Рішення № 73532467, 30.03.2018, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/40145/17

Провадження № 2-а/761/276/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2018 року Шевченківський районний суду міста Києва в складі:

головуючого судді: Волошина В.О.,

при секретарі: Кривошиї Н.В.

за участі:

позивача: ОСОБА_1

представника позивача: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві, третя особа Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання незаконною та скасування постанови державного виконавця про закінчення виконавчого провадження, -

в с т а н о в и в :

У листопаді 2017р. позивач ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з вказаним адміністративним позовом до відповідача Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві, третя особа Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якому просив суд: скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві Махової Д.А. від 23 жовтня 2017р. про закінчення виконавчого провадження ВП №54700940.

Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 27 червня 2017р., яка набрала законної сили, задоволено його позов до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві у адміністративній справі №761/19083/17, яким визнано протиправним дії відповідача щодо відмови у здійсненні перерахунку раніше призначеної пенсії та зобов'язано здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії з 01 січня 2017р. на підставі довідки №2.2.1-39-93 від 29 березня 2017р. «Про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії», виданої Державним підприємством обслуговування повітряного руху України, без обмежень максимального розміру пенсії.

У липні 2017р. третя особа здійснила перерахунок та виплату позивачу пенсії згідно Довідки «Украероруху» №2.2.1-39-93 від 29 березня 2017р., але при цьому перерахунок та виплата були здійснені всього за п'ять днів - з 01 по 05 січня 2017р.

12 вересня 2017р. позивачу на виконання постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 27 червня 2017р. був виданий виконавчий лист №761/19083/17. На підставі виконавчого листа головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві Маховою Д.А. було відкрито виконавче провадження ВП №54700940.

28 жовтня 2017р. позивач отримав по пошті постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №54700940 від 23 жовтня 2017р. винесену головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Маховою Д.А. В постанові було зазначено, що виконавче провадження ВП №54700940 закінчено на підставі п. 9) ч.1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» (фактичне виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом) враховуючи те, що згідно листа третьої особи від 17 липня 2017р. №2718 рішення суду виконано шляхом проведення перерахунку та виплати позивачу пенсії за період з 01 по 05 січня 2017р. до його переходу на інший вид пенсії.

Вважаючи, що постанова Шевченківського районного суду м. Києва від 27 червня 2017р. в адміністративній справі №761/19083/17 не була виконана в повному обсязі, позивач вимушений був звернутись до суд з вказаним позовом для захисту своїх порушених прав.

В судовому засіданні позивач та його представник заявлені позовні вимоги підтримали в повному обсязі, з підстав, зазначених в позові, просили суд позов задовольнити.

Відповідач та третя особа про час та місце розгляду справи були повідомлені в установленому законом порядку, свого представника до суду не направили, поважності причин неявки не повідомили, відзив та пояснення на позов не подавались.

Суд, заслухавши пояснення сторони позивача, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 27 червня 2017р. у справі №761/19083/17, яка набрала законної сили, задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління пенсійного фонду України у м. Києві про визнання протиправними та зобов'язання вчинити дії, яким суд визнав протиправними дії відповідача щодо відмови у здійсненні перерахунку раніше призначеної позивачу пенсії, зобов'язав відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії з 01 січня 2017р. на підставі довідки № 2.2.1-39-93 від 29 березня 2017р. «Про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії», виданої Державним підприємством обслуговування повітряного руху України, без обмежень максимального розміру пенсії.

12 вересня 2017р. позивачу ОСОБА_1 виданий Шевченківським районним судом м. Києва виконавчий лист №761/19083/17.

Постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Маховою Д.А. від 15 вересня 2017р. було відкрито виконавче провадження ВП №54700940.

До матеріалів виконавчого провадження був долучений лист Головного управління пенсійного фонду України у м. Києві від 17 липня 2017р. №2718, в якому зазначалося, що рішення суду виконано в повному обсязі шляхом проведення перерахунку та виплати пенсії. Сума нарахованих коштів за період з 01 по 05 січня 2017р. (до переходу на інший вид пенсії) становить 1017,46 грн. Дана сума коштів виплачена стягувачу 06 жовтня 2017р.

Із змісту постанови про закінчення виконавчого провадження від 23 жовтня 2017р. вбачається, що постанова Шевченківського районного суду міста Києва від 27 червня 2017р. про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України у м. Києві здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії з 01 січня 2017р. на підставі довідки Украероруху №2.2.1-39-93 від 29 березня 2017р. «Про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії» виконана не в повному обсязі, а лише за період з 01 по 05 січня 2017р. При цьому вказаний період був визначений державним виконавцем самостійно, виходячи із факту переходу позивача на інший вид пенсії з 06 січня 2017р.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 з 28 серпня 2013р. перебуває на пенсійному обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України у м. Києві та до 05 січня 2017р. отримував пенсію за вислугу років.

З 06 січня 2017р., тобто ще до ухвалення Шевченківським районним судом м. Києва постанови від 27 червня 2017р. у справі №761/19083/17, позивач на підставі Розділу ІІІ Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-XII від 09 квітня 1992р. перейшов на інший вид пенсії - пенсію по інвалідності.

Однак, перехід позивача на інший вид пенсії, передбаченої Законом №2262-XII, не є підставою для невиконання Головним управлінням пенсійного фонду України у м. Києві постанови Шевченківського районного суду міста Києва від 27 червня 2017р. в частині зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії, оскільки в резолютивній частині зазначеного судового рішення не конкретизовано вид пенсії, яка підлягає перерахунку та виплаті, та не зазначено граничної дати, по яку має бути здійснено такий перерахунок.

Відповідно до ст. 23 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», в разі наявності у особи з інвалідністю з числа осіб офіцерського складу, прапорщиків і мічманів, військовослужбовців надстрокової служби та військової служби за контрактом, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом вислуги, необхідної для призначення пенсії за вислугу років (пункт «а» статті 12), пенсія по інвалідності може призначатися їм у розмірі пенсії за вислугу років відповідно до вислуги (пункт «а» статті 13).

Частиною 4 ст.63 вказаного Закону передбачено, що усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Із змісту вищевказаної норми ч.4 ст. 63 Закону №2262-XII вбачається, що усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців незалежно від того чи це пенсія за вислугу років чи по інвалідності. Довідка Державного підприємства обслуговування повітряного руху України №2.2.1-39-93 від 29 березня 2017р. «Про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії» є однаковою підставою для перерахунку як пенсії за вислугу років так і пенсії по інвалідності.

Статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Таким чином, приймаючи постанову від 23 жовтня 2017р. про закінчення виконавчого провадження ВП №54700940 головний державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві Махова Д.А. діяла всупереч вимог закону, оскільки постанова Шевченківського районного суду м. Києва від 27 червня 2017р. у справі №761/19083/17 не була виконана у спосіб та в порядку, що встановлені виконавчим документом.

Чинність прийнятої постанови державного виконавця про закінчення виконавчого провадження з формальних підстав призведе до того, що постанова суду не буде виконана. Це суперечить основним принципам національного законодавства України та практиці Європейського суду з прав людини, яка відповідно до положень ст. ст. 8, 9 КАС України є його складовою.

Так, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 7 травня 2002р. у справі «Бурдов проти Росії» зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод кожному надано право звертатися до суду у разі будь-якого спору про його цивільні права («право на суд»), одним із аспектів якого є право на доступ до правосуддя, що являє право порушувати позовне провадження у судах з питань цивільно-правового характеру; проте таке право було б ілюзорним, якби правова система держави-учасника Європейської конвенції припускала, щоб судове рішення, яке набрало чинності та є обов'язковим до виконання, залишалося б недіючим; по-друге, визнав немислимим, що п. 1 ст. 6 Конвенції, детально визначаючи процесуальні гарантії сторін на справедливий розгляд справи, не передбачав би захисту процесу виконання судових рішень; по-третє, наголосив, що виконання судового рішення, ухваленого будь-яким судом, повинно розглядатись як складова «судового розгляду».

Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13 липня 2006р. у справі «Васильєв проти України» зазначив, що виконання рішення щодо боржника залишається обов'язком держави.

Відповідно до ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що державним виконавцем не вжито всіх заходів щодо виконання постанови Шевченківського районного суду міста Києва від 27 червня 2017р., а виконавче провадження закінчено з порушенням вимог законодавства. Таким чином, викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та відповідно такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 5, 8, 9, 19, 20, 22, 72-77, 79, 121, 122, 139, 143, 160, 181, 192, 211, 241-246, 250, 255, 287, 293, 295, 297 КАС України; ст. ст. 3, 19 Конституції України; ст. ст. 43, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»; ст. ст. 18, 39, 74 Закону України «Про виконавче провадження», суд, -

в и р і ш и в:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, АДРЕСА_1) до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві (код ЄДРПОУ 34691374, місцезнаходження: м. Київ, вул. Виборзька, 32), третя особа Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ 22869069, місцезнаходження: м. Київ, вул. Бульварно - Кудрявська, 16) про визнання незаконною та скасування постанови державного виконавця про закінчення виконавчого провадження - задовольнити.

Скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві Махової Діани Анатоліївни від 23 жовтня 2017р. про закінчення виконавчого провадження ВП №54700940.

Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного адміністративного суду через Шевченківський районний суд міста Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на подання апеляційної скарги з клопотанням про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 02 квітня 2018р.

Суддя: