Рішення № 73533601, 23.04.2018, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/17238/17

Провадження № 2/161/544/18

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 квітня 2018 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого– судді Гриня О.М.,

при секретарі – Муригіній А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті ОСОБА_1 цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 міської ради про визнання права власності на спадкове майно --

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_1 міської ради про визнання права власності на спадкове майно.

Позов обґрунтовує тим, що їй та ОСОБА_3 на праві спільної сумісної власності належить квартира, що знаходиться за адресою: м. Луцьк. вул. Саперів, 2/1. 12 січня 2017 року ОСОБА_3 померла, після її смерті відкрилась спадщина на ? частину вищевказаної квартири. Спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_3 є її діти: ОСОБА_4 та ОСОБА_2 Зазначає, що вона, як спадкоємець першої черги, прийняла спадщину шляхом подання відповідної заяви приватному нотаріусу ОСОБА_1 міського нотаріального округу ОСОБА_5 Разом з тим, ОСОБА_4 подала заяву про відмову від прийняття спадщини. Таким чином, вона є єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_3 Однак, у видачі свідоцтва про право власності на спадкове майно їй було відмовлено в зв’язку з тим, що загальна площа спадкової квартир збільшена на 5,2 кв. м за рахунок добудованої лоджії, яка в експлуатацію не здана та право власності не зареєстровано. Переобладнання квартири та добудова лоджії була здійснена у 1998 році на підставі рішення Виконавчого комітету ОСОБА_1 міської ради «Про дозвіл на добудову балконів» №133 від 26 березня 1998 року. Згідно висновку експертного дослідження №418/5, складеного судовим експертом ОСОБА_6 03 жовтня 2017 року, квартира №1 з лоджією в будинку №2 по вул. Саперів у м. Луцьку по своїм об’ємно-планувальним та конструктивним рішенням відповідає вимогам ДБН України. Вказує, що перепланування та добудова балкону до квартири, яка є об’єктом спадщини, відбулася відповідно до чинного на час проведення такого будівництва законодавства, однак за життя ОСОБА_7 співвласниками квартири не було зареєстровано у встановленому законом порядку вказане перепланування, що на даний час позбавляє її можливості оформити свої спадкові права. Узаконити переобладнання квартири з лоджією у позасудовому порядку вона невзмозі, оскільки відповідно до правовстановлюючих документів квартира належить двом співвласникам, один з яких, а саме: ОСОБА_3 померла.

З врахуванням заяви про відмову від частини вимог та зміну предмета позову від 22 березня 2018 року позивач просить визнати за нею право власності на спадкове майно – на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1, загальною площею 34,5 кв.м (житлова площа – 21,3 кв.м), що складається з коридору: 1-5,1 кв.м, санвузла 2- 2,9 кв.м, кухні 3- 5,2 кв.м, кімнати 4- 21,3 кв.м.

Представник позивача адвокат ОСОБА_8 в судове засідання не з’явилась, подала суду заяву про розгляд справи без участі позивача та її представника, за наявними матеріалами справи. Позовні вимоги підтримала, просить позов задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_1 міської ради заявою від 13 березня 2018 року просить розгляд справи здійснювати за відсутності представника ОСОБА_1 міської ради.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

З копії біржової угоди міни нерухомості від 18 лютого 1998 року вбачається, що в результаті обміну квартирами ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_9 отримали у власність квартиру АДРЕСА_2 (а.с.8-9).

Згідно копії договору №164/5 купівлі-продажу нерухомості від 19 травня 1998 року ОСОБА_9 продав, а ОСОБА_3, ОСОБА_2 купили 1/3 частину квартири АДРЕСА_2 (а.с.10-11).

Таким чином, квартира АДРЕСА_2 на праві спільної сумісної власності стала належати ОСОБА_3 та ОСОБА_2

З копії технічного паспорту на вищевказану квартиру встановлено, що вона складається з однієї кімнати, площею 21,3 кв.м, коридору - 5,1 кв.м, ванної кімнати – 2,9 кв.м, кухні 3 – 5,2 кв.м. Загальна площа квартири становить 34,5 кв.м., а житлова площа – 21,3 кв.м. (а.с.13-14).

Встановлено, що рішенням Виконавчого комітету ОСОБА_1 міської ради №133 від 26 березня 1998 року попередньому власнику спірної квартири ОСОБА_10 надано дозвіл на здійснення добудови лоджії за власний рахунок зі збільшенням загальної площі до 36,8 кв.м (а.с.15).

З копії свідоцтва про смерть серії І-ЕГ №199383 вбачається, що ОСОБА_3 померла 12 січня 2017 року.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до положень ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно з ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

На випадок своєї смерті ОСОБА_3 заповіту не залишила, а тому, в даному випадку спадкування здійснюється за законом.

Відповідно до ст. 1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Згідно ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народженні після його смерті, той з подружжя, який його пережив,та батьки.

В частині 1 ст. 1270 ЦК України зазначено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_3 є її діти: ОСОБА_2 та ОСОБА_4

Факт родинних стосунків між спадкодавцем та позивачем підтверджується копією свідоцтва про народження позивача серії І-ЕГ №250349 (а.с.23).

Судом встановлено, що після смерті спадкодавця ОСОБА_3 приватним нотаріусом ОСОБА_1 міського нотаріального округу Волинської області ОСОБА_5 заведено спадкову справу, з копії якої вбачається, що ОСОБА_2 як спадкоємець першої черги після смерті матері подала нотаріусу у визначений законом строк заяву про прийняття спадщини та відповідно вважається такою, що прийняла спадщину після смерті ОСОБА_3 Разом з тим, ОСОБА_4 подала заяву про відмову від прийняття спадщини після померлої матері ОСОБА_3

З висновку експертного дослідження №418/5 від 03 жовтня 2017 року, виконаного судовим експертом ОСОБА_6 по замовленню адвоката ОСОБА_11, вбачається, що однокімнатна квартира АДРЕСА_3 має прибудовану лоджію, за рахунок чого фактично збільшилась її загальна площа на 5,2 кв. м.

Позивач позбавлена можливості отримати свідоцтво про право власності на спадкове майно в зв’язку з тим, що загальна площа квартири збільшена на 5,2 кв.м за рахунок добудованої лоджії, яка в експлуатацію не здана, право власності на неї не зареєстровано.

Згідно ч. 1ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст.15, ч. 1 ст.16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Проаналізувавши зібрані і досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що за позивачем слід визнати право власності на спадкове майно після смерті матері ОСОБА_3 а саме: 1/2 частину квартири АДРЕСА_1, загальною площею 34,5 кв.м (житлова площа – 21,3 кв.м), що складається з коридору: 1-5,1 кв.м, санвузла 2- 2,9 кв.м, кухні 3- 5,2 кв.м, кімнати 4- 21,3 кв.м.

Керуючись 12, 13, 77, 81, 141, 263, 264, 265 ЦПК України, на підставі ст. ст. 328, 357, 370, 392, 1222, 1225, 1261, 1268, 1269, 1270 Цивільного кодексу України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3, яка померла 12 січня 2017 року, право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_4, загальною площею 34,5 кв.м (житлова площа – 21,3 кв.м), що складається з: коридору 1 - 5,1 кв.м, санвузла 2- 2,9 кв.м, кухні 3- 5,2 кв.м, кімнати 4- 21,3 кв.м.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Луцького міськрайонного суду Гринь О.М.

Волинської області