Рішення № 73535176, 20.04.2018, Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа №173/2268/17

Провадження №2/173/324/2018

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.04.2018

Верхньодніпровський районний суд

Дніпропетровської області

В складі: головуючої – судді Петрюк Т.М.

При секретарі – Рудовій Л.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному провадженні в місті Верхньодніпровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа, що не заявляє самостійних вимог: Верхівцевська міська рада Верхньодніпровського району Дніпропетровської області про визнання особи втратившою право користування жилим приміщенням ,-

ВСТАНОВИВ:

15.12.2017 року до суду звернулася позивач ОСОБА_1, з позовом про визнання особи, втратившою право користування жилим приміщенням до відповідача ОСОБА_2, третя особа, що не заявляє самостійних вимог: Верхівцевська міська рада Верхньодніпровського району Дніпропетровської області

31.01.2018 року до суду надійшла довідка про місце реєстрації проживання відповідача - фізичної особи.

05.02.2018 року ухвалою Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області відкрите провадження по цивільній справі та справу призначено до розгляду в підготовчому судовому засіданні на 21.03.2018 року.

Учасникам розгляду справи роз'яснені права та обов'язки відповідно до 43, 44, 49 ЦПК України.

21.03.2018 року справа призначена до розгляду в судовому засіданні на 20.04.2018 року.

Справа розглядалась без участі сторін.

Згідно заявлених позовних вимог позивач просить визнати відповідача та її доньку ОСОБА_3А,, ІНФОРМАЦІЯ_1, втратившими право користування житловим приміщенням – будинком № 18 по вул. Покровська ((раніше вул. Піонерська) в м. Верхівцево Верхньодніпровського району Дніпропетровської області

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на наступне: на підставі договору купівлі-продажу від 01.04.1980 року вона є власником будинку № 18 по вул. Покровська (раніше вул. Піонерська) в м. Верхівцево Верхньодніпровського району Дніпропетровської області

Відповідачка була дружиною її сина ОСОБА_4 та була зареєстрована разом з дитиною ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 в належному їй будинку. В подальшому її син та відповідачка припинили спільне проживання. В квітні 2015 року відповідачка разом зі своїми дітьми переїхала з належного їй будинку

За період з 2015 року по даний час відповідачка в належному їй будинку не з'являлась.

Реєстрація відповідачки та її доньки у належному позивачу будинку створює перешкоди у користуванні ним, так як вона змушена сплачувати додатково комунальні послуги та нести витрати по утриманню будинку самостійно, також не має можливості оформити субсидію на оплату комунальних послуг, що й стало підвою звернення до суду.

В підготовчому судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала в повному обсязі, пояснивши, що нею в повному обсязі викладені всі обставини спору та надані всі докази. Також позивач просила розглядати справу в судовому засіданні у її відсутність

Відповідач, будучи належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилася, про причини неявки не повідомила, заяви про розгляд справи у її відсутність не надала, відзиву на позовну заяву не надала.

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог: представник Верхівцевська міська рада Верхньодніпровського району Дніпропетровської області в судове засідання не з'явився,подавши заяву про розгляд справи у його відсутність.

Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку , встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України Про судоустрій і статус суддів є забезпечити кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною радою України.

За змістом положень вказаних норм, розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, держави та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором

При цьому, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.

Отже, виходячи із наведеного, на момент звернення із тим чи іншим позовом, права та інтереси, на захист яких поданий позов вже мають бути порушені, невизнані або оспорювані особою, до якої пред'явлений позов, тобто, законодавець пов'язує факт звернення до суду із наявністю вже порушених прав та інтересів позивача. Метою ж позову є розгляд спору і захист вже порушених, невизнаних або оспорюваних суб'єктивних прав або законних інтересів позивача.

Суд, з'ясувавши зміст позовних вимог, вивчивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, приходить до таких висновків.

Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що між сторонами виник спір із житлових правовідносин.

Як встановлено в судовому засіданні позивач ОСОБА_1, є власником будинку № 18 по вул. Покровська (раніше вул. Піонерська ) в м. Верхівцево Верхньодніпровського району Дніпропетровської області на підставі договору купівлі-продажу будинку 01.04.1980 року що підтверджується що підтверджується копією копією договору купівлі - продажу

В зазначеному вище будинку з 15.08.2008 року зареєстрована відповідачка ОСОБА_2, та її неповнолітня донька ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується довідкою виконавчого комітету Верхівцевської міської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області від 22.11.2017 року та адресною довідкою.

Згідно пояснень позивачки, викладених в позовній заяві, відповідач була зареєстрована у належному позивачу будинку за проханням сина позивачки.

Позивач зазначає, що відповідач з донькою не проживає в належному їй будинку з 2015 року, так як відносини між відповідачкою та сином позивачки не склались і відповідач сама, добровільно разом з донькою, вибралась з належного позивачці будинку. Даний факт підтверджується актом депутата Верхівцевської міської ради від 22.11.2017 в якому вказується, що з 2015 року відповідач разом з донькою ОСОБА_3А,, ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: будинок № 18 по вул. Покровська (раніше вул.. Піонерська) в м. Верхівцеве Верхньодніпровського району Дніпропетровської області не проживає.

Так як відповідач було невісткою позивача, то була зареєстрована в належному позивачці будинку, як член її сім'ї.

Відповідно до ч.2 ст. 405 ЦК України член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним та власником житла

Таким чином судом встановлено, що відповідно до ч. 2 ст. 405 ЦПК України відповідач втратила право на користування належним позивачці будинком, як така, що не проживає за вказаною адресою більше одного року.

Будь-яких доказів для підтвердження факту проживання в належному позивачці будинку , наміру користуватись ним, відповідач суду не надала.

Згідно ст. 76 ЦПК України - Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи..

У відповідності до ч. 1 ст. 81 ЦПК України - Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно ч. 6 цієї ж статті доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно вимог ч. 1 ст. 76 ЦПК України засобами доказування в цивільній справі є , показання свідків, письмові докази, речові, електронні докази і висновки експертів.

Відпровідно до ст.ст 77-78 ЦПК України -Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Кожна сторона має довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не надано доказів того, що вона має право власності на спірний будинок, що позивач чи інші особи створювали їй та її дитині перешкоди у користуванні даним житловим приміщенням. З чого суд приходить до висновку, що відповідач разом з донькою не має наміру проживати у будинку позивача та користуватись ним.

За даних обставин суд відповідно до обраного позивачем способу захисту цивільних прав, а саме припинення права користування житловим приміщенням, який передбачений ст. 16 ЦК України, та з якими погоджується суд, вважає за можливе позовні вимоги задовольнити та визнати ОСОБА_1юЮ., та жуковську І.А,. ІНФОРМАЦІЯ_1 такими, що втратила право користування будинком № 18по вул. Покровська (раніше вул. Піонерська) в м. Верхівцеве Верхньодніпровського району Дніпропетровської області.

При цьому суд не вбачає порушення права неповнолітньої ОСОБА_3А,, на житло. Так як у відповідачки та неповнолітньої ОСОБА_3, права власності на вищевказаний будинок не виникло. Відповідачка разом з дитиною добровільно вибралась з вказаного будинку та проживає за іншою адресою, за поясненнями позивача - в будинку своєї матері, тобто є забезпеченою житлом. Сама неповнолітня ОСОБА_3, наміру проживати разом з батьком чип бабусею у належному позивачці будинку не виявила.

Відповідно до ст. 7 ЗУ « Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» передбачено, що зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі: судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.

Таким чином рішення суду про визнання ОСОБА_2, та ОСОБА_3, такими, що втратили право користування будинком № 18 по вул. Покровська (раніше вул.. Піонерська) в м. Верхівцеве Верхньодніпровського району Дніпропетровської області є підставою для зняття їх з реєстраційного обліку за даною адресою і додаткового покладення відповідних обов'язків на орган, що здійснює державну реєстрацію місця проживання фізичних осіб, не потребує.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру заявлених позовних вимог, так як позовні вимоги задоволені , суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 640.00 грн.

Керуючись ст. 12, 13, 89, 141, 259, 263, 264, 265, 268, 273, ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа, що не заявляє самостійних вимог: Верхівцевська міська рада Верхньодніпровського району Дніпропетровської області про визнання особи втратившою право користування жилим приміщенням - задовольнити

Визнати ОСОБА_2, 19 серпня 1986, року народження, зареєстровану за адресою вул. Покровська (раніше Піонерська ), б. 18 м. Верхівцеве Верхньодніпровського району Дніпропетровської області та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстровану за адресою вул. Покровська (раніше Піонерська), б. 18 м. Верхівцеве Верхньодніпровського району Дніпропетровської області такими, що втратили право користування жилим приміщенням – будинком № 18 по вул. Покровська (раніше вул.. Піонерська) в м. Верхівцеве Верхньодніпровського району Дніпропетровської області.

Стягнути із ОСОБА_2 19 серпня 1986, року народження, зареєстровану за адресою вул. Покровська (раніше Піонерська ), б. 18 м. Верхівцеве Верхньодніпровського району Дніпропетровської області на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрованої за адресою: вул. Покровська б. 18 м. Верхівцеве Верхньодніпровського району Дніпропетровської області, ІПН НОМЕР_1, понесені судові витрати в сумі 640 грн., за сплачений судовий збір.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 30 днів з моменту складання повного тексту рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою завою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом 30 днів з дня його проголошення до Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення відповідачем та/або подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо заяву про перегляд заочного рішення та/або апеляційну скаргу не було подано. У випадку подання апеляційної скарги та/або заяви про перегляд заочного рішення, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги та/або заяви про перегляд заочного рішення, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення.

Повний текст рішення виготовлений 20.04.2018 року

Суддя Петрюк Т.М.

Зареєстроване 20.04.2018

Оприлюднене 23.04.2018

Рішення набирає законної сили 22.05..2018 року