Ухвала суду № 73530736, 11.04.2018, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 2604/12214/12

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"11" квітня 2018 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

Головуючого судді Яровенко Н.О.

при секретарі Івашко О.Л.,

за участі сторін по справі:

представника заявника ОСОБА_1.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві заяву ОСОБА_2, заінтересовані особи: управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в м. Києві, Лівобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві про зміну способу і порядку виконання постанов Вищого адміністративного суду України від 28.05.2014 року по справі № 2604/12214/12 у виконавчому провадженні № 44479406,

ВСТАНОВИВ:

Представник заявника ОСОБА_2 звернулась до суду та просила змінити порядок та спосіб виконання постанов Вищого адміністративного суду України від 28.05.2014 року по справі № 2604/12214/12 у виконавчому провадженні № 44479406 шляхом зміни зобов'язання боржника «призначити, провести перерахунок та виплату ОСОБА_2 пенсії та доплати до пенсії» за відповідні присуджені періоди на «стягнення коштів» за ці ж періоди виплат у сумі 440366 грн. 72 к.

В процесі розгляду справи представник заявника уточнила свої вимоги та просила «призначити, провести перерахунок та виплату ОСОБА_2 пенсії та доплати до пенсії» за відповідні присуджені періоди на «стягнення коштів» за ці ж періоди виплат у сумі 464175 грн. 37 к.

Представник заявника ОСОБА_2 в судовому засіданні заяву підтримала та просила її задовольнити з підстав зазначених у своїй заяві.

Представник Лівобережного об'єднаного Пенсійного фонду України в м. Києві в судове засідання не з'явилась, на адресу суду надійшов відзив з додатками в якому просять суд відмовити в задоволенні заяви.

Представник Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в м. Києві в судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином причини неявки суду невідомі.

Суд, вислухавши пояснення представника заявника ОСОБА_2, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Судом встановлено, що 13 серпня 2008 року ОСОБА_2 звернувся з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Києва, відповідно до уточнюючих вимог якого просив визнати незаконними дії відповідача; зобов'язати відповідача здійснити перерахунок з 04 січня 2006 року основної пенсії і з 11 серпня 2005 року додаткової пенсії відповідно до положень ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а також надбавку учаснику війни з 11 серпня 2005 року відповідно до ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 грудня 2009 року в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 01 квітня 2010 року скасовано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 грудня 2009 року та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено частково. Визнано дії відповідача неправомірними та зобов'язано відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу додаткової пенсії відповідно до ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а також підвищення до пенсії відповідно до ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» з 22 травня 2008 року по 03 грудня 2008 року; в решті позову відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 27 жовтня 2011 року касаційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 грудня 2009 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 01 квітня 2010 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 14 серпня 2012 року позов ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Києва про визнання дій незаконними, стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Києва щодо відмови в перерахунку ОСОБА_2 пенсії по інвалідності за період з 13.02.2008 р. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Києва здійснити ОСОБА_2 перерахунок пенсії по інвалідності з 13.02.2008р., виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком із розрахунку восьми прожиткових мінімумів для осіб, що втратили працездатність, з урахуванням вимог ч. 3 ст. 67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи». Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Києва здійснити ОСОБА_2 перерахунок додаткової пенсії за шкоду, спричинену здоров'ю з 13.02.2008 р., відповідно до ст. 50 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи», з розрахунку 75 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність з урахуванням вимог ч. 3 ст. 67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи». В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 10 січня 2013 року апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва - задоволено частково. Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишено без задоволення. Резолютивну частину постанови Дніпровського районного суду м. Києва від 14 серпня 2012 року змінено, виклавши абзаци другий, третій та четвертий наступним чином: «Визнати бездіяльність відповідача неправомірною та зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва призначити, провести перерахунок та виплату ОСОБА_2 доплати до пенсії відповідно до вимог ст. ст. 50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з розрахунку не нижче 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка повинна становити 75% від мінімальної пенсії за віком, з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб ,які втратили працездатність з 13.02.2008 р. по 22.07.2011 р., з урахуванням фактично виплачених сум». В решті постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 14 серпня 2012 року залишено без змін.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2013 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_2 про роз'яснення постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 10 січня 2013 року.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2013 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за заявою про постановлення додаткового судового рішення ОСОБА_2 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва про визнання дій неправомірними та зобов'язання провести перерахунок пенсії.

12 червня 2014 року Вищим адміністративним судом України видано виконавчі листи по справі № 2604/12214/12, які пред'явлено на виконання до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в м. Києві для примусового виконання.

26 серпня 2014 року державним виконавцем управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в м. Києві винесено постанови про відкриття виконавчих проваджень № 44479406 та № 44479487 і надано боржнику строк для добровільного виконання рішень суду.

Вищим адміністративним судом України було винесено дві постанови №К/800/5136/13 та №К/800/5182/13 від 28 травня 2014 року, якими було скасовано постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 14 серпня 2012 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 10 січня 2013 року. Прийнято нове рішення у справі, яким адміністративний позов ОСОБА_2 задоволено частково. Визнано протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Києва щодо відмови в призначенні ОСОБА_2 пенсії та доплат відповідно до статей 50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян ,які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Києва призначити, провести перерахунок та виплату ОСОБА_2 пенсії та доплати до пенсії відповідно до вимог статей 50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян ,які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з розрахунку не нижче 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка повинна становити 75% від мінімальної пенсії за віком, з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність з 11.08.2007 по 31.12.2007 та з 22.05.2008 по 22.07.2011, з урахуванням фактично виплачених сум пенсії. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Києва призначити, провести перерахунок та виплату ОСОБА_2 доплати до пенсії відповідно до абзацу 4 пункту 20 статті 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у розмірі 10 процентів прожиткового мінімуму для осіб ,які втратили працездатність з 11.08.2007, з урахуванням фактично виплачених сум доплат. Позовні вимоги ОСОБА_2 за період з 04.01.2006 по 10.08.2007 залишено без розгляду.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26.06.2014 року було задоволено заяву ОСОБА_2 і зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Києва подати до Дніпровського районного суду м. Києва звіт про виконання постанов Вищого адміністративного суду України №К/800/22436/14 від 28.05.2014 р. - у строк до 01.09.2014р.

26.08.2014р. Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Києва подав до Дніпровського районного суду м. Києва звіт про виконання постанов Вищого адміністративного суду України №К/800/22436/14 від 28.05.2014 р., згідно якого повідомив про проведений ним перерахунок виплат ОСОБА_2, проте, нездійснення виплат донарахованих коштів через відсутність компетенції для таких виплат у УПФУ у Дніпровському районі м. Києва та через відсутність фінансування того органу, який відповідає безпосередньо за їх виплату - Управління з координації та контролю за виплатою пенсій Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві.

16 жовтня 2014 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції була винесена постанова про закінчення виконавчого провадження ВП № 44479487 по виконанню вищевказаного виконавчого листа з посиланням на те, що згідно повідомлення Управління пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва від 15.09.2014 року рішення суду виконано у повному обсязі

15 січня 2015 року Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва заяву ОСОБА_2 про контроль за виконанням судового рішення задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Києва при виконанні постанов Вищого адміністративного суду України від 28.05.2014 року у справі №2604/12214/12. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Києва подати до Дніпровського районного суду м. Києва звіт про виконання постанов Вищого адміністративного суду України №К/800/5136/13 та №К/800/5182/13 від 28.05.2014 року у строк до 01.02.2015 року.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.02.2015 року вищевказану ухвалу суду залишено без змін.

13 липня 2015 року Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Києва подав до Дніпровського районного суду м. Києва звіт про виконання постанов.

03 вересня 2015 року ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва було відмовлено ОСОБА_2 у задоволенні заяви про контроль за виконанням судового рішення.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2015 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, а ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 03 вересня 2015 року без змін.

23 березня 2016 року Вищим адміністративним судом України винесено дві постанови, якою залишено без задоволення заяву ОСОБА_2 про роз'яснення постанов Вищого адміністративного суду України від 28 травня 2014 року(№№К/800/5136/13, К/800/5182/13) та виправлено описки, допущені в тексті постанов Вищого адміністративного суду України від 28 травня 2014 року (№№К/800/5136/13, К/800/5182/13), замінивши по всьому тексту цих рішень слова «абзацу 4 пункту 20 статті 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» на «частини четвертої статті 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 07.04.2016 року визнано протиправними дії Управління ДВС ГУЮ в м. Києві щодо винесення постанов про закінчення виконавчих проваджень, у зв'язку з чим державним виконавцем 20 травня 2016 року винесена постанова про відновлення виконавчого провадження № 44479487.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 08.06.2016 року по справі №2604/12214/12 замінено сторону виконавчого провадження - боржника Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва на його правонаступника - Лівобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві.

Статтею 14 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно п. 4 ч. 2 ст. 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.

Частиною 1 статті 378 КАС України, передбачено, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Отже, підставою для застосування правил цієї норми є обставини, що перешкоджають належному виконанню судового рішення в адміністративній справі: істотно ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим.

Відповідно до ч. 3 ст. 33 ЗУ «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.

Під зміною слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у встановленими раніше порядку і способом. Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.

Як убачається зі змісту заяви ОСОБА_2, він просить змінити спосіб виконання постанов суду у зв'язку із тривалим виконанням рішення суду, а також для того, щоб суд формально засвідчив невиконання боржником зобов'язання у встановлений законом строк і надати йому можливість розтягнути виконання судового рішення в часі до 6 (шести) місяців, тому як у даному випадку невиконання постанов сягає майже 4 років.

Наведені заявником у заяві про зміну способу та порядку виконання судового рішення обставини не є підставою для зміни способу та порядку його виконання, крім того така заміна тягне за собою зміну процесуального рішення суду, а відтак подання задоволенню не підлягає

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 2, 17, 33 Закону України «Про виконавче провадження», ст. ст. 165, 185, 245, 248, 263, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_2, заінтересовані особи: управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в м. Києві, Лівобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві про зміну способу і порядку виконання постанов Вищого адміністративного суду України від 28.05.2014 року по справі № 2604/12214/12 у виконавчому провадженні № 44479406 відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду або ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 13 квітня 2018 року.

Суддя Н.О.Яровенко