Постанова № 73533790, 23.04.2018, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 163/338/18 Провадження №33/773/216/18 Суддя в 1 інстанції: Павлусь О. С. Категорія:ч. 1 ст. 483МК України Доповідач: Клок О. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 квітня 2018 року місто Луцьк

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Волинської області Клок О.М., з участю представника митного органу Пікалюка М.С., розглянувши апеляційну скаргу в.о. заступника начальника Волинської митниці ДФСУ Є.С. Шелігацького на постанову судді Любомльського районного суду від 16 березня 2018 року щодо ОСОБА_4,

В С Т А Н О В И В

Вказаною постановою судді провадження щодо ОСОБА_4 за ч.1 ст.483 МК України закрито на підставі п.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Інспектором митниці складено протокол відносно ОСОБА_4, з якого слідує, що останній 25.10.2017 року близько 14 год. 15 хв., слідуючи з України в Республіку Польща через м/п "Устилуг" Волинської митниці ДФС, в якості водія автомобіля марки «Ford Escord», р.н. НОМЕР_1, в зоні спрощеного митного контролю «зелений коридор», вчинив дії, спрямовані на переміщення через митний кордон України, з приховуванням від митного контролю, дорогоцінного каміння органогенного утворення- бурштин (сукциніт) в стані сировини, вагою 20424,37 г (вага нетто) та вартістю 66583,45 грн., яке знаходилось в резервуарі для скрапленого газу вищевказаного автомобіля, тобто з використанням спеціально виготовленого сховища (тайника) та способу, що утруднює його виявлення.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції в.о. заступника начальника Волинської митниці ДФСУ Є.С. Шелігацький в апеляційній скарзі вказує на те, що під час розгляду справи, суддя, в порушення вимог ст.280 КУпАП, не з'ясував всіх обставин справи, які мають значення для правильного її вирішення. Стверджує, що в діях ОСОБА_4 наявний склад адміністративного правопорушення, оскільки бурштин був прихований, ОСОБА_4 жодним чином не проводив його декларування, відсутні в останнього і належні документи на вказане каміння. Просить скасувати постанову як незаконну та необґрунтовану та притягнути правопорушника до відповідальності за ч.1 ст.483 МК України.

Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши представника митниці, який повністю підтримав скаргу з викладених в ній підстав, дослідивши матеріали справи, суддя приходить до наступного висновку.

Стаття 489 Митного кодексу України передбачає, що посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_4 вказаної норми закону дотримався в повній мірі.

Суддя у постанові проаналізував всі докази і дав кожному з них відповідну оцінки, вказавши які обставини ними підтверджуються чи спростовуються, та прийшов до висновку, що в діях ОСОБА_4 відсутній склад правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України.

Згідно з протоколом про порушення митних правил, ОСОБА_4 звинувачують у тому, що він вчинив дії спрямовані на переміщення через митний кордон України, з прихованням від митного контролю способом, у спосіб, що утруднював виявлення, дорогоцінне каміння органогенного утворення-бурштин, загальною вартістю 66583, 45 грн.

Відповідно до ч.2 ст.373 МК України, порядок вивезення (пересилання) громадянами за межі митної території України дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та виробів із них, а також культурних цінностей з метою їх відчуження визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.1 Постанови КМУ №448 від 21.05.2012р. «Про порядок вивезення (пересилання) за межі митної території України громадянами дорогоцінних металів (за винятком банківських металів, пам'ятних та ювілейних монет України із дорогоцінних металів), дорогоцінного каміння та виробів із них, а також культурних цінностей з метою їх відчуження», вивезення (пересилання) за межі митної території України дорогоцінних металів (за винятком банківських металів, пам'ятних та ювілейних монет України із дорогоцінних металів), дорогоцінного каміння та виробів із них з метою їх відчуження здійснюється у разі, коли сумарна фактурна вартість дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та виробів із них не перевищує суму, еквівалентну 10000 євро (крім заборонених до вивезення за межі митної території України), шляхом вчинення дій, усного або за бажанням власника таких товарів чи на вимогу посадової особи митного органу письмового декларування.

Згідно висновку експертного дослідження, встановлено, що каміння, вилучене у ОСОБА_4, є дорогоцінним камінням органогенного утворення - бурштином загальною вагою 20424,37 г (вага нетто), і його ринкова вартість становить 66583,45 грн. Даний висновок є науково обгрунтованим, при цьому скаржник його під сумнів не ставив.

Згідно вищевказаного експортного дослідження встановлено ринкову вартість дорогоцінного каміння органогенного утворення - бурштину, що перевозив ОСОБА_4, яка не перевищує суми, вказаної у вищезазначеній Постанові Кабінету Міністрів України.

Будь - яких даних про переміщення ОСОБА_4 дорогоцінного каміння - бурштину через митний кордон України всупереч діючому законодавству, апеляційним судом не встановлено, не надано таких доказів і Волинською митницею ДФС.

Оскільки, дане дорогоцінне каміння - бурштин ОСОБА_4 через митний кордон України переміщував без порушення діючого законодавства, тому не можна вважати, що його дії були спрямовані на переміщення цих предметів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю способом, що утруднює їх виявлення, що вірно встановлено в постанові суду першої інстанції.

Таким чином, суддя місцевого суду прийшов до висновку, що в діях ОСОБА_4 в даному випадку відсутній склад правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України, з чим погоджується і апеляційний суд.

У відповідності до ст.294 ч.7 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.294 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В

Апеляційну скаргу в.о. заступника начальника Волинської митниці ДФСУ Є.С. Шелігацького залишити без задоволення, а постанову судді Любомльського районного суду від 16 березня 2018 року щодо ОСОБА_4 - без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду

Волинської області О.М. Клок