерний знак НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_8, та протиправному вимаганні грошових коштів у ОСОБА_8

Доводячи свій злочинний умисел до кінця, ОСОБА_1, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, за попередньою змовою групою осіб 11.03.2018 року, близько о 22:18 год., на узбіччі автошляху Т0401 висунули вимогу ОСОБА_7 у передачі їм грошових коштів у сумі 5 тисяч доларів США, що становить 130 450 грн. за офіційним курсом НБУ станом на 11.03.2018 року, за ніби-то скоєне ним адміністративне правопорушення, погрожуючи при цьому ОСОБА_7 обмеженням права на користування автомобілем «Hyundai Elantra», державний номерний знак НОМЕР_1, шляхом вилучення у нього вказаного автомобіля. В свою чергу ОСОБА_7, розуміючи, що в нього відсутні такі кошти, сприйнявши погрозу вилучення у нього автомобіля як реальну, домовився про передачу на вимогу ОСОБА_1, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 коштів в сумі 1000 грн. 11.03.2018 року, о 22:33 год., ОСОБА_1, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на узбіччі автошляху Т0401 отримали грошові кошти у сумі одна тисяча гривень від ОСОБА_7 за не притягнення останнього до адміністративної відповідальності та не вилучення автомобіля «Hyundai Elantra», державний номерний знак НОМЕР_1, чим скоїли вимагання чужого майна – грошових коштів у значному розмірі з погрозою обмеження права ОСОБА_7 у користуванні автомобілем «Hyundai Elantra», державний номерний знак НОМЕР_1, за попередньою змовою групою осіб.

Умисні дії ОСОБА_1, що виразилися у самовільному присвоєнні владних повноважень, поєднані із вчиненням суспільно-небезпечного діяння з використанням форменого одягу працівника правоохоронного органу за попередньою змовою групою осіб, а також у вимозі передачі чужого майна з погрозою обмеження прав цих осіб за попередньою змовою групою осіб, органом досудового розслідування кваліфікуються за ч. 1 ст. 27, ч. 2 ст. 353, ч. 2 ст. 189 КК України.

20.04.2018 року, о 10:20 год., ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 27, ч. 2 ст. 353, ч. 2 ст. 189 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено наявні ризики, а саме, що підозрюваний ОСОБА_1 може вчинити інше кримінальне правопорушення, а також може незаконно впливати на свідків, оскільки не всі свідки встановлені та допитані, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м’яких запобіжних заходів. Окрім того, вік та стан здоров`я ОСОБА_1 не перешкоджають триманню останнього під вартою, а відсутність у останнього місця роботи може свідчити про наміри ОСОБА_1 не виконувати покладені на нього як на підозрюваного процесуальні обов`язки.

У судовому засіданні слідчий та прокурор підтримали клопотання та просили його задовольнити.

Під час розгляду клопотання підозрюваний ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 27, ч. 2 ст. 353, ч. 2 ст. 189 КК України, винним себе не визнав.

Вислухавши учасників судового процесу, у тому числі і захисника, якаипросила обрати підозрюваному більш м’який запобіжний захід ніж тримання під вартою, перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах, кримінальне провадження № 12018040000000187, приходжу до висновку, що клопотання не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Відповідно до ст. 176 КПК України слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Як видно із наданих суду матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у скоєнні вищезазначених кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 27, ч. 2 ст. 353, ч. 2 ст. 189 КК України.

Проте при розгляді клопотання слідчим і прокурором не доведено обставин, що виправдовують тримання підозрюваного під вартою та не є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам..

Ураховуючи ту обставину, що підозрюваний має постійне місце проживання; одружений і має на утриманні малолітню дитину, тобто ОСОБА_1 має місці соціальні зв’язки; враховуючи стан його здоров’я, те, що раніше він не судимий; докази переховування підозрюваного від органу досудового розслідування відсутні; наявність обставин, що свідчать вплив на свідків у справі, також не встановлено, вважаю за доцільне обрати підозрюваному більш м'який запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Керуючись ст.ст. 181, 183, 193, 194, 196, 197, 309 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ :

У задоволенні клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 відмовити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 наступні обов’язки:

1. Прибувати до слідчого, прокурора і суду за першою вимогою.

2. Не залишати цілодобово місце постійного проживання – квартиру АДРЕСА_1 без дозволу слідчого, прокурора, або суду.

3. Повідомляти слідчого прокурора або суд про зміну свого місця проживання.

Ухвала діє до 22 червня 2018 року включно.

Ухвалу направити для виконання до СУ ГУНП в Дніпропетровській області.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом п’яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя Бєльченко Л.А.