Постанова № 73531450, 19.04.2018, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 679/1684/17

Головуючий у 1-й інстанції: Стасюк Р.М.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

19 квітня 2018 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Білої Л.М.

суддів: Гонтарука В. М. Граб Л.С.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу відділу державної архітектурно-будівельної інспекції виконавчого комітету Нетішинської міської ради Хмельницької області на рішення Нетішинського міського суду Хмельницької області від 05 лютого 2018 року (місце складання м. Нетішин) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до відділу державної архітектурно-будівельної інспекції виконавчого комітету Нетішинської міської ради Хмельницької області про оскарження постанови в справі про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В :

в грудні 2017 року позивач - ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до відділу державної архітектурно-будівельної інспекції виконавчого комітету Нетішинської міської ради Хмельницької області, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову начальника відділу державної архітектурно-будівельної інспекції виконавчого комітету Нетішинської міської ради ОСОБА_3 по справі про адміністративне правопорушення від 14 вересня 2017 року №07/2017.

Позовні вимоги мотивовані тим, що дії відповідача щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення і винесення постанови про накладення адміністративного стягнення є незаконними і у останнього були відсутні підстави для складення відносно нього постанови про адміністративне правопорушення від 14.09.2017 та притягнення до адміністративної відповідальності за порушення, оскільки в його діях відсутні подія і склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.96-1 КУпАП, що згідно з п. 7 ст. 247 КУпАП є підставою для закриття справи.

Рішенням Нетішинського міського суду Хмельницької області від 05 лютого 2018 року позов задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову по справі про адміністративне правопорушення №07/2017 від 14.09.2017, винесену начальником відділу державної архітектурно-будівельної інспекції виконавчого комітету Нетішинської міської ради ОСОБА_3 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 96-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 51000 гривень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи). Стягнуто з відділу державної архітектурно-будівельної інспекції виконавчого комітету Нетішинської міської ради Хмельницької області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_2 судові витрати в розмірі 2000 гривень. Стягнуто з відділу державної архітектурно-будівельної інспекції виконавчого комітету Нетішинської міської ради Хмельницькій області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь держави судовий збір в розмірі 640 гривень.

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати, прийняти нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело, на його переконання, до невірного вирішення справи. Так, апелянт вказує на те, що посадові особи відділу ДАБК під час проведення перевірки за період з 17.08.2017 по 31.08.2017 включно та під час розгляду справи 14.09.2017 діяли на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені ст. 19 Конституцією та законами України, а відтак оскаржувана постанова винесена правомірно.

17 квітня 2018 року до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від позивача, в якому останній вказував на безпідставність доводів апеляційної скарги та просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Ухвалою суду від 18 квітня 2018 року відмовлено у задоволенні клопотань ОСОБА_2 та відділу державної архітектурно-будівельної інспекції виконавчого комітету Нетішинської міської ради Хмельницької області про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, у зв'язку з порушення строків подання таких клопотань, передбачених ч. 7 ст. 195 КАС України.

Сторони, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, повноважних представників в судове засідання не направили.

Разом з цим, 19 квітня 2018 року до суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи від відповідача, в якому останній вказував на те, що представник відповідача не може з'явитись в судове засідання у зв'язку із значною територіальною віддаленістю суду.

З даного приводу суд апеляційної інстанції зазначає, що норми ст. 286 КАС України визначають особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності. Так, згідно з ч. 5 ст. 286 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу у десятиденний строк після закінчення строку апеляційного оскарження з повідомленням учасників справи.

Тобто, вказана норма не передбачає можливості продовження строку розгляду апеляційної скарги для даної категорії справ, навіть за наявності відповідного клопотання про перенесення розгляду справи.

В той же час, з наданого відповідачем клопотання вбачається, що єдиною підставою для перенесення розгляду справи слугує територіальна віддаленість Вінницького апеляційного адміністративного суду від місцезнаходження відповідача, що, на переконання колегії суддів, не позбавляло останнього можливості належним чином організувати явку свого представника.

Враховуючи, що розгляд справи призначено у межах десятиденного терміну з моменту надходження справи до суду апеляційної інстанції, а також те, що відповідача було належним чином повідомлено про день, час та місце апеляційного розгляду справи ще 10 квітня 2018 року, а явка його представника в судове засідання не визнавалась обов'язковою, то колегія судів приходить до висновку щодо відмови у задоволенні поданого клопотання, з врахуванням того, що повідомлені ним причини неявки не визнано судом поважними, а перенесення розгляду справи призведе до порушення вимог ч. 5 ст. 286 КАС України.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

За таких умов згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України у випадку неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, під час судового розгляду повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, а рішення суду першої інстанції - скасувати в частині, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного перегляду справи, начальником відділу державної архітектурно-будівельної інспекції виконавчого комітету Нетішинської міської ради ОСОБА_3 винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення №07/2017 від 14.09.2017 року, якою ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 96-1 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення в розмірі 51000 грн.

Зі змісту вказаної постанови вбачається, що позивач, працюючи на посаді головного інженера проекту у КП "Архітектурно-планувальне бюро", передав замовнику ОСОБА_4 проектну документацію для виконання будівельних робіт на об'єкті "Реконструкція індивідуального гаража по вул. Набережна в районі будинку № 5 у м. Нетішині Хмельницької області", розроблену з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, без вихідних даних для проектування, будівельних норм, державних стандартів і правил, незабезпечення приладами обліку води і теплової енергії, чим порушив вимоги ст.ст. 29, 31 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", пункти 4.1-4.4, 8.1 ДБН А.2.2-3.2014 "Склад та зміст проектної документації на будівництво об'єктів", пункти 3, 4, 9, 20 Порядку розроблення проектної документації на будівництво об'єктів, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.05.2011 №45, вимоги Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, ст. 7 Закону України "Про архітектурну діяльність".

Не погоджуючись з винесеною відповідачем постановою, ОСОБА_2 звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач порушив процедуру притягнення позивача до адміністративної відповідальності, належним чином не встановив відповідно до законодавства фактичні обставини щодо наявності або відсутності порушення і фактично позбавив ОСОБА_2 можливості надати пояснення та докази в підтвердження відсутності складу правопорушення, скористатися допомогою адвоката чи іншого фахівця в галузі права, у зв'язку із чим оскаржувана постанова є протиправною та підлягає скасуванню, а справу слід надіслати на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи), що сприятиме ефективному захисту прав, свобод та інтересів позивача від порушень з боку суб'єкта владних повноважень.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції по суті спору, однак вважає за необхідне скасувати рішення суду першої інстанції в частині розподілу судових витрат, враховуючи наступне.

Згідно з п. 2 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (далі - Порядок №553), державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об'єкта будівництва.

В силу п. 5 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Відповідно до п.п. 9, 14 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва. При цьому, суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов'язаний: допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Положеннями п. п. 13, 16 Порядку №553 визначено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком, який суб'єкт містобудування щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись.

Пунктом 17 Порядку № 553 встановлено, що у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис).

Згідно з ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Положеннями ст. 10 КУпАП передбачено, що адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 96-1 КУпАП передбачена відповідальність за порушення законодавства під час планування і забудови територій, що полягає у передачі замовнику проектної документації для виконання будівельних робіт на об'єкті, розробленої з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, будівельних норм, державних стандартів і правил, у тому числі щодо створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення, передбачення приладів обліку води і теплової енергії, а також заниження класу наслідків (відповідальності) об'єкта, що тягнуть за собою накладення штрафу на головного архітектора проекту, головного інженера проекту, експерта, інших відповідальних виконавців окремих видів робіт (послуг), пов'язаних із створенням об'єктів архітектури, які мають відповідний кваліфікаційний сертифікат, від двох до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За приписами ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Протокол не складається у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу.

Положеннями ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім’я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Даючи правову оцінку доводам апелянта стосовно правомірності винесення оскаржуваної постанови, суд апеляційної інстанції вказує на наступне.

Відповідно до повідомлення від 07.08.2017 № 01-19/04-17 слідує, що відповідач повідомив про проведення планової перевірки дотримання вимог чинного законодавства у сфері містобудування, будівельних норм, державних стандартів і правил на об'єкті будівництва за адресою: "Реконструкція індивідуального гаража по вул. Набережна у м. Нетішині Хмельницької області, замовником якого є ОСОБА_4,

За результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт складено акт від 31.08.2017 № 01-07/04-17, в якому зафіксовано, що гр. ОСОБА_5 здійснює реконструкцію індивідуального гаража з порушенням законодавства і будівельних норм, а саме: проектна документація затверджена без містобудівних умов; будівництво здійснюється без ПОВ та ПВР; код об'єкта згідно з державним класифікатором будівель і споруд ДК 018-2000, не відповідає функціональному призначенню.

Акт підписаний як особою, що здійснила перевірку так і суб'єктом містобудування щодо якого здійснено державний архітектурно-будівельний контроль - ОСОБА_4В, остання у акті навела свої пояснення.

Відповідно до ст. 1 Закону №687-XIV замовником є фізична або юридична особа, яка має у власності або у користуванні земельну ділянку, подала у встановленому законодавством порядку заяву (клопотання) щодо її забудови для здійснення будівництва або зміни (у тому числі шляхом знесення) об'єкта містобудування.

З урахуванням наведених норм та встановлених у цій справі обставин, колегія суддів вважає, що саме ОСОБА_4 є суб'єктом містобудування, який здійснює реконструкцію об'єкта і щодо якого здійснювався державний архітектурно-будівельний контроль і у вказаному акті не зафіксовано, що саме ОСОБА_2 вчинив наведені порушення.

Як слідує з матеріалів справи, в той же день, 31.08.2017, складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відносно ОСОБА_2, в якому зафіксовано, що КП "Архітектурно-планувальне бюро", передав замовнику ОСОБА_4 проектну документацію для виконання будівельних робіт на об'єкті "Реконструкція індивідуального гаража по вул. Набережна в районі будинку № 5 у м. Нетішині Хмельницької області", розроблену з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, без вихідних даних для проектування об'єктів містобудування (ст.ст. 29, 31, 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", ст. 7 Закону України "Про архітектурну діяльність"), будівельних норм, державних стандартів і правил, незабезпечення приладами обліку води і теплової енергії (пункти 4.1-4.4, 8.1 ДБН А.2.2-3.2014 "Склад та зміст проектної документації на будівництво об'єктів", пункти 3, 4, 9, 20 Порядку розроблення проектної документації на будівництво об'єктів, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.05.2011 №45. Код об'єкта згідно з державним класифікатором будівель і споруд ДК 018-2000, не відповідає функціональному призначенню. Протокол складений за відсутності ОСОБА_2

Зважаючи на те, що відносно ОСОБА_2, як суб'єкта містобудування, не здійснювалась перевірка, то апелянтом не надано належних доказів того, яким чином відповідач виявив порушення, які зазначенні у протоколі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 31.08.2017.

В подальшому, 14.09.2017 відповідачем, на підставі матеріалів про адміністративне правопорушення у сфері містобудівної діяльності, а саме акту від 31.08.2017 № 01-07/04-17, протоколу про адміністративне правопорушення від 31.08.2017 та припису про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 31.08.2017 винесено постанову № 07/2017, якою ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 96-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 51000 грн.

Суд апеляційної інстанції зауважує, що в порушення вимог ст. 251 КУпАП, відповідачем не складався протокол про адміністративне правопорушення від 31.08.2017 за ч. 1 ст. 96-1 КУпАП, як про це безпідставно вказано в оскаржуваній постанові, оскільки в матеріалах справи міститься лише протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 31.08.2017, в якому вказано, що ОСОБА_2 слід притягнути до відповідальності відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності".

За таких обставин, колегія суддів вважає, що протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 31.08.2017 не є належним доказом у справі про адміністративне правопорушення, оскільки не відповідає вимогам ч. 1 ст. 256 КУпАП та ст. 251 КУпАП та не містить відомостей про вчинення позивачем правопорушення, відповідальність за яке передбачена саме за ч. 1 ст. 96-1 КУпАП.

В той же час, акт від 31.08.2017 № 01-07/04-17 стосувався іншого суб'єкта містобудування - ОСОБА_4, а в матеріалах справи взагалі відсутній припис, який було покладено в основу прийняття оскаржуваного рішення.

Крім того, зі змісту ч. 1 ст. 268 КУпАП слідує, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Так апелянт вказує на те, що про дату, час та місце розгляду справи ОСОБА_2 був повідомлений в телефонному режимі та рекомендованим листом з повідомленням, на підтвердження чого надав копію квитанції відділення поштового зв'язку від 04.09.2017 до матеріалів апеляційної скарги (а.с. 67).

Колегія суддів критично ставиться до вказаних тверджень апелянта, враховуючи, що відповідачем не надано будь-яких доказів на підтвердження повідомлення позивача в телефонному режимі про розгляд справи або рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення позивачу, в той час як копія квитанції від 04.09.2017, без наявності опису документів, що надсилались, не є належним доказом, в розумінні ст.ст. 72, 73 КАС України, який би підтвердив своєчасне сповіщення ОСОБА_2 про дату, час та місце розгляду справи.

Крім того, в оскаржуваній постанові вказано про те, що позивач порушив, зокрема, пункти 4.1-4.4, 8.1 ДБН А.2.2-3.2014 "Склад та зміст проектної документації на будівництво об'єктів".

Разом з цим, суд апеляційної інстанції приймає до уваги доводи позивача, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, що зазначений ДБН А.2.2-3.2014 почав діяти з 01.10.2014 і відповідач фактично зазначив про порушення ОСОБА_2 вимог нормативно-правового акту, який не був чинний на момент розроблення та передання ним ОСОБА_4В проектної документації у 2012-2013 роках.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованою позицію суду першої інстанції стосовного грубого порушення відповідачем процедури притягнення позивача до адміністративної відповідальності та без належного з'ясування обставин у справі , що є достатньою підставою для скасування оскаржуваної постанови з направленням справи на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи).

В той же час, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції частково порушено норми процесуального права при вирішенні питання про розподіл судових витрат, з огляду на таке.

Положеннями ч. 1 ст. 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з абз. 2 ч. 5 ст. 139 КАС України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від сплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

За приписами ч. 4 ст. 288 КУпАП особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, висловленої у постанові від 13.12.2016 по справі № 306/17/16-а, у справах про оскарження постанов у справах про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КпАП, статей 2, 3, 4 Закону України "Про судовий збір" № 3674-VI позивач звільняється від сплати судового збору. Однаковою мірою це стосується й відповідача у спірних правовідносинах, оскільки він як рівноправна сторона в адміністративній справі також має право на апеляційне/касаційне оскарження судового рішення.

Враховуючи, що позивач поніс судові витрати виключно на оплату професійної правничої допомоги у розмірі 2000 гривень і не здійснював витрат на сплату судового збору, то суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції помилково застосовано положення ч. 1 ст. 139 КАС України в частині вирішення питання про стягнення з відділу державної архітектурно-будівельної інспекції виконавчого комітету Нетішинської міської ради Хмельницькій області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь держави судового збору в розмірі 640 гривень.

Крім того, суд апеляційної інстанції зауважує, що норми ст. 139 КАС України взагалі не містять положень стосовно можливості стягнення з фізичної особи на користь суб'єкта владних повноважень судових витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору, як про це просить апелянт.

За таких обставин вимоги апелянта в цій частині є такими, що не відповідають положенням КАС України, а тому не підлягають до задоволення.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Зважаючи на те, що судом першої інстанції прийнято законне та обґрунтоване судове рішення на підставі повного та всебічного дослідження доказів по справі, однак помилково здійснено розподіл судових витрат в частині стягнення судового збору, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне скасувати постанову суду першої інстанції в цій частині.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу відділу державної архітектурно-будівельної інспекції виконавчого комітету Нетішинської міської ради Хмельницької області задовольнити частково.

Рішення Нетішинського міського суду Хмельницької області від 05 лютого 2018 року скасувати в частині стягнення з відділу державної архітектурно-будівельної інспекції виконавчого комітету Нетішинської міської ради Хмельницькій області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь держави судовий збір в розмірі 640 гривень.

В цій частині прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.

В решті рішення Нетішинського міського суду Хмельницької області від 05 лютого 2018 року залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили у порядку ст.ст. 272, 325 КАС України та відповідно до ч. 3 ст. 272 КАС України не може бути оскаржена.

Постанова суду складена в повному обсязі 19 квітня 2018 року.

Головуючий ОСОБА_1 Судді ОСОБА_6 ОСОБА_7