Вирок № 73535503, 19.04.2018, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/957/18

Провадження № 1-кп/0203/318/2018

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.04.2018 Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

у складі:

головуючого – судді Єдаменка С.В.

при секретарі – Пилипенко А.С.

за участю прокурора – Семенової Н.Ю.

обвинуваченого – ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпрі матеріали кримінального провадження, внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12017040030002198 від 22 липня 2017 р. стосовно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, одружений, малолітніх та неповнолітніх дітей на утриманні не має, ІНФОРМАЦІЯ_3, офіційно не працевлаштований, зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4 раніше судимого:

–25.02.2000 Жовтневим районним судом міста Дніпропетровська за ч. 2 ст. 141 КК України до чотирьох років позбавлення волі з конфіскацією майна;

–10.12.2003 Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська за ч. 4 ст. 296, ст. 71 КК України до чотирьох років шести місяців позбавлення волі;

–04.06.2006 Кіровським районним судом за ч. 4 ст. 186, ст.ст. 69, 70 КК України до п’яти років позбавлення волі;

обвинуваченого за ч. 3 ст. 185 КК України, –

встановив:

22.07.2017 приблизно о 02:30 годині ОСОБА_1, будучи раніше судимим за грабіж, разом з особою, щодо якої матеріали виділені в окреме провадження, перебував біля будинку № 9 по вулиці Херсонська в м. Дніпро, де у нього виник злочинний умисел направлений на таємне, повторне викрадення кабельної продукції, поєднаного з проникненням у сховище з міського колектору, що розташований біля вказаного будинку.

З метою реалізації спільного злочинний умислу ОСОБА_1ГІ. за попередньою змовою з особою, щодо якої матеріали виділені в окреме провадження, групою осіб, діючи спільно, з єдиним умислом в досягненні злочинного результату, направленого на таємне викрадення майна з вищевказаного міського колектору, розробили план та розподілили ролі кожного.

Згідно розробленого плану ОСОБА_1 повинен був проникнути до міського колектор та викрасти з нього кабельну продукцію.

Так, виконуючи свою роль згідно розробленого плану 22.07.2017 приблизно о 02.35 год. він підійшов до міського колектору, що розташований біля будинку № 9 по вулиці Херсонська в м. Дніпро, та реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням у сховище, діючи таємно, умисно, повторно з корисливих мотивів, впевнившись що за його діями ніхто не спостерігає, скориставшись не закріпленою кришкою люку проник до міського колектору, що є іншим сховищем, де серед великої кількості прокладеної кабельної продукції побачив кабелі зв'язку типу ТГ 600*2*0,5, та заздалегідь приготовленими предметами, а саме труборізом перерізав та викрав кабель зв'язку типу ТГ 600*2*0,5 – довжиною – 39 метрів, вартістю згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 3707 від 16.11.2017, одного метру – 130 гривень 23 копійки, загальною вартістю 5078 гривень 97 копійок, який належить ДФ ПАТ «Укртелеком», а особа, щодо якої матеріали виділені в окреме провадження, в цей час відповідно до плану, слідкувала, щоб їх злочинні дії не були виявлені випадковими свідками.

В подальшому ОСОБА_1, разом з особою, щодо якої матеріали виділені в окреме провадження, витягнули кабель зв'язку типу ТГ 600*2*0,5 на поверхню, скрутили у моток та попрямували до будинку № 9 по вул. Херсонській в м. Дніпро де розпорядились викраденим майном, на власний розсуд.

Таким чином, ОСОБА_1 за попередньою змовою з особою, щодо якої матеріали виділені в окреме провадження, діючи таємно, умисно, повторно з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб, проник до міського колектору, що є іншим сховищем та викрав кабель зв'язку типу ТГ 600*2*0,5 – довжиною – 39 метрів, вартістю згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 3707 від 16.11.2017, вартість 1 метру – 130 гривень 23 копійки, загальною вартістю 5 078 гривень 97 копійок, що належить ДФ ПАТ «Укртелеком», чим спричинив потерпілому матеріальний збиток на загальну суму 5078 гривень 97 копійок.

Правова кваліфікація кримінального правопорушення, вчиненого ОСОБА_1 – злочин передбачений ч. 3 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднана з проникненням у інше сховище.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину визнав в повному обсязі і обставини, викладені в обвинувальному акті, підтвердив. Пояснив, що вночі 22 липня 2017 з метою таємного викрадення майна з міського колектору, що розташований біля будинку № 9 по вулиці Херсонська в м. Дніпро, він з ОСОБА_2 домовились вчинення крадіжки. ОСОБА_1 скориставшись не закріпленою кришкою люку проник до міського колектору де труборізом перерізав та викрав кабель зв'язку, а ОСОБА_2 в цей час слідкував, щоб їх не виявили сторонні особи. Після чого ОСОБА_1 разом з ОСОБА_2 витягнули кабель зв'язку, скрутили у моток та винесли його.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_1 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового слідства кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті, та беручи до уваги, що прокурор, також не оспорював фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, після роз'яснення положень ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Кваліфікація дій ОСОБА_1 як повторного викрадення майна є вірною, оскільки ОСОБА_1 був раніше судимим 04 червня 2006 року за ч. 4 ст. 186 КК України, і ця судимість не була погашена чи знята у встановленому порядку, натомість відповідно до ч. 5 ст. 90 КК України строк погашення судимості був перерваний у зв’язку з вчиненням ОСОБА_1 злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, що підтверджується вироком Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 19.10.2011.

Оцінюючи викладені докази, суд вважає їх належними, допустимими, достовірними, несуперечливими, а викладені в них відомості такими, що вірно відображають фактичні обставини даної справи, у зв’язку із чим приходить до однозначного висновку про винність обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого злочину.

Підводячи підсумок викладеному суд приходить до висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_1 у скоєні злочину, який кваліфікується за ч. 3 ст. 185 КК України.

При визначенні виду та розміру покарання суд виходить із ступеня тяжкості вчиненого злочину, який є тяжким злочином. Суд також враховує особу обвинуваченого, який вину визнав повністю та щиро розкаявся у вчиненому, що суд відносить до пом’якшуючих покарання обставин.

Обставини, що обтяжують покарання – рецидив злочину, оскільки ОСОБА_1 вчинив умисний злочин, маючи не зняту та непогашену у встановленому судимість за умисний злочин, передбачений ч. 4 ст. 296 КК України, строк погашення якої неодноразово переривався згідно ч. 5 ст. 90 КК України у зв’язку з вчиненням ОСОБА_1 умисних злочинів проти власності.

Враховуючи вказані обставини, зважаючи на те, що обвинувачений ОСОБА_1 визнав свою вину, щиро каявся, під наглядом у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, за місцем проживання скарг на нього не надходило, він одружений, суд приходить до висновку щодо необхідності призначення йому покарання у вигляді позбавлення волі із застосуванням ст. 75, 76 КК України. При визначенні строку позбавлення волі суд враховує наявність обтяжуючої покарання обставини, у зв’язку з чим не може бути призначене мінімальне покарання, передбачене санкцією ч. 3 ст. 185 КК України. Водночас, обставина, що пом’якшує покарання, врахована при визначенні можливості застосування ст. 75 КК України.

При вирішенні питання щодо наявності підстав для призначення покарання за сукупністю вироків суд виходить з наступного. Вироком Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 19.10.2011 ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 185 КК України до двох років обмеження років. Вирок не виконаний, для виконання до уповноваженого органу не направлявся, що підтверджується відповідними листами Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 20.03.2018 року № 01-4/300 та Центрального районного сектору Центрального міжрайонного відділу з питань пробації міста Дніпра Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації від 19.03.2018 року № 29-4.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 80 КК України особа звільняється від відбування покарання, якщо з дня набрання чинності обвинувальним вироком його не було виконано протягом трьох років – у разі засудження до покарання у виді обмеження волі.

Оскільки ОСОБА_1 був засуджений до покарання у вигляді обмеження волі, вирок виконаний не був, строки, визначені ст. 80 КК України минули, обставини, передбачені ч.ч. 3, 4, 6 ст. 80 КК України відсутні, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 звільнений від покарання за вироком Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 19.10.2011 у зв’язку із закінченням строків його виконання, а тому відсутні підстави для застосування положень ст. 71 КК України.

Також, відповідно до ч. 2 ст. 90 КК України до строку погашення судимості зараховується час, протягом якого вирок не було виконано, якщо при цьому давність виконання вироку не переривалася. Якщо вирок не було виконано, судимість погашається по закінченні строків давності виконання вироку. Таким чином, судимість ОСОБА_1 за вироком Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 19.10.2011 є погашеною, тому не може вказуватись в його анкетних даних. В той же час, вчинення злочину, за який ОСОБА_1 був засуджений цим вироком, перервало строк погашення судимості за попередні злочини, яка залишається непогашеною на час вчинення злочину, що розглядається.

Крім того, ПАТ «Укртелеком» в особі Дніпропетровської філії ПАТ «Укртелеком» пред’явлено до ОСОБА_1 цивільний позов про стягнення матеріальної шкоди, заподіяної викраденням кабельникової продукції, в розмірі 5 078 грн. 97 коп.

Обвинувачений в судовому засіданні цивільний позов визнав в повному обсязі.

Відповідно до положень ст. 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Згідно ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Приймаючи до уваги визнання позову обвинуваченим, встановлення в ході судового розгляду факту заподіяння матеріальної шкоди цивільному позивачу, розмір якої підтверджується висновком судово-товарознавчої експертизи № 3707 від 16.11.2017, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Доля речових доказів має бути визначена відповідно до ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. 368, 370, 374 КПК України, суд

засудив:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст.185 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. ст. 75, п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 76 КК України обвинуваченого ОСОБА_1, звільнити від призначеного покарання з випробуванням строком на 2 (два) роки, поклавши на нього наступні зобов’язання: періодично з’являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід ОСОБА_1 – не обраний.

У разі звернення вироку до реального виконання строк позбавлення волі обраховувати з моменту затримання ОСОБА_1

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, зареєстрований: ІНФОРМАЦІЯ_4 на користь Публічного акціонерного товариства «УКРТЕЛЕКОМ» (код ЄДРПОУ 21560766, місцезнаходження: м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, буд. 18) в особі Дніпропетровської філії Публічного акціонерного товариства «УКРТЕЛЕКОМ» (розташована: м. Дніпро, вул. Херсонська, буд. 26) в рахунок відшкодування шкоди, заподіяної злочином 5 078 (п’ять тисяч сімдесят вісім) грн. 97 коп.

Речові доказі:

– фрагменти кабельникової продукції в пластиковій обмотці, діаметром 3 см – залишити за належністю потерпілому ПАТ «Укртелеком» в особі Дніпропетровської філії ПАТ «Укртелеком»;

– знаряддя злочину труборіз та кантер – знищити;

– сумку, штани чоловічі та гумові рукавиці, вилучені у ОСОБА_1 – залишити за належністю ОСОБА_1;

– СD-диск із записом від 01.03.2018 р. – залишити в матеріалах справи.

На вирок можуть подані апеляційні скарги до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська протягом 30 днів з дня його проголошення, а обвинуваченим – в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Вирок набирає законної сили після спливу 30 днів з дня його проголошення, у разі якщо учасниками судового провадження не буде подано апеляційних скарг. У разі подання апеляційних скарг, вирок суду набирає законної сили після ухвалення апеляційним судом рішення.

Копія вироку підлягає негайному врученню обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку звернувшись до суду із відповідною заявою.

Суддя С.В. Єдаменко