Ухвала суду № 73528521, 19.04.2018, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Справа № 640/2746/18 Головуючий 1-ї інстанції: Садовський К.С.

Провадження № 11-сс/790/652/18 Доповідач: Яковлева В.С.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 квітня 2018 року м.Харків

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Харківської області у складі :

головуючого судді - Яковлевої В.С.,

суддів - Бездітка В.М. та Чопенка Я.В.,

з секретарем - Лесківом Е.П.,

за участю прокурора - Стрельнікової Є.В.,

власника майна - ОСОБА_1,

представника - адвоката ОСОБА_2,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м.Харкові матеріали за апеляційною скаргою представників ОСОБА_1 адвокатів ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м.Харкова від 10 квітня 2018 року,-

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м.Харкова від 10 квітня 2018 року задоволено клопотання слідчого СУ ГУНП в Харківській області ОСОБА_4 та накладено арешт на майно, вилучене 05.03.2018 року під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1, що належить ТОВ «ПАРУС-АВТО» та ФОП ОСОБА_5

Місцем зберігання арештованого майна визначено СУ ГУНП в Харківській області.

Не погодившись із зазначеним рішенням слідчого судді, представники ОСОБА_1 адвокати ОСОБА_3 та ОСОБА_2 подали апеляційну скаргу, в якій просять скасувати ухвалу слідчого судді Київського районного суду м.Харкова від 10 квітня 2018 року по справі №640/2746/18 та відмовити у задоволенні клопотання слідчого СУ ГУНП в Харківській області ОСОБА_4 про арешт майна по кримінальному провадженні №12017220000001321 від 18.10.2017 року. Вважають ухвалу слідчого судді незаконною та необґрунтованою. В обґрунтування апеляційної скарги вказують, що арештоване майно не відповідає критеріям ст.98 КПК України. Посилаються на те, що на даний час в кримінальному провадженні №12017220000001321 відсутні будь-які цивільні позови; санкціями ч.1 ст.366, ч.1 ст.172 КК України, за якими відбувається досудове розслідування, додаткового покарання у вигляді конфіскації майна, не передбачено. Також вказують на порушення вимог ч.5 ст.171 КПК України щодо строків звернення до слідчого судді з клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна.

Вислухавши доповідь судді, доводи власника майна та його представника на підтримку апеляційної скарги, думку прокурора, який вважав за необхідне залишити ухвалу слідчого судді без змін, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного.

Як вбачається із матеріалів судового провадження, ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12017220000001321 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.366, ч.1 ст.172 КК України (а.с.9, 10).

Відповідно до положень ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Задовольнивши клопотання про арешт майна слідчий суддя дійшов висновку, що слідчий довів достатність підстав вважати, що вилучене майно може бути речовим доказом, має значення для забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до вимог ст.ст.214, 223 КПК України після внесення повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, слідчий або прокурор розпочинають досудове розслідування, виконують слідчі (розшукові) дії спрямовані на отримання (збирання) доказів.

З матеріалів судового провадження вбачається, що у слідчого судді були достатні підстави вважати, що вищевказане майно може відповідати критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України КПК України.

Згідно зі ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати, окрім іншого, правову підставу для арешту майна та можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації (у разі арешту майна з підстав, передбачених п.1 ч.2 ст.170 КПК України). Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України.

При розгляді клопотання про арешт майна, слідчим суддею дотримані вимоги ч.ч.2, 4 ст.173 КПК України, зміст ухвали слідчого судді відповідає вимогам ч.5 ст.173 КПК України.

Колегія суддів підстав сумніватися в співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження не вбачає, оскільки потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна, з метою попередження відчуження (знищення) майна чи інших негативних наслідків, які можуть перешкодити всебічному та повному проведенню досудового розслідування.

Накладення арешту на майно з метою запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення або відчуження, у даному випадку є необхідним для проведення експертних досліджень, що не виключає у подальшому можливості звернення власника майна до слідчого судді або суду в порядку ч.1 ст.174 КПК України з клопотанням про скасування арешту майна, якщо у застосуванні такого заходу відпаде потреба.

Доводи апеляційної скарги щодо порушень слічим вимог ч.5 ст.171 КПК України були предметом розгляду та перевірялися слідчим суддею, який дійшов висновку про дотримання слідчим строків, передбачених законодавством. З даним висновком погоджується апеляційний суд.

Порушень вимог кримінального процесуального закону, які тягнуть скасування оскаржуваної ухвали слідчого судді, при апеляційному розгляді не встановлено.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала слідчого судді Київського районного суду м.Харкова від 10 квітня 2018 року є законною та обґрунтованою, підстав для її скасування за доводами апеляційної скарги представників не вбачається.

Керуючись ст.ст.392, 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу представників ОСОБА_1 адвокатів ОСОБА_3 та ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Київського районного суду м.Харкова від 10 квітня 2018 року про накладення арешту на майно в рамках кримінального провадження №12017220000001321 задишити без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й відповідно до вимог ст.424 КПК України оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий

Судді