Постанова № 73528834, 12.04.2018, Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 703/2483/17

2-а/703/15/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 квітня 2018 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого-судді Прилуцького В.О.

з участю представника позивача ОСОБА_1

представників відповідача та третьої особи ОСОБА_2

прокурора Грачова А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сміла справу за позовом ОСОБА_3 до виконавчого комітету ОСОБА_4 міської ради, третя особа: ОСОБА_4 міська рада Черкаської області, про визнання незаконним та скасування рішення,

встановив:

ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до виконавчого комітету ОСОБА_4 міської ради про визнання незаконним та скасування рішення.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що рішенням виконавчого комітету ОСОБА_4 міської ради № 21 від 21 січня 2016 року утворено комісію з визначення розміру збитків по платі за землю.

Рішенням виконавчого комітету ОСОБА_4 міської ради № 128 від 23 березня 2017 року було затверджено поданий комісією акт визначення розміру збитків через несплату орендної плати фізичною особою – підприємцем ОСОБА_3 від 1 березня 2017 року.

Оскільки до складу комісії не було включено представника власника земельної ділянки, позивач вважає, що з часу створення вона діяла в незаконному складі, а тому просив визнати незаконним та скасувати рішення про її створення та рішення про затвердження акту з визначення розміру збитків.

Під час розгляду справи суд допустив до участі в справі прокурора та залучив як третю особу, яка не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_4 міську раду Черкаської області.

В судовому засіданні представник позивача уточнив пункт 2 позовних вимог, просив визнати протиправним та нечинним рішення виконавчого комітету ОСОБА_4 міської ради № 21 від 21 січня 2016 року. Іншу частину позовних вимог залишив без змін. Зазначив, що комісія працювала без представника власника, під час визначення розміру збитків не перевірила наявність документу, що підтверджує право власності ОСОБА_4 міської ради на земельну ділянку та не перевірила, чи перейшло право власності на земельну ділянку на підставі договору купівлі-продажу до ОСОБА_3

Представник відповідача та тертої особи позов не визнала і пояснила, що позивачем не зазначено, які саме його права чи обов’язки порушені виконавчим комітетом при прийнятті оскаржуваних рішень.

Прокурор також просили відмовити в позові.

Заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що в позові належить відмовити з наступних підстав.

Статтею 211 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за такі порушення, зокрема, як: самовільне зайняття земельних ділянок.

Постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 № 284 затверджено Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам (далі - Порядок №284).

Згідно із Порядком № 284 неодержаний дохід - це дохід, який міг би одержати власник землі, землекористувач, у тому числі орендар, із земельної ділянки і який він не одержав внаслідок її вилучення (викупу) або тимчасового зайняття, обмеження прав, погіршення якості землі або приведення її у непридатність для використання за цільовим призначенням у результаті негативного впливу, спричиненого діяльністю підприємств, установ, організацій та громадян.

У пункті 1 Порядку № 284 встановлено, що власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні вилученням (викупом) та тимчасовим зайняттям земельних ділянок, встановленням обмежень щодо їх використання, погіршенням якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей земельних ділянок або приведенням їх у непридатний для використання стан та недодержанням доходів у зв'язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок.

Відповідно до п. 1, 2 Порядку № 284 власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні вилученням (викупом) та тимчасовим зайняттям земельних ділянок, встановленням обмежень щодо їх використання, погіршенням якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей земельних ділянок або приведенням їх у непридатний для використання стан та неодержанням доходів у зв'язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок. Розміри збитків визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад. До складу комісій включаються представники Київської, Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, виконавчих комітетів міських (міст обласного значення) рад (голови комісій), власники землі або землекористувачі (орендарі), яким заподіяні збитки, представники підприємств, установ, організацій та громадяни, які будуть їх відшкодовувати, представники територіальних органів Держгеокадастру, Держекоінспекції, фінансових органів, органів у справах містобудування і архітектури та виконавчих комітетів сільських, селищних, міських (міст районного значення) рад, на території яких знаходяться земельні ділянки. Результати роботи комісій оформляються відповідними актами, що затверджуються органами, які створили ці комісії.

Рішенням ОСОБА_4 міської ради Черкаської області № 21 було утворено комісію з визначення розмірів збитків по платі за землю та затверджено її склад.

Зокрема, до складу комісії увійшли: перший заступник міського голови, голова комісії; в.о. начальника управління, архітектури, регулювання забудови та земельних відносин міста, заступник голови комісії; в.о. начальника юридичного відділу; головний державний податковий ревізор інспектор оподаткування юридичних осіб (за згодою); начальник відділу по плануванню доходів та фінансуванню установ виробничої сфери фінансового управління; спеціаліст відділу моніторингу землеустрою та охорони земель управління Держземагенства у Смілянського районі (за згодою); начальник відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Смілянського міськрайонного управління юстиції (за згодою); фізична особа, керівник, уповноважений представник юридичної особи, яка заподіяла збитки.

Цю комісію було зобов’язано забезпечити розрахунок розмірів збитків, неодержаних доходів міського бюджету по платі за землю суб’єктів господарювання, що не здійснюють плату за використання земельних ділянок чи/або ухиляються від її справляння у повному обсязі у відповідності з вимогами чинного законодавства, рішень міської ради, результати роботи оформити відповідними актами та подати їх на затвердження виконавчому комітету ОСОБА_4 міської ради.

Судом встановлено, що згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо об’єкта нерухомого майна від 7 червня 2017 року ОСОБА_3 є власником комплексу нежитлових будівель по вул. Куйбишева (після перейменування – Складська), 18, в м. Смілі Черкаської області. Представник позивача не заперечував, що за цією адресою ОСОБА_3 здійснює свою діяльність як фізична особа – підприємець.

У відповідності з рішенням ОСОБА_4 міської ради від 30 серпня 2011 року № 12-100/VІ ФОП ОСОБА_3 під розміщення підприємства з переробки сільськогосподарської продукції по вул. Куйбишева (Складська), 18, земельну ділянку площею 1,1652 га строком на 10 років до 1 вересня 2021 року. Зобов’язано ФОП ОСОБА_3 у двохмісячний строк після прийняття рішення про надання земельної ділянки зареєструвати договір оренди землі в міськрайонному управлінню Держкомзему у м. Сміла та Смілянському районі Черкаської області.

Доказів про реєстрацію договору оренди чи права оренди суду не надано.

1 березня 2017 року комісією складено акт про визначення розміру збитків, заподіяних міській раді ФОП ОСОБА_3 за користування земельною ділянкою площею 1,1652 га по вул. Складській, 18, в м. Смілі без правовстановлюючих документів протягом 3 років в розмірі 195349 грн.

Зазначений акт було затверджено рішенням виконавчого комітету ОСОБА_4 міської ради № 128 від 23 березня 2017 року.

За правилами ч. 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Конституційний Суд України в рішенні від 1 грудня 2004 року № 18-рп/2004 дав визначення поняттю «охоронюваний законом інтерес», який вживається в ряді законів України, у логічно-смисловому зв'язку з поняттям «права». Так, охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб'єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним. Системний аналіз, який провів Конституційний Суд України, свідчить, що поняття «охоронюваний законом інтерес» у всіх випадках вживання його у законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям «права» має один і той же зміст.

Право на захист - це самостійне суб'єктивне право, яке з'являється у володільця регулятивного права лише в момент порушення чи оспорення останнього.

Таким чином, обов'язковою умовою надання судом правового захисту є порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Таке порушення має бути реальним, стосуватися зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Гарантоване ст. 55 Конституції України й конкретизоване у процесуальних законах право на судовий захист передбачає можливість звернення особи до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.

З акту визначення розміру збитків судом встановлено, що на земельній ділянці по вул. Складській, 18, в м. Смілі розміщені підприємства з переробки сільськогосподарської продукції і на ній здійснює свою діяльність ОСОБА_3 як фізична особа – підприємець. Збитки за користування земельною ділянкою були нараховані в зв’язку з не укладення договору оренди землі та несплату орендної плати саме ФОП ОСОБА_3 В той же час, до суду за захистом свого права звернувся ОСОБА_3 як фізична особа, а не як суб’єкт господарської діяльності.

Звертаючись до суду із наведеними вимогами, позивач не обґрунтував, яким чином прийняті виконкомом рішення порушили його права та інтереси.

Крім того, суд зазначає, що оскаржуваним рішенням виконавчого комітету від 23 березня 2017 року за № 128 лише затверджено акт комісії з визначення розміру збитків, заподіяних територіальній громаді внаслідок порушення земельного законодавства за час користування ФОП ОСОБА_3 земельною ділянкою і внаслідок його прийняття у не виникає безумовний обов'язок щодо сплати ОСОБА_4 міській раді Черкаської області коштів в сумі 195349 грн. Акт є носієм доказової інформації, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення, а тому оцінка акта, в тому числі й оцінка дій службових осіб щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, може бути надана судом при вирішенні іншого спору.

Враховуючи викладене, суд не вбачає порушення прав позивача та необхідність їх відновлення у порядку та спосіб визначений в позовних вимогах і приходить до висновку, що позов ОСОБА_3 не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 9, 77, 241-246, 250 КАС України, суд, -

постановив:

В позові ОСОБА_3 (місце проживання – АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) до виконавчого комітету ОСОБА_4 міської ради (місцезнаходження – м. Сміла Черкаської області, вул. Незалежності, 37, код ЄДРПОУ 04061553), третя особа: ОСОБА_4 міська рада Черкаської області (місцезнаходження – м. Сміла Черкаської області, вул. Незалежності, 37, код ЄДРПОУ 25874705), про визнання незаконним та скасування рішення відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Смілянський міськрайонний суд Черкаської області шляхом подання апеляційної скарги протягом 30-ти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий: В. О. Прилуцький