Постанова № 73532950, 19.04.2018, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Справа № 806/3214/17

ПОСТАНОВА

іменем України

"19" квітня 2018 р. м. Житомир

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Франовської К.С.

суддів: Іваненко Т.В.

ОСОБА_1,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від "18" грудня 2017 р. (судове рішення ухвалене суддею Липа В.А. в м. Житомирі ) , у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання надати дозвіл , -

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2017 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом в якому просила:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 0,2000 га для ведення особистого земельного господарства, яка знаходиться за межами населеного пункту с. Раївка на території Раковицької сільської ради Радомишльського району Житомирської області, що викладене у листі від 19 серпня 2017 року №П-11322/0-9898/6-17;

- зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області надати їй дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 0,2000 га для ведення особистого земельного господарства, яка знаходиться за межами населеного пункту с. Раївка на території Раковицької сільської ради Радомишльського району Житомирської області згідно клопотання від 24.11.2016 р. за №П-10870/0/5-16.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2017 року позов задоволено частково. Визнано протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області у наданні ОСОБА_2 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,2000 га для ведення особистого земельного господарства, яка знаходиться за межами населеного пункту с. Раївка на території Раковицької сільської ради Радомишльського району Житомирської області, оформлену листом від 19 серпня 2017 року №П-11322/0-9898/6-17.

Зобов'язано Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області повторно розглянути заяву ОСОБА_2 від 24.11.2016 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,2000 га для ведення особистого земельного господарства, яка знаходиться за межами населеного пункту с. Раївка на території Раковицької сільської ради Радомишльського району Житомирської області. У задоволенні решти позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову та прийняти нову, якою відмовити у позові в повному обсязі. В обгрунтування доводів відповідач зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України від 07.06.17 № 413 передбачений порядок передачі земельних ділянок у власність, відповідно до якої Держгеокадастр та територіальні органи під час передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у власність в межах норм безоплатної приватизації повинні формувати перелік земельних ділянок. Зазначає, що на виконання вказаної постанови Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області опублікувало інформацію про перелік земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, до якого не входить земельна ділянка щодо якої звертається позивач. Скаржник звертає увагу на те, що вимога щодо зобов'язання відповідача прийняти конкретно визначені рішення і фактично надання дозволу, є формою втручання в дискреційні повноваження та виходить за межі завдань адміністративного судочинства.

Учасники справи в судове засідання не прибули, про дату, час та місце розгляду повідомлені належним чином, тому суд вважає можливим проведення розгляду справи в їхній відсутності в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами та на основі наявних у ній доказів.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а оскаржуване рішення - скасувати з таких підстав.

Судом встановлено, що 24.11.2016р. ОСОБА_2 звернулася до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 0,2000 га для ведення особистого земельного господарства, яка знаходиться за межами населеного пункту с. Раївка на території Раковицької сільської ради Радомишльського району Житомирської області.

Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області листом від 27.12.2016р. №П-10870/0-4922/6-16 повідомило позивача, що подані графічні матеріали не дають змоги встановити місце розташування земельної ділянки. Також позивачу запропоновано повторно звернутися із заявою та сформувати пакет документів (а.с.14).

На виконання вказаного листа позивач подала заяву, до якої долучила викопіювання з кадастрової карти (плану).

19 серпня 2017 року Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області листом від №П-11322/0-9898/6-17 повторно повідомило позивача про те, що відповідно до Стратегії удосконалення механізму управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 № 413 Держгеокадастр та його територіальні органи під час передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у власність в межах норм безоплатної приватизації, повинні формувати перелік земельних ділянок та визначати площу земельних ділянок, які можливо передати в межах норм безоплатної приватизації на території відповідної області не більше 25 відсотків від площі земельних ділянок, право оренди на які було продано на території відповідної області у кварталі, що передував поточному кварталу. Разом з тим, земельна ділянка, яку позивач бажає отримати у власність для ведення особистого селянського господарства шляхом приватизації земельної ділянки, не увійшла до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, які можуть бути передані у власність громадянам у третьому кварталі 2017 року на території Житомирської області.

Вважаючи таку відмову відповідача протиправною, позивач звернулась до суду з вказаним позовом .

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області протиправно відмовило ОСОБА_2 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, посилаючись на підстави, не передбачені закононом для такої відмови.

Апеляційний суд з таким висновком суду першої інстанції не погоджується та зазначає наступне.

Згідно положень ст. 118 Земельного кодексу України (в редакції чинній на час звернення позивача до відповідача) громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Частиною 7 статті 118 Земельного кодексу України встановлено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Водночас, в абзаці 3 частини 7 статті 118 Земельного кодексу України зазначено, що у разі, якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна ОСОБА_3 Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє ОСОБА_3 Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Відповідно до частини 9 статті 118 цього Кодексу відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Частиною 10 статті 118 Земельного кодексу України визначено, що відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

Проаналізувавши наведені норми Земельного кодексу України, апеляційний суд приходить до висновку, що ненадання відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або вмотивованої відмови у його наданні у встановлений строк не перешкоджає розробці проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, оскільки особа має право замовити розробку такого проекту самостійно.

Таким чином, дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не є рішенням, без якого не може бути реалізоване право на отримання земельної ділянки у власність. Відтак, відмова відповідного органу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, навіть якщо вона, на думку особи, є протиправною, не має наслідком порушення прав та інтересів особи, яка має намір отримати земельну ділянку.

Звертаючись до суду з позовом про зобов'язання Головного Управління Держгеокадастру у Житомир області надати дозвіл на виготовлення документації із землеустрою, позивач намагалася усунути у реалізації її прав перешкоду, якої у дійсності немає.

Згідно правової позиції Верховного Суду України висловленій у постановах від 31.01.2018 у справі № 814/741/16 та від 14.03.2018 у справі №804/3703/16 щодо правильного вирішення спорів, пов'язаних із зверненням до суду фізичних осіб з позовом до органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність, в якому предметом позову є зобов'язання визнати протиправними дії щодо відмови у виданні дозволу чи зобов'язати видати наказ про дозвіл на виготовлення документації із землеустрою, відповідно до частиною 10 статті 118 Земельного кодексу України рішенням, яке може порушити права особи і яке може бути оскаржене до суду, може вважатися рішення про відмову органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду.

За приписами ч.1 ст.2 КАС України (у редакції до 15.12.2017) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Адміністративний суд покликаний захищати осіб від порушень їх прав з боку суб'єктів владних повноважень. Обов'язковим елементом правопорушення є негативні для особи наслідки у вигляді невизнання, обмеження або перешкоджання у реалізації її реальних прав, свобод або інтересів, які настають внаслідок протиправних дій або рішень суб'єктів владних повноважень. Відсутність порушення суб'єктивних прав особи, навіть у разі коли рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень містять ознаки протиправності, унеможливлює досягнення завдань адміністративного судочинства.

Суд першої інстанції не звернув уваги на наведене, а тому дійшов помилкового висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Згідно ч.2 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, через що постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нового судового рішення про відмову у позові, з викладених мотивів.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 315 317, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області задовольнити, рішення Житомирського окружного адміністративного суду від "18" грудня 2017 р. скасувати, ухвалити нове рішення, яким ОСОБА_2 у позові до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про визнання протиправною відмови, зобов'язання надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя К.С. Франовська

судді: Т.В. Іваненко

ОСОБА_1

Повне судове рішення складено "20" квітня 2018 р.