Постанова № 73531438, 19.04.2018, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 824/237/18-а

Головуючий у 1-й інстанції:

ОСОБА_1

Суддя-доповідач: ОСОБА_2

19 квітня 2018 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Смілянця Е. С.

суддів: Сушка О.О. Залімського І. Г. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Охримчук М.Б.,

представників позивача: ОСОБА_3,

представника відповідача: ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_5 на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 07 березня 2018 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області до ОСОБА_5 про підтвердження обгрунтованості адміністративного арешту майна платника податків,

В С Т А Н О В И В :

В березні 2018 року позивач ОСОБА_6 управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області звернулося до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_5 про визнання обґрунтованим рішення ГУ ДФС у Чернівецькій області про накладення адміністративного арешту майна платника податків ФОП ОСОБА_5 від 05.03.2018 року.

Чернівецький окружний адміністративний суд рішенням від 07 березня 2018 року адміністративний позов задовольнив у повному обсязі. Судове рішення мотивоване тим, що податковим органом дотримано вимог закону щодо порядку звернення до суду із заявою про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна, вимоги податкового органу обґрунтовані та підтверджувалися матеріалами справи, а тому підлягали задоволенню.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.

В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що у своєму рішенні суд першої інстанції помилково обмежується посиланням на ч. 4 ст. 78 КАС України, не врахував та залишив без належної оцінки ту обставину, що ухвала слідчого судді про призначення позапланової перевірки була винесена в межах кримінального провадження, а не господарського, цивільного чи адміністративного. Станом на дату вручення наказу вилучені документи не повернуті, а тому ОСОБА_5 фізично не міг виконати вимоги наказів та допустити будь-кого до перевірки через відсутність у нього документів, що підлягають цій перевірці. Двічі результати перевірок оскаржувались до суду і двічі суди виносили рішення на користь ОСОБА_5 Рішення у справах № 824/10269/16-а та № 824/39/17-а набрали законної сили. Вказана обставина судом не з’ясовувалась та в судовому рішенні не відображена.

В судовому засіданні представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги відповідача та просив суд залишити її без задоволення, а постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 07 березня 2018 року - без змін.

Представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та просив суд задовольнити її.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства (далі -КАС України), суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, які прибули в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що слідчим управлінням фінансових розслідувань Головного управління ДФС України у Чернівецькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №32016260000000003 від 18.01.2016 р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.212 КК України.

19.07.2017 р. слідчим суддею Шевченківського районного суду м. Чернівці винесено ухвалу про призначення позапланової документальної перевірки з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, дотримання валютного та іншого законодавства фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 за період з 01.01.2013 р. по 31.12.2015 року. Проведення перевірки доручено співробітникам Головного управління ДФС України у Чернівецькій області.

На підставі вказаного рішення податковим органом винесено наказ №968 від 19.09.2017 р. про проведення документальної позапланової перевірки відповідача та 28.09.2017 р. виписані направлення на перевірку №8144 та №8145.

Позивач від підпису вказаних направлень та у допуску до проведення документальної позапланової перевірки відмовився, про що 28.09.2017 р. посадовими особами відповідача складено акти №167/24-13-13-08/НОМЕР_1 та №168/24-13-13-08/НОМЕР_1.

У зв'язку з недопуском до проведення перевірки фізичної особи – підприємця ОСОБА_5, 28.09.2017 р. начальник управління податків і зборів ГУ ДФС у Чернівецькій області звернувся до заступника начальника ГУ ДФС у Чернівецькій області з зверненням про застосування адміністративного арешту майна платника податків

Розглянувши вказане звернення, 28.09.2017 р. 17:55 заступник начальника Головного управління ДФС у Чернівецькій області ОСОБА_7 прийняв рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків ОСОБА_5, що перебуває за адресою с. Петрашівка, Герцаївського району, Чернівецької області та вул. Миколаївська, 36 л, м. Чернівці.

ОСОБА_6 управління ДФС у Чернівецькій області зверталось до Чернівецького окружного адміністративного суду із поданням в якому просило підтвердити обґрунтованість рішення про накладення адміністративного арешту майна платника податків від 28.09.2017 року.

Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 03.10.2017 р. провадження у справі № 824/732/17-а за поданням Головного управління ДФС у Чернівецькій області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків, закрито, оскільки між сторонами наявний спір про право.

Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 30.11.2017 р. у справі № 824/755/17-а у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_5 до Головного управління ДФС України у Чернівецькій області про скасування наказу від 19.09.2017 р. №968 відмовлено повністю.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду фізична особа-підприємець ОСОБА_5 оскаржив його в апеляційному порядку.

Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 20.02.2018 р. суд відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 30.11.2017 р.

У зв’язку із прийняттям постанови Чернівецького окружного адміністративного суду від 30.11.2017 р., яка набрала законної сили відповідачем внесено зміни до наказу Головного управління ДФС у Чернівецькій області від 19.09.2017 р. №968, а саме в пункт 1 цифри «28.09.2017» замінити на цифри « 05.03.2018», про що 05.03.2018 р. прийнято наказ №152.

На підставі п.п. 20.1.4 п.20.1 ст. 20, п.п. 75.1.2 п.75.1 ст. 75, п.п. 78.1.11, п. 78.1 ст. 78, п. 82.2 ст. 82 ПК України, п. 2 ч. 1 ст. 13 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» та наказу №968 від 19.09.2017 р. та змінами, згідно наказу №152 від 05.03.2018 р. ОСОБА_6 управлінням ДФС у Чернівецькій області 05.03.2018 р. сформовано направлення на перевірку №355 та №356 щодо проведення документальної позапланової перевірки відповідача тривалістю 5 робочих днів.

За результатами вручення направлення на перевірку та здійснення перевірки податковим органом 05.03.2018 р складено акти № 75/24-13-13-04 про відмову ОСОБА_5 в допуску до перевірки посадових осіб позивача та № 76/24-13-13-04 про відмову відповідача від підпису у направленнях на перевірку.

На підставі вказаних актів начальником управління податків і зборів фізичних осіб Головного управління ДФС у Чернівецькій області 05.03.2018 р. сформовано звернення про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків ОСОБА_5

Розглянувши вказане звернення, о 17:45 05.03.2018 р. заступником начальника Головного управління ДФС у Чернівецькій області прийнято рішення, яким застосовано умовний адміністративний арешт майна платника податків ОСОБА_5, що перебуває (розміщене, зберігається) за адресою: с. Петрашівка, Герцаївського району, Чернівецької області та м. Чернівці, вул. Миколаївська, 36 Л, 36 М.

В матеріалах справи міститься ОСОБА_3 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з якого встановлено, що з 15.12.17 року ОСОБА_5 припинив підприємницьку діяльність.

Протоколом обшуку від 16.03.2016 року СУ ФР ДФС у Чернівецькій області, зокрема, зазначено перелік предметів та документів, що були вилучені до СУ ФР ДФС у Чернівецькій області .

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюється Податковим кодексом України 02.12.2010 р. №2755-VI (далі - ПК України).

Відповідно до п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Статтею 16 ПК України визначено, що платник податків зобов'язаний: - не перешкоджати законній діяльності посадової особи контролюючого органу під час виконання нею службових обов'язків та виконувати законні вимоги такої посадової особи; - допускати посадових осіб контролюючого органу під час проведення ними перевірок до обстеження приміщень, територій (крім житла громадян), що використовуються для одержання доходів чи пов'язані з утриманням об'єктів оподаткування, а також для проведення перевірок з питань обчислення і сплати податків та зборів у випадках, встановлених цим Кодексом.

Згідно п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до п. 94.1 ст. 94 ПК України, адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Згідно положень пп. 94.2.3 п. 94.2 ст. 94 ПК України арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин: платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Відповідно до положень п. 94.4 - 94.6 ст. 94 ПК України арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.

Порядок накладення арешту на майно врегульовано статтею 94.10 ПК України, відповідно до якої арешт майна може бути накладено рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

При цьому, зазначений строк не може бути продовжений в адміністративному порядку, у тому числі за рішенням інших державних органів, крім випадків, коли власника майна, на яке накладено арешт, не встановлено (не виявлено).

Вищенаведене кореспондується з приписами статті 283 КАС України, якою встановлено особливості провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів.

З матеріалів справи встановлено, що до початку проведення перевірки перевіряючими було пред'явлено відповідачу накази Головного управління ДФС у Чернівецькій області про проведення документальної позапланової перевірки №968 від 19.09.2017 р., №152 від 05.03.2018 р. та направлення на перевірки від 05.03.2018 р. №355 та №356, проте фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 перевіряючих до проведення перевірки допущено не було, також було відмовлено у підписанні направлень на проведення документальної позапланої перевірки, про що складено відповідні акти.

Колегія суддів погоджується, що судом першої інстанції правомірно зазначено про постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 30.11.2017 р. у справі № 824/755/17-а за позовом ОСОБА_5 до Головного управління ДФС України у Чернівецькій області про скасування наказу підтверджено правомірність прийняття контролюючим органом наказу від 19.09.2017 р. №968, якою вирішено провести позапланову документальну перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 на підставі рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 19.07.2017 р.

Так, відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

В апеляційній скарзі відповідача зазначено, що у своєму рішенні суд першої інстанції помилково обмежується посиланням на ч. 4 ст. 78 КАС України, не врахував та залишив без належної оцінки ту обставину, що ухвала слідчого судді про призначення позапланової перевірки була винесена в межах кримінального провадження, а не господарського, цивільного чи адміністративного.

Слід зазначити, що відповідно до ч. 6 ст. 78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов’язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Згідно ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів не поширюється на справи, зокрема що мають вирішуватися в порядку кримінального судочинства.

Таким чином, оскільки постанова Чернівецького окружного адміністративного суду від 30.11.2017 р. набрала законної сили, правомірність прийняття контролюючим органом наказу від 19.09.2017 р. №968 доказуванню не підлягало.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що законних підстав для недопущення посадових осіб контролюючого органу до проведення фактичної перевірки, у відповідача не було, а тому ОСОБА_6 управлінням ДФС у Чернівецькій області обґрунтовано та за наявності передбачених ст. 94 ПК України підстав прийнято рішення від 05.03.2018 р. про застосування умовного адміністративного арешту майна фізичної особи-підприємця ОСОБА_5

У відповідності до п. 81.1. ст. 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів, зокрема, направлення на проведення такої перевірки.

Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.

В апеляційній скарзі відповідач вказав, що станом на дату вручення наказу вилучені документи не повернуті, а тому ОСОБА_5 фізично не міг виконати вимоги наказів та допустити будь-кого до перевірки через відсутність у нього документів, що підлягають цій перевірці.

Однак, пунктом 78.7. ст. 78 ПК України зазначено перелік матеріалів, які можуть бути підставою для висновків під час проведення документальної позапланової перевірки, а порядок надання платниками податків документів для такої перевірки встановлено статтями 83, 85 цього Кодексу.

Крім того, згідно п. 85.9. ст. 89 ПК України у разі коли до початку або під час проведення перевірки оригінали первинних документів, облікових та інших регістрів, фінансової та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів, а також виконання вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, були вилучені правоохоронними та іншими органами, зазначені органи зобов'язані надати для проведення перевірки контролюючому органу копії зазначених документів або забезпечити доступ до перевірки таких документів.

Такі копії, засвідчені печаткою та підписами посадових (службових) осіб правоохоронних та інших органів, якими було здійснено вилучення оригіналів документів, або яким було забезпечено доступ до перевірки вилучених документів, повинні бути надані протягом трьох робочих днів з дня отримання письмового запиту контролюючого органу.

У разі якщо документи, зазначені в абзаці першому цього пункту, було вилучено правоохоронними та іншими органами, терміни проведення такої перевірки, у тому числі розпочатої, переносяться до дати отримання вказаних копій документів або забезпечення доступу до них.

Враховуючи зазначене вище, колегія суддів вважає, що підстави на які посилається відповідач як на такі, що виключають можливість проведення такої перевірки не ґрунтуються на вимогах податкового законодавства.

На зауваження позивача в апеляційній скарзі стосовно винесених рішеннях на користь ОСОБА_5 у справах № 824/10269/16-а та № 824/39/17-а, які набрали законної сили, однак судом першої інстанції не з’ясовувались та в судовому рішенні не відображені, колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 6 ст. 78 КАС України правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов’язковою для суду.

За наведених обставин, суд першої інстанції дійшов висновку, що податковим органом дотримано вимог закону щодо порядку звернення до суду із заявою про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна, вимоги податкового органу обґрунтовані та підтверджуються матеріалами справи, а відтак підлягають задоволенню.

Відповідно до положень, закріплених частиною 1 статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Як зазначено частиною 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_5 залишити без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 07 березня 2018 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий ОСОБА_2 Судді ОСОБА_8 ОСОБА_9